Копія
17 травня 2021 року Справа № 160/6285/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача 1: Держави в особі Департаменту екологічної та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через “Електронний суд” через «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: Держави в особі Департаменту екологічної та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 21.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк 10-ть днів з моменту отримання ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 908 грн.
Ухвала суду від 21.04.2021 року направлена позивачу на адресу електронної пошти, яка вказана у позовній заяві позивачем.
22.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через “Електронний суд” через «Електронний суд» надійшло клопотання про забезпечення гарантії права на розгляд справи у суді, у якій позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору посилаючись на норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Конституційного Суду України. До вказаної заяви позивачем не додано документів, які підтверджують матеріальний стан позивача, а також документу про сплату судового збору у розмірі 908 грн.
Щодо клопотання позивача забезпечення гарантії права на розгляд справи у суді, у якій позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, то суд зазначає наступне.
Положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.
При цьому, Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIІІ) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд зазначає, що вищенаведений перелік осіб є вичерпним.
Водночас відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах “Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії”, “Креуз проти Польщі”, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Однак ЕСПЛ також неодноразово вказував на те, що вимога про сплату судового збору не обмежує право заявників на доступ до суду (справа "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95 від 19.06.2001 року). Це пов'язано з тим, що, на думку ЕСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необгрунтованих та безпідставних позовів та перенаватаження судів (справа "Шишков проти Росії", заява № 26746/05 від 20.05.2014 року).
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи наведене, позивач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом.
На підтвердження заявленого клопотання позивачем не додано жодної інформації про майновий стан позивача: інформації про доходи (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), наявність рухомого та нерухомого майна, цінних паперів тощо.
За вказаних обставин клопотання позивача про забезпечення гарантії права на розгляд справи у суді, у якій позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, не є обгрунтованим, а тому суд відмовляє у її задоволенні.
У відповідності до вимог п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, то позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення гарантії права на розгляд справи у суді, у якій позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: Держави в особі Департаменту екологічної та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.