30 квітня 2021 року Справа № 160/604/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Відділу освіти, релігії та туризму Піщанської сільської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
15 січня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відділу культури, релігії та туризму Піщанської сільської ради до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 29.12.2020 року про встановлення порушення Відділом культури, релігії та туризму Піщанської сільської ради законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: положень пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним в електронній системі закупівель Prozorro було проведено закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі КЗ селищного будинку культури в смт. Меліоративне, вул. Молодіжна, 27 Новомосковського району Дніпропетровської області (з урахуванням ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 правила визначення вартості будівництва»), код за ДК 021:2015:45000000-7, ідентифікатор закупівлі - UA-2020-09-28-010028-а, на суму 23 744 015 UAH. За результатами закупівлі переможцем було оголошено TOB СК «Стройінвест», з яким було укладено договір підряду від 13.11.2020 №10/2020.
Однак, відповідачем прийнято висновок, опублікований в системі електронних закупівель 29.12.2020 року, про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: положень пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», щодо безпідставного прийняття тендерної пропозиції учасника ТОВ «СК «Стройінвест», яка не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації, і яка, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», підлягала відхиленню.
Висновком зобов'язано позивача усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов'язань за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року.
Позивач не погоджується із висновком Східного офісу Держаудитслуби, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки TOB «СК «Стройінвест» у складі тендерної пропозиції надано всі відповідні розрахунки, а саме: розрахунок договірної ціни, кошторис та підсумкову відомість ресурсів, що і вимагалося тендерною документацією, та які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником.
Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
На адресу відповідача засобами електронного зв'язку направлялась копія позову з додатками та ухвала суду про відкриття провадження у справі 09 лютого та 10 лютого 2021 року. Однак, відповідач відзив на позов не надав, із будь-якими заявами до суду не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступне.
Відділом культури, релігії та туризму Піщанської сільської ради - позивачем, в електронній системі закупівель Prozorro було проведено закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі КЗ селищного будинку культури в смт. Меліоративне, вул. Молодіжна, 27 Новомосковського району Дніпропетровської області (з урахуванням ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 правила визначення вартості будівництва), код за ДК 021:2015:45000000-7, ідентифікатор закупівлі - UA-2020-09-28-010028-а, на суму 23 744 015 UAH. За результатами закупівлі переможцем було оголошено TOB СК «Стройінвест», з яким було укладено договір підряду від 13.11.2020 №10/2020.
16.12.2020 року відповідачем було розпочато моніторинг даної закупівлі, за результатами якого було прийнято висновок, опублікований в системі електронних закупівель 29.12.2020 року, про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: положень пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо безпідставного прийняття тендерної пропозиції учасника ТОВ СК «Стройінвест» яка не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації, і яка відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» підлягала відхиленню.
Також, даним висновком зобов'язано позивача усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов'язань за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Положеннями статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно із положеннями п. 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Приймаючи оспорюваний висновок та обґрунтовуючи його доводи відповідач послався на те, що на порушення вимог Додатку 3 «Технічне завдання» до тендерної документації, а саме, позиції 7 локального кошторису 7-1-4 «Майданчик з тротуарної плитки товщ. 40 мм» - РН18-49-1 Улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення [ФЭМ] у тендерній пропозиції TOB СК «Стройінвест» зазначено кількість 0,3865 - одиниця виміру 100 м.кв. замість 38,65 - одиниця виміру 100 м.кв., як було визначено замовником у технічному завданні. Отже, у зв'язку із цим, на думку відповідача, тендерна пропозиція TOB СК «Стройінвест» не відповідала умовам технічної специфікації та підлягала відхиленню.
Окрім цього, під час моніторингу було встановлено, що відповідно до пункту 3.1 проекту договору, який є додатком 6 до тендерної документації, ціна (вартість) цього Договору є твердою. При цьому, у складі тендерної пропозиції ТОВ СК «Стройінвест» надано розрахунок договірної ціни, в якому визначено, що договірна ціна є динамічною. Також, відповідно до Додатку 7 до тендерної документації зазначено, що за результатами проведення аукціону та визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції кошторисна частина пропозиції учасника-переможця підлягає відповідному коригуванню в частині розрахунків вартості робіт, та з урахуванням ціни пропозиції такого учасника за результатами електронного аукціону. Визначеним переможцем торгів ТОВ СК «Стройінвест» за результатами аукціону також надано розрахунок договірної ціни, в якому визначено, що договірна ціна за своїм видом є динамічною. Таким чином, на переконання відповідача, тендерна пропозиція ТОВ СК "Стройінвест" також не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону також підлягала відхиленню.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. На думку відповідача, у пункті 3.1 договору підряду №10/2020 від 13.11.2020 умови договору відрізняються від змісту тендерної пропозиції ТОВ СК «Стройінвест», а отже згідно з пунктом 2 частини 1 статті 43 Закону Договір про закупівлю є нікчемним, оскільки його укладено з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Щодо порушень пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»,
Згідно зі ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 31- 33 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об'єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився.
Також, положеннями частини 4 статті 41 вказаного Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Договір про закупівлю є нікчемним зокрема у разі: укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону ( п. 2 ч. 4 статті 43 ЗУ «Про публічні закупівлі).
Позивачем в електронній системі закупівель було оприлюднено Тендерну документацію за ідентифікатором закупівлі - UA -2020-09-28-010028-а на закупівлю робіт з капітального ремонту будівлі КЗ селищного будинку культури в смт. Меліоративне, вул. Молодіжна, 27 Новомосковського району Дніпропетровської області (з урахуванням ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 «правила визначення вартості будівництва»), код за ДК 021:2015:45000000-7.
Відповідно до умов Додатку № 3 та Додатку № 4 до тендерної документації «Технічне завдання» кожен із учасників даної закупівлі повинен був надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником, а саме: розрахунок договірної ціни та кошторис. При цьому, Тендерна документація не містила вимоги щодо зазначення виду договірної ціни учасника, у тому числі, що вона має бути саме твердою або динамічною чи іншою, а лише зазначалася вимога щодо математичного, калькулятивного розрахунку ( формування ) такої ціни відповідно до визначеного обсягу робіт та подання кошторису.
TOB СК «Стройінвест» у складі тендерної пропозиції були надані всі відповідні розрахунки, а саме: розрахунок договірної ціни, кошторис та підсумкову відомість ресурсів, що і вимагалося тендерною документацією, та які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником.
Водночас, пункт 3.1 Проекту договору тендерної документації передбачав, що ціна (вартість) цього Договору має вид «твердої ціни». Учасником торгів TOB СК «Стройінвест» у складі тендерної пропозиції також було надано лист-згоду із вказаним договором, засвідчений підписом уповноваженої особи учасника - директора Ю.О. Кравченка, а також було надано засвідчений печаткою та підписом уповноваженої особи ТОВ СК «Стройінвест» проект договору аналогічного змісту, що підтверджує згоду цього учасника, в тому числі із умовами п. 3.1 щодо виду ціни договору.
Отже, тендерна пропозиція ТОВ СК «Стройінвест» в цій частині відповідала вимогам щодо предмета закупівлі та умовам тендерної документації, а тому відхиляти даного учасника по причині зазначення виду договірної ціни «динамічна» замість «тверда», у замовника не було підстав, оскільки надані розрахунки повністю фактично відповідали вимогам Додатку № 3 до тендерної документації «Технічне завдання».
Слід зазначити, що відповідно до п. 3.15 Розділу 3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, договірна ціна - кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду. Відповідно до п.6.3.2.1. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вид договірної ціни встановлюється за узгодженням сторін (замовник та підрядник) з урахуванням положень законодавства.
Таким чином, договірна ціна (її розмір) остаточно визначається на стадії підписання договору за результатами електронного аукціону, а її вид (тверда або динамічна) вказується саме при підписанні договору про закупівлю та додатків до нього, та не становить в даному випадку зміст і вимоги технічної документації даної закупівлі.
Аналогічних висновків дотримується Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель при розгляді аналогічних питань (рішення № 10504-р/пк від 01.08.2019 року, скарга № UA-2019-06-12-000496-b.а3, рішення № 12926 р/пк-пз від 13.09.2019 року скарга № UA-2019-07-19-002583-b.c1).
Таким чином, висновок відповідача щодо порушень позивачем пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в цій частині є помилковим.
Водночас, за наслідками проведеного аукціону із переможцем ТОВ СК «Стройінвест» було укладено договір підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року та погоджено вид договірної ціни ( Додаток № 1 до Договору ), а саме, що ціна за договором є твердою ( п. 3.1. Договору підряду та Додаток № 1 до Договору № 10/2020 від 13.11.2020 року «Договірна ціна»), що додатково підтверджує відповідність тендерної пропозиції даного учасника умовам технічної документації та свідчить про помилковість висновку відповідача в цій частині.
Також, посилання відповідача на те, що зазначення TOB СК «Стройінвест» у тендерній пропозиції кількості 0,3865 - одиниця виміру 100 м.кв. замість 38,65 - одиниця виміру 100 м.кв., що не відповідає умовам технічної специфікації (технічному завданню), є також помилковими та свідчать про формальність підходу відповідача.
Розділом V Тендерної документації були визначені критерії до оцінки тендерної пропозиції учасників, зокрема за наявності формальних (несуттєвих помилок).
Так, даним розділом було визначено, що допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції. Перелік формальних помилок визначений у Додатку № 8 до тендерної документації.
Додатком № 8 до тендерної документації було визначено, що формальними (несуттєвими) помилками зокрема є помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп'ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі ( пункт 2 Додатку № 8), подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною ( п. 11 Додатку № 8).
Зазначений позивачем у тендерній документації критерій оцінки тендерної пропозиції учасників за ознаками формальних (несуттєвих) помилок повністю відповідає приписам Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 710 від 15.04.2020 року, яким було затверджено перелік формальних помилок, які допускаються учасниками під час процедури закупівлі.
Враховуючи, що помилка, допущена TOB СК «Стройінвест» щодо зазначення в кошторисній документації в складі тендерної пропозиції інформації щодо улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (ФЕМ) 0,3865 м.кв. при одиниці виміру 100 м.кв. замість 38,65 при одиниці виміру 100 м.кв. (шифр робіт РН-18-49-1), є суто технічною помилкою, допущеною при неправильному розташуванні розділового знаку в цифрах, проте не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі, не призводить до її спотворення та допущення такої помилки не впливає на правильність визначеного всього обсягу робіт за локальним кошторисом 7-1-4 «Майданчик з тротуарної плитки товщ. 40 мм.» в т.ч. в взаємозв'язку із іншими шифрами робіт, що передують даному етапу в якому допущена помилка, а саме шифрам попередніх підготовчих робіт (РН18-12-7, РН18-47-1, РН18-47-2) де площа улаштування даного покриття співпадає та становить 38,65 при одиниці виміру 100 м.кв., що в цілому, виходячи із системного та послідовного аналізу даної частини кошторису учасника, свідчить про допущення саме формальної ( несуттєвої ) помилки, яка не є підставою для відхилення тендерної пропозиції даного учасника як такої, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
За таких обставин, висновок відповідача щодо порушення позивачем положень пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо безпідставного прийняття тендерної пропозиції учасника ТОВ СК «Стройінвест» є також безпідставним.
Щодо вимоги відповідача про усунення порушень.
Так, судом встановлено, що відповідач, зобов'язавши позивача усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов'язань за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, допустив правову невизначеність та суперечливість.
Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19 та ін.
Аналогічний підхід має бути застосований і в тому випадку, коли суб'єктом владних повноважень визначається спосіб усунення правопорушення, який суперечить або не відповідає законодавству.
Так, зобов'язавши позивача усунути порушення, шляхом припинення зобов'язань за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року відповідач фактично допустив суперечність із власною позицією, визначеною в констатуючій частині оскаржуваного висновку, де він дійшов до висновку, що за наявності виявлених порушень договір підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року відповідно до положень п. 2 ч. 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» є нікчемним та також зобов'язав позивача вчинити дії, які суперечать законодавству, що обґрунтовується наступним.
Зокрема, з огляду на приписи ст. ст. 215, 216 Цивільного Кодексу України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Такі наслідки визначені частиною 1 статті 216 ЦК України, яка зазначає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення ( ст.. 236 ЦК України).
Вказане свідчить, що внаслідок укладення нікчемного правочину зобов'язання у сторін за правочином ( виконати роботу, надати послуги, поставити товар тощо) не виникають взагалі, а виникають лише наслідки, пов'язані із недійсністю (нікчемністю) правочину, визначені частиною 1 статті 216 ЦК України, у вигляді повернення сторін у первісний стан (реституція).
Натомість, наслідки у вигляді припинення зобов'язань за договором мають відбуватися виключно щодо діючого договору (правочину) та чинних правовідносин, які мають ознаки легітимності (чинності). Підстави припинення зобов'язань за діючими правочинами визначені зокрема главою 50 ЦК України.
Отже, суд має зазначити, що з аналізу вищевказаних положень цивільного законодавства вбачається, що неможливо вчиняти дії щодо припинення зобов'язань до правочинів які є нікчемними або є недійсними, оскільки в даному випадку виникають лише наслідки, пов'язані із недійсністю правочину (реституція). Відтак, встановлення відповідачем імперативного обов'язку позивачу припинити зобов'язання за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року є по суті вимогою до підконтрольної установи вчинити дії, що суперечать законодавству та яких юридично особа вчинити не може, в силу відсутності для цього правових підстав, а тому таку вимогу відповідача не можна вважати такою, що ґрунтується на приписах законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного висновку, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити на користь Відділу освіти, релігії та туризму Піщанської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 29.12.2020 року про встановлення порушення Відділом культури, релігії та туризму Піщанської сільської ради законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: положень пункту 2 частини 1 статті 31 та положень частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором підряду № 10/2020 від 13.11.2020 року з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Присудити на користь Відділу освіти, релігії та туризму Піщанської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник