30 квітня 2021 року Справа № 160/3065/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років згідно із ст.86 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 16 лютого 2021 року, виходячи із розрахунку 60% від розміру заробітної плати відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-19 вих-21 від 12.02.2021, виданої Дніпропетровською обласною прокуратурою без обмеження максимального розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати суми пенсії та здійснювати належні мені виплати пенсії за вислугу років щомісячно.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є працюючим пенсіонером органів прокуратури з 31.05.2015 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1697-УП від 14.10.2014 в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано неконституційним положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи дане рішення Конституційного суду, 16.02.2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014, до якої було надано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-19вих-21 від 12.02.2021.
Проте, за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач листом №0400-010309-8/23434 від 17.02.2021 повідомив про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється на підставі довідок про заробітну плату від 11.09.2020 з посиланням на наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур».
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії незаконними та такими, що грубо порушують конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення. З огляду на вказане позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
06 квітня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та зазначає, що 16.02.2021 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, до якої надала довідку Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-19вих-21 від 12.02.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсій.
За результатами розгляду зазначеної вище заяви, відповідач надав лист №0400-010309-8/23434 від 17.021.2021, в якому у перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.
З набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-УП від 14.10.2014 року порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури обумовлено частиною 20 ст. 86 цього Закону, де зазначено: "Умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України "Про прокуратуру" перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що визначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
Також зазначає, що згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" 11.09.2020 визнано днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та надаються довідки про заробітну плату для перерахунків пенсій.
З огляду на викладене вище, перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється на підставі довідок про заробітну плату від 11.09.2020 з посиланням на наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур".
Оскільки для проведення перерахунку позивачем надана довідка про заробітну плату від 12.02.2021 № 21-29 вих-21, яка видана Дніпропетровською обласною прокуратурою за нормами чинними на 06.09.2017, у відділу перерахунків пенсій № 5 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було законних підстав виконати перерахунок відповідно до цієї довідки.
Стосовно обмеження граничного розміру пенсії, представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомляє, що згідно ч.15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УП від 14.10.2014 року встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Отже, відповідач, розглядаючи заяву позивача, діяв в межах повноважень, згідно діючого законодавства.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що позивач не має права на перерахунок пенсії, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - позивач, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.
Позивач отримав у Дніпропетровській обласній прокуратурі довідку №21-19вих-21 від 12.02.2021 року «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій», яка видана на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», згідно з якою у позивача, як пенсіонера органу прокуратури, виникло право на перерахунок пенсії.
16.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою про заробітну плату №21-19вих-21 від 12.02.2021 року, виданою Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Листом №0400-010309-8/23434 від 17.02.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
У даному листі, зокрема, зазначено, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 №7 р(ІІ)2019 працівникам прокуратури згідно Закону України "Про прокуратуру" пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Згідно з наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" 11.09.2020 визнано днем початку роботи обласних прокуратур, з зазначеної дати здійснюється оплата праці прокурорів обласних прокуратур відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та надаються довідки про заробітну плату для перерахунків пенсій.
Враховуючи зазначене, перерахунок пенсії прокурорам обласних прокуратур здійснюється на підставі довідок про заробітну плату від 11.09.2020 з посиланням на наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 "Про день початку роботи обласних прокуратур".
Надана для перерахунку довідка про заробітну плату від 12.02.2021 № 21-19 вих-21, видана Дніпропетровською обласною прокуратурою за нормами чинними на 06.09.2017, тому виконати перерахунок відповідно до цієї довідки немає законних підстав.
Не погоджуючись з наданою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правові засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури встановлює Закон України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015.
Відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ, в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що:
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: “ 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 13.07.2017 №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У Рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У Рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України”, тобто з 13.12.2019.
Отже, з 13.12.2019 Закон №1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Відтак, зазначена постанова, що набрала чинності 06.09.2017, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.
Суд зауважує, що дана постанова Уряду хоча й набрала чинності 06.09.2017, однак на позивача її положення поширюються лише з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р(ІІ)/2019.
Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій Дніпропетровської обласної прокуратури від 12.02.2021 № 21-19вих-21, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017, що є підставою для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу місцевої прокуратури, з урахуванням усіх складових, становить 30 146,66 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 існувало на момент звернення до відповідача право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру складових його заробітної плати.
Серед іншого, при вирішенні цієї справи суд виходить з того, що відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. № 3477-ІV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пенсія, як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю, матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., відповідно до якої, “Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції”. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Суханов та Ільченко проти України” (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014р. зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Відповідно до п. 21 рішення від 01.06.2006р. у справі “Федоренко проти України” (заява № 25921/02), Європейський суд з прав людини, з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності.
ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто, встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є “активом”, на який може розраховувати громадянин, як на свою власність.
Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, від 29.06.2010р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії позивачу, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури № 21-19вих-21 від 12.02.2021 року, без обмеження суми пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Позивач отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати посади прокурора прокуратури без обмеження максимального розміру пенсії.
На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні по зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2019 р.
Водночас, у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №127/11720/14-а зазначено, що ..."при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ, не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
Крім того, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 308/11498/16 суд на підставі ст. 58 Конституції України дійшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі наведеного, суд робить висновок, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 16 лютого 2021 року, виходячи із розрахунку 60% від розміру заробітної плати відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-19 вих-21 від 12.02.2021, виданої Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Та як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати суми пенсії.
Стосовно вимог щодо здійснення належних позивачу виплат пенсії за вислугу років щомісячно, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Правовідносини стосовно здійснення належних позивачу виплат пенсії за вислугу років щомісячно на час розгляду даної справи не виникли та права позивача в цій частині не порушені, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
За таких обставин, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. (ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 25.02.2021 року № 9588.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 800,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років згідно із ст.86 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 16 лютого 2021 року, виходячи із розрахунку 60% від розміру заробітної плати відповідно до довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №21-19 вих-21 від 12.02.2021, виданої Дніпропетровською обласною прокуратурою, без обмеження максимального розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до виплати суми пенсії.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 800 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник