ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
17 травня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1394/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до: фізичної особи-підприємця Іванічевої Вікторії Романівни, с. Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області
про стягнення 19619,22 грн
До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) до фізичної особи-підприємця Іванічевої Вікторії Романівни (відповідач) про стягнення 19619,22 грн заборгованості за договором № 65Е000-110/20 від 17.01.2020 оренди нерухомого майна (вбудоване нежитлове приміщення № 3-34, розташоване на 3 поверсі 4-поверхової виробничої будівлі за адресою: м. Херсон вул. Бєлінського 9/38), з яких - 18068,64грн основного боргу, 1182,03 грн пені, 269,55 грн 3% річних та 98,80 грн втрат від інфляції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 29.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Зупинено провадження у справі до винесення рішення Верховним Судом у справі №911/2390/18.
З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду не вважає за необхідне відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі №640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.
З огляду на викладене, такі позови розглядаються за місцезнаходженням нерухомого майна (ч. 3 ст. 30 ГПК України).
Таким чином, зазначений позов підсудний Господарському суду Херсонської області, оскільки нерухоме майно, яке орендоване за договором № 65Е000-110/20 від 17.01.2020 знаходиться в м. Херсон по вул. Бєлінського 9/38.
Згідно з ст. 320 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуто і провадження у справі поновлено ухвалою від 23.03.2021. Цією ухвалою встановлено відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали для подання суду відзиву. Роз'яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Доказів отримання позивачем ухвали суду від 23.03.2021 станом на день розгляду справи, до суду не надійшло.
Однак суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи викладене, суд констатує, що позивач обізнаний про розгляд Господарським судом Херсонської області справи №923/1394/20.
Копії ухвал від 29.12.2020 та від 23.03.2021, надіслані судом на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) с.Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області вул. Чкалова 7, повернулись до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзиву на позов не надходило до суду.
Відповідно до п. 99-1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім"ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім"ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
17.01.2020 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Іванічевою Вікторією Романівною (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна № 65Е000-110/20 (а.с. 15-18), за умовами якого позивач передає, а відповідач бере в строкове платне користування комерційну нерухомість - вбудоване нежитлове приміщення №3-34, розташоване на третьому поверсі чотирьох-поверхової виробничої будівлі (згідно БТІ літ. А) за адресою м. Херсон вул. Бєлінського № 9/38 загальною площею 71,4 кв. м для розміщення учбового центру (п. 1.1.1).
Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.1.1 договору плата за приміщення становить 6600 грн з ПДВ на місяць, а плата за надання позивачем послуг з утримання орендованого майна -367,47 грн без ПДВ без урахування послуг за лічильниками згідно додатку № 2 до договору).
Згідно з п. 3.7 договору позивач щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим надає відповідачу рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна.
Орендна плата сплачується відповідачем щомісяця шляхом безготівкового перерахування позивачу усієї суми орендної плати не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим. Орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається/надається/передається позивачем відповідачу, в т.ч. і за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі неотримання відповідачем рахунку-акту від позивача відповідач зобов"язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому розмір плати визначається на рівні попередньої оплати (з подальшим корегуванням переплати/недоплати позивачем) (п. 3.8, 3.9 договору).
Строк договору оренди до 22.12.2020. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору відповідач має повідомити позивача щодо наміру про подальшу оренду. Умови цього договору застосовуються до відносин сторін, що виникли з 23.12.2019 (п. 11.1 договору).
23.12.2019 сторонами було підписано акт приймання-передачі орендованого майна (а.с. 21).
Позивач на виконання умов договору оренди виставив відповідачу рахунки від 31.03.2020 на суму 10205,74 грн (строк оплати до 20.03.2020), від 30.04.2020 на суму 4647 грн, від 31.05.2020 на суму 3802,64 грн, від 30.06.2020 на суму 4312 грн, від 31.07.2020 на суму 108,62 грн (а.с. 13-14), всього на суму 23076 грн з ПДВ.
Позивач надав суду докази надіслання зазначених рахунків відповідачу (а.с. 22-28).
Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір оренди від 17.01.2020 набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Але, відповідач неналежно виконував свої зобов"язання за договором щодо оплати, сплативши лише частину коштів за березень 2020 р. в сумі 5007,14 грн з ПДВ, у зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 18068,84 грн, на підтвердження чого позивачем надано розрахунок заборгованості (а. с. 11-12).
Позивач зазначає, що він направив відповідачу претензію від 04.08.2020 (а.с. 8) з вимогою сплатити, зокрема 18068,84 грн основного боргу. Однак, позивач не надав суду доказів надіслання зазначеної претензії відповідачу.
Відповідач доказів перерахування основного боргу в сумі 18068,64 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, станом на день розгляду спору не подав, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 18068,64 грн підлягають задоволенню в повному розмірі.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 98,80 грн втрат від інфляції та 269,55 грн 3% річних станом на 31.10.2020.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій, річних та втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Здійснивши перевірку правильності нарахувань 3% річних, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:
Боргові періоди:
Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку
5198.6грн.21.03.202031.10.2020
4647грн.21.04.202031.10.2020
3802.64грн.21.05.202031.10.2020
4312грн.21.06.202031.10.2020
108.62грн.21.07.202031.10.2020
Відсоткова ставка:3% річних.
Розраховується за формулою:
[Відсотки] = [Сума боргу] [Процентна ставка] / 100% / 365 днів [Кількість днів]
Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуВідсоткова ставкаВідсотки
21.03.202031.10.20202255 198.60395.88
21.04.202031.10.20201944 647.00373.89
21.05.202031.10.20201643 802.64351.12
21.06.202031.10.20201334 312.00347.01
21.07.202031.10.2020103108.6230.92
Всього: 819 268.81
Всього сума 3% річних складає 268.81 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 269,55 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 268,81 грн.
Також судом здійснено перевірку розрахунку втрат від інфляції:
Розраховується за формулою:
[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період
[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]
Розрахунок інфляційних збитків.
Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції
Квітень 2020 - Жовтень 2020100.8 100.3 100.2 99.4 99.8 100.5 101102.015 198.605 303.09104.49
Травень 2020 - Жовтень 2020100.3 100.2 99.4 99.8 100.5 101101.204 647.004 702.7655.76
Червень 2020 - Жовтень 2020100.2 99.4 99.8 100.5 101100.903 802.643 836.8634.22
Липень 2020 - Жовтень 202099.4 99.8 100.5 101100.694 312.004 341.7529.75
Серпень 2020 - Жовтень 202099.8 100.5 101101.30108.62110.031.41
Всього: 225.64
Інфляційні збитки за вказані періоди складають 225.64 грн, тобто більше ніж просив позивач
При цьому суд враховує, що відповідно до правових норм Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, тобто суд не може стягнути суми пені, річних та втрат від інфляції, які перевищують суми, які заявлені позивачем до стягнення.
З огляду на викладене, вимога щодо стягнення інфляційних у розмірі 98,90 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 1182,03 грн пені, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
Укладаючи договір оренди від 17.01.2020 сторони пунктом 6.2 передбачили, що за порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого зобов"язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.
Здійснивши перевірку правильності нарахувань пені, про що зазначалось вище, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:
Боргові періоди:
Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку
5198.6грн.21.03.202031.10.2020
4647грн.21.04.202031.10.2020
3802.64грн.21.05.202031.10.2020
4312грн.21.06.202031.10.2020
108.62грн.21.07.202031.10.2020
Процентна ставка пені:2 x ставок НБУ
Розраховується за формулою:
[Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів]
Розрахунок пені
Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня
21.03.202023.04.2020349 845.601020104.20
24.04.202011.06.20204913 648.24816247.47
12.06.202031.10.202014218 068.86612827.13
Всього: 1 178.80
Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 1 178.80 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 1182,03 грн пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1178,80 грн.
Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2102/19619,22*19615,35=2101,59 грн).
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Іванічевої Вікторії Романівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Херсон вул. Кримська 124а, код 01188661) 18068,64грн основного боргу, 1178,80 грн пені, 268,81 грн 3% річних, 98,80 грн втрат від інфляції та 2101,59 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 17.05.2021
Суддя В.В.Литвинова