Справа № 621/658/21
Провадження № 2/621/602/21
Іменем України
18 травня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю секретаря - Акулової А.М.,
розглянувши за відсутності учасників справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження в заочному порядку, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, староста Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
11.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, староста Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказано, що на підставі Договору купівлі-продажу житлового будинку № 201 від 06.02.2001, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського нотаріального округу Харківської області Трубніковою В.В., на праві приватної власності ОСОБА_1 належить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_2 . В зазначеному будинку зареєстровані також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Однак, ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання відсутня без поважних причин з травня 2018 року, комунальні платежі не сплачує, в утриманні житла участі не приймає. В будинку відсутні будь-які особисті речі відповідача. Позивач зазначає, що на день подання позову до суду відповідач будь-якого наміру повернутися в житловий будинок не висловлювала. Факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження та користування майно, в зв'язку з реєстрацією відповідача у будинку, позивач позбавлений можливості оформити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.4.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 26.04.2021.
26.04.2021 судове засідання відкладено за клопотанням представника Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області до 18.05.2021.
29.04.2021 до канцелярії суду від Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області за підписом селищного голови Діхтяр Д. надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких останній заперечує проти задоволення позову з підстав не надання позивачем достатніх доказів, що відповідач зареєструвалася в спірному житловому будинку всупереч волі позивача або членів його сім'ї, крім того посилалися на те, що позивачем не зазначено причин відсутності відповідача за місцем реєстрації з поважних причин (а.с. 35-36).
18.05.2021 належним чином повідомлені учасники судового процесу повторно в судове засідання не з'явилися
Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 яка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, рекомендованими листами, направленими на її адресу місця реєстрації судом, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що зокрема підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 33, 42, 48), причин неявки суду не повідомила, заперечень (відзиву) на позов не надавала.
Третя особа ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.
Представник третьої особи Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в наданих письмових поясненнях просили здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Третя особа староста Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, рекомендованими повідомленнями направленими судом в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України (а.с. 43, 46), будь яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
Згідно зі статті 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України).
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Спірним є право користування житловим приміщенням у вигляді будинку АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії договору купівлі - продажу житлового будинку від 06 лютого 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 201, право власності на нерухоме майно зареєстроване Зміївським МДПТІ 06.02.2001 № 2-186, будинок АДРЕСА_3 в цілому належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно з копією технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, інвентарний номер 95, реєстраційний номер 2-186, власником будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 (а.с. 10).
Відповідно до довідки № 32 від 10.02.2021 виданої Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області позивачу ОСОБА_1 , в тому що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та має склад сім'ї: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - співмешканка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - стороння особа (а.с. 17).
Згідно відомостей наданих Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 31.03.2021 № 60, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23).
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У зв'язку з тим, що в будинку позивача зареєстрований відповідач, який є сторонньою особою та фактично там не проживає, ОСОБА_1 як власник квартири, не може повною мірою реалізувати своє право, встановлене Конституцією України та законом на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засаді суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно зі статтю 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Виходячи з вказаних положень Конституції України та Цивільного кодексу України, позивач, як власник майна має права безперешкодно користуватись своєю власністю та таке право гарантується державою. Тобто, у разі порушення права власника держава, зокрема, в особі судів, забезпечує захист права власності від порушень з боку іншої особи.
Згідно частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу відповідно до положень Цивільного кодексу України. У разі створення перешкод у користуванні власністю, позивач може звернутися до суду з вимогою про вчинення дій, необхідних для відновлення порушеного права власності, а саме визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
Відповідно до частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Позивачем зазначено, що ОСОБА_2 не проживає в будинку АДРЕСА_3 , який в цілому належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, з травня 2018 року, зазначений факт, під час судового розгляду, належними доказами не спростовано.
З огляду на вище викладене, враховуючи відсутність ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання понад одного року без поважних причин, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 в частині позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, понесених ним по сплаті судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалося.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, староста Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити учасникам справи, що строки, вказані у рішенні, обчислюються з урахуванням положень пункту 3 Розділу 12 Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2021.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, код ЄРДПОУ 04397508, юридична адреса: 63460, Харківська область, Чугуївський район, смт. Слобожанське, вул. Миру, буд. № 7.
Третя особа - староста Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: 63453, Харківська область, Чугуївський район, с. Нижній Бишкин, вул. 40 років Перемоги, буд. № 22.
Головуючий: