справа №619/1811/21
провадження №2/619/867/21
Заочне рішення
іменем України
13 травня 2021 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/1811/21,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранссигнал»,
вимоги позивача: про стягнення заробітної плати.
Виклад позиції позивача.
Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 42144,27 грн, посилаючись на те, що він з 20.07.2019 працював на ТОВ «Укртранссигнал» і обіймав посаду контролера на контрольно-пропускному пункті контрольно-пропускної дільниці та був звільнений 12.08.2019 за власним бажанням. Під час його знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 3200,00 грн. Оскільки, з дня його звільнення відповідач не сплатив йому заробітну плату, то він був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати в зв'язку з затримкою термінів її виплати. Відповідно до вищевикладеного Дергачівським районним судом Харківської області 16.01.2020 було ухвалено рішення, яке по теперішній час в повному обсязі не виконано. Рішення боржником виконано частково та сплачено стягувачу 7400,00 грн (17.02.2021) + 3931,00 грн (11.12.2020) = 11331,00 грн, залишок боргу за вказаним виконавчим документом становить 9111,00 грн. Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 17.01.2020 по 11.12.2020 на момент виплати за станом на 11.12.2020, що складає 227 робочі дні, тому сума, яку слід стягнути на його користь складає 52353,13 грн середньоденної заробітної плати виходячи з мінімальної заробітної плати за 227 дн. = 52353,13 грн, прибутковий податок 18% - 9423,56 грн та військовий збір 1,5% - 785,30 грн. Всього до сплати 42144,27 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.04.2021 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.05.2021.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за юридичною адресою підприємства.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою суду від 13.05.2021 постановлено ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ОСОБА_1 20.07.2019 було прийнято на роботу на посаду контролера на контрольно-пропускному пункті контрольно-пропускної дільниці, а 12.08.2019 його було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, про що мається відповідний запис у трудовій книжці (а.с. 7-8).
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16.01.2020 стягнуто з ТОВ «Укртранссигнал» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 3200,00 грн та середній заробіток за період затримки заробітної плати з 12.08.2019 по 16.01.2020 у розмірі 16474,27 грн.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, у разі невиплати з вини роботодавця власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені у статті 116 КЗпП України, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного такого розрахунку включно є спеціальним заходом відповідальності роботодавця. Такий захід спрямований на захист прав звільнених працівників на отримання у передбачений законом строк усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, зокрема згідно з умовами трудового договору, та відповідно до законодавчих гарантій.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Позивач стверджує, що зазначене вище рішення суду до теперішнього часу у повному обсязі не виконано, а йому сплачено лише 11331,00 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку позивача (а.с. 5), з якої убачається, що 17.02.2021 відповідачем перераховано на користь позивача 7400,00 грн та 11.12.2020 - 3931,00 грн, тобто залишок становить 9111,00 грн, отже відповідач зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за весь час затримки відповідного розрахунку, а саме з 17 січня 2020 року до дня ухвалення судового рішення.
Згідно роз'яснень, наданих в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст. 117 КЗпП України. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
ОСОБА_1 не були виплачені належні йому суми у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування відповідальності передбаченої ст. 117 КЗпП України та стягнення з відповідача 42144,27 грн згідно розрахунку, наданого позивачем, який не спростований відповідачем, останнім не надано доказів які б спростовували правильність такого розрахунку та який здійснений у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссигнал» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 42144,27 грн (сорок дві тисячі сто сорок чотири гривні 27 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранссигнал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранссигнал», код ЄДРПОУ 35072545, місцезнаходження: 61067, м. Харків, вул. Беркоса, 25.
Відповідач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.05.2021.
Суддя І. М. Нечипоренко