Єдиний унікальний номер 205/375/20
Провадження № 1-кп/205/163/21
25 березня 2021 року Ленінський районний суду м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12019040690003658 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, має середню освіту, офіційно не працевлаштований, місця реєстрації не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути розглянуто головуючим, якщо справа розглядається колегіально.
У відповідності до положень п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, у зв'язку з неможливістю розгляду кримінального провадження у повному складі колегії суддів через відсутність членів колегії, розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою здійснюється головуючим суддею одноосібно.
Під час розгляду питання про продовження ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою, прокурор заявив клопотання, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, зазначивши, що оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, наявні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він не має стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, місця реєстрації не має та веде аморальний спосіб життя.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зав'язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей. Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 страждає на МРТБ легень, відкритої форми, у зв'язку з чим перебуває у Дніпропетровській спеціалізованій лікарні № 89 (дільниця СІЗО) де отримує адекватне та необхідне лікування. Суд вважає, що зазначене захворювання, з урахуванням надання обвинуваченому необхідного лікування та медичного догляду, не перешкоджає застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає доведеними ризики зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, пов'язаного із спричиненням смерті людини, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він не має стійких соціальних зв'язків, не працевлаштований, місця реєстрації не має та веде аморальний спосіб життя.
Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених прокурором ризику переховування від суду, оскільки ОСОБА_3 не має постійного місця реєстрації, що унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, в ході розгляду питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 головуючим суддею не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку суду не спроможні забезпечити належний розгляд провадження відносно ОСОБА_3 та виконання останнім процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, п. 20-5 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 21 травня 2021 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1