16.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/849/21
Єдиний унікальний номер 205/849/21
Провадження № 2/205/1501/21
16 квітня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
29 січня 2021 року АТ «Акцент-Банк» поштою направив до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка надійшла до суду 02 лютого 2021 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких позивачем 08 лютого 2021 року поштою було направлено квитанцію про сплату судового збору, яка надійшла до суду 12 лютого 2021 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2021 року позовну заяву було прийнято до провадження суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2021 року було постановлено ухвалу про розгляд справи в заочному порядку.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 18 липня 2019 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви, що складає між банком і нею кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав споживчий кредит. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 10 грудня 2020 року складає 20 378 гривень 54 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у розмірі 20 378 гривень 54 коп., яка складається із тіла кредиту у розмірі 12 832 гривень 12 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 7 254 гривень 10 коп., штрафу у розмірі 292 гривень 32 коп., а також судовий збір у розмірі 2 270 гривень. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлялася в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у судове засідання не з'явилася, відзив на позов не надала. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 липня 2019 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом отримання кредитного ліміту на платіжну карту, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 6 оберт). Даний договір був укладений шляхом підписання анкети-заяви клієнта на оформлення кредитного ліміту на платіжну картку.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого станом на 10 грудня 2020 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сторона позивача стверджує, що виникла заборгованість у розмірі 20 378 гривень 54 коп. (а.с. 6).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З матеріалів справи вбачається, що в заяві ОСОБА_1 від 18 липня 2019 року процентна ставка не зазначена. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Позивач просить, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами та штраф.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В обґрунтуванні цих позовних вимог банк зазначає, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 липня 2019 року, посилався на Витяг з Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що саме ці умови з Витягу з Тарифів та Витягу з Умов розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Тобто в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 липня 2019 року) до моменту звернення (направлення поштою) до суду із вказаним позовом (29 січня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19 Верховного Суду викладена аналогічна правова позиція про неможливість застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, надані банком Умови та привила надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ОСОБА_1 і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню у частині стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» за договором № б/н від 18 липня 2019 року заборгованості по тілу кредиту розмірі 12 832 гривень 12 коп.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме, судовий збір.
Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 429 гривень 39 коп. (12 832 гривні 12 коп. х 2 270 гривень : 20 378 гривень 54 коп. = 1 429 гривень 39 коп.).
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк», складає 14 261 гривню 51 коп. (12 832 гривні 12 коп. + 1 429 гривень 39 коп. = 14 261 гривня 51 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1054 ЦК України п. 2 ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за договором № б/н від 18 липня 2019 року по тілу кредиту у розмірі 12 832 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривень 12 коп., а також судовий збір у розмірі 1 429 (одна тисяча чотириста двадцять дев'ять) гривень 39 коп., а всього 14 261 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят одна) гривню 51 коп.
У задоволені інших позовних вимог відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: