Справа № 204/867/21
Провадження № 3/204/628/21
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 травня 2021 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Мащук В.Ю., за участю секретаря Максименко Я.О., за участю прокурора Мазур К.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , за участю захисника Романюк А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, працюючої на посаді начальника сектору по роботі з персоналом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не відомий,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172 - 7, ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП, суд -
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення № 91 від 28.01.2021 року, № 90 від 28.01.2021 року, № 81 від 28.01.2021 року, № 79 від 28.01.2021 року, № 82 від 28.01.2021 року, № 86 від 28.01.2021 року, № 87 від 28.01.2021 року, наказом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 12.02.2018 року № 10о/с, молодшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду начальника сектору по роботі з персоналом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України. Відповідно до п.п. «д» п.1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є особою начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби, а отже є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Так, 16.03.2020 року, 13.04.2020 року, 13.07.2020 року, 15.09.2020 року, знаходячись за місцем роботи, за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84, ОСОБА_1 , перебуваючи на засіданні балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, будучи належним чином обізнаною про вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів, при розгляді питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: проголосувала «За» питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу»; будучи членом балансової комісії підписала протоколи засідання балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 16 березня 2020 р., 13.04.2020 р., 13.07.2020 р., 15.09.2020 р., якими передбачено, нарахування премії у відсотках, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП.
Крім того, 12.05.2020 року, 11.06.2020 року, 15.09.2020 року знаходячись за місцем роботи, за адресою: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», знаходячись на робочому місці, в денний час доби, перебуваючи на засіданні балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом самостійно не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та з моменту винесення на розгляд порядку денного вищезазначеного питання, яке стосується її особистого преміювання та до початку голосування за питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», будучи належним чином обізнаною про вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів, діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» не повідомила у встановленому законом випадку та порядку безпосереднього керівника - начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (голову балансової комісії) в особі ОСОБА_2 про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП.
Приватний інтерес ОСОБА_1 полягає у наявності в особи майнового інтересу, який полягає в отримані додаткового матеріального заохочення у виді преміювання та як наслідок збільшення кінцевого розміру заробітної плати.
Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи (який полягає в отримані додаткового матеріального заохочення у виді преміювання та як наслідок збільшення кінцевого розміру заробітної плати) та додатковими службовими повноваженнями (членством в балансовій комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом), які впливають на її об'єктивність та неупередженість при розгляді питання порядку денного щодо - особистого преміювання та на розподіл коштів на преміювання за результатами роботи осіб рядового та начальницького складу відділу.
Відповідно до ст.36 КУпАП постановою судді від 09 березня 2021 року, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП, ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП, об'єднано у одне провадження.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала в повному обсязі і пояснила суду, що у лютому 2019 року була створена балансова комісія, в склад якої вона входить. Балансова комісія була створена для вирішення питань щодо призначення премій підлеглим відділів. Створена на підставі наказу начальника відділу. Кількість членів комісії - голова комісії, заступник голови, секретар комісії та 7 членів. Відповідно до своїх посадових обов'язків, у ОСОБА_1 відсутні повноваження приймати участь у призначенні або підписанні премії. На підставі наказу ОСОБА_1 входила до складу комісії, як у члена комісії у неї були обов'язки заслуховувати питання щодо премії, доповідати з питань лікарняних та відпусток. Голосування на засіданні комісії не було. Щодо призначення премій начальник відділу писав рапорт, вона це питання, не заслуховувала, вплинути на призначення своєї премії, вона не може. Під час засідання комісії рапорти про призначення премії були вже підписані.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила суд провадження у справі закрити, так як вона правопорушення, не вчиняла.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Романюк А.О. просила суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Прокурор Мазур К.О. в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є начальником відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України. Балансова комісія відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом скликається та приймає рішення щодо преміювання. Члени даної комісії не приймають рішення щодо свого преміювання, оскільки рішення щодо їх преміювання приймає його заступник. ОСОБА_1 була членом комісії, ніяких рішень не приймала, вона лише ставила підпис, що приймала участь у засіданні комісії. Пропозиції щодо преміювання ОСОБА_1 подавалися його заступником.
Протокол засідання балансової комісії не є для нього обов'язковим для винесення наказу про преміювання, оскільки рішення про винесення наказу він приймає особисто в межах наданих йому повноважень, як керівник. Підпис учасника комісії у протоколі балансової комісії свідчить лише про те, що такий член комісії був присутнім на засіданні балансової комісії. На засіданні комісії заслуховувалися пропозиції щодо преміювання, голосування не відбувалося.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що на засіданнях балансової комісії голосування фактично не відбувалось, зачитувались пропозиції та відсотки премій працівникам, після чого члени комісії підписували протокол засідання балансової комісії. Вона повідомляє всіх членів комісії за тиждень до засідання балансової комісії про те, що відбудеться засідання цієї комісії, після чого їй надавали рапорти про преміювання персоналу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, прокурора, свідків, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, та додані до нього документи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 172-7 КУпАП, зокрема ч.1 та ч.2 передбачено відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції зазначених статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно з приміткою ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься і у ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Виходячи з системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно, також, встановити наявність обов'язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено, як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
За змістом ст.172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення за №№ № 91, 90, 81,79, 82, 86, 87 від 28.01.2021 року ОСОБА_1 працює на посаді начальника сектору по роботі з персоналом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом Міністерства юстиції України. В судовому засіданні даний факт підтверджено ОСОБА_1 .
Відповідно до Положення про Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, який затверджено наказом Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 22 від 20 січня 2017 року, Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
02 січня 2020 року ОСОБА_1 ознайомлена з Посадовими обов'язками начальника сектору по роботі з персоналом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, затвердженими наказом відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом № 3 від 02 січня 2020 року.
З метою удосконалення управлінської діяльності і порядку користування та розпорядження державним майном і коштами, покращення системи внутрішнього контролю, своєчасного та ефективного реагування на стан фінансово-господарської діяльності відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, наказом начальника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом ОСОБА_2 № 33 від 17 лютого 2020 року затверджено «Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом».
Відповідно до п. 1.1 Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом зазначено, Балансова комісія відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом є постійно діючим колегіальним органом та утворюється з метою реалізації державної політики щодо ефективного використання державного майна та коштів, інвентаризації існуючих господарських зобов'язань, налагодження співпраці між суб'єктами господарської діяльності, відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом.
Формою роботи Комісії є засідання, які скликаються у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. Засідання Комісії проводиться відповідно до порядку денного, її рішення оформлюються протоколами, які підписує голова Комісії, а у разі його відсутності або за його дорученням - заступник голови Комісії та всі присутні на засіданні члени Комісії, про що зазначено у пунктах 3.1 та 3.2 Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.
Наказом Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом № 33 від 17 лютого 2020 року затверджено також склад Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом та визначено, що: голова комісії - начальник відділу охорони ОСОБА_2 ; заступник голови - заступник начальника відділу охорони - ОСОБА_4 ; члени комісії: начальник сектору - головний бухгалтер відділу охорони - ОСОБА_5 , начальник сектору по роботі з персоналом відділу охорони - ОСОБА_1 , черговий помічник начальника відділу охорони - ОСОБА_6 , черговий помічник начальника відділу охорони - ОСОБА_7 , черговий помічник начальника відділу охорони - ОСОБА_8 , черговий помічник начальника відділу охорони - Фарафонов М.Ю.; секретар комісії - діловод відділу охорони - ОСОБА_3 .
Отже, ОСОБА_1 була призначена до складу Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом.
На засіданнях Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом 16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року, 11 червня 2020 року, 13 липня 2020 року, 15 вересня 2020 року, визначено порядок денний: про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 , її захисник, однозначно стверджували, що вона не приймала рішення про своє преміювання, не встановлювала собі розмір премії, на прийняття рішень про призначення премії вплинути не могла, так як не мала на це повноважень, у будь-яких голосуваннях з цього приводу участі, не приймала. ОСОБА_1 була присутня на засіданнях комісії, як член комісії, заслуховувала пропозиції щодо преміювання. Дані обставини в судовому засіданні однозначно підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були викликані в судове засідання за клопотанням прокурора.
Доказів того, що ОСОБА_1 16 березня 2020 року, 13 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року, 11 червня 2020 року, 13 липня 2020 року, 15 вересня 2020 року, будучи присутньої на засіданнях Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом голосувала «За» питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», у тому числі, за прийняття рішення про своє преміювання та розміру такого преміювання, матеріали справи не містять. У самих протоколах засідань Балансової комісії не зазначено про хід голосування членами комісії.
Таким чином, зазначення у протоколах про адміністративні правопорушення, про те, що ОСОБА_1 під час проведення засідань проголосувала «За» питання порядку денного «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», вчинивши дії в умовах реального конфлікту інтересів, та не повідомивши про наявність такого конфлікту свого керівника, не підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, та спростовуються дослідженими матеріалами справи, які також узгоджуються з поясненнями свідків.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п.1 Положення про преміювання (заохочення) осіб рядового складу і начальницького складу відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом закріплено, щомісячні премії та інші види разових заохочень чи винагород виплачуються лише в межах бюджетних асигнувань, визначених у кошторисі доходів і видатків органу на грошове забезпечення осіб рядового складу та начальницького складу на 2020 рік.
Згідно п. 4 Положення начальник відділу або особа, яка виконує його обов'язки має право преміювати (заохочувати) осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Відповідно до п. 7 Положення розмір премій встановлюється на підставі поданих рапортів начальників структурних підрозділів або погоджених керівництвом пропозицій щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу; затверджується начальником відділу та оформлюється наказом «Про преміювання».
Відповідно до п. 4.3 Положення, рішення комісії, прийняті в межах її компетенції, оформлюються відповідними розпорядчими актами відділу охорони та є обов'язковими до виконання.
Однак, протоколи засідання Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом не є розпорядчими актами відділу охорони у розумінні норм Положення про Балансову комісію відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом. Тоді, як розпорядчим актом є наказ начальника відділу «Про преміювання», який є єдиною підставою для виплати премії працівникам відділу. Протокол балансової комісії не є розпорядчим актом і не є документом, на підставі якого працівникам може бути призначена та виплачена премія.
Отже, з аналізу тексту Положення про преміювання (заохочення) осіб рядового складу і начальницького складу відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом вбачається, що розмір премій особам рядового і начальницького складу встановлюється саме на підставі поданих рапортів начальників структурних підрозділів або погоджених керівництвом пропозицій щодо преміювання, а не на підставі протоколів засідання Балансової комісії. При цьому, розмір премій осіб рядового складу і начальницького складу оформлюється саме наказом начальника відділу «Про преміювання», а не протоколом засідання Балансової комісії.
В матеріалах справи наявні накази начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом ОСОБА_2 № 34 від 17 лютого 2020 року, № 42 від 16 березня 2020 року, № 54 від 14 квітня 2020 року, № 105 від 17 серпня 2020 року, № 124 від 16 вересня 2020 року, «Про преміювання осіб рядового та начальницького складу відділу», якими визначено нарахування розміру премій у відповідних місяцях 2020 року особам рядового та начальницького складу у відсотках, серед осіб, яким призначено премію є ОСОБА_1 .
Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об'єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов'язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Отже, приходжу до висновку, що факт підписання ОСОБА_1 протоколів засідання Балансової комісії від 16.03.2020 року, 13.04.2020 року, 12.05.2020 року, 11.06.2020 року, 13.07.2020 року, 15.09.2020 року, не можна вважати діями чи прийняттям рішень в умовах наявного реального конфлікту інтересів, оскільки приймаючи участь у засіданнях Балансової комісії, ОСОБА_1 , лише підписувала протоколи комісії, що не є вирішальним при призначенні премії, більше того, протоколи засідання Балансової комісії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом не є розпорядчими актами відділу охорони, які є підставою для виплати премії, а розмір премій осіб рядового і начальницького складу оформлюється наказом начальника відділу «Про преміювання», та саме начальник відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом затверджує розмір премій осіб рядового складу і начальницького складу.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч.2 ст.62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи наведене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 33, 36, ч.ч.1, 2 ст.172-7, 221, 247, 255, 283-284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП - закрити, за відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Ю. Мащук