Справа №442/2009/21
Провадження №2/442/656/2021
18 травня 2021 року
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі : головуючої - судді Гарасимків Л.І.
при секретарі - Петрів В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивує тим, що 17 серпня 2006 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб в Дрогобицькому міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Дрогобич Львівської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №435 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі в них народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спочатку подружнє життя з відповідачкою складалося добре, але через те, що не зійшлися поглядами на матеріальне забезпечення та ведення спільного побуту між ними почали виникати постійні непорозуміння та конфлікти. Їхні стосунки погіршилися настільки, що вони вже чотири роки проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, не цікавляться життям один одного. На даний час між ними відсутні такі складові сім'ї як спільне проживання, пов'язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов'язків подружжя. Подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам. Просить шлюб розірвати.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 подала письмовий відзив, в якому зазначила, що постає необхідність судом при ухваленні судового рішення вирішити питання щодо визначення місця проживання дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із матір'ю ОСОБА_2
Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім'ї.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, бажає створити нову.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, судом враховано той факт, що на даний час діти проживають разом із своєю матір"ю - відповідачем по справі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 19.04.2021р.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 р. №11:
«У випадку коли при розірванні шлюбу в судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплати коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтерес дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питанння по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини".
Згідно п.2 ч.1 ст.161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити, оскільки сторони не підтримують шлюбних відносин, розлад стосунків між ними носить тривалий характер, вони не ведуть спільного господарства, їх шлюб існує формально, тому збереження сім'ї є неможливим. Беручи до уваги те, що сторони досягли згоди щодо місця проживання дітей (від відповідача поступив письмовий відзив), а це за місцем реєстрації матері ОСОБА_2 , а відтак слід визначити місце проживання дітей з відповідачем ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.ст.110, 112, п.2 ч.1 ст.161 СК України, суд,-
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 17 серпня 2006 року та зареєстрований шлюб в Дрогобицькому міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Дрогобича Львівської області, актовий запис №435.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.,сплачений при поданні позову до суду.
Рішення суду, після набрання ним чинності, направити Дрогобицькому міськрайонному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління міністерства юстиції, для реєстрації факту розірвання шлюбу.
Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визначити місце проживання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір'ю дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий.
Суддя Гарасимків Л.І.