Справа № 301/2042/20
"12" травня 2021 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Халак Л.Ю., з участю представників сторін Микити М.Ф. та Мешко В.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чорнопотіцької сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕМІР», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, скасування рішення сільської ради та державної реєстрації права власності,
ОСОБА_2 звернувся до Іршавського районного суду з позовом до Чорнопотіцької сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕМІР», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання дій ТзОВ «Землемір» по виготовленню Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 , протиправними; скасування рішення 11 сесії УІІ скликання Чорнопотіцької сільради Іршавського району від 17.07.2017 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 212987200:08:001:0022 від 29.07.2017 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Рішенням 2 -ї сесії VII -го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 15 грудня 2015 року позивачу надано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,25 га.
На підставі даного рішення ТзОВ «Землемір» склало Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Проект землеустрою розроблявся за тими межами, які є фактично, а не за тими, які склались і були історично з давна-давен та не у відповідності до чинного законодавства.
17.07.2017 року 11 сесією VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на території Чорнопотіцької сільської ради в межах населених пунктів Іршавського району, Закарпатської області та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 2121987200:08:001:0022), яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Одним із сусідів-межників є ОСОБА_3 , мешканка АДРЕСА_2 .
До літа 2020 року між позивачем та сусідкою-межником ОСОБА_3 не було жодних спорів щодо місця проходження межі між нашими дворогосподарствами. Між двома дворогосподарствами частково встановлено огорожу, частина якої проходить правильно відносно житлового будинку позивача (історична межа), а на частині межі взагалі відсутня огорожа між дворогосподарствами. Ця відсутність огорожі пояснюється тим, що у зв'язку з родинними відносинами між сусідами було досягнуто згоди про те, що у зв'язку із складністю заїзду автомобіля на земельну ділянку ОСОБА_3 , сторони не встановлювали огорожу в тому місці та дозволили ОСОБА_3 користуватись земельною ділянкою ОСОБА_2 для безпечного проїзду автомобіля (щоб не зачіпав та не ламав огорожу). Мова йшла про легковий автомобіль.
Влітку 2020 року співмешканець ОСОБА_3 почав заїжджати у двір на автобусі. Оскільки автобус широкий, він виїжджає на вимощення будинку позивача - цементне покриття, яке від тягаря автобуса труситься, разом з ним труситься весь будинок, що загрожує його цілісності та руйнуванню. З цієї підстави позивач вирішив відновити огорожу в місці, де вона завжди проходила історично. Огорожа унеможливила б заїзд автобусом на цементне покриття та вберегла б будинок позивача від руйнувань. Однак, при встановленні огорожі між сусідами виникла сварка та бійка.
Після цього позивач запросив спеціаліста для визначення місця проходження межі між дворогосподаствами на місцевості відповідно до Проекту землеустрою. Таким чином позивач дізнався, що відповідно до Проекту землеустрою проходження межі між дворогосподарствами в окремих місцях не відповідає положенням чинного законодавства, а саме: Проект суперечить вимогам п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», відповідно до яких відстані від межі сусідньої ділянки до будинків повинні складати не менше 1 м. Зазначеним пунктом ДБН передбачено: « для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстані від межі сусідньої ділянки до найбільш виступаючої конструкції стіни житлового будинку або господарської споруди треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на території суміжних ділянок...».
Сусідка ОСОБА_3 перешкоджає позивачу встановити огорожу, вважаючи ту частину земельної ділянки своєю власністю, що перешкоджає членам сім'ї позивача заходити позаду будинку та обслуговувати його, що стало підставою для звернення в суд з даним позовом.
Захист позивача можливий тільки шляхом визнання протиправними дії розробника Проекту землеустрою, який при розробленні Проекту не врахував, що між житловим будинком позивача та межею із сусідньою земельною ділянкою ОСОБА_3 повинен бути 1 м та відповідно до цієї норми права не розробив Проект землеустрою, та скасування Рішення 11-ї сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 17.07.2017 року, яким затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на території Чорнопотіцької сільської ради в межах населених пунктів Іршавського району, Закарпатської області, та передано позивачу у власність земельну ділянку площею 0,2500 га (кадастровий номер 2121987200:08:001:0022), яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Підставою для скасування рішення сільради вважав те, що Рішенням 2-ї сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 15 грудня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,25 га. ТзОВ «Землемір» склало Проект землеустрою, однак, Рішенням 11-ї сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 17.07.2017 року затверджено не Проект землеустрою, а Технічну документацію із землеустрою, що є різними документами та їх складення регламентується різними нормами законів. Сільська рада затверджувала документацію, якої немає в натурі - Технічну документацію із землеустрою по відведенню у власність земельних ділянок, а не Проект землеустрою.
Про вищевказані обставини позивачу стало відомо тільки згодом. Раніше він не бачив ні складений ТзОВ «Землемір» Проект землеустрою, ні рішення сільської ради про надання дозволу на розроблення Проекту землеустрою, ні рішення сільської ради про затвердження Технічної документації із землеустрою, оскільки є важко хворою людиною.
За цієї підстави не міг раніше, з початку 2020 року, звернутись в суд з даним позовом, у зв'язку з чим пропустив строки звернення в суд. Вважав, що строк звернення до суду з даним позовом ним пропущено з поважних причин, тому просив такий поновити. Строк давності почав текти з часу прийняття Чорнопотіцькою сільською радою рішення 17.07.2017 року про затвердження Технічної документації із землеустрою.
Просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Іршавського райсуду від 09.10.2020 року відкрито провадження по справі та справу призначено на підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.
23.11.2020 року третьою особою ОСОБА_3 подано пояснення щодо позову (а.с.68-71).
ОСОБА_3 вважала, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а викладені в позовній заяві обставини не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.
Як на підставу позовних вимог про визнання дій протиправними, скасування рішення сільської ради та державної реєстрації права власності позивач вказує, що «...сусідка ОСОБА_3 перешкоджає нам встановити огорожу та кричить, що то її частина земельної ділянки, вона і в майбутньому не дозволятиме, а перешкоджатиме членам моєї сім'ї заходити позаду нашого будинку і обслуговувати його».
Крім цього, позивач зазначає, що в рішенні Чорнопотіцької сільської ради від 17.07.2017 року допущена описка: п.1 зазначено «....Технічна документація із землеустрою» замість «Проекту землеустрою».
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Законодавством передбачена можливість для громадян України набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п.б ч.1 ст.81 ЗК України).
Норми безоплатної передачі землі у власність визначені у ч.1 ст.121 ЗКУ. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.116 ЗКУ).
Це означає, що ОСОБА_2 має право отримати у приватну власність земельну ділянку один раз для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею не більше 0,25 гектара (згідно ст. 121 ЗКУ).
Відповідно до ст. 118 ЗКУ, громадяни, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Скориставшись своїм правом, ОСОБА_2 подав клопотання до Чорнопотіцької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність, додавши:
• графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, наприклад, викопіювання з кадастрової карти;
• копію паспорта громадянина України та інше.
В п.7 ст. 118 ЗКУ сказано, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
У відповідності до п.7 ст.118 ЗК України, рішенням 2-ої сесії 7-го скликання Чорнопотіцької сільської ради від 15.12.2015 р. задоволено заяву ОСОБА_2 і надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність.
Після отримання дозволу, ОСОБА_2 замовив проект землеустрою в землевпорядній організації ТзОВ «Землемір», в якому на той час були два сертифіковані інженери-землевпорядники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які і визначили точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановили межові знаки (Акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 18.01.2016 р., Акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 18.01.2016 р.) та складено кадастровий план земельної ділянки, тобто проект землеустрою.
Проект землеустрою був погоджений з територіальним органом Держгеокадастру відповідно до ст. 186-1 ЗКУ.
Для подальшої реєстрації земельної ділянки позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.
Державний кадастровий реєстратор перевірив вірність складення документів та визначив, чи межі нової ділянки не порушують меж вже існуючих зареєстрованих ділянок, після чого реєстрував земельну ділянку у Державному земельному кадастрі. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видався витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Позивач подав відповідне клопотання з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку до Чорнопотіцької сільської ради. Проект землеустрою був затверджений, а земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 рішенням 11-ї сесії 7-го скликання Чорнопотіцької сільської ради від 17.07.2017 р.
Після отримання рішення Чорнопотіцької сільської ради від 17.07.2017 р. позивач подав до державного реєстратора Калинича І.В. заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.08.2017 р. земельна ділянка під кадастровим номером 2121987200:08:001:0022, зареєстрована за реєстраційним № 1320270321219, номер запису про право власності: 21751423.
Позивач пройшов всі етапи безоплатної приватизації земельної ділянки під кадастровим номером 2121987200:08:001:0022, яка зареєстрована за реєстраційним №1320270321219, номер запису про право власності: 21751423, без порушення ст.116, ст.118, ст. 121 ст. 186-1 Земельного кодексу України.
Приватизація земельної ділянки позивачем проводилась з 15.12.2016 р. до 17.07.2017 р., тому відповідно до положень ч.3-4 ст.267 ЦК України, позивачу необхідно відмовити у позові, застосувавши строк позовної давності, у зв'язку з відсутністю доказів наявності поважної причини пропуску строку.
Ухвалою Іршавського райсуду від 23.11.2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_8 про витребування доказів задоволено: зобов'язано Відділ в Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати суду оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_2 .
На виконання ухвали суду від 23.11.2020 року, Відділом в Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області 30.11.2020 року надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Ухвалою Іршавського райсуду від 01.12.2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_8 та призначено по справі судову земельно-технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
23.03.2021 року до суду надійшов висновок №9 судової інженерно-технічної експертизи від 18.03.2021 року.
Ухвалою Іршавського райсуду від 24.03.2021 року провадження по справі поновлено та призначено підготовче засідання на 15 квітня 2021 року на 13.30 годин.
Ухвалою Іршавського райсуду від 15.04.2021 року підготовче провадження по цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 12 травня 2021 року на 14.00 годин.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, причини неявки до суду не повідомив.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Пояснила, до літа 2020 року ніяких межових спорів між позивачем та суміжним землевласником ОСОБА_3 не було. Спір виник влітку 2020 року, коли сусід - чоловік ОСОБА_3 - почав заїжджати до себе на подвір'я на автобусі. При цьому він рухається близько до будинку ОСОБА_2 по бетонному вимощенню будинку ОСОБА_2 , від чого труситься весь будинок, що може призвести до руйнування будинку. Щоб уникнути можливого руйнування будинку та перешкодити сусіду в проїзді на автобусі, позивач вирішив влаштувати уздовж свого будинку огорожу та відновити історичну межу, яка існувала між суміжними землекористувачами давно. Однак, через встановлення огорожі між сім'єю позивача та сім'єю ОСОБА_3 виникла сварка, яка переросла у бійку. Щоб вияснити, де згідно проекту землеустрою проходить межа між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивач звернувся до спеціаліста. Спеціаліст установив, що межа між дворогосподарствами не відповідає вимогам закону, оскільки проходить на відстані меншій ніж 1 метр від будинку ОСОБА_2 , що є порушенням діючих будівельних норм. Тобто, землевпорядна організація виготовила проектну документацію щодо землеустрою без урахування діючих будівельних норм, що є підставою для визнання їх дій протиправними. Крім того, сільська рада давала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, тому землевпорядна організація мала виготовити проект землеустрою та сформувати нову земельну ділянку з визначенням меж, а не технічну документацію по відновленню меж. Як би землевпорядна організація ТОВ «Землемір» виготовляла проект землеустрою, а не технічну документацію, вони би при визначенні меж врахували будівельні норми та відстань межі від будинку позивача. Сільська рада оскаржуваним рішенням затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, а не проект землеустрою, що також є порушенням і підставою для скасування рішення від 17.07.2017 року та державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Позивач звернувся з даним позовом в суд, щоб відновити свої порушені права, оскільки за існуючих меж земельної ділянки, враховуючи неприязнені відносини, які склалися між сім'єю позивача та сім'єю суміжного землевласника ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та члени його сім'ї не можуть у повній мірі обслуговувати зовнішню частину свого будинку, а також існує загроза руйнації будинку позивача через постійний заїзд сусіда у своє подвір'я повз стіни будинку позивача. Якщо технічна документація на земельну ділянку буде скасована, можливо буде переглянути межі між суміжними земельними ділянками та відновити історичну межу між дворогосподарствами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поновивши права ОСОБА_2 , як власника майна. Позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки є важко хворою людиною, яка потребує систематичного лікування. Вважала, що трирічний строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин, тому просила такий поновити, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору та оплатою експертизи.
Представники відповідачів - Чорнопотіцької сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕМІР» у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, причини неявки до суду не повідомили, відзиву на позов на подали (а.с.146,147)
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була належним чином повідомлена, причини неявки до суду не повідомила, подала до суду письмові пояснення на позов.
Представник третьої особи Мешко В.М. в судовому засіданні вважала позовні вимоги безпідставними, просила відмовити в їх задоволенні. Пояснила, що позивачу за його заявою виготовили саме проект землеустрою, а не технічну документацію. Позивач звернувся з відповідною заявою у сільську раду, яка надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Після чого, сертифіковані землевпорядники ТОВ «Землемір» за заявою позивача виготовили проект землеустрою. Відбулося погодження меж земельної ділянки позивача із суміжними землевласниками, про що складений відповідний акт, межові знаки земельної ділянки позивача закріплені в натурі та передані на зберігання позивачу, про що складено відповідний акт. За заявою позивача земельній ділянці присвоєно кадастровий номер і така зареєстрована в земельному кадастрі. Після виконання всіх необхідних дій, позивач подав проект землеустрою на затвердження у сільраду. Рішенням сільради від 17.07.2017 року проект землеустрою був затверджений та земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2 . Вважала, що підстав скасовувати проектну документацію та рішення сільради не має, оскільки такі не суперечать закону, а посилання на недоотримання будівельних норм при виготовленні проекту землеустрою є безпідставним, оскільки будинок ОСОБА_2 побудований у 1991 році, а будинок ОСОБА_3 - у 1963 році, тобто ще до затвердження ДБН 360-92 від 17.04.1992 року. Крім того, ОСОБА_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 побудував без дозвільних документів, тобто самочинно, про що свідчить технічний паспорт на будинок. У 2020 році ОСОБА_9 захопив частину земельної ділянки ОСОБА_3 , встановивши самовільно огорожу. Скасуванням проекту землеустрою позивач хоче змінити межі земельних ділянок. Вважала, що позивачем пропущено строк звернення до суду, тому просила застосувати до позовних вимог ОСОБА_2 строк позовної давності, оскільки доказів на підтвердження поважності пропуску строку, на думку представника, позивачем не надано.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій ТзОВ «Землемір» по виготовленню Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 , протиправними; скасування рішення 11 сесії УІІ скликання Чорнопотіцької сільради Іршавського району від 17.07.2017 року про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 212987200:08:001:0022 від 29.07.2017 року.
Як на підставу для визнання дій ТОЗ «Землемір» протиправними при виготовленні Проекту землеустрою, посилався на те, що Проект суперечить вимогам п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», відповідно до яких відстані від межі сусідньої ділянки до будинків повинні складати не менше 1 м. Зазначеним пунктом ДБН передбачено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстані від межі сусідньої ділянки до найбільш виступаючої конструкції стіни житлового будинку або господарської споруди треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на території суміжних ділянок. У той час, згідно Проекту землеустрою проходження межі між дворогосподарствами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в окремих місцях не відповідає вказаним положенням.
Підставою для скасування рішення Чорнопотіцької сільради від 17.07.2017 року позивач зазначає, що Рішенням 2-ї сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 15 грудня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,25 га. ТзОВ «Землемір» склало Проект землеустрою, однак, Рішенням 11-ї сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 17.07.2017 року затверджено не Проект землеустрою, а Технічну документацію із землеустрою, що є різними документами та їх складення регламентується різними нормами законів.
Щодо посилання позивача як на підставу позовних вимог на невідповідність проекту землеустрою вимогам п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», суд приходить до наступного.
Згідно пункту 3 Висновку судової інженерно-технічної експертизи №9 від 18 березня 2021 року, яка призначена судом за клопотанням позивача, місце розташування суміжної межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 на час виготовлення даного проекту, не відповідає вимогам п. 3.25 ДБН 360-92**«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», діючих на час виготовлення проекту, оскільки розташування межі земельної ділянки ОСОБА_2 від житлового будинку є меншою ніж 1 метр (а.с.107-113).
Однак, Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі- ДБН 360-92**), затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44 та поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України, а не для виготовлення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
З пояснювальної записки до Проекту землеустрою вбачається, що для розроблення проекту замовником надано, у тому числі, Технічний паспорт на садибний житловий будинок, розроблений КП «Іршавське БТІ» (а.с.157). Розміри земельної ділянки визначені згідно фактичного використання. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблено відповідно до ст. ст. 12,19, 116, 118, 121 п.1, 125 п.1, 126 ЗК України, Законів України «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», Постанови КМУ від 17.10.2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».
З Технічного паспорту на садибний житловий будинок (а.с.192-198), що приєднаний до матеріалів Проекту землеустрою вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить позивачу ОСОБА_2 , збудований ще у 1991 році, тобто до набрання чинності ДБН 360-92**. Огорожа №1-3 за вказаною адресою збудована ще у 1980 році.
За таких обставин, посилання позивача на норми ДБН, як на підставу для визнання дій ТОВ «Землемір» при виготовленні проекту землеустрою протиправними та скасування рішення сільської ради про затвердження проекту землеустрою, суд вважає безпідставними.
Згідно ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл на розробку проекту приватизації земель. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
З матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вбачається, що 13.12.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Чорнопотіцької сільради з заявою про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 156).
Рішенням 2-ї сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 15 грудня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,25 га (а.с.8).
Згідно п.2 ч.7 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
З матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність вбачається, що 24.05.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ТзОВ «Землемір» з заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до рішення Чорнопотіцької сільради від 15.12.2015 року (а.с. 156). Між позивачем та ТОВ «Землемір» укладено договір №331 від 20.05.2016 року про виконання робіт (а.с.201-202).
Матеріали проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність містять матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Як позовної заяви, так і з пояснень представника позивача вбачається, що Проект землеустрою розроблявся за тими межами, які фактично існували. Ні до виготовлення проекту землеустрою ні на час виготовлення проекту землеустрою ніяких межових спорів між позивачем ОСОБА_2 за суміжним землекористувачем ОСОБА_3 не було.
Вказані обставини підтверджуються актом погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 18.01.2016 року, а також актом прийому-передачі межових знаків від 18.01.2016 року.
Згідно акту прийому-передачі межових знаків від 18.01.2016 року, межі земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 16 штук, які передані на зберігання ОСОБА_2 . Список межових знаків, схеми прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості додається. Згідно пунктів 2 та 3 вказаного акту, власник земельної ділянки ОСОБА_2 претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має, а власники суміжних земельних ділянок не мають претензій до існуючих меж (а.с.177).
Вказаний акт прийому-передачі межових знаків від 18.01.2016 року складений в присутності ОСОБА_2 , представника сільської ради та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок. Акт містить підписи всіх зазначених осіб, у тому числі, позивача ОСОБА_2 .
Згідно акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 18.01.2016 року, такий складено про те, що проведено погодження встановлених в натурі меж землеволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Межі проходять по 16 межовим знакам. Заперечень з боку суміжних землекористувачів немає. Вказаний акт також підписаний власниками суміжних земельних ділянок та власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - позивачем ОСОБА_2 (а.с.178)
Так само підписана власниками суміжних земельних ділянок та власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 - позивачем ОСОБА_2 і схема прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості. (а.с.179).
На земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , було виготовлено кадастровий план, присвоєно кадастровий номер №2121987200:08:001:0022, який зареєстровано в Державному земельному кадастрі.
Висновком Чорнопотіцької сільради від 30.06.2016 року №154, розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за адресою АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 запропоновано подати проект на розгляд та затвердження чергової сесії сільської ради (а.с.187).
Вказаний проект землеустрою погоджено з начальником відділу містобудування та архітектури, про що отримано відповідний висновок №01-08/569 від 11.11.2016 року (а.с.189).
Згідно пункту 8 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.12.2016 року №134/82-16, що виданий експертом державної експертизи ОСОБА_10 , проект землеустрою відповідає земельному законодавству (а.с.190).
Після цього, саме Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність був поданий позивачем ОСОБА_2 за затвердження Чорнопотіцької сільради.
Рішенням 11 сесії VII-го скликання Чорнопотіцької сільської ради Іршавського району від 17.07.2017 року, яке має назву: «Про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки», затверджено подану ОСОБА_2 документацію на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану на території Чорнопотіцької сільської ради в межах населених пунктів Іршавського району, площею 0,25 га, а також передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 (а.с.9).
Посилання представника позивача на те, що оскаржуваним рішенням сільради 17.07.2017 року затверджено не проект землеустрою, а технічну документацію, що, на думку позивача, є підставою для скасування рішення, суд вважає безпідставним.
Чорнопотіцька сільрада давала дозвіл на розроблення саме проекту землеустрою, ТОВ «Землемір» на замовлення позивача виготовила саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, всі погодження з відповідними органами та видача Висновків давалися саме до проекту з землеустрою. Позивачем на затвердження до Чорнопотіцької сільради подавався саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та саме вказаний документ розглядався та затверджувався сільрадою.
Той факт, що у тексті рішення Чорнопотіцької сільради від 17.07.2017 року зазначено про затвердження технічної документації із землеустрою, а не проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є технічною помилкою. Наявність такої технічної помилки в тексті рішення не може бути підставою для скасування рішення, якщо відсутні інші обставини, що свідчать про протиправність рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ст. ст. 15 ч.1 та 16 ч.1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи. Необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Дана позиція суду відповідає правовим позиціям, що висловлені ВСУ при розгляді справ № 6-222цс14 від 04 лютого 2015 року та № 6-658цс15 від 18.05.2016 року.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права (матеріально-правова вимога повинна співвідноситись із обставинами порушення права чи законного інтересу), та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства (в результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, в якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
Наведені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 року у справі № 910/11511/18, від 28.05.2020 року у справі №910/7164/19.
Як встановлено в судовому засіданні, Проект землеустрою розроблявся за тими межами, які існували фактично, тобто відповідно до фактичного використання земельної ділянки. Межі земельної ділянки були погоджені суміжниками, межові знаки встановлені та передані для зберігання ОСОБА_2 , яких-небудь межових спорів між суміжними землевласниками або землекористувачами на день розроблення та погодження проекту землеустрою не було.
З матеріалів проекту землеустрою вбачається, що проектна документація відповідає нормам земельного законодавства, а рішення Чорнопотіцької сільської ради від 17.07.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» прийнято органом місцевого самоврядування в межах компетенції та відповідно до вимог закону. Належних і допустимих доказів, які б спростовували вказані обставини, позивачем суду не надано.
Отже, позивачем суду не надано належних і допустимих доказів порушення відповідачами своїх цивільних прав та законних інтересів як власника нерухомого майна.
У судовому засіданні встановлено, що ніяких спорів щодо існуючих меж та користування земельними ділянками між позивачем та суміжним землекористувачем ОСОБА_3 до літа 2020 року не було. Спір виник влітку 2020 року у зв'язку з тим, що сусід позивача - чоловік ОСОБА_3 - почав заїжджати на своє подвір'я на автобусі уздовж стіни будинку позивача. Оскільки автобус широкий, він виїжджає на вимощення будинку позивача - цементне покриття, яке від тягаря автобуса труситься, разом з ним труситься весь будинок, що загрожує його цілісності та руйнуванню. З цієї підстави позивач вирішив відновити огорожу в місці, де вона завжди проходила історично, з дотриманням будівельних правил щодо відстані межі від будинку. Ця огорожа унеможливила б заїзд автобусом на цементне покриття та вберегла б будинок позивача від руйнувань. Однак, сусідка ОСОБА_3 , як суміжний землевласник, перешкоджає позивачу встановити огорожу, вважаючи ту частину земельної ділянки своєю власністю. Через межі земельної ділянки, між сусідами ОСОБА_9 та ОСОБА_3 погіршилися відносини. Перебування з сусідами у неприязнених відносинах перешкоджає членам сім'ї позивача заходити позаду будинку, з боку подвір'я ОСОБА_3 , та обслуговувати його, а систематичний заїзд сусіда автобусом на своє подвір'я може привести до руйнування будинку позивача, що є порушенням права власності позивача. Позивач звернуся в суд з даним позовом, оскільки відновлення прав позивача як власника будинку та земельної ділянки можливе тільки шляхом скасування проекту землеустрою та перегляду меж між земельними ділянками дворогосподарств за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Отже, підставою звернення позивача до суду фактично є не протиправність дій відповідачів при виготовленні та затвердженні землевпорядної документації щодо передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки і не невідповідність проекту землеустрою вимогам закону, а бажання переглянути існуючі фактичні межі між суміжними земельними ділянками. Позивач посилається на перешкоди в обслуговуванні житлового будинку з боку подвір'я ОСОБА_3 та можливе пошкодження будинку внаслідок заїзду автобусу на подвір'я ОСОБА_3 уздовж будинку позивача.
Однак, на думку суду, обраний позивачем спосіб захисту (визнання протиправними дій щодо розроблення проекту землеустрою, скасування рішення про затвердження технічної документації та скасування реєстрація права власності на земельну ділянку) не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права (перешкоди в обслуговуванні житлового будинку з боку подвір'я ОСОБА_3 та можливе пошкодження будинку внаслідок заїзду автобусу уздовж будинку позивача) та не може забезпечити реальне поновлення прав у випадку задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними і таким, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 152, 185, 186, 186-1 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 263-265, 280 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Чорнопотіцької сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕМІР» про визнання дій ТзОВ «Землемір» по виготовленню Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 , протиправними; про скасування рішення 11 сесії УІІ скликання Чорнопотіцької сільради Іршавського району від 17.07.2017 року про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_1 ; про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 212987200:08:001:0022 від 29.07.2017 року - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем та третьою особою протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2021 року.
Головуюча : М. О. Пітерських