Справа № 504/2235/18
Провадження № 1-кп/504/144/21
17.05.2021смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 10, смт. Доброслав, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160330000909 від 16.06.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свердлове Лиманського району Одеської області, громадянина України, українця за національністю, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участі прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.06.2018 року, приблизно о 10:00 годині, перебуваючи в селі Іванове, неподалік від свого місця мешкання ( АДРЕСА_1 ), зустрів своїх знайомих (друзів) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, в ході дружньої бесіди ОСОБА_4 запропонував своїм знайомим, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 піти до крамниці та придбати декілька літрів лікеро-горілчаних виробів після чого влаштувати їх розпивання. Із зазначеною пропозицією ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодились, але наголосили на своєму скрутному матеріальному становищі та відсутності грошових коштів.
В подальшому, для забезпечення матеріальної частини задуму, ОСОБА_4 вводячи в оману своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомив останнім про те, що у дворі його домоволодіння є купа непотрібного йому металобрухту яку можна віднести до його знайомого ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та реалізувати за непогану ціну, на що вищезазначені знайомі погодились.
В подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення шляхом таємного заволодіння чужим майном, зайшов на території домоволодіння за місцем свого проживання, де скориставшись відсутністю своїх батька ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу, викрав належне йому майно, а саме: два металеві швелери довжиною 4 метри, шириною 10 см, загальною вартістю 1440 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 наказав своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 допомогти йому винести з подвір'я вищевказаного домоволодіння зазначені металеві швелери, після чого, із викраденим майном, прямувати до домоволодіння ОСОБА_11 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Прибувши за вказаною адресою (до домоволодіння ОСОБА_11 ), ОСОБА_4 увійшов до воріт та запропонував ОСОБА_11 купити в нього 2 металеві швелери, на що останній погодився, зазначивши що дасть за них 350 гривень. Поміркувавши, ОСОБА_4 відмовився продати швелери за запропоновану ціну та після недовгої суперечки повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щоб вони допомогли йому віднести 2 швелери до іншого місця.
В подальшому, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізував викрадені 2 металеві швелери невстановленій слідством особі за 550 гривень.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 1440 гривень.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, при цьому пояснив, що дійсно він 15.06.2018 року, приблизно о 10:00 годині, перебуваючи в селі Іванове, неподалік від свого місця мешкання ( АДРЕСА_1 ), зустрів своїх знайомих (друзів) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Так, в ході дружньої бесіди він запропонував своїм знайомим, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 піти до крамниці та придбати декілька літрів лікеро-горілчаних виробів після чого влаштувати їх розпивання. Із зазначеною пропозицією ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодились, але наголосили на своєму скрутному матеріальному становищі та відсутності грошових коштів. В подальшому, для забезпечення матеріальної частини задуму, він вводячи в оману своїх знайомих повідомив останнім про те, що у дворі його домоволодіння є купа непотрібного йому металобрухту яку можна віднести до його знайомого ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та реалізувати за непогану ціну, на що вищезазначені знайомі погодились. В подальшому, він реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення шляхом таємного заволодіння чужим майном, зайшов на території домоволодіння за місцем свого проживання, де скориставшись відсутністю своїх батька ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу, викрав належне йому майно, а саме: два металеві швелери довжиною 4 метри, шириною 10 см, загальною вартістю 1440 грн. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого на незаконне заволодіння чужим майном, він наказав своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 допомогти йому винести з подвір'я вищевказаного домоволодіння зазначені металеві швелери, після чого, із викраденим майном, прямувати до домоволодіння ОСОБА_11 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Прибувши за вказаною адресою (до домоволодіння ОСОБА_11 ), він увійшов до воріт та запропонував ОСОБА_11 купити в нього 2 металеві швелери, на що останній погодився, зазначивши що дасть за них 350 гривень. Поміркувавши, він відмовився продати швелери за запропоновану ціну та після недовгої суперечки повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щоб вони допомогли йому віднести 2 швелери до іншого місця. В подальшому, він розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізував викрадені 2 металеві швелери невстановленій слідством особі за 550 гривень.
У скоєному ОСОБА_4 розкаюється, докази його вини, добуті досудовим розслідуванням, визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позицій.
Потерпілий - ОСОБА_8 у судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а саме в тому, що вінприблизно о 10:00 годині, перебуваючи в селі Іванове, неподалік від свого місця мешкання ( АДРЕСА_1 ), зустрів своїх знайомих (друзів) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, в ході дружньої бесіди ОСОБА_4 запропонував своїм знайомим, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 піти до крамниці та придбати декілька літрів лікеро-горілчаних виробів після чого влаштувати їх розпивання. Із зазначеною пропозицією ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодились, але наголосили на своєму скрутному матеріальному становищі та відсутності грошових коштів.
В подальшому, для забезпечення матеріальної частини задуму, ОСОБА_4 вводячи в оману своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомив останнім про те, що у дворі його домоволодіння є купа непотрібного йому металобрухту яку можна віднести до його знайомого ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та реалізувати за непогану ціну, на що вищезазначені знайомі погодились.
В подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення шляхом таємного заволодіння чужим майном, зайшов на території домоволодіння за місцем свого проживання, де скориставшись відсутністю своїх батька ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу, викрав належне йому майно, а саме: два металеві швелери довжиною 4 метри, шириною 10 см, загальною вартістю 1440 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру направленого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 наказав своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 допомогти йому винести з подвір'я вищевказаного домоволодіння зазначені металеві швелери, після чого, із викраденим майном, прямувати до домоволодіння ОСОБА_11 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Прибувши за вказаною адресою (до домоволодіння ОСОБА_11 ), ОСОБА_4 увійшов до воріт та запропонував ОСОБА_11 купити в нього 2 металеві швелери, на що останній погодився, зазначивши що дасть за них 350 гривень. Поміркувавши, ОСОБА_4 відмовився продати швелери за запропоновану ціну та після недовгої суперечки повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щоб вони допомогли йому віднести 2 швелери до іншого місця.
В подальшому, ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме реалізував викрадені 2 металеві швелери невстановленій слідством особі за 550 гривень.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 1440 гривень.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість скоєного обвинуваченим діяння, те що воно відноситься до кримінальних проступків відповідно до ст. 12 КК України, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
01.07.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року № 2617-VIII, відповідно до вимог якого, протиправні дії, передбачені складом ч. 1 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком, згідно з п.п.6 п.4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону - у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, оскільки він пом'якшує кримінальну відповідальність обвинуваченого.
У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого - є щире каяття.
У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи особу винного, думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду на суму 1440 грн., яку відшкодовано потерпілому в повному обсязі в ході досудового розслідування.
Цивільний позов не заявлений.
Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 371 - 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, на користь держави.
Речові докази по провадженню: 2 металеві швелери (10 см*4 м), - вважати повернутими власнику; цифровий носій DVD-диск, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1