Справа № 638/9668/20
Провадження № 1-кп/638/775/21
17.05.2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
заставодавців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480001950 від 20.05.2020 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_8 про повернення суми застави у розмірі 88100,00 грн., встановлену ухвалою слідчого судді від 23.11.2018 року у зв'язку із закінченням строку дії застави. В обґрунтування якого зазначає, що з клопотанням про продовження дії застави ніхто не звертався, запобіжний захід продовжено не було та питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось.
Крім того, ОСОБА_7 до суду подано заяву про повернення сум застави, внесених нею на виконання ухвал Київського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 року та 23.11.2018 року в розмірі 52860,00 грн. та 88100,00 грн. відповідно.
В судовому засіданні прокурор не заперечував проти повернення суми застави заставодавцям.
Обвинувачені та адвокат підтримали клопотання заставодавців.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є, серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.25 ст.3 КПК України заставодавець відноситься до учасників кримінального провадження.
Згідно зі ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У відповідності до ч.8 вказаної статті у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
При цьому у відповідності до ч.9, 10 вказаної статті питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.
Відповідні положення засвідчують, що повернення застави здійснюється на підставі судового рішення, винесеного з огляду на закріплені в КПК України правила підсудності.
Судом встановлено, що 23.11.2018 року ухвалою Київського районного суду м.Харкова відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 січня 2019 року із можливістю внести суму застави у розмірі 88100,00 грн.
Відповіно до квитанції №0.0.1197278212.1 від 27.11.2018 року на виконання вказаної ухвали ОСОБА_8 внесла заставу у розмірі 88100,00 грн.
В подальшому ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.05.2020 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у сумі 142000,00 грн. Зазначена ухвала набрала законної сили 28.05.2020 року.
Отже, з набранням законної сили ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.05.2020 року запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 88100,00 грн., який був визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.11.2018 року припинив свою дію.
Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 року відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 03.06.2018 року з визначенням застави в розмірі 52860,00 грн.
Відповідно до квитанції № 0.0.1080765015.1 від 11.07.2018 року ОСОБА_7 внесено заставу в розмірі 52860,00 грн. на виконання вищевказаної ухвали.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2018 року відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19.01.2019 року з визначенням застави в розмірі 88100,00 грн.
Таким чином, дія запобіжний захід обраний ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 року припинив свою дію після обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2018 року.
Відповідно до квитанції № 0.0.1196104284.1 від 26.11.2018 року ОСОБА_7 внесено заставу в розмірі 88100,00 грн. на виконання вищевказаної ухвали.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.04.2019 року відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави в розмірі 148240,00 грн.
Отже, з набранням законної сили ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.04.2019 року запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 88100,00 грн., який був визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 23.11.2018 року припинив свою дію.
Враховуючи викладене та вимоги ч. 11 ст.182 КПК України, суми застави, які були внесені ОСОБА_7 за ОСОБА_6 в розмірі 52860,00 грн. та 88100,00 грн., а також ОСОБА_8 за ОСОБА_5 в розмірі 88100,00 грн. мають бути повернені заставодавцям.
Крім того, суд зазначає, що доказів порушення умов застави чи звернення застави в дохід держави суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про повернення застави підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 182 КПК України, суд,
постановив:
Повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , заставу в розмірі 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, внесену нею 27.11.2018 року через АТ «ПриватБанк» (квитанція №0.0.1197278212.1) за ОСОБА_5 згідно ухвали Київського районного суду м.Харкова від 23.11.2018 року.
Повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , заставу в розмірі 52860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену нею 11.07.2018 року через АТ «ПриватБанк» (квитанція №0.0.1080765015.1) за ОСОБА_6 згідно з ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 06.04.2018 року.
Повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , заставу в розмірі 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, внесену нею 26.11.2018 року через АТ «ПриватБанк» (квитанція №0.0.1196104284.1) за ОСОБА_6 згідно ухвали Київського районного суду м.Харкова від 23.11.2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя