Провадження № 22-ц/803/2484/21 Справа № 203/1458/19 Головуючий у першій інстанції: Казак С. Ю. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
12 травня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,
при секретарі Догоновій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією, -
У квітні 2019 року АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, щопозивач надає послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживає відповідачка та з якою з 2000 року укладено договір користування електричною енергією і відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за вказаною адресою, що проводилась 21.11.2018, було виявлено факт самовільного підключення розетки до електричної мережі власника будинку поза засобом комерційного обліку електричної енергії, з метою без облікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення, яке не можливо виявити при контрольному огляді, виконано алюмінієвим 4 мм та 2,5 мм дротом від ввідних дротів приховано в підвалі будинку. Виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів (сигналізатора прихованої проводки «Дятел» 121, показника напруги №2504 д/з до 01.02.2019, слюсарних інструментів та демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів. При відключенні фазного дроту від клем електролічильника та включенні навантаження імпульси відсутні, покази не змінюються, спожита електроенергія не враховується. За вказаним фактом було складено акт про порушення №135622 від 21.11.2018 та на підставі виявленого порушення розраховано збитки, які становлять 80413,93 грн. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 спричинені збитки у розмірі 80413,93 грн, що утворилися у результаті розрахунків за актом порушення Правил від 21.11.2018 №135622 та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року, з урахуванням ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 листопада 2020 року, частково задоволено позовні вимоги АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» у рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією, кошти в сумі 24172,16 грн; стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 15050,72 грн.
В апеляційній скарзі АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивачем надаються послуги з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрована та проживає відповідачка ОСОБА_1 , на ім'я якої відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.11.2003 року відповідачка є одноособовим власником зазначеної вище квартири АДРЕСА_2 (а.с.18).
Під час технічної перевірки стану електричних приладів обліку і електроустановок за вказаною адресою, що проводилась представниками позивача 21.11.2018 року, було виявлено факт самовільного підключення розетки до електричної мережі власника будинку поза засобом комерційного обліку електричної енергії, з метою без облікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення, яке не можливо виявити при контрольному огляді, виконано алюмінієвим 4 мм та 2,5 мм дротом від ввідних дротів приховано в підвалі будинку. Виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів (сигналізатора прихованої проводки «Дятел» 121, показника напруги №2504 д/з до 01.02.2019 року, слюсарних інструментів та демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів. При відключенні фазного дроту від клем електролічильника та включенні навантаження імпульси відсутні, покази не змінюються, спожита електроенергія не враховується.
За вказаним фактом було складено акт про порушення №135622 від 21.11.2018 року, виявлене порушення правил користування електричною енергією полягало у самовільному підключенні розетки до електричної мережі власника будинку поза засобом комерційного обліку електричної енергії, з метою без облікового споживання електричної енергії. Самовільне підключення, яке не можливо виявити при контрольному огляді, виконано алюмінієвим 4 мм та 2,5 мм дротом від ввідних дротів приховано в підвалі будинку. Виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів (сигналізатора прихованої проводки «Дятел» 121, показника напруги №2504 д/з до 01.02.2019 року, слюсарних інструментів та демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів.При відключенні ввідного фазного дроту від клем електролічильника та включенні навантаження імпульси відсутні, покази не змінюються, спожита електроенергія не враховується. До даного акту долучено фотознімки схеми самовільного підключення, акт про усунення порушень від 21.11.2018 року. ОСОБА_1 факт наявності самовільного підключення поза засобу комерційного обліку не заперечувався, остання була присутня при проведенні технічної перевірки та складання акту про порушення №135622 від 21.11.2018 року, про що свідчить її підпис без зауважень.
На підставі виявленого порушення, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕУ від 04.05.2006 року №562, позивачем нараховано збитки на суму 80413,93 грн. (а.с.6-12).
Відповідно до висновку №434/435-20 від 27.08.2020 року судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, за результатами проведеного дослідження та натурного огляду встановлено, що при визначенні величини розрахункового добового обсягу електричної енергії спожитої поза приладом обліку споживачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , довготривалий допустимий струм, що може довготривало протікати у позаоблікованому відгалуженні, а саме - 10А. Відповідно формули (2.7) Методики величина розрахункового добового обсягу електричної енергії спожитої поза приладом обліку складає - 15,84 кВт. Виявлене самовільне підключення до внутрішньобудинкової мережі сталося у підвалі житлового будинку, виявити яке представники електропостачальника не мали можливості без використання спеціальних технічних засобів при здійсненні огляду стану електроустановок та технічного стану електропроводки будинку. Тобто виявлене при технічній перевірці самовільне підключення до внутрішньомережевої електропроводки будинку є прихованою проводкою. За цим, споживачу робиться перерахунок за спожиту,але не враховану прибором обліку електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або до пуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати д пуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про останню технічну перевірку, то відповідно до п.3.3 методики період розрахунку складає три роки (1096 днів). За результатами дослідження розрахунковий обсяг спожитої електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, за період в три роки становить 17360,64 кВт, що на 34721,28 кВт менше ніж визначено у розрахунку позивача по справі. Загальна вартість необлікованої спожитої електричної енергії за результатами проведеного дослідження за період з 21.11.2015 по 21.11.2018 складає 24172,16 грн. з ПДВ що на 56241,77 грн. з ПДВ менше ніж визначено у розрахунку позивача. В обсязі наданих на дослідження матеріалів, за результатами проведеного комплексного дослідження встановлено, що загальна вартість необлікованої спожитої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією виявлених та зафіксованих в акті перевірки Н №135622 від 21.11.2018 складає 24172,16 грн з ПДВ (а.с.141-148).
Згідно ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії», який в цій частині набув чинності станом на момент проведення перевірки та виявлення порушення, споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.77 зазначеного вище Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно термінів, наведених в п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року (далі - Правила):
-споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
-договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;
-самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.
Відповідно до п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії, окрім іншого, зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.
Главою 8.4 Правил встановлено порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил.
Зокрема, п.8.4.1 Правил визначено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Пунктом 8.4.2 Правил передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: 6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку; 7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Згідно п.8.4.6 Правил, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).
В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).
У разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об'єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об'єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-8 пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.
У відповідності до п.п.3.2.,3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року № 562 (яка була чинна на момент проведення перевірки), вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється, зокрема, якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з п. 3.3. Методики здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; та за кількістю днів.
Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені п.п. 2.7., 3.4. та п. 3.6. Методики. Кількість днів при цьому, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (п. 3.3. Методики).
При цьому, згідно з підпунктом а) пункту 3.3. Методики якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що відповідач допустила порушення Правил користування електричної енергії, внаслідок самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, завдала позивачу матеріальної шкоди; встановивши, що виявити порушення під час проведення контрольного огляду працівники позивача не мали можливості, оскільки самовільне підключення виконано алюмінієвим 4мм та 2,5 мм дротом від ввідних дротів приховано в підвалі будинку; встановивши, що при розрахунку збитків експертизою враховано довготривалий струм в електричному ланцюзі позаоблікового відгалуження 10А, як мінімально допустимий струм, що може довготривало протікати у позаобліковому відгалужені, з урахуванням І - сила струму 10А, розмір збитків визначено в сумі 24172,16 грн, - колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Колегія наголошує, що у даній цивільній справі розмір збитків встановлений висновком №434/435-20 від 27.08.2020 року судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, яка була призначена ухвалою місцевого суду. Судові експерти Давидов К.В. та Гричина О.В. мають значний стаж роботи на посадах експертів у відповідний галузі, попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Твердження апелянта щодо непогодження з висновком вказаної вище комплексної судової експертизи є необгрунтованими та безпідставними.
Колегія не приймає у якості належного та допустимого доказу розрахунок збитків, який надано позивачем, оскільки позивач є безпосередньо заінтересований у результатах розгляду даної справи. Крім того, представлений позивачем розрахунок суттєво відрізняється від висновку судової експертизи та не містить розгорнутого обгрунтування, яке б спростовувало правильність висновків судових експертів.
Клопотань про призначення у справі додаткової або повторної експертизи, про виклик в судове засідання судових експертів для надання роз"яснень щодо вказаного вище експертного висновку - позивачем не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.
За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 141 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини п'ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
В рамках даної цивільної справи відповідачу надавалась професійна правнича допомога адвокатами Савко Д.Ю. та Савко В.В. на підставі відповідних договорів про надання правової допомоги (а.с.166, 168) та виданих на їх підставі ордерів від 27.06.2019 року.
Згідно п.3.1 вказаних договорів плата за договорами за одну годину роботи адвоката була визначена в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до розрахунку та акту здачі-прийняття робіт, адвокатом Савко В.В, відповідачці було надано послуги на суму 10000,00 грн., що включають в себе наступні послуги: складання відзиву - 2,5 г на суму 2500,00 грн.; підготовка до судового засідання, складання доповіді на судовому засіданні та участь в судовому засіданні - 2 г. на суму 2000,00 грн.; складання клопотання про витребування доказів - 1,5 г на суму 1500,00 грн.; складання клопотання про призначення судової комплексної експертизи - 1,5 г на суму 1500,00 грн.; складання заперечень на відповідь - 2,5 г. на суму 2500,00 грн (а.с.172,173).
Відповідно до розрахунку та акту здачі-прийняття робіт, адвокатом Савко Д.Ю., відповідачці було надано послуги на суму 4500 грн., що включають в себе наступні послуги: складання відзиву - 1,5 години на суму 1500,00 грн.; підготовка до судового засідання, складання доповіді на судовому засіданні, участь в судовому засіданні - 3 години на суму 3000,00 грн.
Згідно платіжних доручень, банківської квитанції та квитанцій до прибуткових касових ордерів підтверджується факт оплати вказаних витрат відповідачем в повному обсязі.
Таким чином, відповідачем понесено витрати на правову допомогу в сумі 14500,00 грн. та витрати на оплату послуг експерта в сумі 7845,12 грн.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн (а.с.1).
За проведення експертизи, відповідачем сплачено кошти в сумі 7845,12 грн (а.с.180).
Судом задоволено позовні вимоги на суму 24172,16 грн. Процент задоволених вимог від ціни позову склав 30,06%, процент відхилених вимог від ціни позову - 69,94%, у відповідності до ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 577,45 грн.
Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком та розрахунком місцевого суду щодо стягнутої з позивача на користь відповідача суми судових витрат у розмірі 15050,72 грн. (15628,17 - 577,45).
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді