Провадження № 22-ц/803/3938/21 Справа № 204/2592/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
14 травня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року по справі № 204/8381/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1 492,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 29 грудня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
З вини відповідача за жовтень 2019 року виникла заборгованість зі сплати аліментів, а саме аліменти за жовтень 2019 року були сплачені відповідачем лише 05 грудня 2019 року, що дає позивачці право на стягнення неустойки (пені) відповідно до статті 196 СК України. Кількість днів прострочення складає 34 дні, а тому сума неустойки (пені) за вказаний період становить 507,28 грн.
Позивачка зазначала, що можливість сплачувати аліменти та суто суб'єктивний характер виникнення заборгованості лише за власної вини відповідача підтверджується тим, що відповідач має добрий стан здоров'я, хронічних захворювань не має, у власності відповідача є житловий будинок та дві земельні ділянки.
Ураховуючи викладене, позивачка просила суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за жовтень 2019 року в розмірі 507,28 грн.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 89,52 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити мотивувальну та резолютивну частини оскаржуваного рішення та стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за жовтень 2019 року в розмірі 507,28 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідач у встановлений законом строк не звернувся до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції установлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року по справі № 204/8381/17, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73445828, було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 492,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 29 грудня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79425804, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2018 року було залишено без змін.
08 лютого 2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 204/8381/17, на підставі якого Петропавлівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито виконавче провадження № 58359476 з виконання вищевказаного виконавчого листа.
Відповідач ОСОБА_2 за виконавчим листом № 204/8381/17, виданим Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, аліменти на утримання неповнолітнього сина сплачує, а отже відповідач обізнаний про його обов'язок сплачувати аліменти на утримання сина.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 58359476, здійсненого державним виконавцем Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ольшанською С.О., вбачається, що відповідач допустив виникнення заборгованості зі сплати аліментів за жовтень 2019 року (а.с.6-7).
Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що наступний після жовтня 2019 року платіж по аліментам був здійснений відповідачем 07 листопада 2019 року на суму 1 492,00 грн. та був врахований державним виконавцем, як аліменти за листопад 2019 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за жовтень 2019 року в розмірі 89,52 грн., суд першої інстанції виходив з того, що прострочення сплати аліментів сталося з вини відповідача. При цьому, суд прийшов до висновку, що внесений відповідачем 07 листопада 2019 року платіж по аліментам на суму 1 492,00 грн. фактично є сплатою аліментів за жовтень 2019 року та безпідставно врахований державним виконавцем як аліменти за листопад 2019 року, а внесений відповідачем 05 грудня 2019 року платіж у розмірі 1 492,00 грн. слід вважати сплатою аліментів за листопад 2019 року. За таких обставин, розмір неустойки (пені) та кількість днів прострочення розраховується судом з 01 листопада 2019 року, тобто з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, та по 06 листопада 2019 року, оскільки день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості.
Однак, колегія суддів у повній мірі не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).
Згідно із частинами першою-третьою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16 відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16.03.2016 року у справі № 6-300цс16 та дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 %. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Колегія суддів виходить із встановлених судом обставин і перевіряє застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права на час ухвалення судового рішення з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права у постанові від 03.04.2019 року у справі № 333/6020/16.
Як убачається з матеріалів справи, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 58359476, здійсненого державним виконавцем Петропавлівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ольшанською С.О., відповідач допустив виникнення заборгованості зі сплати аліментів за жовтень 2019 року.
Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що наступний після жовтня 2019 року платіж по аліментам був здійснений відповідачем 07 листопада 2019 року на суму 1 492,00 грн. та був врахований державним виконавцем, як аліменти за листопад 2019 року, у грудні 2019 року відповідачем було здійснено два платежі, з яких 1 492,00 грн. державним виконавцем враховано як борг за жовтень, а 1 492,00 грн. враховано як поточний платіж.
Станом на березень 2020 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а.с.6-7).
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що вказаний розрахунок заборгованості був оспорений сторонами у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів виходить з розрахунків заборгованості, які були здійснені державним виконавцем.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що аліменти за жовтень 2019 року були сплачені відповідачем лише 05 грудня 2019 року, про що зазначено самим державним виконавцем у розрахунку заборгованості.
Отже, розмір пені за прострочення сплати аліментів за жовтень 2019 року становить 507,28 грн., виходячи з наступного розрахунку.
Місяць/рікНарахована сума аліментів, грн1% від нарахованої суми аліментів, грнПерший день порушення платником обов'язку зі сплати аліментівДата фактичного погашення заборгованості Кількість днів простроченняСума пені, грн
Жовтень 20191 492,0014,9201.11.1905.12.1934507,28
Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, пеня по аліментам підлягає стягненню за жовтень 2019 року, виходячи з розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах виконавчого провадження та який не оспорюється сторонами за вищенаведеною формулою.
При ухваленні рішення суд першої інстанції належним чином не з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, допустив необґрунтовану переоцінку наявному в матеріалах справи розрахунку заборгованості та дійшов помилкового висновку, що внесений відповідачем 07 листопада 2019 року платіж по аліментам на суму 1 492,00 грн. фактично є сплатою аліментів за жовтень 2019 року та безпідставно врахований державним виконавцем як аліменти за листопад 2019 року, а внесений відповідачем 05 грудня 2019 року платіж у розмірі 1 492,00 грн. слід вважати сплатою аліментів за листопад 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2020 року - скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ), неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за жовтень 2019 року в розмірі 507,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 14 травня 2021 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко