справа №619/2164/21
провадження №1-кс/619/533/21
14 травня 2021 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021226270000051 від 07.05.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України, -
Так, до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 06.05.2021 до ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення з ППр "Гоптівка", про те що під час перевірки транспортного засобу "Volvo FH42" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено ознаки часткового знищення номеру шасі.
Відомості за даним фактом 07.05.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021226270000051.
06.05.2021 під час огляду місця події відкритої ділянки місцевості, на території МАПП «Гоптівка», за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача Лопань, вул. Прикордонна 1, було виявлено і тимчасово вилучено: транспортний засіб «Volvo» FH42 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом «SHMITZ» д.н.з НОМЕР_2 ; Свідоцтво про реєстрацію: т.з. «Volvo FH42» д.н.з. НОМЕР_1 с.н. НОМЕР_3 , причепа «SHMITZ» 99ZН256 с.н. НОМЕР_4 . Користувачем (водієм) є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Власником транспортного засобу «Volvo» FH42 д.н.з. НОМЕР_1 та причепу «SHMITZ» д.н.з НОМЕР_5 є Гафарова Аміна Намаз Кізі, адреса: Шамкірський район, село Копулу, Азербайджан.
Прокурор в клопотанні вказує, що на даний момент виникла необхідність у проведенні по кримінальному провадженню судових експертиз, встановлення обставин, які слугуватимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та являтимуться доказовою базою по ньому, а також те, що вилучені предмети під час вищевказаного огляду місця події є тимчасово вилученим майном, для запобігання знищенню виявлених речових доказів, виникла необхідність в накладанні арешту на тимчасово вилучені предмети.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, вказаних у ньому.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.
Судом встановлено, що до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021226270000051 від 07.05.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.
06.05.2021 під час огляду місця події відкритої ділянки місцевості, на території МАПП «Гоптівка», за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача Лопань, вул. Прикордонна 1, було виявлено і тимчасово вилучено: транспортний засіб «Volvo» FH42 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом «SHMITZ» д.н.з НОМЕР_2 ; Свідоцтво про реєстрацію: т.з. «Volvo FH42» д.н.з. НОМЕР_1 с.н. НОМЕР_3 , причепа «SHMITZ» 99ZН256 с.н. НОМЕР_6 № НОМЕР_7 . Користувачем (водієм) є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до ч.1 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 2 ст.171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Між тим, вказані вимоги КПК України при поданні клопотання виконані не в повному обсязі.
Так, в порушення п.1 ч.2 ст.171 КПК України в клопотанні слідчим не зазначено підставу і мету, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Проте, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку.
Крім того, всупереч п.3 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07.05.2021 клопотання дізнавача ВП №3 Харківського РУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021226270000051 від 07.05.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України повернуто прокурору Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 для усунення недоліків.
Прокурор повторно звернувся з клопотанням про арешт майна, проте не в повному обсязі усунув недоліки, про які були зазначено в клопотанні Так, прокурором не зазначені засоби зв'язку власника та користувача вилучених речей. Також не зазначено місце зберігання вилученого майна, на яке прокурор просить накласти арешт.
Так, не конкретизація вилученого майна, об'єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається з клопотання прокурора про арешт майна, 06.05.2021 до ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення з ППр "Гоптівка", про те що під час перевірки транспортного засобу "Volvo FH42" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. Республіки Азербайджан ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено ознаки часткового знищення номеру шасі. Згідно протоколу огляду місця події від 06.04.2021, під час огляду було застосовано технічний засіб, а саме: фотоапарат «Nikon А-100», проте додані до клопотання документи не містять роздруковані знімки з вказаного технічного засобу.
Також, користувачем тимчасово вилученого майна є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, як вбачається з поданого клопотання є громадянином Азербайджану. Проте матеріали клопотання не містять його письмових пояснень, даних, що він володіє українською мовою. Також слідчому судді не надано даних чи був залучений перекладач та захисник.
У відповідності до п.2 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Так, слідчий суддя зазначає, що до клопотання не додані документи, які свідчать про те, що дані речі, на які слідчий просить накласти арешт є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя, також звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так, згідно протоколу огляду місця події, складеного 06.04.2021, було виявлено і тимчасово вилучено транспортний засіб «Volvo» FH42 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом «SHMITZ» д.н.з НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію: т.з. «Volvo FH42» д.н.з. НОМЕР_1 с.н. НОМЕР_3 , причеп «SHMITZ» 99ZН256 с.н. НОМЕР_4 , проте прокурор звернувся до слідчого судді лише 07.05.2021 та не вказано з яких саме підстав пропущений строк звернення до слідчого судді, а також ініціатор клопотання не ставить питання про поновлення пропущеного строку, не зазначає причини пропуску строку, не надає докази на підтвердження поважності його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено необхідність арешту вилученого майна.
Згідно п.2 ч.1 ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 170 -173, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021226270000051 від 07.05.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголосити в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 17.05.2021 о 11 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1