Справа №766/6290/21
н/п 3/766/5846/21
12.05.2021 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошиська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
- у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 , складено протокол серії ВАБ №650141 від 10.04.2021 р., відповідно до якого остання 10.04.2021 року близько 21:35 будучи адміністратором закладу «Александр- Сан», розташованого за адресою: м. Херсон, пр.200 річчя Херсону,86 А, не вжив відповідних заходів щодо припинення роботи закладу та прийому відвідувачів, чим порушила вимоги Рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації виконавчого комітету Херсонської міської ради, а саме пункту 6 протоколу №9 позачергового подання комісії від 09.04.2021 року
Дії ОСОБА_1 ,. згідно протоколу кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, просила закрити провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заперечень зазначила, що прийом відвідувачів на той час вже не здійснювала, кафе вже зачинила крім того зазначила, що вона не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки не здійснює господарської діяльності та не зареєстрований як підприємець, а є найманим працівником.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП представниками поліції була обґрунтована наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №650141 від 10.04.2021 р., за змістом якого ОСОБА_1 , 10.04.2021 року близько 21:35 будучи адміністратором закладу «Александр- Сан», розташованого за адресою: м. Херсон, пр.200 річчя Херсону,86 А, не вжила відповідних заходів щодо припинення роботи закладу та прийому відвідувачів, чим порушила вимоги Рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпекита надзвичайної ситуації виконавчого комітету Херсонської міської ради а саме пункту 6 протоколу №9 позачергового подання комісії від 09.04.2021 року
- фотокопіями фотографій;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначено, що у закладі перебували двоє осіб які доїдали та допивали замовленняякі були зроблені завчасно.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в п яке було зроблене раніше;
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), а тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи, завдяки чому орган, який розглядає матеріали справи про адміністративне правопорушення може встановити конкретні дії/бездіяльність допущені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, аналіз норми ст. 44-3 КУпАП свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог щодо заборони та обмежень роботи суб'єктів господарювання, які приймають відвідувачів, може нести виключно суб'єкт господарювання.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 2 ст. 55 ГК України).
Проте в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відсутні відомості, які б свідчили що остання є суб'єктом господарювання, та взагалі не надано доказі стосовно того хто є суб'єктом господарювання, правовий статус ОСОБА_1 , не надано документів, які б свідчили що ОСОБА_1 , є посадовою особою та чи взагалі перебуває у трудових відносинах з закладом «Александр Сан», та яку посаду вона обіймає, її посадові обов'язки та чи має вона відповідні повноваження щодо забезпечення виконання вимог закону щодо карантинних обмежень.
Зі змісту протоколу серії ВАБ №650141 від 10.04.2021 р. не вбачається, що до протоколу надано фото-відеофіксації вчиненого правопорушення, лише зазначено, що до протоколу додано адмінматеріали. А з долучених до адміністративних матеріалів копій фотографій не вбачається коли, ким в який день та в який час вони були здійснені.
Оцінюючи встановлені факти, суд враховує окрім викладеного таке.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 44-3, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяВ. Е. Дорошинська