Справа № 766/6956/21
н/п 2/766/10121/21
про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України, поданої представником за довіреністю Гермаш Сергієм Михайловичем (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу/ суброгації, -
встановив:
29 квітня 2021 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу/ суброгації, якому просив стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 38 094, 28 грн. та судовий збір.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021 року передана судді Булах Є.М. 30.04.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи з що з 01.05.2021 року по 04.05.2021 року за календарем святкові дні, а з 05.05.2021 року по 12.05.2021 року головуючий у справі суддя перебувала на лікарняному, питання про відповідність позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України вирішується у наступний робочий день.
Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
01 грудня 2018 року ДСА України в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів).
01 березня 2019 року в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на день надіслання даної позовної заяви в системі «Електронний суд» Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч. 8 ст. 14 ЦПК України.
Тому до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
Враховуючи, що відповідачем позивач зазначає фізичну особу, яка у відповідності до ч. 6 ст. 14 ЦПК України не має обов'язку зареєструвати свою офіційну адресу в ЄСІТС, позивачу слід виконати вимогам ч. 2 ст. 177 ЦПК України та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки. Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175-177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України, поданої представником за довіреністю Гермаш Сергієм Михайловичем (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу/ суброгації - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (представнику).
Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах