Справа №521/5715/21
Номер провадження 3/521/4212/21
11 травня 2021 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
11.04.2021 року о 11 годині 40 хвилин у м. Одесі по вул. М'ясоїдівська, 45 ОСОБА_2 керував автомобілем DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, відмову зафіксовано на портативний відеореєстратор 001884, 001039.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, причину своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким відповідно до ст. 1 КУпАП є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 достовірно знаючи, що відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, був повідомлений про розгляд матеріалів, однак, зловживаючи своїми процесуальними правами, у призначене судове засідання не з'явився.
З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , за наявними у справі письмовими доказами, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, з огляду на наступне.
Обставини правопорушення й вина порушника підтверджуються зібраними по справі доказами, згідно ст. 251 КУпАП:
-довідкою від 14.04.2021 року, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 протягом року за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався;
-рапортом командира взводу 2 роти 6 батальйону 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Огородова К.М., у якому вказано, що під час патрулювання екіпажем Олеан-205 лейтенантом поліції ОСОБА_3 , лейтенантом поліції Сенюком І.В., лейтенантом поліції Огородовим К.М. за порушення правил дорожнього руху було зупинено автомобіль DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час розмови з останнім було виявлено явні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився, що зафіксовано портативним відеореєстратором 001884, 001039. Також під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без водійського посвідчення, а саме не отримував його. На місці події було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КупАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.04.2021 р.;
-відеозаписом з портативних реєстраторів № 001884, на якому зафіксовано, як ОСОБА_4 було зупинено працівниками поліції у зв'язку з порушенням ПДР. На вимогу поліцейського про надання посвідчення водія, ОСОБА_1 повідомив, що воно знаходиться вдома. Прибувши на патрульному автомобілі до місця свого проживання ОСОБА_4 посвідчення водія не надав та співробітниками поліції було встановлено факт відсутності водійського посвідчення у ОСОБА_1 . Після зазначеного, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що він відмовився, внаслідок чого у відношенні ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що він відмовився, внаслідок чого у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП це правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно абз. 18 п. 1.10 ПДР, «водій» - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до постанови № 14 Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду України № 18 від 19.12.2008 р.) позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 121 ч.3, 122 ч.4, 122-2, 123 ч.3, 124 і 130 КпАП України. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права, або взагалі не мала.
У рапорті командира взводу 2 роти 6 батальйону 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Огородова К.М. зазначено, що під час перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без водійського посвідчення, а саме не отримував його. На місці події було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КупАП та винесено постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 підлягає покаранню у вигляді штрафу.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягнутий вперше, з метою виховання правопорушника, попередження здійснення ним нових правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 24, 33, 38, 401, 130 ч. 1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу).
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Одеського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.