Справа № 697/971/21
№ пров. 2/697/435/2021
14 травня 2021 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Колісник Л.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач 12.05.2021 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч.4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору з посиланням на незадовільний майновий стан.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1,3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору або надання відстрочки для його сплати є майновий стан заявника.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Саме особа, яка звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, повинна довести наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють сплату нею судового збору.
Слід зауважити, що вичерпного та чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Одночасно, при вирішенні аналогічних питань суд бере до уваги також і практику Європейського суду з прав людини, оскільки на національні суди покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland». Від 25.07.2005).
У разі, якщо у особи, яка звертається до суду з заявою, дійсно наявні об'єктивні обставини фінансового характеру, що позбавляють можливості сплатити судовий збір, необхідно одночасно з подачею такої заяви долучити клопотання з проханням про звільнення від сплати судового збору та надати належні докази в обґрунтування такого клопотання.
Аналізуючи вищевикладені положення законодавства, суд приходить до висновку, що до матеріалів клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору не надано належних доказів, які могли б стати підставою для застосування в даному випадку ст. 8 ЗУ «Про судовий збір». Так, позивачем додано до матеріалів справи довідки про доходи за минулий рік, проте щодо наявності або відсутності доходів на час подання позову до суду матеріали справи не містять.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Таким чином, враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору або відстрочка від його сплати є правом, а не обов'язком суду, в клопотанні не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить позовну вимогу майнового характеру, а саме:
- відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на дату подачі позову 908,00 грн.).
З урахуванням вищевикладеного, позивачеві за необхідно виправити недоліки поданої позовної заяви, а саме:
- надати документ на підтвердження сплати судового збору за вимогою про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, з розрахунку 1% від ціни позову, але не менше ніж 908,00 грн.
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Канівського міськрайонного суду Черкаської області, а саме:
Отримувач коштів ГУК у Черкаській обл./тг м.Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; __________( код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Канівський міськрайонний суд Черкаської області.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви терміном десять днів з дня отримання копії ухвали.
За таких обставин, позивачу або потрібно надати належні докази на підтвердження клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, або сплатити судовий збір.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Канівського міськрайонного суду Черкаської області через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Колісник