14 травня 2021 року
м. Київ
справа № 640/16520/19
адміністративне провадження № К/9901/14851/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 640/16520/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютекснафтогаз» до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, про що Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 року № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707 було повідомлено листом від 09.07.2019 №31671/6/99-99-12-01-01-15;
- зобов'язати Державну податкову службу України видати Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, ліцензію на право оптової торгівлі пальним з одночасним внесенням до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформації про видану Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, ліцензію.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, код ЄДРПОУ 38091707) (уповноважена особа Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 №29-01С) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про відмову у видачі ліцензії на право оптової торгівлі пальним Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, про що Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 року № 29-01С-уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707 було повідомлено листом від 09.07.2019 №31671/6/99-99-12-01-01-15. Зобов'язано Державну податкову службу України видати Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, ліцензію на право оптової торгівлі пальним з одночасним внесенням до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформації про видану Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, ліцензію. Сягнуто на користь Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" сплачений судовий збір у розмірі 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві грн) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКСНАФТОГАЗ" до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року в частині зобов'язання Державної податкової служби України видати Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, ліцензію на право оптової торгівлі пальним з одночасним внесенням до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформації про видану Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707, ліцензію скасовано, та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано Державну податкову службу України повторно розглянути заяву Договору про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707 від 10.06.2019 про видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним, з одночасним внесенням до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформації про видану Договір про спільну діяльність від 29.01.2019 № 29-01С - уповноважена особа товариство з обмеженою відповідальністю "Ютекснафтогаз" 38091707.
Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, 23 квітня 2021 року Державна податкова служба України направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 640/16520/19 у частині задоволених позовних вимогах та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначено передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України виключних підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України без застосування висновків викладених у постановах Верховного Суду, тому вони є незаконними, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження у розумінні статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 640/16520/19 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Г. Стрелець