14 травня 2021 року
Київ
справа №640/25136/19
адміністративне провадження №К/9901/13984/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л., перевіривши клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У 2020 році ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі загибелі її чоловіка та щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі загибелі його батька, солдата ОСОБА_3 , у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби (із захистом Батьківщини) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 " та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити одноразову грошову допомогу у розмірі 375-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинув ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії МО України щодо непризначення позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі чоловіка та батька, у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби (із захистом Батьківщини). Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначені такої допомоги та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивачів з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
24.03.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 6 квітня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
16 квітня 2021 року Міністерством оборони України повторно направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №640/25136/19.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.
7 травня 202021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону шляхом зловживання процесуальними правами у частині повторного подання касаційної скарги за наявності ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.
Перевіривши наведені в клопотанні доводи, Суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 358 КАС України суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Частиною 1 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав та не підлягає вирішенню після відмови у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заява (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, подане позивачкою клопотання підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 137, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання про постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернути ОСОБА_1 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
Л.Л. Мороз,
Суддя Верховного Суду