13 травня 2021 року
м. Київ
справа №1.380.2019.003259
провадження №К/9901/34576/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (суддя Москаль Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (головуючий суддя Гінда О.М., судді Ніколін В.В., Пліш М.А.)
у справі №1.380.2019.003259
за позовом Комунального підприємства "Кам'янкаводоканал" Кам'янка-Бузької міської ради до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2019 року Комунальне підприємство "Кам'янкаводоканал" Кам'янка-Бузької міської ради звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України (Держгеонадра), яка полягає у нездійсненні розгляду заяви від 07 травня 2019 року № 176 Комунального підприємства "Кам'янкаводоканал" Кам'янка-Бузької міської ради на продовження дії Ліцензії від 12 вересня 1997 року № 1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області;
- зобов'язати Державну службу геології та надр України продовжити строк дії ліцензії від 12 вересня 1997 року № 1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області та видати Комунальному підприємству "Кам'янкаводоканал" Кам'янка-Бузької міської ради спеціальний дозвіл на користування надрами Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області зі строком дії до 12 вересня 2037 року.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) щодо повернення заяви Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради від 07 травня 2019 року № 176 про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 12 вересня 1997 року №1068; зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради від 07 травня 2019 року № 176 про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами 12 вересня 1997 року №1068 (з урахуванням висновків суду) та прийняти одне з рішень, передбачених п. 14 та 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, - про продовження чи про відмову у продовженні строку дії дозволу. У решті позову відмовлено.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) щодо повернення заяви комунального підприємства "Кам'янкаводоканал" Кам'янка-Бузької міської ради від 07 травня 2019 року № 176 про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 12 вересня 1997 року №1068; зобов'язано Державну службу геології та надр України продовжити Комунальному підприємству "Кам'янкаводоканал" Кам'янка-Бузької міської ради строк дії ліцензії від 12 вересня 1997 року №1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: Діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Державна служба геології та надр України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради зареєстроване як юридична особа 25 січня 1994 року (ідентифікаційний код 20794427) та є правонаступником державного комунального підприємства «Кам'янка-Бузьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». Одним із видів діяльності підприємства є забір, очищення та постачання води.
7. Рішенням виконавчого комітету Кам'янка-Бузької міської ради від 03 березня 2015 року № 31 Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» з 01 травня 2015 року визначено виробником та виконавцем комунальних та житлово-комунальних послуг на території Кам'янка-Бузької міської ради, зокрема, щодо централізованого постачання холодної води і водовідведення. Для здійснення цього виду господарської діяльності підприємство має такі дозвільні документи:
- ліцензія на користування надрами реєстраційний від 12 вересня 1997 року № 1068, видана Державним комітетом України по геології і використанню надр на користування надрами «Кам'янка-Бузьке родовище ділянки: діючого водозабору і Ямненська» для видобування прісних підземних вод з метою продовження експлуатації водозаборів для господарсько-питного водопостачання м. Кам'янка-Бузька Львівської області родовищ підземних вод. Ця ліцензія видана терміном на двадцять років до 12 вересня 2017 року;
- дозвіл на спеціальне водокористування від 18 лютого 2020 року № 33/ЛВ/49д-20 з лімітом річного забору води до 739,305 тис. м. куб., виданий Державним агентством водних ресурсів України на підставі висновку Держгеонадр від 11 лютого 2020 року № 2027/10/10-20.
8. Позивач 03 липня 2019 року вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) з позовом про визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України (Держгеонадра), яка полягає у нездійсненні розгляду заяви від 07 травня 2019 року № 176 Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради на продовження дії ліцензії від 12 вересня 1997 року № 1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: Діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області та зобов'язання Державну службу геології та надр України продовжити строк дії ліцензії від 12 вересня 1997 року № 1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: Діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області, видати Комунальному підприємству «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради спеціальний дозвіл на користування надрами Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: Діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області зі строком дії до 12 вересня 2037 року.
9. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №813/2077/18 у позові відмовлено.
10. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №813/2077/18 скасовано, та прийнято постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо винесення письмових повідомлень у вигляді листів від 16 листопада 2017 року № 28622/03/12-17, від 22 лютого 2018 року № 3009/03/12-18, від 04 квітня 2018 року № 5875/03/12-18; визнано протиправними повідомлення Державної служби геології та надр України щодо відмов у продовженні терміну дії ліцензії (дозволу) на користування надрами у вигляді листів від 16 листопада 2017 року №8622/03/12-17, від 22 лютого 2018 року № 3009/03/12-18, від 04 квітня 2018 року №5875/03/12-18.
11. Так, у справі № 813/2077/18 судом апеляційної інстанції встановлено, що 05 вересня 2017 року Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» звернулося до Держгеонадр із заявою від № 288 щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 12 вересня 1997 року № 1068 із зазначенням причин продовження. Крім того, до вказаної заяви долучено виписку з ЄДРПОУ, пояснювальну записку, протокол від 27 грудня 2016 року № 405-407-в-16, протокол № 4602 засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, каталог географічних координат водозабірних споруд, оглядову карту, ситуаційний план, гідрогеологічну карту, геологічні розрізи до гідрогеологічної карти та плану підрахунку запасів на Кам'янка-Бузькому родовищі прісних підземних вод, експертний висновок № КВ-04-13.2.
12. Листом від 16 листопада 2017 року № 28622/03/12-17 Держгеонадра повернуло заяву Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» та повідомило позивача про відмову у продовженні дії спеціального дозволу відповідно до п. 15 Порядку №615, оскільки у наданих підприємством документах щодо продовження строку дії дозволу від 12 вересня 1997 року № 1068 з метою видобування підземних вод Кам'янка-Бузького родовища інформація щодо назв і кількості свердловин не узгоджується з інформацією, зазначеною у дозволі від 12 вересня 1997 року № 1068; не надано у повному обсязі результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців, як це передбачено додатком 1 до Порядку. Одночасно повідомлено, що органами державного геологічного контролю проведено планову перевірку діяльності Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» відповідно до дозволу від 12 вересня 1997 року № 1068 та виявлено ряд порушень особливих умов цього дозволу, про що винесено припис від 29 листопада 2013 року № 2-04/06/2013-37/п з встановленим терміном на усунення порушень до 25 грудня 2013 року.
13. Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал», 29 січня 2018 року повторно звернулося із заявою та пакетом документів щодо продовження строку дії зазначеного дозволу, а саме: випискою з ЄДРПОУ, пояснювальною запискою, протоколом дослідження якості води від 27 червня 2017 року № 107-109-в-17, протоколом дослідження якості води від 22 вересня 2017 року № 231-233-в-17, протоколом дослідження якості води від 22 грудня 2017 року № 327-329-в-17, результатами санітарно-мікробіологічного дослідження від 12 листопада 2017 року № 2566-2569, результатами санітарно-мікробіологічного дослідження від 21 серпня 2017 року № 1464-1767, результатами санітарно-мікробіологічного дослідження від 14 травня 2017 року № 768-771, протоколом від 03 грудня 1986 року №4602 засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, каталогом географічних координат водозабірних споруд, оглядовою картою, ситуаційним планом, гідрогеологічною картою, геологічними розрізами до гідрогеологічної карти та плану підрахунку запасів на Кам'янка-Буському родовищі прісних підземних вод, планом підрахунку запасів, експертним висновком від 04 серпня 2017 року № КВ-04-13.2, екологічною картою № 14/97, дозволом на спеціальне водокористування, Державним Актом на право користування землею, паспортом свердловини на воду № 1/11247, паспортом свердловини на воду № 2/11248, паспортом свердловини на воду № 3/11249, звітним балансом використання підземних вод за 2015 рік, звітним балансом використання підземних вод за 2016 рік, висновком на проект консервації свердловин на воду від 17 січня 2018 року 01-85/06, паспортом радіаційної якості свердловини № 1 водозабір с. Тадані Ямпельського родовища підземних вод, паспортом радіаційної якості свердловини № 2 водозабір с. Тадані Ямпельського родовища підземних вод, паспортом радіаційної якості свердловини № 3 водозабір с. Тадані Ямпельського родовища підземних вод.
14. Листом від 22 лютого 2018 року № 3009/03/12-18 Держгеонадра повернуло заяву Комунальному підприємству «Кам'янкаводоканал» та повідомило позивача про відмову у продовженні дії спеціального дозволу відповідно до п. 15 Порядку №615, а саме: у наданому пакеті документів відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля щодо продовження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що передбачено додатком 1 до Порядку. Одночасно відповідачем зазначено, що у наданих підприємством документах щодо продовження строку дії дозволу від 12 вересня 1997 року № 1068 з метою видобування підземних вод Кам'янка-Бузького родовища інформація щодо назв і кількості свердловин не узгоджується з інформацією, зазначеною у дозволі від 12 вересня 1997 року № 1068. Також зазначено, що Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» не надано у повному обсязі результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців, як це передбачено додатком 1 до Порядку. Повідомлено, що органами державного геологічного контролю проведено планову перевірку діяльності Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» відповідно до дозволу від 12 вересня 1997 року № 1068 та виявлено ряд порушень особливих умов цього дозволу, про що винесено припис від 29 листопада 2013 року № 2-04/06/2013-37/п з встановленим терміном на усунення порушень до 25 грудня 2013 року. Також зазначено, що листами від 09 грудня 2013 року № 375 та від 29 січня 2018 року № 22 Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» повідомило Держгеонадра про часткове виконання припису, про те, що станом на 16 лютого 2018 року в Держгеонадрах відсутня інформація про виконання Комунальним підприємством «Кам'янкаводоканал» зазначеного припису в повному обсязі.
15. Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» 20 березня 2018 року повторно звернулося із заявою та пакетом документів щодо продовження строку дії зазначеного дозволу: випискою з ЄДРПОУ, пояснювальною запискою, протоколом дослідження якості води від 27 червня 2017 року № 107-109-в-17, протоколом дослідження якості води від 22 вересня 2017 року № 231-233-в-17, протоколом дослідження якості води від 22 грудня 2017 року № 327-329-в-17, результатами санітарно-мікробіологічного дослідження від 12 листопада 2017 року № 2566-2569, результатами санітарно-мікробіологічного дослідження від 21 серпня 2017 року № 1464-1767, результатами санітарно-мікробіологічного дослідження від 14 травня 2017 року № 768-771, протоколом від 03 грудня 1986 року №4602 засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, каталогом географічних координат водозабірних споруд, оглядовою картою, ситуаційним планом, планом підрахунку запасів, гідрогеологічною картою, геологічними розрізами до гідрогеологічної карти та плану підрахунку запасів на Кам'янка-Бузькому родовищі прісних підземних вод, екологічною картою № 14/97, експертним висновком № КВ-04-13.2 від 04 серпня 2017 року, екологічною картою № 14/97, дозволом на спеціальне водокористування, Державним актом на право користування землею, паспортом свердловини на воду №1/11247, паспортом свердловини на воду № 2/11248, паспортом свердловини на воду №3/11249, звітним балансом використання підземних вод за 2015 рік, звітним балансом використання підземних вод за 2016 рік, звітним балансом використання підземних вод за 2017 рік, висновком на проект консервації свердловин на воду 01-85/06 від 17 січня 2018 року, паспортом радіаційної якості свердловини № 1 водозабір с. Тадані Ямпельського родовища підземних вод, паспортом радіаційної якості свердловини № 2 водозабір с. Тадані Ямпельського родовища підземних вод, паспортом радіаційної якості свердловини № 3 водозабір с. Тадані Ямпельського родовища підземних вод.
16. Листом від 04 квітня 2018 року № 5875/03/12-18 Держгеонадра повернуло документи, оскільки Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» не подало разом із заявою дві копії заяви та доданих до неї документів, передбачених п. 8 Порядку №615; у наданому пакеті документів відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля щодо провадження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що передбачено додатком 1 до Порядку; не надано у повному обсязі результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців, як це передбачено додатком 1 до Порядку. Крім того, повторно повідомлено, що органами державного геологічного контролю проведено планову перевірку діяльності Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» відповідно до дозволу від 12 вересня 1997 року № 1068 та виявлено ряд порушень особливих умов цього дозволу, про що винесено надано припис від 29 листопада 2013 року № 2-04/06/2013-37/п та встановлено термін для усунення порушень до 25 грудня 2013 року. Разом з тим, станом на 02 квітня 2018 року в Держгеонадрах відсутня інформація про виконання Комунальним підприємством «Кам'янкаводоканал» зазначеного припису в повному обсязі, проте листами від 09 грудня 2013 року № 375 та від 29 січня 2018 року № 22 Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» повідомило Держгеонадра про часткове виконання припису.
17. Після отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 813/2077/18, Комунальне підприємство «Кам'янкаводоканал» скерувало заяву від 07 травня 2019 року № 176 про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 12 вересня 1997 року № 1068, до якої долучило матеріали в кількості 74 арк.
18. Держгеонадра повернуло заяву Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» з доданими до неї документами шляхом надіслання листа від 17 травня 2019 року №9140/03/12-19. Повернення поданого заявником пакету документів відповідач в згаданому листі аргументував тим, що документи не відповідають вимогам Порядку № 615, заявник не усунув зауваження до раніше надісланих пакетів документів, а також повідомлено про відсутність документів, передбачених п. 17 Порядку № 615.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
19. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з можливих рішень, які передбачені п. 14 та 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, - про продовження чи про відмову у продовженні строку дії дозволу, у визначений законом строк, - належним способом захисту прав позивача є спонукання/зобов'язання Держгеонадра повторно розглянути заяву Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» від 07 травня 2019 року №176 про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 12 вересня 1997 року №1068 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
20. Суд апеляційної інстанції відзначив, що рішення про продовження дії дозволу чи про відмову у його продовженні повинно бути оформлене відповідачем у формі індивідуального розпорядчого акта, тобто наказу. Відповідачем не надано як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанцій наказу про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу за заявою Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» від 07 травня 2019 року № 176, що у свою чергу свідчить, що таке розпорядче рішення відповідачем не приймалося. При цьому, прийнята відповідачем відмова у задоволенні заяви від 07 травня 2019 року №176 у формі листа від 17 травня 2019 року № 9140/03/12-19, не узгоджується з вимогами Порядку № 615 та Положення № 1174 і порушує права Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради, та є підставою для визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України.
21. Восьмий апеляційний адміністративний суд вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував, що обраний спосіб захисту порушених прав позивача про зобов'язання Держгеонадра повторно розглянути подані 07 травня 2019 року документи, не гарантує повного та дієвого захисту прав свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, при якому можливі протиправні дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і необхідність повторно (втретє) звертатися до суду за захистом своїх прав. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач неодноразово протиправно надавав позивачу формальну відмову про продовження дії спеціального дозволу на користування надрами у формі листів, а тому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, необхідно зобов'язати Державну службу геології та надр України продовжити комунальному підприємству «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради строк дії ліцензії від 12 вересня 1997 року № 1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: Діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
22. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи. Зокрема, заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяли до уваги правовий висновок, який викладений в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17. Також скаржник посилається на практику Вищого адміністративного суду України і стверджує, що суди втрутилися у компетенцію відповідача.
23. Також скаржник звертає увагу суду на те, що надрокористувач наділений не правом, а обов'язком вчасно усунути виявлені порушення. Не усунення у встановлений строк порушень є виключною виною відповідача, при тому що Держгеонадра надали значний термін для здійснення дій, направлених на усунення порушень.
24. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що підстави відмови у продовженні строку дозволу на користування надрами вже досліджувались Восьмим апеляційним адміністративним судом при розгляді справи № 857/2046/18. Попередні листи - відмови, які відповідач приймав протягом 2017-2019 років, скасовані і визнані судом протиправними. З судовим рішенням у № 857/2046/18 відповідач погодився, оскільки постанова останнім до касаційної інстанції не оскаржувалася, набрала законної сили і підлягає до обов'язкового виконання.
25. Щодо доводів скаржника про втручання суду у дискреційні повноваження, позивач посилається на те, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення і це прямо передбачено п. 4 ч. 1 ст. 5 та п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України. Підприємство вважає, що приймаючи рішення про зобов'язання органу державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд, перш за все, відновлює баланс взаємодії між органом державної влади та суб'єктом господарювання.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
27. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
29. За приписами ч.2 ст.16 Кодексу України про надра передбачає, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
30. Водночас, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку (ч.7 ст. 16 Кодексу України про надра).
31. На виконання ч.2 ст.16 Кодексу України про надра та ч.1 ст.14 Закону України «Про нафту і газ» постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (за текстом - Порядок № 615).
32. Пунктами 14, 15 Порядку № 615 визначено вимоги до пакету документів, що подається з метою продовження строку дії дозволу, строки розгляду та вирішення цього питання Держгеонадра; підстави для прийняття рішення про продовження строку дії дозволу; підстави для прийняття рішення про відмову у продовженні строку дії дозволу.
33. Вказані пункти кореспондуються з положеннями п. 21 Порядку № 615, відповідно до якого підставою для повернення заявникові документів є, зокрема, прийняття рішення про відмову у продовженні строку дії дозволу.
34. Проаналізувавши наведені вище норми, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що підставою для повернення документів надрокористувачу є прийняття Держгеонадрами відповідного розпорядчого рішення про відмову у продовженні дії дозволу. При цьому рішення про продовження дії дозволу чи про відмову у його продовженні повинно бути оформлене відповідачем у формі індивідуального розпорядчого акта, тобто наказу.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Держгеонадра повернуло заяву Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» з доданими до неї документами шляхом надіслання листа від 17 травня 2019 року №9140/03/12-19. Повернення поданого заявником пакету документів відповідач в згаданому листі аргументував, зокрема, тим, що документи не відповідають вимогам Порядку № 615, заявник не усунув зауваження до раніше надісланих пакетів документів.
36. У касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що надрокористувач повинен був вчасно усунути виявлені порушення, вказані при поверненні раніше надісланих документів. Не усунення у встановлений строк порушень є виключною виною відповідача, при тому що Держгеонадра надали значний термін для здійснення дій направлених на усунення порушень.
37. Верховний Суд не погоджується з доводами касаційної скарги, оскільки у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №813/2077/18 надано оцінку листам Держгеонадр від 16 листопада 2017 року №28622/03/12-17, від 22 лютого 2018 року № 3009/03/12-18, від 04 квітня 2018 року №5875/03/12-18 і визнано протиправними підстави для повернень, визначені Держгеонадрами.
38. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №813/2077/18 не оскаржувалася у касаційному порядку та набрала законної сили.
39. З огляду на те, що повідомлення Державної служби геології та надр України щодо відмов у продовженні терміну дії Ліцензії (дозволу) на користування надрами у вигляді листів від 16 листопада 2017 року №28622/03/12-17, від 22 лютого 2018 року № 3009/03/12-18, від 04 квітня 2018 року № 5875/03/12-18 були визнані протиправними у судовому порядку, то позивач не повинен був усувати ті порушення, які визначені у вказаних попередніх повідомленнях.
40. Отже, доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.
41. Щодо дискреційних повноважень відповідача, слід враховувати таке.
42. Верховний Суд зазначає, що поняття дискреційних повноважень, наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин.
43. Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
44. Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;
2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
45. Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
46. У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
47. Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
48. Зобов'язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
49. Дійсно, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання ухвалити рішення.
50. Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
51. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
52. За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
53. Таким чином, зобов'язання судовим рішенням суб'єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб'єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов'язання суб'єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об'єктивно встановлено безальтернативність рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).
54. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
55. Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.
56. Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
57. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17, від 10 вересня 2020 року у справі №806/965/17.
58. Судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи встановлено дотримання позивачем усіх визначених законом умов для отримання «позитивного» рішення суб'єкта владних повноважень.
59. У цій справі суд апеляційної інстанції вірно відзначив, що позивач у 2017 році у встановлені законодавством строки звернувся до уповноваженого органу Держгеонадр із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами. Держгеонадра тричі повертало заяви на доопрацювання, щоразу вказуючи на недоліки, про які не вказувалося у попередніх листах.
60. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 813/2077/18 визнано протиправними дії Держгеонадр щодо винесення письмових повідомлень у вигляді листів від 16 листопада 2017 року №28622/03/12-17, від 22 лютого 2018 року № 3009/03/12-18, від 04 квітня 2018 року №5875/03/12-18 та повідомлення про відмову в продовженні терміну дії Ліцензії (дозволу) на користування надрами. Суд апеляційної інстанції вказав суб'єкту владних повноважень, що він діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством, порушував встановлену законодавством процедуру прийняття рішень та не враховував істотні обставин справи, що мали значення для позитивного вирішення заяв КП «Кам'янкаводоканал».
61. Також Верховний Суд звертає увагу на тому, що у справі №813/2077/18 апеляційним адміністративним судом надавалася оцінка таким підставам для повернення заяви позивача, як неподання підприємством висновку з оцінки впливу на довкілля щодо провадження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення; не надано у повному обсязі результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців; у наданих підприємством документах щодо продовження строку дії дозволу від 12 вересня 1997 року № 1068 з метою видобування підземних вод Кам'янка-Бузького родовища інформація щодо назв і кількості свердловин не узгоджується з інформацією, зазначеною у дозволі від 12 вересня 1997 року №1068.
62. При цьому, незважаючи на висновки, викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 813/2077/18, відповідач повернув заяву Комунального підприємства «Кам'янкаводоканал» з доданими до неї документами шляхом надіслання листа від 17 травня 2019 року №9140/03/12-19, а не прийняв наказ як того вимагає чинне законодавство та було відзначено судом апеляційної інстанції у справі №813/2077/18 і відповідач вказав підстави, які вже оцінені та визнані неправомірними судом.
63. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
64. Враховуючи те, що Держгеонадра не врахувала висновків Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №813/2077/18, та вчетверте повернуло заяву позивача без дотримання вимог чинного законодавства, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у цій справі про те, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Державної служби геології та надр України продовжити Комунальному підприємству «Кам'янкаводоканал» Кам'янка-Бузької міської ради строк дії ліцензії від 12 вересня 1997 року № 1068 на експлуатацію Кам'янка-Бузького родовища прісних підземних вод ділянки: Діючого водозабору та Ямненська Кам'янка-Бузького району Львівської області.
65. Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на правовий висновок, який викладений в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17, оскільки у справі №818/600/17 суб'єктом владних повноважень надавалися формальні відмови у формі листів, але не існувало судового рішення, яким визнавалися б протиправними відповідні відмови та підстави, що в них зазначені. Отже, висновок, який викладений в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №818/600/17, є не релевантним до обставин цієї справи.
66. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
67. Таким чином, оскільки при ухваленні постанови судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, тому Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
68. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.003259 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб