12.05.2021 Справа № 920/32/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/32/21
за позовом Приватного акціонерного товариства “УМТ” (21036, м. Вінниця,
вул. Хмельницьке шосе, 2, код ЄДРПОУ 23718196)
до відповідача: Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної
адміністрації (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, буд.29,
код ЄДРПОУ 02013142)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації (40000, м.Суми, площа незалежності, 3, код ЄДРПОУ 02315802),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державної казначейської служби у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 7, код ЄДРПОУ 37970404),
про стягнення 1456827 грн 19 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Коваль Т.І., адвокат (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Мороз О.В., довіреність № 01-26/6/275 від 02.02.2021,
від третіх осіб: 1. не прибув,
2. Шиянова В.В., наказ № 18-Щ від 24.02.2020,
Суть спору: 11.01.2021 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1456827 грн 19 коп. (з яких: 470909,43 - 3% річних, 985917,76 грн - інфляційні втрати) за неналежне виконання грошового зобов'язання. А також, просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 21852,41 грн та витрати на оплату правової допомоги адвокату в сумі 5500 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.02.2021, 11:40.
Ухвалою суду від 28.01.2021 задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Хмільницькому суду Вінницької області забезпечити проведення відеоконференції у справі за участю представника позивача.
05.02.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву № 01-26/6/278 від 03.02.2021.
09.02.2021 позивачем надіслано до суду відповідь на відзив № 210208 від 08.02.2021.
В судовому засіданні 09.02.2021 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 03.03.2021, 12:20.
25.02.2021 позивачем надіслано до суду клопотання № 210225 від 25.02.2021 про долучення до матеріалів справи доказів надання правової допомоги.
03.03.2021 представником відповідача подано до суду заяву № 01-26/6/543 (вх.№1110к) від 02.03.2021, відповідно до якого просить суд залучити до участі у справі Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації та Головне управління державної казначейської служби у Сумській області в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Свою заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що залучення Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації буде сприяти як захисту інтересів позивача так і реалізації прав відповідача, а також будуть дотримані і права територіальної громади сіл, селищ, міст Сумської області в інтересах якої Сумською обласною радою делеговані повноваження на розпорядження коштами місцевого (обласного) бюджету Сумської обласної державної адміністрації. Також представник позивача вважає, що залучення територіального органу Державної казначейської служби у Сумській області сприятиме всебічному і неупередженому розгляду позову Приватного акціонерного товариства “УМТ” та постановленню законного і обґрунтованого рішення по справі.
Ухвалою суду від 03.03.2021 заяву представника відповідача № 01-26/6/543 (вх.№1110к) від 02.03.2021 задоволено; відкладено підготовче засідання на 11.03.2021, 12:30; залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації та Головне управління державної казначейської служби у Сумській області; зобов'язано позивача надіслати третім особам копії позовних заяв з додатками, докази подати до суду; зобов'язано третіх осіб подати письмові пояснення щодо позовних вимог.
11.03.2021 представником відповідача подано до суду клопотання № 01-26/6/551 від 03.03.2021 щодо зменшення сум стягнення, а саме просить суд зменшити на 50% суму коштів, що підлягають до стягнення при вирішені судом питання про задоволення позовних вимог, виходячи із заявленої позивачем суми розміру інфляційних втрат та 3% річних вказаних у позові.
11.03.2021 третьою особою - Головним управлінням державної казначейської служби у Сумській області подано до суду письмові пояснення № 04-04-10/1842 від 11.03.2021.
Ухвалою суду від 11.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.03.2021; зобов'язано вдруге Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації подати до суду: 1. письмові пояснення щодо позовних вимог, з урахуванням положень ст. 168 ГПК України; 2. докази направлення письмових пояснень всім учасникам справи; зобов'язано вдруге позивача надіслати на адреси третіх осіб копії позовної заяви з додатками; докази надсилання подати до суду.
16.03.2021 від позивача надійшов до суду лист № 210311 від 11.03.2021, відповідно до якого позивач надає до суду докази надсилання копії позовної заяви з додатками третім особам.
23.03.2021 позивачем надіслано електронною поштою до суду клопотання № 210323 (вх.№1370к) від 23.03.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №920/32/21 позами межами суду за допомогою системи “EasyCon”.
Ухвалою суду від 24.03.2021 клопотання позивача № 210323 (вх.№1370к) від 23.03.2021 задоволено.
25.03.2021 від позивача до суду надійшло клопотання № 210316-2 від 16.03.2021 (вх.№3058/21 від 25.03.2021) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відповідно до якого просить суд доручити Хмільницькому міськрайонному суду Вінницької області забезпечити проведення відеоконференції під час судових засідань.
25.03.2021 позивачем надіслано до суду заяву № 210316-3 від 16.03.2021 (вх.№1359к від 25.03.2021) про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 9 005 грн 37 коп.
25.03.2021 відповідачем подано клопотання б/н (вх.№ 3092/21) від 25.03.2021, відповідно до якого представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ стосовно Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації та відповідно до якого зазначено, що третя особа є самостійною юридичною особою.
В судовому засіданні 25.03.2021 протокольною ухвалою клопотання позивача №210316-2 від 16.03.2021 (вх.№3058/21 від 25.03.2021) залишено без розгляду.
В судовому засіданні 25.03.2021.оголошено перерву до 06.04.2021, 12:00.
Ухвалою суду від 02.04.2021 виправлено описку в протоколі судового засідання від 25.03.2021 та ухвалено вважати правильною дату та час наступного судового засідання - 08.04.2021, 12:40.
07.04.2021 від Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації до суду надійшли пояснення № 02.1-29/299 від 05.04.2021.
08.04.2021 третьою особою - Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації надіслано до суду клопотання № 02.1-59/597 від 08.04.2021 (вх.№3556/21) про розгляд справи без участі представника третьої особи.
08.04.2021 постановлено протокольну ухвалу, якою клопотання Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації №02.1-59/597 від 08.04.2021 (вх.№3556/21) про розгляд справи без участі представника третьої особи-1 задоволено.
Ухвалою суду від 08.04.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 27.04.2021,12:40.
27.04.2021 третьою особою - Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації подано клопотання від 26.04.2021 № 02.1-59/981 про розгляд справи без участі представника третьої особи на стороні відповідача.
27.04.2021 протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 11.05.2021,12:30.
27.04.2021 відповідачем надано до суду Заяву від 27.04.2021 № 01-26/6/1053 щодо обґрунтування правової позиції.
29.04.2021 позивачем подано до суду клопотання від 27.04.20201 №270409 про проведення судових засідань в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 30.04.2021 клопотання позивача від 27.04.2021 №270409 про проведення судових засідань в режимі відео конференції задоволено.
В судовому засіданні 11.05.2021 оголошено перерву до 12.05.2021, 12:00.
11.05.2021 третьою особою - Департаментом фінансів Сумської обласної державної адміністрації подано клопотання від 11.05.2021 № 02.1-59/930 про розгляд справи без участі представника третьої особи на стороні відповідача.
11.05.2021 відповідачем надано до суду Тези судової промови в обґрунтування правової позиції управління по справі від 11.05.2021 № 01/26/6/1135.
В судовому засіданні 12.05.2021 представником позивача надано усні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі та прохання про задоволення позову.
Представником відповідача в судовому засіданні 12.05.2021 зазначено свою позицію по справі, в свою чергу в задоволені позову просив відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні 12.05.2021 зазначив свою позицію по справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання заяв по суті справи та доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:
Як свідчать матеріали справи, 10.06.2014 господарським судом Сумської області було прийнято рішення по справі №920/751/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "УМТ" до Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації про стягнення 6 858 007 грн. 50 коп. Позов судом задоволено частково та стягнуто з відповідача 5 999 000 грн. 00 коп. - заборгованості, 217 443 грн. 21 коп. - пені, 242 096 грн. 63 коп. - 3 % річних, 395 934 грн. 00 коп. - інфляційних збитків, 73 080 грн. 00 коп. - судового збору, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
24.06.2014року на примусове виконання судового рішення видано відповідний наказ.
Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішенням по справі було встановлено факт порушення відповідачем Договору та наявності заборгованості відповідача перед позивачем, то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.
Як зазначає позивач, судовий наказ від 24.06.2014 було ним пред'явлено до примусового виконання до ГУ ДКС України у Сумській області.
Відповідно до інформації, наведеної в листі ГУ ДКС України у Сумській області №04-14-06/8865 від 08 грудня 2020 року, платіжними дорученнями №900 та 904 від 30 жовтня 2014 року, Відповідач добровільно сплатив на користь нашого товариства 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за вказаним вище, судовим рішенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки відповідач прострочив сплату грошового зобов'язання за рішенням суду від 10.06.2014 і не сплатив його в повному обсязі, через, що станом на день звернення з позовом до суду має заборгованість за рішенням в загальній сумі 5227553 грн 84 коп., чим порушив права позивача в зв'язку з чим останнім і було нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за період невиконання рішення по справі № 920/751/14.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відшкодування заборгованості перед позивачем здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» безпосередньо казначейством де перебуває наказ господарського суду Сумської області від 24.06.2014 по справі № 920/751/14 в частині стягнення коштів з Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації на користь ПАТ “УМТ» в розмірі 5227553 грн 84 коп. Також, зазначає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, що є підставою для застосування судом строку позовної давності, що і є підставою для відмови у задоволенні позову.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються наступними нормами матеріального права:
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Відтак, виходячи зі змісту вказаної статті три проценти річних та інфляційні витрати - є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, адже виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі №918/329/16, прийнятій у зв'язку з неоднаковим застосування судами ст.625 ЦК України щодо правової природи нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України та обчислення перебігу строку позовної давності в спорах про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, зазначено, що правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави вважати, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.
Вказане також узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №906/1283/16.
Згідно з правовими висновками судів, інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні ст.266 ЦК України, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до проданого розрахунку, позивачем нараховано відповідачу 470909 грн 43 коп 3% річних за період з 31.12.2017 по 31.12.2020, виходячи з суми боргу 5227553 грн 84 коп. та нараховано 985917 грн 76 коп. інфляційних втрат за період з 31.12.2017 по 31.12.2020, виходячи з суми боргу 5227553 грн 84 коп.
Судом здійснено перевірку проведених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3 % річних, при цьому не виходячи за межі визначеного позивачем періоду. За результатами здійсненої перевірки суд приходить до висновку, що позивачем нарахування здійснено арифметично вірно.
Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2021.
Розрахунки суду долучені до матеріалів справи.
Окрім цього, враховуючи, що правопорушення є триваючим (з 2014 року по теперішній час), оскільки борг за рішенням суду не сплачений відповідачем, а також приймаючи до уваги право позивача на стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення та беручи до уваги, що позивачем 3% річних та інфляційних втрат нараховані за період з 31.12.2017 по 31.12.2020, суд приходить до висновку що позивачем не пропущено строк позовної давності і відповідно правових підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог суд не вбачає.
Також, відповідачем подане клопотання про зменшення сум стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Оскільки, нормами господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 233, суду надано право зменшення розміру штрафних санкцій, а 3% річних та інфляційні нарахування за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а носять компенсаційний характер, суд не вбачає правових підстав для їх зменшення.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача 470909 грн 43 коп. 3% річних та 985917 грн 76 коп. інфляційних втрат.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п. п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, в зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвоката з метою надання останнім правової допомоги, в тч.ч пов'язаної зі зверненням до суду з позовом по даній справі.
Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (далі за текстом клієнт) та адвокатом Коваль Тарасом Івановичем укладено угоду про надання правової допомоги від 20.05.2020 (а. с. 76), предметом якого є надання адвокатом юридичної допомоги по веденню господарської справи в суді за позовом про стягнення грошових коштів з Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації.
За умовами п. 3 Угоди клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5500,00 грн.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви надається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до поданого попереднього розрахунку судових витрат зазначена сума на оплату правової допомоги адвоката 5500 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 29.09.2020 № 81 підтверджується факт отримання адвокатом 5500,00 грн. за надання правничої допомоги.
Саме зазначену суму позивач просить суд стягнути з відповідача.
Відповідач в свою чергу зазначає про завищення суми послуг на правову допомогу.
Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.
Таким чином, враховуючи складність справи, суму стягнення та вищенаведені факти, заявлені до відшкодування витрати на правову допомогу у розмірі 5500,00грн. є завищеними.
Суд, згідно з приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, вважає обґрунтованими витрати на правову допомогу на підставі угоди про надання правових послуг від 20.05.2020 в розмірі 2000,00грн.
Також, відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 21852 грн 40 коп.
Окрім цього, позивачем надано заяву від 16.03.2021 про повернення надміру сплачено судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення 1456827 грн 19 коп. та відповідно до платіжного доручення від 29.09.2020 № 80 сплачено судовий збір в розмірі 30857 грн 78 коп.
Проте, виходячи з суми заявленої до стягнення - 1456827 грн 19 коп. належний до сплати судовий збір повинен становити 21 852 грн 41 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у випадках, встановлених пунктом один частини один цієї статті, судовий збір повертається у розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті - повністю.
Враховуючи вищезазначене, у відповідності до положень ч. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” позивачу - Приватному акціонерному товариству «УМТ» підлягає поверненню з державного бюджету сума судового збору у розмірі 9005 грн 37 коп.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Сумської обласної державної адміністрації (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, буд. 29, код ЄДРПОУ 02013142), на користь Приватного акціонерного товариства “УМТ” (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шоссе, 2, код ЄДРПОУ 23718196) 470909 (чотириста сімдесят тисяч дев'ятсот дев'ять) гривень 43 коп. 3% річних, 985917 (дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 76 коп. інфляційних втрат, 21852 (двадцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят дві) гривні 41 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. витрат на оплату правової допомоги.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству “УМТ” (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шоссе, 2, код ЄДРПОУ 23718196) з державного бюджету (Сумська міська отг22030101, код ЄДРПОУ 37970593, МФО - 899998, р/р UA868999980313181206083018540, код класифікації доходів бюджету 22030101) 9005 (дев'ять тисяч п'ять) гривень 37 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 29.09.2020 № 80.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 14.05.2021.
Суддя С.В. Заєць