36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.05.2021 Справа № 917/1933/20
м. Полтава
За позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Фарм", вул. 1 травня, 8-Б, м. Хорол, Полтавська область, 37800
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства
Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.
Секретар судового засідання Лепій О.В.
Представники сторін 13.04.2021:
від позивача: Дробаха А.Е. (адвокат, свідоцтво серії ПТ № 1885 від 17.10.2017, ордер на надання правової допомоги серії ПТ № 187801 від 07.12.2020);
від відповідача: Павелко Р. С. (адвокат, ордер серії ВІ № 1027445 від 11.12.2020);
Дзюба Н.В. - керівник.
Представники сторін після перерви 05.05.2021:
Чіхладзе Н.В.
від позивача: Дробаха А.Е. (адвокат, свідоцтво серії ПТ № 1885 від 17.10.2017, ордер на надання правової допомоги серії ПТ № 187801 від 07.12.2020);
від відповідача: Павелко Р. С. (адвокат, ордер серії ВІ № 1027445 від 11.12.2020);
Дзюба Н.В. - керівник.
ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Фарм" (далі - відповідач/ ТОВ "Ольвія-Фарм") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм", оформленого протоколом № 3 від 24.09.2018.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.12.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.02.2021.
Ухвалою від 09.02.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 23.02.2021.
23.02.2021 суд за клопотанням представника позивача відклав підготовче засідання на 02.03.2021.
В підготовчому засіданні 02.03.2021 судом оголошено перерву до 11:30 год. 03.03.2021.
19.02.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову.
У заяві про зміну предмету позову позивач просив суд:
- визнати недійсним Рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм", оформлене протоколом № 3 від 24.09.2018;
- визнати неправомірним та скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Ольвія-Фарм", які проведені державним реєстратором Штомпелем Андрієм Вікторовичема, а саме: складу або інформації про засновників, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, та реєстраційну дію від 02.10.2018 за № 15801070002000772 - державна реєстрація внесення змін інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо.
В ухвалі від 03.03.2021 судом встановлено, що у заяві позивача про зміну предмету позову йдеться про зміну немайнових вимог шляхом додавання нових вимог: вимогу позивача, заявлену в позовній заяві (про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм") доповнено ще однією вимогою (про визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Ольвія-Фарм").
Зміна предмета позову не може бути пов'язана з пред'явленням додаткових позовних вимог немайнового характеру, про які не йшлося в первісній позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то вони можуть бути пред'явлені з дотриманням вимог, зокрема, положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що регулює порядок об'єднання позовних вимог. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 173 ГПК України право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надано суду до початку підготовчого засідання.
Таким чином, заявлена позивачем додаткова вимога про визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Ольвія-Фарм" по суті не є зміною предмету позову у розумінні положень статті 46 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим встановлений ч. 3 ст. 173 строк для об'єднання судом позовних вимог також пропущено, оскільки заяву з додатковою вимогою подано позивачем після початку підготовчого засідання по даній справі.
У разі подання позивачем заяви з порушенням положень ст. 46, 173 ГПК України, господарський суд повинен відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернути таку заяву та додані до неї документи, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2020 по справі № 920/1059/17.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 03.03.2021 судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову та повернено вказану заяву з доданими до неї документами позивачу.
Також позивачем подано клопотання від 17.02.2021 про залучення співвідповідачем у справі Державного реєстратора Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області.
Пізніше від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі - Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Хорольської міської ради Штомпеля Андрія Вікторовича.
При цьому, в підготовчому засіданні 03.03.2021 позивач не підтримав своє попереднє клопотання про залучення співвідповідачем у справі Державного реєстратора Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області. В зв'язку з цим, клопотання позивача від 17.02.2021 про залучення співвідповідача у справі судом не розглядалося.
В ухвалі від 03.03.2021 суд зазначив, що ч. 1 ст. 48 ГПК України встановлено право, а не обов'язок суду залучити до участі у справі співвідповідача. Оскільки правомірність дій державного реєстратора позивачем у позові не оскаржується, суд не вбачає підстав для залучення співвідповідачем у справі Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Хорольської міської ради Штомпеля Андрія Вікторовича.
У зв'язку з цим, судом відхилено клопотання позивача від 02.03.2021 про залучення співвідповідачем у справі Державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Хорольської міської ради Штомпеля Андрія Вікторовича.
Також 03.03.2021 до суду надійшло клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання доказів по справі від 02.03.2021. У вказаному клопотанні представник відповідача, посилаючись на те, що необхідність подання до суду заяви свідка ОСОБА_2 виникла у нього під час підготовчого провадження у справі після надання позивачем відповіді на відзив, просив суд визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання доказу - заяви свідка ОСОБА_2 . До вказаного клопотання додано докази направлення копії заяви свідка на адресу позивача 03.03.2021. Крім цього, копія заяви свідка ОСОБА_2 була вручена представником відповідача представнику позивача в підготовчому засіданні 02.03.2021.
В ухвалі від 03.03.2021 суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання доказів та відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України поновив пропущений відповідачем процесуальний строк для подання доказу по справі - заяви свідка ОСОБА_2 , заяву свідка ОСОБА_2 № 146 від 23.02.2021 приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою від 03.03.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021.
30.03.2021 суд за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи по суті на 13.04.2021.
В судовому засіданні 13.04.2021 судом оголошено перерву до 05.05.2021.
26.04.2021 до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Суд задовольнив вказане клопотання та залучив надані докази до матеріалів справи.
05.05.2021 від представника позивача надійшли заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу та заяви щодо застосування позовної давності.
У вказаних запереченнях представник позивача вказав, що він не міг подати їх раніше, оскільки заява про застосування строків позовної давності та клопотання про долучення до справи документів на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, не були надіслані на його робочу адресу, вказану у позовній заяві та інших документах по справі.
Суд прийняв вказані заперечення представника позивача до розгляду.
Крім цього, у запереченнях представник позивача просив суд визнати поважними причини неможливості подання доказів та приєднати до матеріалів справи докази - копію ухвали Хорольського районного суду від 13.04.2021 у справі № 548/479/21 та копію талону-повідомлення єдиного обліку № 918 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення.
Представник позивача у запереченнях не вказав на підтвердження яких обставин справи він надає вказані докази. В зв'язку з цим, суд відхилив клопотання представника позивача про визнання поважними причин неможливості подання доказів та приєднання до матеріалів справи доказів. Додані до заперечень докази судом не досліджувалися та не приймалися до уваги під час прийняття рішення по справі.
Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Також відповідач у відзиві просить суд застосувати до вимог позивача строк позовної давності. Крім цього, під час розгляду справи по суті від відповідача надійшла окрема заява про застосування строків позовної давності.
Під час розгляду справи по суті представник позивача наполягає на задоволенні позову, представник відповідача проти позову заперечує.
Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Станом на 24 вересня 2018 року засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія - Форм» (код ЄДРПОУ - 41565718) були позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Частки засновників станом на 24 вересня 2018 року були рівними, 50 % у кожного (вклад кожного із учасників по 1000 гривень, а разом 2000 гривень).
Вказане підтверджується наданою позивачем копією Статуту ТОВ "Ольвія-Фарм" в редакції 2017 року.
Позивач вказує, що з вересня 2017 року по вересень 2018 року вона також була директором ТОВ «Ольвія - Фарм».
24 вересня 2018 року у приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Д.В. позивачем була складена заява наступного змісту:
«Я, гр. ОСОБА_1 , повідомляю про відступлення належної мені частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ - ФАРМ» (код ЄДРПОУ 41565718) у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень, що становить 50 % від статутного капіталу Товариства, шляхом її передачі за вказаною ціною співзасновнику ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в зв'язку з чим виходжу із складу часників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЬВІЯ - ФАРМ». Будь - яких претензій, в тому числі і майнових (грошових) чи немайнових, до ОСОБА_3 не маю та не матиму в подальшому» (копія нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_1 від 24.09.2018 - в матеріалах справи).
Позивач стверджує, що складену заяву вона нікому не передавала та нікуди не відправляла, тобто жодних дій для виходу з товариства та відступлення своєї частки не вчиняла. В зв'язку з цим вона вважала себе співзасновником Товариства.
На початку 2019 року ОСОБА_4 (чоловік співзасновника ТОВ «Ольвія-Фарм» ОСОБА_3 ) подав цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за розпискою (справа № 545/318/19). На сьогоднішній день судовий процес по цьому питанню триває.
Позивач вказує, що після ознайомлення з поданим до неї цивільним позовом вона почала розбиратися з документами, в тому числі і тими, що мають відношення до ТОВ «Ольвія-Фарм».
З єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вона побачила, що єдиним засновником та бенефіціарним власником підприємства зазначена ОСОБА_3 . Розмір статутного капіталу складає 2000 гривень.
В процесі розгляду справи № 545/318/19 адвокат ОСОБА_1 заявляв клопотання про витребування доказів, в тому числі, що можуть стосуватися внесення змін до реєстру.
На виконання ухвали суду від 06.08.2019 по справі № 545/318/19 ТОВ «Ольвія-Фарм» надало частину витребуваних документів, серед яких була заява ОСОБА_1 про звільнення. Документів, які б дали відповідь на питання з приводу виведення ОСОБА_1 зі складу засновників серед наданих Товариством документів не було.
Пізніше вже інший адвокат ОСОБА_1 ініціював звернення до Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Хорольської районної державної адміністрації.
19 листопада 2020 року державним реєстратором Калініченком С.А. було видано Протокол № 3 Загальних зборів учасників ТОВ «Ольвія - Фарм» від 24 вересня 2018 року.
Позивач вказує, що зі змісту протоколу їй стало відомо, що 24 вересня 2018 року громадянка України - ОСОБА_3 одноосібно вирішила ряд важливих питань, серед яких виведення зі складу засновників ОСОБА_1 . Дане питання було поставлене на розгляд у зв'язку із згаданою вище заявою, яка невідомо як потрапила в розпорядження ОСОБА_3 .
Позивач вважає незаконним рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Ольвія - Фарм» у вигляді Протоколу № 3 з огляду на наступне.
Протокол № 3 Загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" від 24.09.2018 (далі - Протокол) відображає наступний порядок денний зборів:
1. Обрання та призначення головуючого та секретаря Загальних зборів учасників;
2. Виведення зі складу засновників ОСОБА_1 ;
3. Звільнення директора товариства;
4. Призначення директора Товариства;
5. Про затвердження статуту в новій редакції;
6. Про уповноваження особи.
Зі змісту Протоколу вбачається, що на зборах ТОВ «Ольвія - Фарм» 24.09.2018 був присутній один учасник, що володіє 50 % статутного капіталу, ОСОБА_3 , яка, обравши себе одночасно головою та секретарем Загальних зборів учасників, вирішила всі питання порядку денного. При цьому, рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу засновників товариства було обґрунтоване заявою, яка нібито від неї надійшла.
Позивач вказує, що з Протоколу не зрозуміло, яким чином надійшла дана заява: поштою, особисто або через представника. Також незрозумілий порядок передачі частки ОСОБА_1 у розмірі 50 % у сумі 1000 гривень на користь ОСОБА_3 . Крім цього не висвітлене питання щодо виплати вартості належної ОСОБА_1 частки у грошовій формі або шляхом передачі майна.
Щодо тези в заяві стосовно відсутності будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру до ОСОБА_3 позивач вказує, що чинним законодавством не передбачена можливість відмовитися від своїх прав на майбутнє. Отже, вказана нотаріусом чисто формальна фраза про відсутність зі сторони учасника майнових претензій до товариства не свідчить про його відмову від отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку визначеного Законом.
Позивач стверджує, що жодного цивільно-правового договору, як в нотаріальній, так і в довільній формі (дарування, купівлі-продажу, відступлення частки, акту приймання-передачі) між нею та ОСОБА_3 підписано не було.
На думку позивача, заява від 24.09.2018 та Протокол № 3 від 24.09.2018 не можуть вважатися договором про відчуження частки, оскільки в цих документах відсутнє волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування, купівлі - продажу, міни, тощо. Необхідно розуміти, що сама по собі заява про вихід є вторинним актом, тобто наслідком первинних дій (правочину з відчуження частки).
За таких умов, позивач вважає, що прийняття ОСОБА_3 рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу засновників товариства не відповідає положенням чинного законодавства.
Чинне законодавство не зобов'язує сторін надавати договори про відчуження частки товариству для ухвалення рішень про внесення змін до статуту та для подальшої державної реєстрації таких змін, адже такі договори можуть містити конфіденційну інформацію, яку сторони договору не мають намір розкривати третім особам. Але самі ці правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією змін.
Відповідно до норм чинного законодавства відчуження частки (корпоративних прав) товариства має вчинятися в письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.
Позивач зазначає, що окрім рішення неправомочних зборів Товариства та заяви, яка взята до уваги всупереч волі ОСОБА_1 , інших передбачених ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» документів державному реєстратору подано не було.
Вважаючи свої права, як учасника Товариства, порушеними, позивач просить суд визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія-Фарм», оформлене протоколом № 3 від 24 вересня 2018 року.
Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на наступне.
Так відповідач вказує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що станом на дату проведення Загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм", ОСОБА_1 дійсно була учасником ТОВ "Ольвія-Фарм".
Зокрема, відповідач зазначає, що згідно п. 3.7 Статуту Товариства, статутний капітал формується протягом одного року з дня державної реєстрації Товариства, Учаснику Товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво Товариства. Проте, позивачем не надано суду свідоцтва Товариства про внесення вкладу до статутного капіталу.
Також відповідач вказує, що позивачем не зазначено у позові, що завадило їй подати до суду такий доказ, як платіжний документ про внесення на рахунок товариства своєї частки в сумі 1000 грн. чи будь-який інший документ підтверджуючий внесення своєї частки в ТОВ "Ольвія-фарм".
Водночас відповідач зазначає, що ОСОБА_1 частку в статутному капіталі товариства будь-яким способом не вносила, тобто будь-яка частка ОСОБА_1 в майні ТОВ "Ольвія-Фарм" взагалі відсутня.
Також відповідач заперечує твердження позивача стосовно того, що вона не вчиняла жодних дій для виходу з товариства та відступлення своєї частки. Так, відповідач зазначає, що 24.09.2018 позивачкою було складено заяву, якою вона, як учасник ТОВ "Ольвія-Фарм" розуміючи значення своїх дій і їхні правові наслідки заявила про відступлення належної їй частки у статутному капіталі товариства у розмірі 1000 грн. шляхом її передачі за вказаною ціною співзасновниці товариства ОСОБА_3 та про вихід зі складу учасників товариства. Дана заява була посвідчена приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В. та зареєстрована в реєстрі за № 1570
Відповідач стверджує, що 24.09.2018 оригінал вказаної нотаріально засвідченої заяви разом з нотаріально засвідченою копією заяви було передано ОСОБА_5 загальним зборам ТОВ "Ольвія-Фарм" в особі ОСОБА_3 . Цього ж дня ОСОБА_1 було подано заяву про звільнення її з посади директора, де зазначена підстава звільнення: згідно поданої заяви, зареєстрованої в реєстрі за № 1570 приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Березою Д.В. 24.09.2018.
Як зазначає відповідач, заява учасника про вихід з товариства є підставою для припинення її корпоративних прав.
Крім цього, відповідач вказує, що заява про вихід з товариства є одностороннім правочином, який породжує відповідні правові наслідки.
Поряд з цим відповідач стверджує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 24.09.2018 було укладено усний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товарситва, що не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема ст. 205, 206, 208 ЦК України. Внаслідок відчуження своєї частки ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 1000,00 грн., а ОСОБА_3 - заяву ОСОБА_1 на підтвердження усного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що 24.09.2018 ОСОБА_1 втратила своє право брати участь в управлінні товариством.
Крім цього, відповідач у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності до вимоги позивача відповідно до п. 8 с. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України і відмовити в позові повністю.
Позивач у відповіді на відзив заперечує посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 взагалі не була учасником товариства, оскільки не внесла свою частку в статутному капіталі товариства. Зокрема, позивач посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформовано 09.01.2021 станом на 24.09.2018, згідно якого до переліку засновників (учасників) ТОВ "Ольвія-Фарм" включено ОСОБА_1 .
Також позивач зазначає, що заява від 24.09.2018 та протокол № 3 від 24.09.2018 не можуть вважатися договором про відчуження частки, оскільки в цих документах відсутнє волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування, купівлі-продажу, міни, тощо.
Крім цього, позивач вказує, що жодного повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" 24.09.2018 вона не отримувала.
Відповідач у запереченнях на відзив наполягає на безпідставності позовних вимог позивача.
Також відповідачем була надана до матеріалів справи нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_2 від 23.02.2021 реєстраційний номер 146, який є державним реєстратором, що здійснював реєстраційні дії щодо ТОВ "Ольвія-Фарм", в тому числі на підставі Рішення загальних зборів учасників товариства, яке було оформлене протоколом № 3 від 24.09.2018. У вказаній заяві ОСОБА_2 повідомив, що у вересні 2018 року до нього, як посадової особи органу державної реєстрації, особисто звернулися учасники ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по питанню виходу особи зі складу учасників товариства та передачі частки у статутному капіталі одному із співзасновників. Цього ж місяця новопризначеним директором ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_6 в присутності учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було надано пакет документів, а саме:
- реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
- копію квитанції, виданої банком щодо сплати адміністративного збору;
- нову редакцію статуту;
- рішення про внесення змін до установчих документів;
- нотаріально засвідчену заяву фізичної особи про вихід зі складу учасників та відступлення частки.
На підставі поданих документів, керуючись Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в редакції 2018 року державним реєстратором Штомпелем А.В. було внесено запис до Єдиного державного реєстру щодо виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та передачі належної їй частки у статутному капіталі на користь ОСОБА_3 .. Також було змінено директора товариства з ОСОБА_1 на ОСОБА_6 згідно рішення засновника оформленого протоколом № 3.
При прийнятті рішення суд керується наступним.
Згідно з положеннями ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
За приписами ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно ч. 1 ст. 167 ГК України Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно з ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Таким чином, стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема учасник підприємства, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
В пунктах 2.13, 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 41, 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 10 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (ч. 6 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (ст. 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 (далі - Постанова № 13) вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
В свою чергу, як визначено п. 11, 19 Постанови № 13 при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Таким чином, вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).
Так, позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Ольвія-Фарм", оформлене протоколом № 3 від 24.09.2018, посилаючись на те, що на зборах ТОВ “Ольвія - Фарм” 24.09.2018 був присутній лише один учасник, що володіє 50 % статутного капіталу, ОСОБА_3 , яка, обравши себе одночасно головою та секретарем Загальних зборів учасників, вирішила всі питання порядку денного. Також позивач вказує, що прийняття ОСОБА_3 рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу засновників товариства не відповідає положенням чинного законодавства.
Позивач стверджує, що станом на 24 вересня 2018 року вона була одним із двох засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвія - Форм”. Частки засновників ТОВ «Ольвія-Фарм» ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Частки станом на 24 вересня 2018 року були рівними, 50 % у кожного (вклад кожного із учасників по 1000 гривень, а разом 2000 гривень).
На підтвердження вказаного позивач посилається на Статут ТОВ "Ольвія-Фарм" в редакції 2017 року.
В свою чергу відповідач вказує, що позивач належними доказами не підтвердила факт того, що вона була учасником ТОВ "Ольвія-Фарм".
На вказане заперечення відповідача позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформовано 09.01.2021 станом на 24.09.2018, згідно якого до переліку засновників (учасників) ТОВ "Ольвія-Фарм" включено ОСОБА_1 (розмір внеску 1000 грн.) та ОСОБА_3 (розмір внеску 1000 грн.).
Таким чином, суд вважає доведеним те, що станом на 24.09.2018 ОСОБА_1 була одним із учасників ТОВ "Ольвія-Фарм". До того ж посилаючись на те, що ОСОБА_1 взагалі не була учасником ТОВ "Ольвія-Фарм", відповідач при цьому наполягає на тому, що вона відступила свою частку в статутному капіталі ТОВ "Ольвія-Фарм" шляхом її передачі співзасновнику ОСОБА_3 . Вказані твердження відповідача суперечать один одному, адже не володіючи часткою в товаристві позивач не могла її відступити.
Позивач у відповіді на відзив вказує, що її жодним чином не повідомляли про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" 24.09.2021.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача вказує, що про проведення загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_1 була повідомлена усно.
Згідно ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Як визначено ст. 29 Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 30 Закону загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.
Частинами 1-6 ст. 32 Закону передбачено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Згідно п. 6.1 Статуту ТОВ "Ольвія-Фарм" вищим керівним органом Товариства є Загальні Збори учасників. До виключної компетенції Учасника належать, зокрема, внесення змін і доповнень до Статуту" (пп. б) п. 6.2. Статуту).
Відповідно до п. 6.4. Статуту виконавчим органом Товариства є Директор. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що віднесено до компетенції Учасника.
Згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу № 3 Загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" від 24.09.2018 на порядок денний було поставлено наступні питання:
1. Обрання та призначення головуючого та секретаря Загальних зборів учасників;
2. Виведення зі складу засновників ОСОБА_1 ;
3. Звільнення директора товариства;
4. Призначення директора Товариства;
5. Про затвердження статуту в новій редакції;
6. Про уповноваження особи.
Зі змісту Протоколу вбачається, що на зборах ТОВ «Ольвія - Фарм» 24.09.2018 був присутній один учасник, що володіє 50 % статутного капіталу, ОСОБА_3 , яка, обравши себе одночасно головою та секретарем Загальних зборів учасників, вирішила всі питання порядку денного. При цьому, рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу засновників товариства було обґрунтоване її заявою.
Враховуючи норми ст. 32 Закону загальні збори учасників повинні скликатися виконавчим органом товариства, у даному випадку директором товариства, шляхом направлення учасникам товариства письмових повідомлень з описом вкладення не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.
Судом встановлено, що на дату проведення загальних зборів учасників товариства 24.09.2018 директором ТОВ "Ольвія-Фарм" була ОСОБА_1 , яка стверджує, що не знала про проведення загальних зборів учасників товариства.
В матеріалах справи відсутні докази скликання загальних зборів учасників виконавчим органом товариства - директором ОСОБА_1 .
Статтею 32 Закону встановлено порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Статутом ТОВ "Ольвія-Фарм" станом на 2017 рік інший порядок скликання загальних зборів учасників не передбачено.
Таким чином, судом встановлено, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" від 24.09.2021 було порушено порядок скликання загальних зборів учасників товариства, встановлений ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що призвело до того, що учасник товариства ОСОБА_1 не брала участь у вказаних зборах, чим були порушені її права (ст. 29 вказаного Закону).
Посилання відповідача на те, що станом на момент проведення зборів ОСОБА_1 відступила свою частку в статутному капіталі ТОВ "Ольвія-Фарм" шляхом її передачі співзасновнику ОСОБА_3 , а тому вже не являлася учасником товариства, спростовуються нормами ст. 24 Закону в редакції чинній на момент проведення загальних зборів та наданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформовано 09.01.2021 станом на 24.09.2018.
Так, згідно ч. 5 ст. 24 Закону учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що під час скликання та проведення загальних зборів товариства були порушені вимоги Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів від 24.09.2018.
Також відповідно до ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
З вказаної норми вбачається, що рішення з питань внесення змін до статуту товариства (п. 2 ч. 2 ст. 30 Закону) приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Судом встановлено, що на загальних зборах учасників товариства 24.09.2018 був присутній лише один учасник ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_3 , яка на той момент мала 50% голосів усіх учасників ТОВ "Ольвія-Фарм". Всі рішення на вказаних загальних зборах учасників були прийняті лише ОСОБА_3 .
Таким чином, усі спірні рішення, розглянуті на загальних зборах учасників товариства від 24.09.2018, були прийняті за відсутності кворуму для прийняття таких рішень, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.
Отже, позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм", оформленого протоколом № 3 від 24.09.2018, є обґрунтованими.
Разом з тим, відповідач неодноразово надавав суду заяви про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Позивач стверджує, що вона не знала про порушення своїх прав аж до надання за зверненням її адвоката спірного протоколу загальних зборів державним реєстратором Калініченком С.А. 19.11.2020. В зв'язку з цим вона вважає, що строк позовної давності нею не пропущено.
При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності судом враховано те, що позивач у позовній заяві вказує, що на початку 2019 року ОСОБА_4 (чоловік співзасновника ТОВ «Ольвія - Фарм» ОСОБА_3 ) подав цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за розпискою (справа № 545/318/19). На сьогоднішній день судовий процес по цьому питанню триває.
Позивач вказує, що після ознайомлення з поданим до неї цивільним позовом вона почала розбиратися з документами, в тому числі і тими, що мають відношення до ТОВ «Ольвія - Фарм».
З єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вона побачила, що єдиним засновником та бенефіціарним власником підприємства зазначена ОСОБА_3 . Розмір статутного капіталу складає 2000 гривень.
В процесі розгляду справи № 545/318/19 адвокат ОСОБА_1 заявляв клопотання про витребування доказів, в тому числі, що можуть стосуватися внесення змін до реєстру.
На виконання ухвали суду від 06.08.2019 по справі № 545/318/19 ТОВ «Ольвія - Фарм» надало частину витребуваних документів, серед яких була заява ОСОБА_1 про звільнення. Документів, які б дали відповідь на питання з приводу виведення ОСОБА_1 зі складу засновників серед наданих Товариством документів не було.
Пізніше вже інший адвокат ОСОБА_1 ініціював звернення до Державного реєстратора відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Хорольської районної державної адміністрації.
19 листопада 2020 року державним реєстратором Калініченком С.А. було видано Протокол № 3 Загальних зборів учасників ТОВ «Ольвія - Фарм» від 24 вересня 2018 року.
Суд зазначає, що позивач не обґрунтувала, чому вона чи її адвокат не могли раніше звернутися із запитом до державного реєстратора щодо надання копії протоколу загальних зборів учасників № 3 від 24.09.2018, адже як зазначає сама ОСОБА_1 , в процесі розгляду справи № 545/318/19, провадження по якій було відкрито Полтавським районним судом Полтавської області ще 18.02.2019, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вона побачила, що єдиним засновником та бенефіціарним власником підприємства зазначена ОСОБА_3 . При цьому, позивач вказує, що саме після цього її адвокат заявляв суду клопотання про витребування доказів, в тому числі, що можуть стосуватися внесення змін до реєстру. Вказане клопотання представника ОСОБА_1 було задоволено судом 06.08.2019.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ще у серпні 2019 позивач чи її адвокат могли звернутися до державного реєстратора із запитом щодо надання копії протоколу загальних зборів учасників № 3 від 24.09.2018, оскільки на той момент ОСОБА_1 вже знала про те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено зміни щодо учасників ТОВ "Ольвія-Фарм".
Окрім цього, згідно наявної в матеріалах справи нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_2 від 23.02.2021 реєстраційний номер 146, який є державним реєстратором, що здійснював реєстраційні дії щодо ТОВ "Ольвія-Фарм", останній повідомив, що у вересні 2018 року до нього, як посадової особи органу державної реєстрації, особисто звернулися учасники ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по питанню виходу особи зі складу учасників товариства та передачі частки у статутному капіталі одному із співзасновників. Цього ж місяця новопризначеним директором ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_6 в присутності учасників ТОВ "Ольвія-Фарм" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було надано пакет документів, а саме: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; копію квитанції, виданої банком щодо сплати адміністративного збору; нову редакцію статуту; рішення про внесення змін до установчих документів; нотаріально засвідчену заяву фізичної особи про вихід зі складу учасників та відступлення частки.
Також суд звертає увагу на те, що в заяві ОСОБА_1 про звільнення її з посади директора, підставою звільнення вона вказує заяву, зареєстровану в реєстрі за № 1570 приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Березою Д.В. 24.09.2018, тобто її заяву про відступлення частки в статутному капіталі товариства та вихід зі складу учасників товариства.
Вказані докази свідчать про те, що звільняючись з посади директора, ОСОБА_1 дійсно мала намір відступити свою частку в статутному капіталі товариства на користь ОСОБА_3 та вийти зі складу учасників товариства.
Оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом 11.12.2020 (дата проставлена поштовим відділенням на конверті, в якому надійшла позовна заява), суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Ольвія-Фарм", оформленого протоколом № 3 від 24.09.2018.
Таким чином позов не підлягає задоволенню у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі та не підлягають відшкодуванню.
Крім цього, відповідач просить суд стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи складають 11000,00 грн. на професійну правничу допомогу адвоката.
Пізніше, 03.03.2021 відповідач надав уточнений розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, згідно якого витрати на професійну правничу допомогу становили вже 20000,00 грн.
В якості доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката відповідач надав суду:
- копії договору про надання правової допомоги від 12.04.2019, укладеного між відповідачем та Адвокатським бюро "Руслана Павелко", а також додатків до договору № 1 від 10.12.2020 і № 2 від 23.02.2021;
- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ВІ № 1027445, виданого адвокатом Павелком Р.С. на представництво інтересів ТОВ "Ольвія-Фарм" у Господарському суді Полтавської області.;
- копія роздруківки інформації з сайту Національної асоціації адвокатів України щодо адвоката Павелка Р.С.;
- копії платіжних доручень № 560 від 16.12.2020, № 2983 від 23.02.2021 і № 638 від 26.03.2021 про перерахування ТОВ "Ольвія-Фарм на користь АБ "Руслана Павелко" за надання правової допомоги у справі № 917/1933/20 11000,00 грн., 3000,00 грн. та 6000,00 грн. відповідно;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро "Руслана Павелко" відповідно до договору про надання правової допомоги № б/н від 12.04.2019.
Представником позивача надано суду заперечення щодо розміру витрат відповідача на правову допомогу. У вказаних запереченнях представник позивача зазначає, що вартість послуг адвокатом відповідача завищена. На думку представника позивача, вказана у детальному розрахунку адвоката відповідача вартість послуг за підготовку відзиву на позов у розмірі 6000,00 грн., заперечень на відповідь на відзив у розмірі 3000,00 грн. та клопотання про поновлення строків на подання доказів у розмірі 2000,00 грн. не відповідає затраченому адвокатом відповідача часу на написання вказаних документів і є необґрунтованою.
Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що представником позивача не доведено неспівмірність витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
Проте, згідно із ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем вказано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 11000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наданий відповідачем 03.03.2021 уточнений розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, на суму 20000,00 грн. судом до уваги не береться, оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість подання учасниками справи уточненого попереднього розрахунку судових витрат.
Судом встановлено, що сума судових витрат, заявлена до відшкодування у розмірі 20000,00 грн., майже вдвічі перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку (11000 грн.). При цьому відповідачем не вказано, чому він не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Враховуючи викладене, на підставі ч. 6 ст. 129 суд відмовляє відповідачу, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката в частині такого перевищення.
Таким чином, з позивача підлягають стягненню витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11000,00 грн.
Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Відмовити у позові повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвія-Фарм" (вул. 1 травня, 8-Б, м. Хорол, Полтавська область, 37800; код ЄДРПОУ 41565718) 11000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 14.05.2021.
Суддя О.С. Семчук