36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.04.2021 р. Справа № 917/705/19
м. Полтава
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Тищенко Валерії Валеріївни, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", вул.1905 року, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область,39600
про відшкодування шкоди в розмірі 167 223,00 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: адвокат Дмитриченко О.О., ордер в протоколі; д-р. Бондаренко О.В.
Розглядається позовна заява про відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення в розмірі 167 223,00 грн., з яких: 67 223,00 грн. - матеріальна шкода, 100 000,00 грн. - моральна шкода.
Ухвалою суду від 06.05.2019р. залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 30.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11.07.2019р. на 09-00 год.
В позовній заяві позивачка зазначає, що залиття нежитлового приміщення (туристична агенція «Bounty»), яке належить їй на праві власності за адресою: бульвар Пушкіна, 11, м. Кременчук сталося 05.01.2019 р. з вини ТОВ «Житлорембудсервіс» у зв'язку з порушенням останнім умов Договору № УБ/17/06/01-8/Ц про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2017 р. у вигляді невиконання Управителем обов'язку щодо перевірки технічного стану, своєчасного ремонту (заміни) трубопроводу гарячого водопостачання, відповідно до чого позивачці завдано матеріального збитку у розмірі 67 223 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., що стало приводом звернення з даним позовом до суду.
02.07.2019р. від позивачки надійшла заява про часткову зміну підстав позову (вх. № 6748), в якій позивачка посилається на договір №1/31-289/Ц про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.08.2018р., як на підставу позову. Як додаток до заяви позивачка надала уточнену позовну заяву, у якій просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 67 223,00 грн. та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття нежитлового приміщення - 100 000,00 грн., витрати, пов'язані із залученням експертів і проведенням експертизи - 3 712,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідач у відзиві (вх. № 6782 від 02.07.2019р.) позов не визнає, посилаючись на те, що позивачкою не правильно: обрано спосіб правового захисту (ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України); визначено підстави позову, оскільки збитки стягуються у деліктних (договірних) відносинах, а шкода - у позаделіктних. Також, позивачка ФОП Тищенко В.В. необгрунтовано і безпідставно вважає, що вона має лише права, а відповідач тільки обов'язки.
Відповідач зазначає, що висновок позивачки про нібито визнання відповідачем претензії у зв'язку з не надісланням їй відмови у задоволенні претензії - не відповідає дійсності.
Відповідач зазначає, що він ніколи не являвся і не являється: виконавцем (в тому числі, не надавав і не надає будь-якому споживачу) безпосередньо послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 р. (далі - Правила № 630); теплопостачальною організацією; суб'єктом господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду; суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Відповідач також вказує, що позивачка ФОП Тищенко В.В. не надала будь-яких доказів, що підтверджують статус відповідача, як виконавця послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Крім того, позивачка повинна мати окремі індивідуальні договори з КП “Кременчукводоканал” (щодо постачання холодної води, водовідведення і каналізації) та AT “Полтаваобленерго” (щодо централізованого опалення, постачання гарячої води). Це підтверджується наявністю в приміщенні офісу туристичної агенції відповідних лічильників (на фото наданих позивачкою) та встановлених вищепереліченими підприємствами.
Посилаючись на Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 219 від 15.08.2018 р. (далі - Порядкок №219), відповідач зазначає, що обслуговування внутрішньобудинкових систем (за винятком вузлів комерційного обліку) здійснюється виконавцем на підставі відповідного договору з власником, який передбачає, зокрема: види та періодичність проведення робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем; порядок ліквідації аварій.
Якщо обслуговування внутрішньобудинкової системи здійснюється управителем, умови такого обслуговування зазначаються у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема види та періодичність робіт включаються до періодичності виконання робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а витрати з обслуговування внутрішньобудинкової системи - до кошторису витрат з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Якщо обслуговування внутрішньобудинкової системи здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, умови такого обслуговування включаються до індивідуального договору про надання такої послуги.
Проте, як зазначає відповідач, позивачка не надала будь-яких доказів, що підтверджують наявність відповідного договору саме з відповідачем.
Відповідач також зазначає, що Позивачкою не надано жодного доказу, з якого можна дійти до висновку, що ймовірна аварійна ситуація сталася саме у точці, за яку несе відповідальність відповідач, тобто, до запірної арматури на відгалуженні від стояків у межах приміщення.
Експерт Маківський М.В. (як зазначає відповідач) без врахування вищенаведеного, у своєму висновку посилається на Порядок №219, але не вказує ні на наявність або відсутність договору між сторонами, ні на конкретні точки приєднання і пошкодження (суть, локалізація, тощо), ні на відповідальну особу за відповідну ділянку внутрішньобудинкової системи. Цей висновок також не містить графічної схеми із визначенням відповідних точок (меж відповідальності). Крім того, цей експерт у описовій частині застережує, що можливо трубопровід, який проходить вертикально через нежитлове приміщення належить до внутрішньобудинкової системи, тобто, такий висновок явно грунтується на припущенні. Також, цей же висновок експерта Маківського М.В. не може бути належним і допустимим доказом у справі, оскільки не відповідає вимогам ст. 98 ГПК України.
Відповідь експерта Маківського М.В. щодо належності спірної труби до внутрішньобудинкової системи не можна вважати обгрунтованою, оскільки така система містить три самостійні точки, за які окремо можуть відповідати виробник (виконавець) відповідної послуги, управитель та споживач. Але експертом не вказано на конкретну точку тієї чи іншої труби та її належність відповідачу.
Відповідач зазначає, що ФОП Тищенко В.В. порушено п.п. 1.4., 2.3.6., 3.1., 4.2., 5.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 р. (далі - Правила № 76): самовільно, без відповідних дозвільних документів позивачка переобладнала, перебудувала та перепланувала належне їй приміщення під офіс туристичної агенції, внаслідок чого відбулися зміни щодо внутрішньобудинкових систем, що призвело до не дотримання у допоміжних приміщеннях нормативного температурно-вологісного режиму, а також нормативного повітрообміну у приміщенні, і як наслідок, до подій, що настали; за відсутності вини відповідача, безпідставними є твердження ФОП Тищенко В.В. про можливість покладення на нього відповідальності за будь-яку шкоду чи збитки; акт про залиття від 05.01.2019 р., складений за участю позивачки, сторонніх осіб, без участі балансоутримувача будинку, є недопустимим доказом.
Також, ФОП Тищенко В.В. повідомила відповідача про аварійну ситуацію лише 08.01.2019р. (т.1, а.с. 30) та в період з 08.01.2019р. по 24.01.2019р., з відомих лише їй причин, не допускала представників відповідача до огляду внутрішньобудинкових мереж.
Акт-обстеження від 25.01.2019р. складено за участю ФОП Тищенко В.В. та підписаний нею без заперечень, в якому зазначено:
“Трубопроводи гарячого, холодного водопостачання знаходяться в нішах, доступ для огляду відсутній. На час обстеження в межах нежитлове приміщення туристичної агенції інженерні мережі холодного, гарячого водопостачання, водовідведення та зливової каналізації, які обслуговує ТОВ Житлорембудсервіс”, знаходяться в робочому та задовільному стані, протікань немає.”
“Висновок: Під час обстеження нежитлове приміщення туристичної агенції ж/будинку №11 по бульв. Пушкіна, були виявлені вище описані пошкодження оздоблення. Станом на даний час у зв'язку з неможливістю визначити термін та причини появи порушень оздоблення встановити причинно - наслідковий зв'язок їх появи не передбачається можливим.”
Отже, як зазначає відповідач, позивачка визнала низку істотних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору:
- відсутність доступу до трубопроводів гарячого, холодного водопостачання (внаслідок здійснення нею самовільного переобладнання, перебудови, перепланування належного їй нежилого приміщення у жилому будинку), тобто, грубе порушення Тищенко В.В. Правил №76;
- інженерні мережі холодного, гарячого водопостачання, водовідведення та зливової каналізації, які обслуговує ТОВ “Житлорембудсервіс”, знаходяться в робочому та задовільному стані, протікань немає, а значить аварійна ситуація сталася в мережах, за які відповідає сама позивачка;
- неможливість визначення терміну, причини та причино-наслідкового зв'язку щодо виявлених пошкоджень оздоблення, а значить, неможливо стверджувати про їх утворення лише в період з 05.01.2019р. та виключно у зв'язку зі спірною аварійною ситуацією;
- враховуючи наведене, безпосередньо позивачка Тищенко В.В. поставила під сумнів висновки експертів (т. 1, а.с. 33-58, 59-68) щодо їх повноти і обгрунтованості. Крім того, як зазначає відповідач, висновки експертів не відповідають ст. 98 ГПК України, ст. ст. 7і, 12-14 Закону України “Про судову експертизу”, Інструкції про проведення судових експертиз.
Також, ФОП Тищенко В.В. в подальшому жодним чином не заперечувала проти обставин і висновків, наведених в акті-обстеженні від 25.01.2019р.
Таким чином, як зазначає відповідач, в сукупності з усіма фактичними обставинами, винні неправомірні дії та бездіяльність ФОП Тищенко В.В. знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із наслідками, що настали.
Відповідач вважає, що позивачкою не доведено як факт завдання моральної шкоди, підстави для її відшкодування, так й її розмір.
Виписка із медичної картки амбулаторного хворого на дому б/н від 22.01.2019р. не може бути належним доказом, оскільки вона не містить об'єктивних даних, що підтверджують наявність захворювання (лабораторні та діагностичні дослідження). Крім того, Виписка не містить печатки закладу охорони здоров'я та реєстрації.
Позивачка ФОП Тищенко В.В. не надала доказів придбання ліків.
Відповідач вважає вищевказаний Витяг штучним доказом без доказів його належності і допустимості.
Також відповідач вважає не підтвердженими належними і допустимими доказами судові витрати на надання правової допомоги.
У відповіді на відзив (вх. № 8180 від 05.08.2019р.) позивачка зазначає, що твердження відповідача стосовно недійсності акту-претензії від 29.03.2019р., складеного нею, не заслуговують на увагу у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), вимога про підпис акту-претензії двома споживачами має місце у випадку неприбуття управителя на виклик споживача у вказаний в договорі та законодавстві строк.
При цьому, як зазначає позивачка, акт-претензія від 29.03.2019 року, який складений ФОП Тищенко В.В., підписано представником ТОВ «Житлорембудсервіс» 29.03.2019 року, а тому вимога про підписання акту-претензії двома споживачами не застосовується у даному випадку, у зв'язку з чим акт-претензія ФОП Тищенко В.В. від 29.03.2019 року є дійсним.
Окрім цього, позивачка зазначає, що зі змісту акту-претензії від 29.03.2019 року, який складено ФОП Тищенко В.В., вбачаються всі вимоги та претензії, пред'явлені до ТОВ «Житлорембудсервіс». При цьому, відповідач залишив усі вимоги позивачки без належної уваги, взагалі не виявив бажання врегулювати дану ситуацію в досудовому порядку та запропонувати компромісний варіант її вирішення, який влаштував би обидві сторони, у зв'язку з чим позивачка вимушена була звернутися до суду.
Позивачка зазначає, що ні під час дії Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №1/31-289/Ц від 01.08.2018 року, ні під час дії попереднього договору від 01.06.2017 року № УБ/17/06/01-8/Ц та й в цілому за весь час існування договірних відносин між нею та ТОВ «Житлорембудсервіс», відповідачем жодного разу не здійснювалися: А) загальні огляди з комплексним обстеженням внутрішньо будинкових систем; Б) профілактичні огляди. Більше того, до залиття 05.01.2019 року належного позивачці приміщення, відповідач жодного разу не вимагав від позивачки забезпечити йому доступ до внутрішньобудинкових систем з метою їх профілактичного огляду, поточного або капітального ремонту, заміни, чи-то складання відповідних актів за результатами оглядів. Відповідачем ні перед укладенням відповідного договору, ні після такого не здійснювалося обстеження внутрішньобудинкових систем, не складено відповідних актів технічного огляду, переліку невідкладних робіт з усунення дефектів систем, переліку та плану робіт з їх поточного ремонту та графіку робіт з технічного обслуговування системи із зазначенням видів та періодичності виконання робіт. Внаслідок означеної недбалості ТОВ «Житлорембудсервіс», яка полягає у невиконанні приписів договору та нормативно-правових актів України, позивачці, як зазначає остання, заподіяно значних збитків.
Позивачка зазначає, що Експертом Маківським М.В. зроблено категоричний висновок, що пошкоджений трубопровід гарячого водопостачання, який проходить вертикально через нежитлове приміщення, розташоване в м. Кременчуці, Полтавської області по бульвару Пушкіна, 11, належить до внутрішньобудинкової системи. У зв'язку з означеним, твердження відповідача про те, що експертом Маківським М.В. висловлено припущення щодо належності такого трубопроводу до внутрішньобудинкової системи не відповідає дійсності та спростовується висновком експерта.
Позивачка вказує, що відповідальність за ремонт та обслуговування пошкодженого трубопроводу, який належить до внутрішньобудинкової системи, покладено саме на ТОВ «Житлорембудсервіс». Аналогічні положення випливають із договору № 1/31- 289/Ц від 01.08.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між позивачкою та відповідачем, а тому твердження відповідача, про те, що позивачкою не доведено його вини, спростовується доказами, наявними в матеріалах даної справи. Діями відповідача щодо заміни трубопроводів 21.06.2019 р., підтверджується той факт, що саме ТОВ «Житлорембудсервіс» є відповідальним за обслуговування, в тому числі ремонт, заміну, трубопроводів гарячого та холодного водопостачання, належних до внутрішньобудинкових систем.
Позивачка зазначає, що відповідач у відзиві не пояснює, яким чином цільове призначення приміщення, належного позивачці, впливає на обов'язок ТОВ «Житлорембудсервіс» з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем у будинку №11 по бульвару Пушкіна. У відповідача, як зазначає позивачка, при укладенні Договору від 01.08.2018 року не виникало питання щодо цільового призначення належного позивачці приміщення та цільове призначення не ставилося в залежність від надання чи ненадання ТОВ «Житлорембудсервіс» послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем. Жоден із актів загального огляду будинку АДРЕСА_2 від 01.06.2017 року, від 15.10.2017 року та від 25.04.2018 року не містить підпису позивачки. Про вказані акти позивачка дізналася вперше з відзиву відповідача. Зазначені акти не додано відповідачем до відзиву, а тому можливість проаналізувати їх зміст відсутня. Одразу після ознайомлення з їх змістом нею будуть надані додаткові пояснення суду.
Позивачка зазначає, що акт про залиття від 05.01.2019р. складено безпосередньо після затоплення належного позивачці нежитлового приміщення за участі свідка ОСОБА_1 , який проживає в будинку АДРЕСА_2 , інженера-сантехніка ОСОБА_2 зі спеціальною освітою та за її участі.
Складення зазначеного акту було необхідним, оскільки ТОВ «Житлорембудсервіс» не виявило бажання з'явитися в найближчий час до належного їй приміщення та зафіксувати факт, причини та наслідки залиття. 08.01.2019 року позивачкою подано відповідачу заяву про призначення комісії для встановлення факту залиття, однак відповідач з'явився майже як через місяць для складання відповідного акту, а тому твердження відповідача про те, що з 08.01.2019 по 24.01.2019 p.p. позивачка не допускала представників ТОВ «Житлорембудсервіс» не відповідають дійсності. Також складання акту-обстеження від 25.01.2019р., складеного відповідачем, не передбачено жодним нормативно-правовим актом.
При цьому, пунктом 2.3.6 та додатком №4 Правил №76 передбачено складання акту про залиття із зазначенням, зокрема причин залиття, його наслідків, характеру, винуватця, орієнтовного розміру завданої власнику майна шкоди, однак відповідачем цього не зроблено, чим вкотре порушено вимоги законодавства.
Стосовно моральної шкоди, завданої позивачці внаслідок залиття, остання з посиланням на ст. 23 ЦК України зазначила, що внаслідок залиття та пошкодження її приміщення і майна, у неї стався церебрально-судинний криз з вираженим синдромом лікворно-венозної дистензії. У виписці з медичної карти від 22.01.2019 року (додано до позовної заяви) зазначено, що вказаний криз та подальше погіршення стану її здоров'я пов'язані з перенесенням нею стресу внаслідок затоплення 05.01.2019 року офісу туристичної агенції «Bounty».
Оскільки у вказаному медичному документі встановлено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та наслідками у вигляді захворювання, позивачка вважає, що нею повністю доведено завдану їй моральну шкоду та вона має право на її відшкодування.
У зв'язку з пошкодженням належного позивачці офісу та майна, вона зазнала душевних страждань, адже, наразі позивачка не має змоги повноцінно користуватися її майном, меблі мають непридатний стан, що викликає у неї постійні хвилювання та стрес.
Ухвалою від 05.08.2019р. судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено розгляд справи на 20.08.2019р. на 11-30 год., оскільки судове засідання, призначене на 11.07.2019р. на 09-00 год. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 20.08.2019р. відкладено розгляд справи на 30.09.2019р. на 11-30 год.
27.08.2019р. від відповідача до суду надійшла заява про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій у Крюківському районному суді м. Кременчука Полтавської області (вх. № 8978).
Ухвалою від 29.08.2019р. підготовче засідання 30.09.2019р. об 11-30 год призначено в режимі відеоконференції.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 9226 від 30.08.2019р.) посилається, зокрема на те, що відповідь позивачки на відзив не відповідає вимогам п.п. 2, 4-5 ч.2, ч.4 ст. 42, ч.ч. 3-4 ст. 165, ч.ч. 1,3 ст. 166 ГПК України, а також не спростовує істотних обставин справи, наведених у відзиві на позов та які мають значення для правильного вирішення спору. Доводи та міркування позивачки, наведені нею у відповіді на відзив, зводяться до замовчування істотних обставин справи, перекручування фактичних обставин, врахування лише тих доказів, які штучно складені нею без участі відповідача і формально підтверджують позов.
Відповідач зазначає, що позивачкою порушуються як обов'язок направлення документів відповідачу, так й відповідно процесуальні права останнього.
Акт - претензія, складений позивачкою, не відповідає вимогам законодавства України та не може бути доказом у справі. Акт про залиття від 05.01.2019 р. з'явився в перший раз, як додаток до позовної заяви, є штучним доказом, створеним позивачкою перед подачею позовної зави до суду так само, як і акт про заміну трубопроводів.
Позивачка посилається на Порядок №219 від 15.08.2018р., який за тверджений після припинення договірних відносин за Договором на підставі Додаткової угоди від 01.08.2018р. про розірвання Договору від 01.06. 2017р.
Заперечення позивачки стосовно того, що жоден з актів огляду спірного будинку по бульвару Пушкіна, 11 в м. Кременчуці не підписаний нею (споживачем) є безпідставним, оскільки їх підписання за її участю не передбачено.
Висновок експерта Маківського М.В. не містить даних про причину залиття приміщення, причинний зв'язок між діями або бездіяльністю позивачки чи відповідача та наслідками.
Також, висновок експерта ОСОБА_3 не враховує відсутність доступу відповідача (через дії та бездіяльність позивачки) до внутрішньобудинкових мереж.
В додаткових поясненнях (вх. № 10366 від 27.09.2019р.) позивачка зазначає, що проаналізувавши зміст акту про залиття від 05.01.2019 р. ТОВ «Житлорембудсервіс», нею виявлено, що останній складено нібито 05.01.2019 року, а повний його текст - 08.01.2019 року. Хоча ні 05.01.2019 року в день залиття, ні 08.01.2019 року, ні в будь-який інший день Комісія у складі: тех. директора ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_4 , інженера технічної дільниці ОСОБА_5 , інженера дільниці ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка (начальника технічного відділу) ОСОБА_7 не з'являлася до приміщення позивачки для його обстеження та складання вищевказаного акту. 08.01.2019року вона самостійно з'явилася до ТОВ «Житлорембудсервіс» та надала заяву з проханням призначити комісію для встановлення факту залиття, його наслідків, характеру, причин, винуватця та складання відповідного акту (копія заяви міститься в матеріалах даної справи).
Крім цього, позивачка зазначає, що відповідно до графіку роботи ТОВ «Житлорембудсервіс», який міститься на його офіційному веб-сайті, 05.01.2019 року (субота) є вихідним та неробочим для цього підприємства днем.
Також у вказаному акті про залиття зазначено, що нібито ОСОБА_8 відмовилася від його підписання. При цьому, як зазначає позивачка, зазначений акт про залиття не пропонувався їй для підпису та з його змістом вона ознайомилася вперше 20.08.2019 року.
Таким чином, як стверджує позивачка, акт ТОВ «Житлорембудсервіс» про залиття від 05.01.2019 р. є підробним та містить відомості, які не відповідають дійсності.
Щодо актів загального огляду 26.07.2018р., 01.06.2017р., 25.04.2018р. та 12.10.2017р., які складені службовими особами та працівниками ТОВ «Житлорембудсервіс» та надані ним, як докази у судовій справі № 917/705/19 для обґрунтування власної позиції, позивачка зазначає, що вони є також підробними та містять неправдиві відомості, оскільки жодного разу ТОВ «Житлорембудсервіс» не зверталось до неї з проханням надати доступ до внутрішньобудинкових систем. Крім того, як зазначає позивачка, жодного водного конденсату на підлозі, стелі та в кутах приміщення не існувало, вентиляція встановлена належним чином та не впливає на стан стояків у будинку АДРЕСА_2 .
За допомогою зазначених доказів, як зазначає позивачка, ТОВ «Житлорембудсервіс» намагається ввести в оману суд, який розглядає вказану судову справу і просить визнати ці докази недопустимими та недостовірними.
З приводу вище перелічених обставин, позивачкою подано заяву до Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області про вчинення:
- технічним директором ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_4 , начальником технічного відділу ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 384 КК України (введення в оману суду шляхом подання завідомо недостовірних або підроблених доказів) та ч. 1 ст. 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та інше підроблення офіційних документів) та
- інженером технічної дільниці ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_5 та інженером дільниці ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та 4 ст. 358 КК України (складання та видача за попередньою змовою групою осіб працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, підроблення з метою використання офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити та використання завідомо підроблених документів); ч. 1 ст. 384 КК України (введення в оману суду шляхом подання завідомо недостовірних або підроблених доказів); ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 366 КК України (пособництво технічному директору ОСОБА_4 та начальнику технічного відділу ОСОБА_7 у вчиненні службового підроблення) у судовій справі щодо відшкодування шкоди, завданої залиттям приміщення 05.01.2019 р.
Позивачка зазначає, що 24.09.2019 року ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука задоволено її скаргу щодо бездіяльності посадових осіб Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язано посадових осіб Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області внести відомості в ЄРДР щодо вищевказаних кримінальних правопорушень. У зв'язку з відсутністю станом на 26.09.2019 року вищезазначеної ухвали, позивачка просить суд надати їй додатковий строк для подання доказів, а саме, ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.09.2019 року та витягу з ЄРДР (копія клопотання про надання додаткового строку додається).
Крім цього, як зазначає позивачка, відповідач не пояснює причину укладення з нею нового договору від 01.08.2018 року, якщо нею не здійснено дій з усунення нібито виявлених відповідачем порушень та недоліків.
Позивачка зазначає, що якби відповідачем належним чином, вчасно та з дотриманням необхідних умов проводилися огляди, перевірки та ремонти внутрішньобудинкових систем у житловому будинку АДРЕСА_2 , то 05.01.2019 року не сталося б залиття її приміщення гарячою водою внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання та не було б завдано їй відповідної шкоди.
Позивачка вважає, що саме довготривала бездіяльність ТОВ «Житлорембудсервіс», яка полягає у не проведенні оглядів, перевірок, ремонтів та замін трубопроводів стала причиною пориву трубопроводу гарячого водопостачання та затоплення її приміщення, а тому заявляє про штучність довідок, складених працівниками відповідача від 03.04.2019 р. та від 29.03.2019 р., доданих до відзиву.
Позивачка зазначає, що належне їй нежитлове приміщення було придбане нею в стані, який існував і на день залиття. Жодних перепланувань, реконструкцій, перебудов, переобладнань нею не здійснювалось. Крім цього, докази видачі, надсилання чи-то вручення їй припису про усунення недоліків та отримання його нею, в матеріалах даної справи відсутні. Також позивачка зазначає про відсутність у матеріалах справи актів від 15.05.2018, 08.10.2018 та від 21.11.2017 року, про наявність яких зазначено у довідці від 03.04.2019 р., складеній начальником технічного відділу ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_7 . Позивачка також вказує, що посилання у вищевказаній довідці на те, що «в період з 08.01.2019 по 24.01.2019 року ОСОБА_8 доступу до приміщень об'єкту не надавала» не відповідає дійсності, оскільки, починаючи з 08.01.2019 року, вона навпаки очікувала прибуття представників ТОВ «Житлорембудсервіс» для фіксації відповідних подій залиття.
Позивачка зазначає, що твердження відповідача про те, що позивачкою вчинено самовільне з'єднання мереж офісу з внутрішньобудинковими мережами, не мають жодного доказового значення, бо порив трубопроводу стався в іншому місці, а саме, набагато вище запірної арматури, що вбачається з фотокарток, доданих позивачкою до матеріалів даної справи.
Враховуючи вищезазнаене, позивачка просить суд визнати докази, надані ТОВ «Житлорембудсервіс» у судовій справі № 917/705/19, а саме: акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання); акт загального огляду жилого будинку від 26.07.2018 року; акт загального огляду жилого будинку від 25.04.2018 року; акт загального огляду жилого будинку від 12.10.2017 року; акт загального огляду жилого будинку від 01.06.2017 року; додаток від 26.07.2017 року до акту зального огляду; додаток від 15.10.2017 року до акту загального огляду; додаток від 15.10.2017 року до акту загального огляду; довідку представника ТОВ «Житлорембудсервіс» Вигодського С.В. від 04.04.2019 року; довідку заступника ген. директора Мартиненка В.М. від 04.04.2019 року; довідку начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В. від 29.03.2019 року; довідку начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В. від 29.03.2019 року; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 03.04.2019 року; довідку начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В. від 29.03.2019 року; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019року; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. та начальника виробничо - диспетчерської служби Дубини Б.В.; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідку начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 03.04.2019 року; довідку начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В. від 03.04.2019 року недопустимими та недостовірними.
30.09.2019р. ухвалою суду відкладено розгляд справи на 28.10.2019р. на 11-00 год.
Від відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву від 26.06.2019р. (вх. № 10413 від 30.09.2019р.), у якому відповідач пов'язує порушення та прострочення виконання позивачкою договірних зобов'язань і нормативно-правових актів із залиттям спірного приміщення (05.01.2019р.) та завдання шкоди, яку вона необгрунтовано і безпідставно просить суд стягнути з управителя. У даному випадку, правовідносини, що виникли між сторонами є договірними та витікають з договору від 01.08.2018р. Самим договором також не передбачено право позивачки на відшкодування моральної шкоди. Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 або іншої нормою спеціального Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 906 ЦК України не передбачено право позивачки на відшкодування моральної шкоди. Правила №630 не являється законодавчим актом, а тому, норма п.п. 18 п.32 цих Правил, на яку посилається позивачка, є відсилочною - до договору та закону.
Відповідач зазначає, що позивачка ФОП Тищенко В.В., з однієї сторони, стверджує про наявність між сторонами договірних відносин та про нібито порушення відповідачем договірних зобов'язань, але з іншої сторони, ставить вимогу про стягнення матеріальної шкоди (ст. 1166 ЦК України).
Отже, обраний спосіб захисту є не конкретним, суперечливим, не відповідає обставинам справи та поданим сторонами доказам.
ТОВ «Житлорембудсервіс» є управителем та надає послугу з управління багатоквартирним будинком за індивідуальним договором (ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”), а не послуг з постачання гарячої води (ст. 22 Закону), централізованого водопостачання (ст. 23 Закону), централізованого водовідведення (ст. 23 Закону). Такі послуги надаються іншими суб'єктами господарювання.
Також відповідач не являється безпосереднім виконавцем послуг як з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного і гарячого водопостачання, так й з їх поточного ремонту (заміни).
Проте, як вказує відповідач, позивачка не з'ясовувала особу чи осіб-виконавців вище перелічених послуг, які мали б відповідати за шкоду, на підставі ст. ст. 1166, 1190 ЦК України та, відповідно, не порушує питання про їх залучення до участі у справі, оскільки рішення у справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки таких осіб.
Посилаючись на ст. 613 ЦК України відповідач зазначає, що позивачка повністю закрила цеглою та плитами технологічні отвори до спірних внутрішньобудинкових систем будинку, розташованих в приміщенні належного позивачці санвузлу, що унеможливлювало їх огляд, технічне обслуговування та у разі необхідності здійснення поточ ного ремонту.
Позивачка у період з жовтня 2017р. по 25.01.2019р. не надавала доступ відповідачу та/або виконавцю послуг до внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання та водовідведення для огляду, технічного обслуговування та поточного ремонту, внаслідок чого відповідач та/або виконавець послуг не могли виконати свого обов'язку. В тому числі, позивачка відмовилась надати такий доступ 05.01.2019р. для усунення аварійної ситуації та встановлення її причин. У зв'язку з цим, виконання зобов'язання відповідачем було відстрочене на час прострочення позивачки на законних підставах. Ці обставини, як зазначає відповідач, підтверджуються актами огляду будинку і мереж за 2017-2019рр., складені у порядку, строки та за формою, встановленими п. 2.1.5, додатком №2 Правил №76 (маються в мат. справи). Участь позивачки (співвласників) у складанні таких актів не передбачено, оскільки одночасно оглядаються усі внутрішньобудинкові системи будинку і такі акти є внутрішніми документами.
Також в період відсутності прострочення позивачки, відповідач забезпечував надання їй відповідних послуг, що підтверджується:
- у травні 2016р. на замовлення відповідача було проведено повну заміну труб гарячого і холодного водопостачання у придбаному позивачкою приміщенні 31.05.2017р. та строк експлуатації яких до поточного ремонту складає 15 років (п.5.6.1., додаток №2 Правил №76): договір від 26.02.2016р. №26-02/01; Акт приймання виконаних будівельних робіт №4-02-33-2.I від 31.05.2016р. ф. КБ-2в; довідка про вартість виконаних робіт та витрат №4-02-33-2.1 від 31.05.2016р. ф.КБ-3; локальний кошторисом з розрахунком договірної ціни; відомістю ресурсів до локального кошторису (додаються);
- у червні 2019р. позапланово проведено повну заміну труб гарячого і холодного водопостачання у приміщенні позивачки з метою уникнення аварійних ситуацій: акт приймання виконаних робіт від 21.06.2019р. (додається).
Відповідач звертає увагу суду, що безпосередньо неправомірні дії (незаконна реконструкція приміщення, самовільне (без повідомлення, погодження і участі відповідача) приєднання до металевих труб холодного і гарячого водопостачання загальної внутрішньобудинкової сиситеми після заміни відповідних труб на металопластікові в ході реконтрукції приміщення) та бездіяльність (закриття не надання (припинення) доступу до внутрішньобудинкових мереж) з боку позивачки, являються причиною залиття приміщення.
Відповідач зазначає, що згідно п. 5 розділу І Порядку №219, обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (не житлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками). Цього не врахував також експерт Маківський М.В. у висновку №24-19 від 18.01.2019р., в розпорядженні якого були відсутні як договір від 01.08.2018р., так технічні паспорти на квартиру та на будівлю. З фотографій до вищезгаданого висновку вбачається, що пошкодження труби гарячого водопостачання мається на відгалуженні від стояка у межах приміщення, у місці самовільного приєднання до внутрішньобудинкової системи та при цьому, запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи.
Також позивачка жодним чином не спростовує доводи відповідача про порушення нею вищеперелічених договірних зобов'язань та вимог нормативно-правових актів, окрім проведення саме нею реконструкції приміщень.
Отже, як зазначає відповідач, позивачка не вчинила дії, що встановлені договором, актами законодавства та випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких відповідач об'єктивно не міг виконати свого обов'язку. Якщо позивач не вчинив дії, до вчинення яких відповідач не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення позивача.
Відповідач вказує, що ФОП Тищенко В.В. не доведено належними і допустимими доказами (повідомлення, акти - претензії) факту порушення відповідачем договірних зобов'язань - ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості послуги з управління щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем; поточного ремонту внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання. (п. 10,4 договору від 01.08.2018 р., п.п 33-37 Правил № 630, п.п.4-5 Порядку № 1145 та ст.ст. 27-28 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”).
Відповідач зазначає, що є очевидним та підтвердженим доказами беззаперечний факт того, що позивачкою проведено самовільну реконструкцію спірного об'єкту нерухомості, внаслідок чого: демонтовано стіну у кімнаті літ. 3 площею 2,6 м2; демонтовано стіни вбудованої шафи для інвентарю літ. 4 площею 1,2 м2; перенесено вмивальник в приміщенні санвузла літ. 5 та відповідні мережі гарячого та холодного водопостачання; закрито вентиляційний отвір та має місце порушення циркуляції повітряних мас, утворення водоконденсату на стелі і стінах в приміщенні санвузла літ. 5, підсобному приміщенні літ. 6 та частково у приміщенні літ. 2, що межують із санвузлом; замінено труби гарячого і холодного водопостачання на металопластикові труби з їх приєднанням без участі балансоутримуваача будинку до загальної внутрішньобудинкової системи; повністю закладено (припинено доступ до загальної внутрішньобудинкової системи) технічний отвір цеглою, інсталяцією унітазу, суцільними гіпсокартонною та ДСП плитами.
Проведення безпосередньо позивачкою самовільної реконструкції спірного об'єкту нерухомості підтверджується Актами загального огляду жилого будинку від 15.10.2017р. та іншими актами, складеними протягом 2017- 2019рр., а також доказами, наданими нею, а саме документами, що підтверджують придбання вбудованих в стіну меблів (маються в мат. справи), які неможливо було б встановити без зміни конфігурації приміщень.
Таким чином, як зазначає відповідач, твердження позивачки ФОП Тищенко В.В. про те, що нібито вона не здійснювала самовільної реконструкції спірного об'єкту нерухомості, а придбала його в такому вигляді у попереднього власника, є неправдивим. Це твердження позивачки повністю спростовується аналізом наступних наявних в матеріалах справи письмових доказів: п. 10 договору від 31.05.2017р., листом КП “Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Полтавської області з додатками до нього (вих. №61/2842 від 20.06.2019р.), Актами загального огляду жилого будинку від 15.10.2017р. та іншими, складеними у 2017-2019рр., Планом поверхів громадського будинку - туристичної агенції “Баунті” від 29.03.2019р.; фото і відеоматеріалами, наданими обома сторонами у цій справі.
Факт самовільного переобладнання, перебудови, перепланування належного їй нежилого приміщення у жилому будинку підтверджується відповіддю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18.06.2019р. №47-01.16/393 (мається в мат. справи).
Факт відсутності доступу відповідача до внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання для огляду позивачкою не заперечується та, перш за все, підтверджується наданими нею ж фото і відеоматеріалами, а також додатково, наявними в матеріалах справи актами загального огляду жилого будинку, складеними у 2017-2019рр. (маються в мат. справи).
Крім того, згідно п. 8.1. договору від 01.08.2018р. та п. 5 Правил №630, обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).
Таким чином, як зазначає відповідач, за відсутності вини відповідача та наявності явно не правомірних дій та бездіяльності самої позивачки, - безпідставним є твердження останньої про можливість покладення на нього відповідальності за будь-яку шкоду чи збитки.
Відповідач звертає увагу, що позивачка не висунула жодного заперечення щодо доводів та висновків, викладених відповідачем у Відповіді на акти-претензії від 29.03.2019р. (вих. №18364-18365 від 04.04.2019р., мається в мат. справи, як додаток до відзиву від 26.06.2019р.).
Висновок експерта Маківського М.В. №4-19 від 18.01.2019р., як зазначає відповідач, вимогам ч.1 ст.98 ГПК України не відповідає та не можна вважатися беззаперечним доказом у справі. Висновок №П-8 експертного товарознавчого дослідження від 27.02.2019р. вищенаведеній вимозі не відповідає та спростовує заперечення позивачки про нібито не проведення нею самовільної реконструкції приміщення, оскільки вбудовані меблі не могли бути розміщені в об'ємно-планувального рішення (конфігурацію приміщень) згідно технічного паспорту до договору купівлі-продажу від 31.05.2017р.; враховує вартість пошкодженого оздоблення, не пов'язаного із залиттям від 05.01.2019р., оскільки через закриття позивачкою вентиляційного каналу водоконденсат під оздобленням накопичувався у період з жовтня 2017р. по січень 2019р.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що акт про залиття від 05.01.2019р., акт-претензія від 29.03.20І9р. (в редакції позивачки), висновок експерта №4-19 від 18.01.2019р. та Висновок №-8 експертного товарознавчого дослідження від 27.02.20І9р. являються недопустимими доказами.
Відповідач у відзиві на уточнену позовну заяву від 26.06.2019р. заявив клопотання про витребування у позивачки доказів, просив суд зобов'язати позивачку надати суду оригінали для огляду судом всіх документів, доданих позивачкою до позовної заяви, заяви про часткову зміну позовних вимог та відповідей на відзив, а також письмові підтвердження (у вигляді заяв), допитати в судовому засіданні в якості свідків начальника тех нічного відділу ТОВ “Житлорембудсервіс” ОСОБА_7 ; началь ника виробничо-диспетчерської служби Дубину Б. В.; дире ктора технічного ОСОБА_4 .
Також відповідач просив суд призначити проведення у справі судової будівельно -технічної ек спертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному ін ституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса в особі Полтав ського відділення та поставити перед судовим експертом відповідні запитання.
09.10.2019 р. від позивачки надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи (вх.№10911).
22.10.2019 р. та 25.10.2019 р. від відповідача надійшли клопотання (вх.№ 11440 та вх. № 11660) про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з переліком запропонованих відповідачем питань.
25.10.2019 р. відповідач надав суду заперечення (вх.№ 11661) на заяву позивача про визнання доказів неналежними і недопустимими.
25.10.2019 р. від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивачки від 26.09.2019р. (том. 3, а.с.83-87), в яких відповідач зазначає, що він не заперечує проти допиту усіх осіб в судовому засіданні в якості свідків щодо обставин скла дання і підписання Актів, доданих ним до відзиву на позов (за наявності відповідного клопотання позивачки). Відповідач ніколи не посилався на відсутність доступу до самих нежитлових приміщень. Відповідач стверджує, що позивачка не надавала вільний доступ до внутрішньобудинкової системи будинку, розташованої в належному їй нежитловому приміщенні (зокрема, у санвузлі).
Таким чином, твердження позивачки про вчинення посадовими особами злочинів, які полягають у нібито підробці актів загального огляду будин ку та внесення до них неправдивих відомостей являється спробою приховати порушення нею договірних умов та чинних нормативно-правових актів у сфері житлово-комунального господарства.
Подання позивачкою заяви до правоохоронних органів заяви про вчинен ня «злочинів» та на її підставі внесення відомостей до ЄРДР не являються доказами у справі, оскільки такі документи не підтверджують наведених в них обставин. Попередня кваліфікація визначена самою заявницею, яка в подальшому підлягає перевірці.
ТОВ «Житлорембудсервіс» зазначило, що не заперечує проти зупинення провадження у справі, на підставі п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п.4 ч.1 ст. 229 ГПК України).
Відповідач також зазначає, що опитування мешканців квартир будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили адвокату ОСОБА_11 про те, що відповідач не з'являвся до їхніх квартир для проведення оглядів, не являються доказами, вищевказані фізичні особи не підтверджують і не спростову ють будь-яких обставин, що стосуються виникнення аварійної ситуації в приміщенні позивачки та завдання їй шкоди (обставин, які входять до предмету доказування), а також позивачкою не ставиться питання про їх допит в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 28.10.2019р. відкладено розгляд справи на 09.12.2019р. на 10-00 год.
11.11.2019 р. від відповідач до суду надійшло клопотання про приєднання доказів (вх.№12362) - заяв свідків (том 3, а.с. 101-120).
Позивач у запереченні (вх. № 13207 від 28.11.2019р.) проти клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи заперечує та вважає проведення експертизи у даній справі недоцільним.
29.11.2019р. відповідач до суду подав заяву щодо заперечень позивачки проти клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №13230), у якому просить суд клопотання задовольнити та призначити судову будівельно-технічну експертизу, поставивши перед експертом відповідні питання.
09.12.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2020р. до 10-00 год., про що зазначено в ухвалі суду.
Позивачка у письмових поясненнях (вх. № 335 від 13.01.2020р.) надала письмові пояснення (у вигляді заяви) щодо поставлених відповідачем у відзиві на уточнену позовну заяву від 26.06.2019 р. запитань, а також заперечила проти задоволення клопотання відповідача про допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , посилаючись на те, що відповідачем порушено порядок подання заяв свідків та пропущено строк їх подання.
Щодо клопотання ТОВ «Житлорембудсервіс» про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №917/705/19 позивачка зазначила, що якщо суд прийде до висновку про необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи, позивачка вважає за необхідне винести на вирішення такої експертизи наступне питання:
- які труби та/або їх частини були замінені робітниками ТОВ «Житлорембудсервіс» 21.06.2019 року у нежитловому приміщенні ОСОБА_8 у будинку АДРЕСА_2 та чи належать дані труби та/або їх частини до внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання?
Позивачка також зазначила, що відсутність у висновку експерта Маківського М.В. від 18.01.2019р. №4-19 відмітки про попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку вважає обставиною, що не залежала від її волі, оскільки на момент проведення вказаного експертного дослідження справа не розглядалась у суді, а тому відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України № 53/5 від 08.10.98, експертне дослідження не могло містити посилання на попередження експерта про відповідальність.
Позивачка зазначає, що експертом Маківським М.В. надано висновок від 09.01.2020 року №1-20 з відповідною відміткою про обізнаність про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, яким повторно підтверджено обставини та причини залиття, яке мало місце 05.01.2019 року. Висновок експерта від 09.01.2020 року №1-20 додано позивачкою до матеріалів справи (том 3, а.с.146-154).
На виконання вимог суду, як зазначила позивачка, нею додано копію технічного паспорту на нежитлове приміщення, а також копії документів, які є додатком до висновку експерта ОСОБА_13 № П-8 від 20.02.2019 року, а саме: договір поставки №31 від 13.07.2017 року між ФОН «Приходько О.В.» та ОСОБА_8 , акту-обстеження меблів від 28.01.2019 року ФОН «Приходько О.В.».
В судовому засіданні 23.01.2020 р. оголошувалась перерва до 07.02.2020р. до 14-00 год., про що зазначено в ухвалі.
Ухвалою суду від 07.02.2020р. зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи по справі.
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
а) Чи відповідає об'ємно-планувальне рішення приміщень туристичної агенції "БАУНТІ", розташованих в будинку АДРЕСА_2 (власник Тищенко В.В.) на даний час, об'ємно-планувальному рішенню, зазначеному в технічному паспорті (інвентаризаційній справі на вищевказаний об'єкт нерухомого майна на момент укладення договору купівлі-продажу від 31.05.2017р.? В разі невідповідності, за значити в яких саме приміщеннях?
б) Чи мався у TOB "Житлорембудсервіс" у період з жовтня 2017р. по 05.01.2019р. вільний доступ до внутрішньобудинкових мереж (систем) холодного і гарячого водопостачання, водовідведення і каналізації, вентиляційного каналу для його огляду, обслуговування та ремонту?
в) Яка технічна причина залиття приміщень туристичної агенції "БАУНТІ", розташованих в будинку АДРЕСА_2 (власник Тищенко В.В.)? Якщо причиною залиття є пошкодження труб водопостачання, зазначити місцезнаходження пошкодження труб (внутрішньобудинкової системи чи у межах нежитлового приміщення від точки приєднання). Чи стало залиття приміщення причиною пошкодження майна у приміщенні туристичної агенції "БАУНТІ", розташованого в будинку АДРЕСА_2 (власник Тищенко В.В.)?
г) Які труби та/або їх частини були замінені робітниками ТОВ "Житлорембудсервіс" 21.06.2019 року у нежитловому приміщенні Тищенко В.В. у будинку АДРЕСА_2 та чи належать дані труби та/або їх частини до внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання?
13.07.2020р. від експерта Маківського М.В. до суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи №31-20 від 19.06.2020р. по справі № 917/705/19 з додатками (вх. № 7369).
Ухвалою суду від 22.07.2020р. поновлено провадження у справі, призначено засідання на 25.08.2020р. на 11-00 год.
Від представника позивачки до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Крюківським районним судом м. Кременчука (вх. № 9008 від 20.08.2020р.).
Ухвалою суду від 25.08.2020р. відкладено розгляд справи на 13.10.2020р. на 10-00 год.
Від представника позивачки до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Крюківським районним судом м. Кременчука (вх. № 11115 від 06.10.2020р.).
Ухвалою суду від 06.10.2020р. призначено підготовче засідання 13.10.2020р. о 10-00 год. в режимі відеоконференції з Крюківським районним судом м. Кременчука.
В судовому засіданні 13.10.2020р. оголошено перерву до 19.11.2020р. до 14-00 год в режимі відеоконференції з Крюківським районним судом м. Кременчука, про що зазначено в ухвалі суду.
Позивач у письмових поясненнях (вх. № 12168 від 02.11.2020р.) щодо результатів проведеної судовим експертом Маківським М.В. будівельно-технічної експертизи належного позивачці нежитлового приміщення, розташованого у м. Кременчуці Полтавської області по бульвару Пушкіна, б. 11 зазначає: по першому питанню експертизи: відповідно до п.п.1, 3 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких Об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 року №406, роботи з переобладнання та перепланування нежитлового приміщення без втручання в огороджувальні, несучі конструкції приміщення, інженерні системи загального користування не передбачають отримання жодних дозвільних документів.
Оскільки позивачкою не здійснювалося втручання у огороджувальні, несучі конструкції, інженерні системи загального користування її нежитлового приміщення, держава звільнила її від обов'язку отримувати відповідні дозволи.
Крім цього, внутрішні перепланування в нежитловому приміщенні позивачки, як зазначає остання, жодним чином не впливають на обов'язок ТОВ “Житлорембудсервіс” здійснювати обов'язкові огляди внутрішньобудинкових систем, їх технічне обслуговування, ремонт та заміну.
По другому питанню експертизи: Судовим експертом Маківським М.В. зазначено, що на час проведення ним обстеження 09.01.2019 року інсталяційна система з унітазом та декоративна ламінована плита були у змонтованому стані.
При цьому, в матеріалах даної справи міститься експертиза Маківського М.В. від 18.01.2019р. (проведена 09.01.2019 року) та до вказаної експертизи експертом додано фотографії, з яких вбачається, що інсталяційна система з унітазом та декоративна ламінована плита були у демонтованому стані (аркуш експертизи № 15) та зафіксовано пошкоджений трубопровід (стояк) гарячого водопостачання. Тому, позивачка вважає, що експертом Маківським М.В. у цій частині висновку допущено описку.
Крім цього, у п. 7.2 Договору №1/31-289/Ц від 01.08.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між ТОВ “Житлорембудсервіс” та позивачкою - ФОП Тищенко В.В. зазначено про те, що вона має забезпечити доступ відповідачу до її приміщення для проведення технічних чи профілактичних оглядів, заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання в будні дні з 08:00 до 17:00.
При цьому, відповідач жодного разу не відвідував приміщення позивачки для проведення огляду трубопроводу (стояка) гарячого водопостачання, а тим більше його ремонту чи заміни, не вимагав від позивачки надання доступу до такого трубопроводу. Крім цього, у належному їй нежитловому приміщенні позивачка здійснює підприємницьку діяльність, а тому у будні дні з 08:00 год. до 17:00 год. мається вільний доступ до її приміщення будь-яким особам.
Крім цього, в матеріалах справи маються докази (письмові опитування мешканців будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходиться її нежитлове приміщення, ОСОБА_9 та Сич Л.Г., які повідомили, що ТОВ “Житлорембудсервіс” також не з'являлося до їхніх квартир для проведення оглядів, перевірок, ремонтів чи замін внутрішньобудинкових систем гарячої та холодної води й каналізації, а також з проханням надати доступ до внутрішньобудинкових систем.
Також позивачка зазначає, що відповідач не дотримувався вимог Порядку № 219: не здійснювався огляд трубопроводів ні перед укладенням з нею договору, ні після такого, а також не складалися обов'язкові документи, передбачені цим Порядком.
По третьому питанню експертизи позивачка зазначила, що судовим експертом Маківським М.В. встановлено, що причиною залиття нежитлового приміщення ФОП Тищенко В.В. є прорив стояка трубопроводу гарячого водопостачання, який проходе у ніші за приміщенням санвузла літ “5”.
Таким чином, експертом категорично зроблено висновок щодо причини залиття належного їй приміщення.
По четвертому питанню експертизи позивачка зазначила, що судовим експертом Маківським М.В. зроблено висновок, що стояк трубопроводу гарячого водопостачання, який проходить у ніші за приміщенням санвузла літ “5” належить до внутрішньобудинкових систем.
Оскільки в силу законодавчих та договірних положень обов'язки з технічного обслуговування, заміни та ремонту внутрішньо будинкових систем лежать на ТОВ “Житлорембудсервіс”, однак останнє не виконало таких обов'язків, через що має понести відповідальність та відшкодувати завдану ФОП Тищенко В.В. шкоду.
Позивачка позовні вимоги підтримує та обґрунтовує їх положеннями Договору №1/31-289/Ц від 01.08.2018 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між ТОВ “Житлорембудсервіс” та ФОП Тищенко В.В.
Висновок експерта Власенко Л.В. від 20.02.2019 року та висновки експерта Маківського М.В. від 18.01.2019 року, від 09.01.2020 року, та від 19.06.2020 року в частині встановлення причин залиття та належності трубопроводу (стояка) гарячого водопостачання до внутрішньобудинкових систем вважає обґрунтованими та такими, що відповідають іншим матеріалам справи і повністю підтверджують позовні вимоги у даній справі.
Відповідач у поясненнях щодо висновку експерта (вх. 12351 від 05.11.2020р.) зазначає, що вказаний висновок (в значній його частині) встановленим вимогам не відповідає, а тому не може бути в повній мірі взятий до уваги судом. Так, зокрема при наданні відповіді на запитання №3, експерт припустився суттєвих порушень законодавства, що виключає допустимість його висновку як доказу у відповіді на це питання. Разом із тим, відповідач погоджується з тим, що експертом були дані обґрунтовані відповіді на питання №1, №2, та №4 висновку.
Відповідач в обгрунтування пояснень посилається на ч.1 ст. 98 ГПК України, Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, яким затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Відповідач зазначає, що експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
У вступній частині висновку експерта зазначено, що обстеження нежитлового приміщення проведено 19.03.2020 року в присутності гр. ОСОБА_8 та проводилось 09.01.2019 року при складанні іншого висновку експерта № 4-19 від 18.01.2019 року у присутності Тищенко В.В. Представники відповідача для дослідження не запрошувались. Тобто, при проведенні судової експертизи, в порушення вимог статті 102 ГПК України та пункту 2.3. Інструкції від 08.10.1998 р. № 53/5, експерт безпосереднього дослідження не провадив. Натомість самостійно, без відповідного дозволу суду, він використав результати попереднього обстеження, які мались в його особистому розпорядженні та, ймовірно, були створені ним 09.01.2019 року при проведенні іншого будівельно-технічного дослідження - за заявою Тищенко В.В.
Відповідач зазначає, що в матеріалах справи № 917/705/19, яка була направлена судом для ознайомлення експерту, немає документу під назвою “Результати обстеження нежитлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 ” (який зазначений в переліку використаних документів у висновку експерта № 4-19 від 18 січня 2019 року за заявою Тищенко В.В.)
Отже, як зазначає відповідач, експерт Маківський М.В. при проведенні судової експертизи та складанні висновку № 31-20 від 19 червня 2020 року, всупереч вимог закону самостійно та з власної ініціативи зібрав та використав власні матеріали. Таким чином в даної частині проведена експертиза не відповідає принципам законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження, які визначені у ст. 3 Закону України “Про судову експертизу”.
В матеріалах справи маються докази (том 3, а.с. 15-28), і не заперечується позивачем, що у червні 2019 року відповідач ТОВ “Житлорембудсервіс” позапланово, з метою уникнення аварійних ситуацій, провів повну заміну труб гарячого і холодного водопостачання у приміщенні позивачки ФОП Тищенко В.В. На підтвердження цього суду надано акт приймання виконаних робіт від 21.06.2019 року. Експерт підтвердив, що на момент огляду 19.03.2020 року він встановив факт заміни металевих труб на металопластикові (пункт 4 розділу III “Висновки” Висновку експерта № 31-20 від 19 червня 2020 року).
Отже, на момент обстеження нежитлового приміщення, яке відбувалося у березні 2020 році на виконання ухвали господарського суду Полтавської області, експерт не мав можливості дослідити та не дослідив металеві труби гарячого водопостачання в їх первісному стані (до заміни в червні 2019 року). В даному випадку, як вказує відповідач, за відсутності об'єкту дослідження, жодна відповідь на запитання № 3 об'єктивно не могла бути надана.
У висновку від 19.06.2020 р. № 31-20 експерт Маківський М.В. зазначив, що «На час проведення обстеження нежитлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 , яке відбулося 09.01.2019 року, інсталяційна система з унітазом та декоративна ламінована плита, яка закривала трубопроводи внутрішньобудинкових мереж холодного і гарячого водопостачання, каналізації та вентиляційного каналу були у змонтованому стані, що перекривало вільний доступ до внутрішньобудинкових мереж холодного і гарячого водопостачання, каналізації те вентиляційного каналу для його огляду, обслуговування та ремонту» і тим самим визнав, що він не мав можливості також і 09.01.2019 року оглянути мережі холодного і гарячого водопостачання, які проходять вертикально в ніші, що знаходиться за приміщенням санвузла літ. “5”. Отже, і з цих об'єктивно існуючих причин, експерт не міг провести дослідження по питанню 3 щодо технічної причини залиття приміщення та надати обґрунтовану відповідь на це запитання.
Своєю відповіддю на запитання 2 експерт підтвердив обставини, які доводить суду відповідач, а саме - відсутність у ТОВ “Житлорембудсервіс” доступу до внутрішньо будинкових мереж холодного в гарячого водопостачання в приміщенні по АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 .
Відповідач зазначає, що через наявність інсталяційної системи та декоративної ламінованої плити (яка на момент огляду 09.01.2019 року закривала трубопроводи внутрішньобудинкових мереж холодного і гарячого водопостачання), експерт не мав жодної можливості виконати фото №1 та №2, які маються в Додатку № 2 до висновку експерта 31-20 від 19 червня 2020 року із назвою “Вид старих металевих стояків трубопроводів, які проходили у ніші за приміщенням санвузла літ. “5” нежитлового приміщення, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області” (а.с. 8, том 4).
Візуально, зображення на вказаних фото є повністю ідентичними тим зображенням з іншої експертизи, тобто маються на фото №29 та №30 “Вид трубопроводів в нежитловому приміщенні, розташованому в АДРЕСА_2 ” у додатку №1 “Фототаблиця” (а.с. 57, том 1) до Висновку експерта № 4-19 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, складеного експертом Маківським М.В. 18 січня 2019 року за заявою Тищенко В.В.
На жодній із цих фотографій експерт не позначив місце прориву трубопроводу та його корозії.
Дослідження, яке експерт здійснював 09.01.2019 року при виготовленні висновку від 18.01.2019 року, не може використовуватись ним при наданні відповіді на запитання суду під час проведення іншої експертизи (щодо технічної причини залиття приміщень туристичної агенції "БАУНТІ", розташованих в будинку АДРЕСА_2 (питання 3), оскільки в січні 2019 року експерт не досліджував трубопроводи на предмет наявності або відсутності корозії та інших причин пошкодження.
У зв'язку з відсутністю на час проведення судової експертизи об'єкту дослідження, зокрема металевих труб гарячого водопостачання (стояків) - неможливо встановити, що причиною залиття приміщення було пошкодження саме цих труб.
За наведених вище обставин, відповідач стверджує, що висновок експерта від 19.06.2020 року в частині відповіді на питання №3 не підтверджує та не доводить причини залиття належного позивачу нежитлового приміщення.
Щодо використання експертом під час експертизи фото, отриманих з власних джерел, то (окрім прямої заборони цього законом) об'єктивно неможливо встановити - коли саме і де саме були зроблені ОСОБА_3 фотографії із назвою: “Вид старих металевих стояків трубопроводів, які проходили у ніші за приміщенням санвузла літ. “5” (додаток 2 до висновку експерта № 31-20 від 19.06.2020 р.) нежитлового приміщення, розташованого в м.Кременчуці Полтавської області”. Також неможливо встановити - чи дійсно металевий стояк був пошкоджений. Ці обставини не встановлені, а відтак - не доведені позивачем. При проведенні експертизи за ухвалою суду експерт також припустився порушення вимог пункту 3.5. Інструкції від 08.10.1998 р. № 53/5.
Так, в ухвалі господарського суду Полтавської області від 07.02.2020 року про зупинення провадження у справі та призначення експертизи відсутній дозвіл суду на проведення експертизи за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством. Також, в матеріалах справи та у висновку експерта №31-20 від 19 червня 2020 року відсутня інформація, з якої вбачалось письмове повідомлення суду про дозвіл на використання для дослідження фотографій або інших матеріалів, які долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, виходячи з того, що експертиза проведена за матеріалами, які ймовірно перебувають в розпорядженні лише одного експерта ОСОБА_3 (та здобуті ним задовго до призначення експертизи судом) будь-який інший експерт взагалі не мав би можливості таке дослідження провести.
Використання матеріалів попередніх експертиз недопустиме і через те, що проведена за ухвалою суду від 07.02.2020 року є первинною (а не повторною або додатковою, коли експерту надаються також висновки попередніх експертиз).
З огляду на зміст ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.02.2020 p., якою була призначена експертиза по даній справі, та зі змісту висновку експерта №31-20 від 19.06.2020 року, проведена експертом Маківським М.В. судова будівельно-технічна експертиза є первинною.
Зокрема, в ухвалі суду немає вказівки на призначення повторної або додаткової експертизи відповідно до ст. 107 ГПК України.
В свою чергу, і у вступній частині висновку експерта № 31-20 від 19.06.2020 року також відсутні відповідні відомості.
Таким чином, як зазначає відповідач, виконуючи первісну експертизу, експерт Маківський М.В. повинен був безпосередньо, станом на дату огляду (у березні 2020 року) після отримання ухвали суду про призначення експертизи, здійснити обстеження представленого йому об'єкту - приміщення туристичної агенції “Баунті” в будинку АДРЕСА_2 та труб водопостачання в цьому приміщенні.
В свою чергу, метод візуального обстеження, який був застосований експертом при проведенні судової будівельно-технічної експертизи виключав виявлення при здійсненні огляду 19 березня 2020 року будь-яких пошкоджень (в т.ч. числі корозії) на відсутньому об'єкті дослідження. Експерт мав всі підстави стверджувати лише про те, що на представленому йому об'єкті дослідження (металопластикових трубах) ніяких пошкоджень немає.
Отже, через недотримання експертом у висновку № 4-19 від 18 січня 2019 року вимог законодавства, висновки наступної експертизи не можуть базуватися на відомостях, отриманих експертом з невстановлених джерел, самостійно, тобто в порушення вимог закону.
05.11.2020р. від відповідача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (вх. № 12370).
19.11.2020р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 16.12.2020р. на 14-00 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
08.12.2020р. від відповідача надійшли пояснення з приводу письмових доказів (вх. № 13689), у яких він зазначає, що 10 січня 2020 року позивачка ФОП Тищенко В.В. подала до суду Письмові пояснення за результатами судового засідання від 09.12.2019 року (том 3, а.с. 141). До цих пояснень позивачем надано низку документів, зокрема, оригінал висновку експерта Маківського М.В. від 09.01.2020 p., копію технічного паспорту, копію Договору поставки № 31 від 13.07.2017 року між ФОП Приходько О.В. та Тищенко В.В., копію акту-обстеження меблів від 28.01.2019 р. Ці документи зазначені у додатку до пояснень. Також позивачем додано інші докази (копії акту прийняття - передачі виконання робіт від 22.12.2017 року та замовлення № 31 від 13.07.2017 року), які взагалі не зазначені в додатку та не згадуються у поясненнях, але приєднані позивачем до пояснень.
Відповідач зазначає, що в порушення ст. 80 ГПК України, позивачка не заявляла суду клопотання про приєднання доказів, долучених до пояснення, і відповідно, питання про їх приєднання не вирішувалось судом під час підготовчого провадження. Також, позивачка не надала суду жодних обґрунтувань неможливості своєчасного (тобто разом із позовною заявою) подання до суду з причин, що не залежали б від неї, таких доказів, як: копія договору поставки № 31 від 13.07.2017 року між ФОП Приходько О.В. та Тищенко В.В. та акту обстеження меблів від 28.01.2019 року ФОП Приходько О.В.
Неподання до суду разом із позовною заявою вказаних документів та зволікання до 10.01.2020 року, свідчить про штучність створення договору поставки № 31 від 13.07.2017 року між ФОП Приходько О.В. та ОСОБА_8 ; акту обстеження меблів від 28.01.2019 року ФОП Приходько О.В.
Що стосується копії документу під назвою «Акт-обстеження меблів» від 28 січня 2019 року, нібито складеного комісією в складі директора ОСОБА_14 , мебляра Сливінського С.М.. споживача ОСОБА_8 , то цей акт також не є додатком до висновку експертного дослідження експерта Власенко Л.B. № П-8 від 20.02.2019 року. Він не був поданий до суду своєчасно разом із позовною заявою та поданий значно пізніше, за відсутності будь-якого аргументування з боку позивача щодо поважності причин невиконання процесуального обов'язку щодо своєчасного подання доказів.
Складання подібного акту не передбачено чинним законодавством, і позивачка також не обґрунтувала належності «Акту-обстеження меблів» до предмету доказування. В цьому акті, датованому 28 січня 2019 року (в той час як спірна подія залиття датована 05.01.2019 р). зазначено, що при його складанні так званою «комісією» оглядалися меблі після залиття нежитлового приміщення, але якого саме залиття та коли воно відбулося, учасниками складання акту не було встановлено.
З огляду на значний проміжок часу між спірною подією 05.01.2019 року та складанням акту 28.01.2019року неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між подіями 05.01.2019 року та пошкодженням меблів 28.01.2019 року. Зі змісту акту можна зрозуміти, що мало місце залиття 28.01.2019 року, про яке відповідач не був поставлений до відома.
Крім того, разом із письмовими поясненнями від 10.01.2020 p., але взагалі без будь-яких обґрунтувань, позивачем надано до матеріалів справи копію Акту прийняття - передачі виконання робіт від 22.12.2017 року (том 3, а.с. 160).
Відповідач зазначає, що позивачка не лише обґрунтувала неможливість подання цього документу в встановлений законом строк з причин, що не залежали від неї (що унеможливлює прийняття цього доказу судом), але й не пояснила, яким чином він стосується предмету доказування по справі.
Без будь-якого обґрунтування та із порушенням строку, позивачка надала копію документу без назви, з інформацією про замовлення № 31 від 13.07.2017року, видану на ім'я ОСОБА_15 на суму 78000 грн., на комплект меблів (том 3, а.с. 161). Як вбачається з висновку експертного товарознавчого дослідження, складеного судовим експертом Власенко Л.B. № П-8 від 20.02.2019 року, Акт прийняття-передачі виконання робіт від 22.12.2017року та замовлення від 13.07.2017 року (том. 3, а.с. 161) взагалі не значаться у вступній частині даного висновку як документи, що використовувалися при дослідженні. Отже, як зазначає відповідач, ці докази є штучно створеними позивачем для подання до суду по цій справі, і подані з порушенням встановленого ГПК України порядку.
Відповідач також зазначає, що не можна визнати обґрунтованим мотивування подання до суду позивачем висновку експерта Маківського М.В. від 09.01.2020 р. № 1-20 (том 3, а.с. 146-153). Позивач посилається на те, що цей висновок начебто підтверджує ті ж самі обставини, що й попередній висновок експерта Маківського М.В. від 18.01.2019 р. № 4-19, який був поданий позивачем із порушенням вимог ч. 7 ст. 98 ГПК України (було відсутнє зазначення, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок).
Відповідач зазначає, що законом встановлені однакові вимоги до висновку експерта, незалежно від ініціатора експертизи та стадії її замовлення або призначення (до відкриття провадження або після). З огляду на передбачений ст. 80 ГПК України, обов'язок подання доказів та доказування, то сторона, яка подає докази, відповідає за їх зміст та належне оформлення і не може перекладати відповідальність на інших осіб. Позивач мав право та був зобов'язаний зажадати від експерта належного оформлення першого його висновку. Позивач мав достатньо часу для належного оформлення позову та не був пов'язаний строками, що спливають.
Відтак, подання висновку експерта Маківського М.В. від 09.01.2020 року № 1-20 в порядку усунення недоліків попереднього висновку не можна назвати обґрунтуваною причиною неможливості подання належним чином оформленого висновку експерта у передбачений законом строк.
Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд не брати до уваги при прийняті рішення вищезазначені докази, оскільки вони подані позивачкою із порушенням порядку та строку, встановленого ст. 80 ГПК, а саме:
- копію договору поставки № 31 від 13.07.2017року між ФОП Приходько О.В. та Тищенко В.В. (том 3, а.с. 157, 158, 159);
- копію акту прийняття - передачі виконання робіт від 22.12.2017року (том 3, а.с 160);
- копію акту-обстеження меблів від 28.01.2019 року ФОП Приходько О.В. (том 3, а.с. 162);
- копію замовлення № 31 від 13.07.2017року, виданого на ім'я Тищенко Валерія на суму 78000 грн., на комплект меблів (том 3, а.с. 161);
- висновок експерта Маківського М.В. від 09.01.2020р. № 1-20 (том 3, а.с. 146-153).
Ухвалою суду від 16.12.2020р. відкладено розгляд справи на 14.01.2021р. на 14-00 год. у режимі відеоконференції у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
В судовому засіданні 14.01.2021р. оголошено перерву до 16.02.2021р. до 10-00 год. у режимі відеоконференції у приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
16.02.2021 р. за клопотанням сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2021 р.
В судовому засіданні 26.03.2021р. суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про допит в судовому засіданні в якості свідків: начальника технічного відділу ТОВ «Житлорембудсервіс» ОСОБА_7 ; начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В.; технічного директора ОСОБА_4 (том 3, а.с.13), оскільки до заявленого клопотання відповідачем не надано заяв свідків, а також відповідачем пропущено строк та порядок (ст. 80 ГПК України) для подання цих доказів до суду.
Відмовлено також в задоволенні клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи заяв свідків (том 3, а.с.102), оскільки заяви подані з порушенням ст. 80 ГПК України (пропущено строк та порядок подання).
Щодо клопотання позивачки щодо визнання доказів, доданих відповідачем до відзиву на позов, недостовірними та недопустимими (том 2, а.с.197-202) суд зазначає, що відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Дослідження доказів відповідно до ст. 210 ГПК України проводиться під час розгляду справи, а тому оцінка наданих відповідачем до відзиву доказів буде надана судом в мотивувальній частині рішення.
В судовому засіданні 26.03.2021 р. представниця позивачки заявила клопотання про виключення з дослідження судом доказів, наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, а саме: акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання); акту загального огляду жилого будинку від 26.07.2018 року; акту загального огляду жилого будинку від 25.04.2018року; акту загального огляду жилого будинку від 12.10.2017 року; акту загального огляду жилого будинку від 01.06.2017 року; додатку від 26.07.2017 року до акту загального огляду; додатку від 15.10.2017 року до акту загального огляду; додатку від 15.10.2017 року до акту загального огляду; довідки представника ТОВ «Житлорембудсервіс» Вигодського С.В. від 04.04.2019 року; довідки заступника ген. директора Мартиненка В.М. від 04.04.2019 року; довідки начальника виробничо - диспетчерської служби Дубини Б.В. від 29.03.2019 року; довідки начальника виробнчо - диспетчерської служби Дубини Б.В. від 29.03.2019 року; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 03.04.2019 року; довідки начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В. від 29.03.2019 року; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. та начальника виробничо - диспетчерської служби Дубини Б.В.; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 29.03.2019 року; довідки начальника технічного відділу Лашко Н.Ю. від 03.04.2019 року; довідки начальника виробничо-диспетчерської служби Дубини Б.В. від 03.04.2019 року, посилаючись на те, що опис вкладення про направлення позивачці відповідачем вищевказаних копій документів, який знаходиться в матеріалах судової справи, та опис вкладення з яким позивачці направлено відзив на позовну заяву - різні за своїм змістом.
Так, в описі, що знаходиться в матеріалах судової справи зазначено, що додатки до відзиву складено на 124 аркушах, натомість у примірнику позивачки опису вкладень, відсутні відомості про будь-які додатки та в дійсності такі додатки від відповідача позивачці не направлялися.
Представниця позивачки, посилаючись на норми ГПК України, зазначала, що оскільки встановлено факт відсутності підтвердження надсилання позивачці вищевказаних документів, про що свідчить опис вкладення з яким позивачці направлено відзив на позовну заяву, то вбачається, що вищевказані документи у зв'язку з цим дослідженню не підлягають.
Суд зазначає, що в матеріалах справи знаходиться відзив на позовну заяву (том. 2, а.с.1-128) з описом вкладення у цінний лист (том. 2 а.с. 128), з якого вбачається, що позивачці 25.06.2019 р. відповідачем була відправлена копія відзиву від 24.06.2019 р. № 18473-18474 з додатками на 124 аркушах. Крім того, представник позивачки знайомився з матеріалами справи 21.08.2019 р. (том 2., а.с.161) та надавав в підготовчому засіданні детальні заперечення щодо вищезазначених доказів.
Враховуючи вищезазначене, суд відмовив в задоволенні клопотання представниці позивачки про виключення з дослідження судом цих доказів.
В судовому засіданні 26.03.2021 р. частково задоволено клопотання відповідача щодо виключення судом з дослідження доказів:
- копії договору поставки № 31 від 13.07.2017року між ФОП Приходько О.В. та Тищенко В.В. (том 3, а.с. 157, 158, 159);
- копії акту прийняття - передачі виконання робіт від 22.12.2017року (том 3, а.с 160);
- копії акту обстеження меблів від 28.01.2019 року ФОП Приходько О.В. (том 3, а.с. 162);
- копії замовлення № 31 від 13.07.2017року, виданого на ім'я Тищенко Валерія на суму 78000 грн., на комплект меблів (том 3, а.с. 161);
- висновку експерта Маківського М.В. від 09.01.2020р. № 1-20 (том 3, а.с. 146-153) та не брати їх до уваги при ухваленні рішення.
Копії договору поставки № 31 від 13.07.2017року між ФОП Приходько О.В. та Тищенко В.В. (том 3, а.с. 157, 158, 159) та копія акту обстеження меблів від 28.01.2019 року ФОП Приходько О.В. (том 3, а.с. 162) зазначені в додатку до письмових пояснень позивачки (том 3, а.с. 145), а також зазначались у висновках експертів, доданих позивачкою до позовної заяви, а тому прийняті судом до розгляду.
Щодо клопотання відповідача про виключення судом з дослідження висновку експерта Маківського М.В. від 09.01.2020р. № 1-20 суд зазначає, що згідно ГПК України учасник справи не позбавлений права подавати суду висновок експерта в якості доказу, складений на його замовлення.
Не прийнято судом до розгляду та дослідження: копія акту прийняття - передачі виконання робіт від 22.12.2017року (том 3, а.с 160) та копія замовлення № 31 від 13.07.2017року, виданого на ім'я Тищенко Валерія на суму 78000 грн., на комплект меблів (том 3, а.с. 161), оскільки вищезазначені докази подані позивачкою з порушенням вимог ст. 80 ГПК України.
В судовому засіданні 26.03.2021 р. оголошувалась перерва до 08.04.2021 р. до 14-00 год.
Ухвалою суду від 12.04.2021 р. призначено розгляд справи на 26.04.2021 р. на 14:00 год., оскільки судове засідання, призначене на 08.04.2021 р на 14:00 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням суді на лікарняному.
В судове засідання 26.04.2021р. позивачка не з'явилась. Надіслала суду клопотання (вх.№ 4536 від 23.04.2021 р.) про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити в повному обсязі.
Позивачка також зазначає, що про існування відзиву на уточнену позовну заяву в редакції, що знаходиться в матеріалах даної судової справи, та доданих до нього доказів її представникам стало відомо лише у судовому засіданні 26.03.2021 року при співставленні тексту відзиву на уточнену позовну заяву, наявного в матеріалах судової справи та відзиву на уточнену позовну заяву, наявного у позивачки.
В матеріалах даної справи, як зазначає позивачка, відсутні докази надсилання їй додатків до відзиву на уточнену позовну заяву а саме: акту приймання виконаних робіт від 21.06.2019 року; договору підряду №26-02\01 від 26.02.2016 року; додатку №2 до договору підряду №26-02\01 від 26.02.2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2016 року №4-02-33-2.1, акту №4-02-33-2.1 приймання виконаних будівельних робіт, локального кошторису з розрахунком договірної ціни №4-02-33-2.1, відомості ресурсів до локального кошторису №4-02-33-2.1, розрахунку №1-1. Загальновиробничі витрати.
У зв'язку з порушенням відповідачем вимог ст. 80 ГПК України, нею направлено до суду клопотання від 29.03.2021 року про визнання відзиву на уточнену позовну заяву та доданих до нього документів такими, що дослідженню не підлягають. До даного клопотання від 29.03.2021 року нею додано копію відзиву на уточнену позовну заяву, наявного у неї, без посилання на будь-які докази (том 4, а.с.123-129).
Крім цього, позивачка в цілому заперечую проти змісту відзиву на уточнену позовну заяву та доданих до нього документів, оскільки дані документи містяться неправдиву інформацію, та складалися виключно по її приміщенню, що свідчить про створення відповідачем штучних доказів для виправдання перед судом своєї бездіяльності та бажання відповідача уникнути відповідальності за завдану позивачці шкоду.
Крім цього, як зазначає позивачка, відповідачем до відзиву на уточнений позов не додано жодного документу, на підтвердження сплати грошових коштів ТОВ «Житлорембудсервіс» підряднику - ТОВ «ДП Житлорембудсервіс» за виконані роботи із заміни стояка.
Це свідчить про той факт, що дані документи складено заднім числом, виключно для даної судової справи з метою створити штучні докази.
12.04.2021 р. від позивачки надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи № 917/705/19 та флеш-USB накопичувач (вх.№ 3916).
Клопотанням (вх.№4590 від 26.04.2021 р.) позивачка просить суд стягнути на її користь з відповідача судовий збір в розмірі 2 508, 35 грн.
Клопотання позивачки про визнання відзиву на уточнену позовну заяву та доданих до нього документів такими, що дослідженню не підлягають (вх.№ 3507 від 31.03.2021 р. та вх.№ 4536 від 23.04.2021 р.) задоволенню судом не підлягає, оскільки в матеріалах справи міститься відзив відповідача на уточнену позовну заяву (том 3, а.с.4-34) з описом вкладення у цінний лист, з якого вбачається, що оригінал відзиву від 26.069.2019 р. № 18582-18583 з додатками на 18 аркушах відправлявся відповідачем на адресу позивачки 27.09.2019 р. (том 3, а.с.34). Проте, позивачка не надала суду опису вкладення в цінний лист, який направлявся позивачці.
Крім того, з копії відзиву на уточнену позовну заяву від 26.06.2019 р., наданому суду позивачкою до клопотання (вх.№3507 від 31.03.2021 р.) вбачається, що підпис представника відповідача Вигодського С.В. не співпадає та явно відрізняється від підпису Вигодського С.В. у відзиві на уточнену позовну заяву від 26.06.2019 р. та в інших заявах, поясненнях, наданих Вигодським С.В. по суті справи в підготовчому провадженні.
Щодо клопотання про виключення з дослідження судом доказів, наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву (вх. №3507 від 31.03.2021 р.) суд зазначає, що аналогічне клопотання позивачки розглянуто судом в судовому засіданні 26.03.2021 р., а тому задоволенню не підлягає з мотивів, зазначених вище.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
В судовому засіданні 26.04.2021р. ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Позивачці - ФОП Тищенко В.В., належить на праві приватної власності нежитлове приміщення загальною площею 40,7 кв. м. за адресою бульвар Пушкіна, буд. 11, м. Кременчук, що підтверджується копіями Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.05.2017 року (том 1, а.с.12-14).
01.08.2.018 року між ФОП Тищенко В.В. (співвласником, позивачем), з одного боку та ТОВ «Житлорембудсервіс» (Управителем, відповідачем), з іншого боку, укладено договір № 1/31-289/Ц про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір, том 1, а.с 99-103).
Відповідно до п.1.1 Договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком.
Згідно з п. 1.2 Договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прилеглої території.
За приписами п. 1.3 Договору послуга з управління надається відповідно до Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичність їх надання згідно з додатком №2 до договору, що є його невід'ємною частиною до договору.
Відповідно до п. 5 ч. 1 Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком (том. 1, а.с.102), відповідач зобов'язується надати послуги з утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прилеглої території, в тому числі технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем.
Згідно з п. 1 ч. 2 Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком, Відповідач зобов'язується надати послуги з поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків - в строк, визначений відповідно до вимог чинного законодавства України.
За приписами п. 3.1.1 Договору співвласник має право одержувати від управителя своєчасно та належної якості Послугу з управління згідно із законодавством та умовами цього договору.
Надані відповідачем послуги оплачуються співвласником (позивачкою) відповідно до п. 2 Договору.
Позивачка в позовній заяві (з урахуванням уточненої позовної заяви) зазначає, що жодного разу перевірки стану внутрішньобудинкових систем у належному їй приміщенні та складання акту про відповідний їх стан представниками ТОВ «Житлорембудсервіс» не проводилось.
У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Житлорембудсервіс» вищезазначених обов'язків, 05.01.2019 року у її нежитловому приміщенні (туристична агенція «Баунті»), сталося залиття внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання, обов'язок з ремонту та заміни якого покладений на ТОВ «Житлорембудсервіс».
Факт залиття позивачка підтверджує:
• актом про залиття від 05.01.2019 року, складеним в її присутності (том 1, а.с.18), як власника приміщення, інженера-сантехніка Шаповала О.М. (копія диплому про освіту ОСОБА_2 додається), свідка-сусіда ОСОБА_9 ;
• фотокартками та відеозаписом на підтвердження пориву стояка гарячої води та наслідків залиття (том 1, а.с.20-29,75).
05.01.2019 року позивачкою викликано аварійну бригаду ТОВ «Житлорембудсервіс» для припинення затоплення приміщення, що підтверджується витягом з електронного реєстру оперативного контролю за станом в місті, наданим виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (том 1, а.с.31).
08.01.2019року позивачка звернулася до відповідача з заявою про призначення комісії для встановлення факту залиття, його наслідків, характеру, причин, винуватця та складання відповідного акту (том 1, а.с. 30).
08.01.2019року позивачка також звернулася до судового експерта Маківського М.В. із заявою на проведення будівельно-технічної експертизи належного їй нежитлового приміщення у зв'язку з його залиттям.
Розділом II питання 2 висновку експерта Маківського М.В. від 18.01.2019 р. №4-19 (том 1, а.с. 33-57) встановлено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту цих систем від зовнішнбої поверхні стіни буинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.
Розділом III висновку експерта Маківського М.В. від 18.01.2019 р. №4-19 визначено, що «пошкоджений трубопровід гарячого водопостачання, який проходить вертикально через нежитлове приміщення, розташоване в м. Кременчуці Полтавської області по бульвару Пушкіна, 11 належить до внутрішньобудинкової системи».
Таким чином, як зазначає позивачка, експертом Маківським М.В. встановлено, що пошкоджена труба гарячого водопостачання, яка знаходиться в її приміщенні належить до внутрішньобудинкової системи, відповідальність за ремонт та обслуговування якої покладено на ТОВ «Житлорембудсервіс».
25.01.2019 року представниками ТОВ «Житлорембудсервіс» за участю позивачки складено акт-обстеження належного їй приміщення (том 1, а.с.32). Вказаним актом встановлено:
на стелях санвузлу та зали приміщення спостерігаються тріщини 0,4x0,01 м. та 0,2x0,01 м.;
на стіні зали приміщенні спостерігається деформація з частковим відшаруванням шпалер, орієнтовним розміром 1,5x0,07 м., 0,8x0,07 м.;
двері в санвузол та кухню мають деформацію розміром 1,1x0,05 м., 1,1x0,18м.;
плінтус має деформацію орієнтовним розміром 6,1x0,1м.;
на стелі кухні спостерігається тріщина 2,1x0,01 м.;
на стіні спостерігаються плями 1,5x1,9 м., 1,6x2,1 м., 0,09x0,8м., 0,9x0,28 м., а також часткове відшарування оздоблюючого шару розміром 0,1x0,07м.
Позивачка зазначає, шо внаслідок означеного залиття їй завдано матеріальної шкоди на загальну суму 67 223 грн. 00 коп., з яких:
24 428 грн. 00 коп. - вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню нежитлового приміщення в зв'язку з його залиттям. Вартість вказаних робіт підтверджується висновком експерта Маківського М.В. від 18.01.2019р. №4-19 (копія висновку експерта додається, том 1, а.с.33-57);
42 795 грн. 00 коп. - розмір матеріального збитку, завданого позивачці внаслідок пошкодження майна в результаті залиття. Вказаний розмір підтверджується висновком експертного товарознавчого дослідження експерта Власенко Л.B. № П- 8 від 20.02.2019 року (копія висновку експерта додається, том 1,а.с.59-66).
Окрім цього, позивачка зазначає, що вказаним залиттям, яке сталося у зв'язку з недбалим ставленням до своїх обов'язків ТОВ «Житлорембудсервіс», їй завдано моральної шкоди. Так, внаслідок залиття та пошкодження приміщення і майна у позивачки стався церебрально-судинний криз з вираженим синдромом лікворно-венозної дистензії. У виписці з медичної карти від 22.01.2019року (том 1, а.с 69) зазначено, що вказаний криз та подальше погіршення стану здоров'я позивачки пов'язані з перенесенням нею стресу внаслідок затоплення 05.01.2019 року офісу туристичної агенції «Bounty». Завдану позивачці життю та здоров'ю моральну шкоду позивачка оцінює в 100 000 грн.
Судом також встановлено, що 28.03.2019 р. позивачкою направлялось відповідачу повідомлення про виклик (том 1, а.с.70), в якому позивачка пропонувала відповідачу направити до належного їй приміщення свого представника для підписання акту-претензії щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття, яке мало місце 05.01.2019 р. Акт-претензія від 29.03.2019 р. (том 1, а.с. 71-72) підписана позивачкою та представником відповідача.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору, приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 219 від 15.08.2018 року (далі - Прядок № 219), Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 (далі - Правила №76), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі - Правила № 630), ч. 1, 2 ст. 22 , ч. 1. ст. 23, ч. 1 ст. 906, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», підпункт 18 п. 32 Правил № 630, п. 3.1.3, п. 10.1 Договору, позивачка зазначає, що залиття приміщення турагенції «Баунті» сталося з вини ТОВ «Житлорембудсервіс» у зв'язку з порушенням умов Договору у вигляді невиконання Управителем обов'язку щодо перевірки технічного стану, своєчасного ремонту (заміни) трубопроводу гарячого водопостачання, чим позивачці завдано матеріального збитку у розмірі 67 223 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., які просить суд стягнути з відповідача на її користь, а також витрати, пов'язані із залученням експертів і проведенням експертизи на загальну суму 3 712 грн. 00 коп., з яких: 2 200 грн. 00 коп. - вартість оплати послуг експерта Маківського М.В. щодо проведення експертизи визначення вартості робіт по відновленню нежитлового приміщення (копія квитанції № 3 від 09.01.2019 року, том 1, а.с. 58): 1 512 грн. 00 коп. - вартість оплати послуг з експертної оцінки матеріального збитку (копії рахунку №000232 від 19.02.2019 року, квитанції №0.0.1275145751.1 від 21.02.2019 року про оплату, том 1, а.с. 67-68) та витрати на професійну правничу допомогу згідно договору про надання професійної правничої допомоги.
Відповідачем в обгрунтування заперечень проти позову надано докази в копіях (додаток до відзиву на позовну заяву (том 2, а.с. 17-125), акт приймання виконаних робіт від 21.06.2019 р., договір підряду від 26.02.2016р. №26-02/01; Акт приймання вико наних будівельних робіт №4-02-33-2.1 від 31.05.2016р. ф. КБ-2в; довідка про вартість виконаних робіт та витрат №4-02-33-2.1 від 31.05.2016р. ф.КБ-3, локальний кошторис з розрахунком договірної ціни та відомість ресурсів до локального кошторису, лист КП «Кременчуцьке МБТІ Кремечуцької міської ради Полтавської області № 61/2842 від 20.06.2019 р., плани поверхів громадського будинку нежитлового приміщення позивачки за адресою: бульвар Пушкіна, 11, м. Кременчук та журнал внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку (том 3, а.с.15-32) .
Судом також встановлено, що 21.06.2019 р. в приміщенні позивачки відповідачем здійснено заміну трубопроводів холодного та гарячого водопостачання, які належать до внутрішньобудинкових систем, про що складено відповідний акт за участю позивачки та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_16 (том 2, а.с.139), акт проймання виконаних робіт від 21.06.2019 р. за підписом представників відповідача (том 3, а.с.15), що також підтверджується копією відеозапису заміни трубопроводів (том 4, а.с.134), пунктом 4 Висновку судового експерта Маківського М.В. № 31-20 від 19.06.2020 р. (том 4, а.с.2-20).
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором та не виконував п. 1.3 Договору, п. 5 ч. 1, п.1.ч.2 Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком та періодичності їх надання.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача.
Пунктом 4 розділу І Порядку № 219 від 15.08.2018 року, визначено, що обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації.
Згідно п. 3 розділу І Порядку № 219 виконавець - юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж.
Дія цього Порядку поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж (п. 2 розділу І Порядку № 219).
Відповідно до п. 6-8 розділу І Порядку № 219 виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи.
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку.
Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.
Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку № 219 основними заходами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем є: визначення технічного стану внутрішньобудинкових систем; усунення дрібних несправностей елементів систем з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв; перевірка готовності внутрішньобудинкових систем до сезонної експлуатації; визначення обсягів та видів ремонтних робіт внутрішньобудинкових систем для врахування під час формування плану проведення робіт з поточного ремонту на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року; поновлення витратних матеріалів, змащення, регулювання, перевірка справності елементів систем тощо.
Перед укладенням договору виконавець повинен здійснити обстеження внутрішньобудинкових систем шляхом проведення візуального огляду або огляду за допомогою технічних пристроїв, за результатами якого надає уповноваженому представнику співвласників: акт огляду технічного стану системи у довільній формі із зазначенням оцінки її поточного стану; перелік обладнання та елементів системи і перелік невідкладних (першочергових, аварійних) робіт з усунення дефектів системи з визначенням вартості робіт та матеріалів; перелік робіт з поточного ремонту систем; графік робіт з технічного обслуговування системи із зазначенням видів та періодичності виконання робіт.
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем здійснюється виконавцем згідно з погодженим співвласниками графіком. Такий графік складається виконавцем у п'ятнадцятиденний строк з дати набрання чинності договором.
В актах технічного огляду внутрішньобудинкових систем зазначаються технічні несправності внутрішньобудинкових систем, виявлені в процесі технічного обслуговування, що враховуються під час виконання робіт з підготовки до опалювального періоду та складання плану робіт з поточного ремонту (п,п. 5,7,10 розділу ІІ Порядку № 219).
Згідно п.п. 1-3 Розділу ІІІ Порядку № 219 виконання робіт з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем здійснюється виконавцем на підставі плану проведення робіт з поточного ремонту, який формується виконавцем протягом п'ятнадцяти днів з дати набрання чинності договором на підставі переліку робіт, які було погоджено із співвласниками при укладанні договору та закладено до розміру плати виконавця.
У плані проведення робіт з поточного ремонту зазначаються роботи з ремонту внутрішньобудинкових систем, їх вартість, перелік та вартість обладнання і матеріалів у разі необхідності їх заміни, орієнтовний строк виконання робіт, пропонований час початку виконання робіт. Виконавець інформує співвласників багатоквартирного будинку про погоджений план проведення робіт з поточного ремонту в установленому договором порядку.
Згідно п. 2 Правил № 76 технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.
Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів (п. 2.1. Правил № 76).
Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні.
Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період.
Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди).
Згідно п. 2.1.2 Правил № 76 основними завданнями загального огляду будинків є: визначення обсягу робіт з підготовки жилих будинків до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди; встановлення технічного стану жилих будинків, що підлягають відповідно до плану капітальному або поточному ремонту в наступному році; уточнення обсягів робіт щодо поточного ремонту будинків, що включені в план на поточний рік; перевірка готовності жилих будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою до експлуатації в осінньо-зимовий період; визначення обсягів та видів ремонтних робіт щодо кожного будинку для врахування під час формування плану на наступний рік або уточнення відповідних планів поточного року.
Згідно п. 2.1.3 Правил № 76 загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій.
Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності (п. 2.1.4 Правил № 76).
Згідно п.2.1.5 Правил № 76 при профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов'язки.
Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до
приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.
Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків згідно додатків 2 та 3 до Правил - системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання - 3-6 місяців, течі в трубопроводах та їх сполученнях - негайно.
Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах.
Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли.
Виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів огляду.
Журнал обліку результатів огляду жилих будинків заводиться виконавцем послуг на будинок чи групу будинків, залежно від кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик.
Відомості, що заносяться до журналу, є вихідними даними для визначення технічного стану елементів будинку та його обладнання (п.2.2.2 Правил № 76).
Згідно п.п.5 п. 32 Правил № 630 виконавець зобов'язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта.
В матеріалах справи відсутні докази проведення відповідачем загальних оглядів з комплексним обстеженням внутрішньобудинкових систем, а також профілактичних оглядів.
В матеріалах справи також відсутні докази в підтвердження доводів відповідача про не допуск позивачкою працівників відповідача для проведення огляду труб внутрішньобудинкових систем в приміщенні позивачки.
Акти загального огляду жилого будинку, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Пушкіна, 11 (том 2, а.с.59-66) не є доказом належного виконання відповідачем обов'язків по Договору та відповідно до вимог чинного законодавства, а також доказом ненадання позивачкою доступу для огляду труб внутрішньобудинкових систем у приміщенні турагенції «Баунті», оскільки складені з порушенням 2.1.3.Правил № 76 без участі представників громадських організацій, правління ЖБК чи ОСББ.
Суд також зазначає, що до акту загального огляду жилого будинку від 12.10.2017 р. відповідачем додано додаток до цього акту від 15.10.2017 р.(том. 2, а.с.60-61). До акту загального огляду жилого будинку від 25.04.2018 р. відповідачем додано додаток до цього акту від 15.10.2017 р. (том. 2, а.с.63-64). До акту загального огляду жилого будинку від 26.07.2018 р. відповідачем додано додаток до цього акту від 26.07.2017 р. (том. 2, а.с.65-66).
Довідки, додані відповідачем до відзиву на позовну заяву (том 2, а.с. 42, 43, 44, 47-49, 54, 56-58, 69, 71-72), складені працівниками відповідача в односторонньому порядку не є належними доказами в підтвердження виконання відповідачем умов Договору щодо своєчасного та періодичного проведення оглядів труб внутрішньобудинкових систем в приміщенні позивачки.
Суд також звертає увагу, що в довідці начальника технічного відділу підприємства відповідача Н.Ю. Лашко від 03.04.2019 р.(том. 2, а.с.57-58) зазначено, що « 21.11.2017 р. під час технічного огляду внутріщньобудинкових систем будинку № 11 по бул. Пушкіна у м. Кременчуці встановлено, що Тищенко В.В. самовільно (без погодження з управителем, виконавцем послуг; без дозвільної документації; без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку) здійснила реконструкцію магазину іграшок з кафетерійним відділом площею 40,7 кв.м. під офіс туристичної агенції «Баунті». Доступ до внутрішньобудинкових мереж водопостачання в середині офісу не надано через закладення силікатною цеглою технологічного отвору, на якому встановлено інсталяційну систему вбудованого в стіну унітазу та додатково закрито суцільною ДСП-плитою. Також у приміщенні санвузлу відсутній вентиляційний отвір. Видано припис про усунення недоліків».
В довідці також зазначено про проведення відповідачем 21.11.2017 р.,15.05.2018 р. та 08.10.2018 р. технічних оглядів внутрішньобудинкових мереж будинку № 11 по бул. Пушкіна в м. Кременчуці з посиланням (додаток до довідки) на акти технічного огляду від 15.05.2018 р., від 08.10.2018 р., від 21.11.2017 р., які в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.п.1 п.3 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку має право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієничних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно - правових актів у сфері комунальних послуг.
Згідно п.п.6 п. 3 ст. 8 вищезазначеного Закону управитель багатоквартирного будинку має право доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Будь - які приписи про усунення позивачкою недоліків, акти огляду та перевірки стану внутрішньобудинкових мереж в приміщенні позивачки чи попередження позивачки про усунення недоліків, зокрема, доступу до внутрішньобудинкових систем з метою їх профілактичного огляду, поточного або капітального ремонту, заміни труб, чи складання відповідних актів за результатими оглядів (в т.ч. і за участю позивачки та її підписом) в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, вищезазначені докази не спростовують доводів позивачки про невиконання відповідачем обов'язків за Договором та не підтверджують доводів відповідача в обгрунтування заперечень проти позову з цих підстав.
В матеріалах справи знаходяться акти-претензії від 29.03.2019 р., в яких позивачка зазначала про невиконання відповідачем зобов'язань по Договору (том. 1, а.с.71-72, том 2, а.с.36).
Посилання відповідача на акт приймання виконаних робіт від 21.06.2019 р., договір підряду від 26.02.2016р. №26-02/01; Акт приймання вико наних будівельних робіт №4-02-33-2.1 від 31.05.2016р. ф. КБ-2в; довідку про вартість виконаних робіт та витрат №4-02-33-2.1 від 31.05.2016р. ф.КБ-3, локальний кошторис з розрахунком договірної ціни та відомість ресурсів до локального кошторису (том 3, а.с.15-28) є безпідставним, оскільки вищезазначені документи свідчать про події, які відбувались до придбання позивачкою нежитлового приміщення в будинку по бул. Пушкіна, 11 в м. Кременчуці та до залиття приміщення позивачки (05.01.2019 р.), а тому не є доказами в підтвердження виконання відповідачем умов Договору № 1/31-289/Ц від 01.08.2018 р. Крім того, з вищезазначених документів не можливо встановити місце (ділянку) замінених труб.
Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що позивачка безпідставно посилається на Порядок № 219, оскільки Договір укладено між сторонами 01.08.2018 р., а Порядок № 219 діє з 15.08.2018 р.
Вищезазначене твердження відповідача є помилковим, оскільки зміна Законів та нормативно-правових актів є підставою для приведення відносин між сторонами договору у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Щодо факту залиття приміщення позивачки 05.01.2019р., суд зазначає наступне.
Сам факт залиття приміщення відповідачем не заперечується, а також підтверджується відеозаписом від 05.01.2019 р. (том 1, а.с.75).
З пояснень працівників відповідача ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (том. 2, а.с.45-46) вбачається, що 05.01.2019 р. о 9 год. ранку вони прибули в приміщення турагенції «Баунті» з метою усунення аварії, але оглянути труби гарячого та холодного водопостачання, каналізації та отоплення не змогли через їх закриття ДСП плитою. На пропозицію надати доступ до труб, позивачка відмовилась, пояснив, що зробить це за допомогою власних працівників, щоб не пошкодити сантехніку, у зв'язку з чим ОСОБА_17 та ОСОБА_18 було перекрите холодне та гаряче водопостачання.
Вищезазначений факт також не заперечується сторонами.
До матеріалів справи відповідачем додано акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) в санвузлі офісного нежитлового приміщення туристичної агенції «Баунті» від 05.01.2019 р. (том 2, а.с.67-68), з якого вбачається, що даний акт складений з порушенням вимог п. 2.3.6. Правил № 76 (додатку 4 до Правил), а саме, без участі представника власника будинку, будинкового комітету (в переліку членів комісії таких осіб не зазначено) .
В акті також зазначено, що він підписаний 08.01.2019 р. і що ОСОБА_8 від підпису про ознайомлення з цим Актом - відмовилась. При цьому, відповідачем до матеріалів справи додано довідку начальника технічного відділу Н.Ю. Лашко (том. 2, а.с.48), в якій зазначено, що 08.01.2019 р. двічі до об'єкту (офіс туристичної агенції «Баунті») направлялись санітарно-технічні працівники відповідача, але той був зачінений, а тому була відсутня можливість для його огляду.
Зі змісту додатку 4 до Правил № 76 вбачається, що в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) відповідна комісія (в т.ч. і за участю представників організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання), встановлює причини залиття.
У вищезазначеному акті від 05.01.2019 р. причини залиття комісією не встановлені, акт складено відповідачем 05.01.2019 р., підписано 08.01.2019 р. При цьому, матеріали справи свідчать, що позивачка 05.01.2019 р. перебувала в приміщенні турагенції «Баунті» та викликала аварійну бригаду для відвернення та ліквідації аварії.
Враховуючи вищезазначене, відповідач не довів суду, що 05.01.2019 р. його представники з'являлись в приміщення позивачки для складення відповідного акту про залиття.
Даний доказ судом до уваги не приймається, оскільки складений з порушенням вимог Правил № 76.
Суд вважає безпідставним і посилання відповідача на те, що позивачка 05.01.2019 р. не допустила аварійну бригаду до внутрішньобудинкових мереж, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 Переліку складових послуги з управління багатоквартирним будинком (додаток 1 до договору № 1/31-289/Ц від 01.08.2018 р.) відповідач зобов'язується надати послуги з поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків - в строк, визначений відповідно до вимог чинного законодавства України. У випадку виникнення аварійної сітуації чи крайньої необхідності - негайно.
Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку № 219 виконавець зобов'язаний протягом однієї доби з дня надходження повідомлення споживача про несправність та/або недоліки в роботі внутрішньобудинкових систем усунути такі порушення. Якщо для усунення несправностей необхідно більше однієї доби, виконавець протягом п'яти днів з дня надходження повідомлення споживача зобов'язаний письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання ремонтних робіт. Несправності системи, що загрожують безпеці проживання в будинку, усуваються невідкладно.
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 219 у випадку аварії внутрішньобудинкової системи виконавець має невідкладно її ліквідувати. Якщо внаслідок аварії було припинено надання споживачам комунальної послуги, виконавець вживає усіх можливих заходів для якнайшвидшого відновлення надання комунальної послуги.
Відповідно до п.п.12 п. 32 Правил № 630 виконавець зобов'язаний усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживача у строк, установлений законодавством та договором.
Згідно п.7 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний допускати у своє житло (інший об'єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч.1 ст. 29 вищезазначеного Закону споживач зобов'язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об'єкта нерухомого майна для: ліквідації та відвернення аварій, пов'язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово; встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.
Згідно ч. 4-6 ст. 29 Закону у невідкладних випадках, пов'язаних з необхідністю рятування життя і здоров'я людей та/чи майна, в установленому цією статтею порядку може бути здійснено доступ до житла, іншого об'єкта нерухомого майна без отримання згоди його власника (користувача) (несанкціонований доступ) для проведення огляду та ліквідації або відвернення аварії.
Несанкціонований доступ до житла, іншого об'єкта нерухомого майна відбувається без отримання згоди його власника (користувача), якщо в момент виникнення невідкладного випадку такий власник (користувач) відсутній і немає можливості встановити зв'язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла, іншого об'єкта нерухомого майна або він відмовляється допустити в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна) представника виконавця, і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі (іншому об'єкті нерухомого майна).
Представник виконавця попереджає власника (користувача), який присутній, але відмовляється допустити його до житла (іншого об'єкта нерухомого майна), про здійснення несанкціонованого доступу.
Згідно ч. 9 ст. 29 Закону під час здійснення несанкціонованого доступу представник виконавця складає акт про здійснення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновлювальних робіт, який підписується всіма учасниками такого доступу.
Відповідно до ч. 12 ст. 29 Закону у багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється управителем, передбачені цією статтею права та обов'язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об'єкта нерухомого майна поширюються також на управителя та його представника.
Відповідач під час аварії 05.01.2019 р. не виконав вимог чинного законодавства та умов Договору щодо негайного встановленні причини залиття приміщення та винних осіб, не усунув причин виникнення аварії та негайно не провів ремонт пошкоджених труб в приміщенні турагенції «Баунті», що підтверджує невиконання відповачем своїх обов'язків та бездіяльність останнього.
Як вбачається з матеріалів справи, а також стверджується позивачкою, така бездіяльність відповідача стала приводом та підставою для складення акту про залиття від 05.01.2019р. за участю позивачки, свідка ОСОБА_19 та інженера-сантехніка ОСОБА_2 (том 1, а.с.18), а також для звернення позивачки до судового експерта Маківського М.В. для отримання висновку щодо причин аварії, визначення належності пошкодженого трубопроводу гарячого водопостачання та вартості ремонтно-будівельних робіт по відновленню нежитлового приміщення позивачки.
Посилання відповідача на акт обстеження від 25.01.2019 р. (том 1., а.с.32), підписаний позивачкою, є безпідставним, оскільки він свідчить про те, що відповідач лише 25.01.2019 р. з'явився в приміщення позивачки на її виклик. Причиною пошкодження оздоблення приміщення та меблів в приміщенні є залиття приміщення, яке відбулося 05.01.2019 р. та зафіксовано відео та фото матеріалами, які знаходяться в справі. Відповідач комісійно не зафіксував факт залиття приміщення, не встановив та не намагався встановити причини залиття та винних осіб.
У п. 2 Висновку № 14-19 від 18.01.2019 р. експерт ОСОБА_3 зазначив, що пошкоджений трубопровід гарячого водопостачання, який проходить вертикально через нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_2 належить до внутрішньобудинкової системи.
В п. 3 Висновку експерта Маківського М.В. № 31-20 від 19.06.2020 р. зазначено, що залиття належного ОСОБА_8 приміщення нежитлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_2 , яке мало місце 05.01.2019 р., сталося з причин прориву стояка трубопроводу гарячого водопостачання, який проходе в ніші за приміщенням санвузла літ. « 5» верикально через нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_2 , з підвалу житлового будинку на вище розташовані поверхи, що призвело до пошкодження майна у приміщення туристичної агенції «Баунті», розташованому в житловому будинку АДРЕСА_2 (власник Тищенко В.В.).
Місцезнаходження пошкодження трубопроводу гарячого водопостачання, який проходе в ніші за приміщенням санвузла літ. « 5» вертикально через нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_2 , з підвалу житлового будинку на вище розташовані поверхи вказано в додатку № 1 до даного висновку експерта.
Цей висновок підтверджується також і фото - матеріалами (фототаблицями), які знаходяться в матеріалах справи та додані до вищезазначених висновків.
Суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на те, що судовий експерт Маківський М.В. надав суду неправдивий висновок (в цій частині), і який не може братися до уваги судом, оскільки на час її проведення був відсутній об'єкт дослідження і експерт з власної ініціативи збирав та використовував власні матеріали для проведення експертизи (фото з попереднього висновку) та безпосереднього дослідження не провадив.
Суд зазначає, що на виконання ухвали суду від 07.02.2020 р. судовому експерту Маківському М.В. направлялись матеріали справи, в яких знаходились його висновки № 14-19 від 18.01.2019 р. та № 1-20 від 09.01.2020 р. Крім того, відповідач не заперечував проти проведення судової експертизи по справі експертом Маківським М.В., знав про заміну труб в приміщенні позивачки 21.06.2019 р. і не заперечував щодо постановки судом перед експертом вищезазначеного питання.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги (в разі укладення індивідуального договору - на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача) її якість відповідала вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором.
Суд зазначає, що при заміні труб водопостачання 21.06.2019 р. відповідач в спростування тверджень позивачки не склав відповідний акт, чи іншими засобами доказування не спростував той факт, що прорив труби стався на ділянці труби, обслуговування та ремонт якої покладено на відповідача.
Суд також зазначає, що відповідач погодився з п. 4 висновку експерта Маківського М.В. № 31-20 від 19.06.2020 р. про те, що в приміщенні позивачки 21.06.2019р. відбулася заміна труб з металевих на металопластикові, які належать до внутрішньобудинкової системи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача та невиконання ним умов Договору та вимог чинного законодавства призвели до залиття 05.01.2019 р. приміщення позивачки та її майна (меблів).
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
За таких обставин, посилання відповідача на переобладнання позивачкою нежитлового приміщення під туристичну агенцію «Баунті», є безпідставним і таким, що не спростовує вини відповідача у заподіянні позивачці збитків. В матеріалах справи також відсутні докази порушення позивачкою вентиляційного режиму в приміщенні, санітарно-гігієнічних правил чи інших нормативно - правових актів у сфері комунальних послуг.
.
Згідно ч., ч.1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Згідно п.п. 10 п.29 Правил № 630 споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та /або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.
Згідно п.п.18 п. 32 Правил № 630 виконавець зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім'ї, шкоду, заподіяну його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і договору.
Згідно з ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положенням 3.1.3 Договору співвласник має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання Послуги з управління. Відповідно до п. 10.1 Договору управитель несе відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору згідно вимог чинного законодавства.
Розмір майнової шкоди, завданої позивачці, яка в договірних зобов'язаннях розцінюється, як збитки, становить 67 223 грн. 00 коп., з яких:
24 428 грн. 00 коп. - вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню нежитлового приміщення в зв'язку з його залиттям. Вартість вказаних робіт підтверджується висновком експерта Маківського М.В. від 18.01.2019р. №4-19 (том 1, а.с. 33-57);
42 795 грн. 00 коп. - розмір матеріального збитку, завданого позивачці внаслідок пошкодження майна в результаті залиття. Вказаний розмір підтверджується висновком експертного товарознавчого дослідження експерта Власенко Л.B. № П - 8 від 20.02.2019 року (том 1, а.с.59-66).
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки матеріальної шкоди (збитків) в сумі 67 223 грн. 00 коп. є обгрунтованим, підтверджений матеріалами справи і підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на те, що висновки екпертів щодо визначення збитків, завданих позивачці залиттям приміщення є недопустимими доказами, оскільки експерти не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, суд вважає безпідставним, оскільки експертиза щодо визначення шкоди (збитків) проводилась атестованими спеціалістами - судовими експертами Маківським М.В. та Власенко Л.В., які мають право та відповідний досвід і стаж на проведення таких експертиз. З висновків екпертів вбачається, що судові експерти при дослідженні використовували ринкову вартість майна, ДСТУ «Правила визначення вартості будівництва», «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи», що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Крім того, згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідач також не зазначив, в чому полягає невірне визначення розміру шкоди (збитків), завданих майну позивачки в результаті затоплення приміщення.
Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати, пов'язані із залученням експертів і проведенням експертизи на загальну суму 3 712 грн. 00 коп., з яких:
2 200 грн. 00 коп. - вартість оплати послуг експерта Маківського М.В. щодо проведення експертизи визначення вартості робіт по відновленню нежитлового приміщення (копія квитанції № 3 від 09.01.2019 р., том. 1, а.с. 58) та 1512 грн. 00 коп. - вартість оплати послуг з експертної оцінки матеріального збитку (копії рахунку №000232 від 19.02.2019 року та квитанції №0.0.1275145751.1 від 21.02.2019 року, том 1, а.с. 67-68).
Вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь 100 000 грн. моральної шкоди задоволення судом не підлягають з наступних підстав.
В обгрунтування вимоги про стянення з відповідача моральної шкоди позивачка посилаєтся на Виписку із медичної карти стаціонарного хворого на дому (том 1, а.с. 69).
У Виписці зазначено, що погіршення стану здоров'я ОСОБА_8 пов'язує з перенесеним нею стресом (затоплення турагенста «Баунті» 05.01.2019 р.).
Тобто, у Виписці відсутній висновок лікаря (з проведенням лабораторних та діагностичних досліджень) про те, що погіршення стану здоров'я ОСОБА_8 пов'язане саме з перенесеним стресом (затоплення турагенста «Баунті» 05.01.2019 р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1. у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3. у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4. у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачка не надала суду доказів в підтвердження її душевних страждань у зв'язку з затопленням приміщення та пошкодженням майна. Висновок лікаря, психолога, тощо, які б свідчили про такі факти в матеріалах справи відсутні.
Позивачка оцінює розмір майнової шкоди в сумі 100 000 грн., та не зазначає, з чого вона при цьому виходить.
У Виписці із медичної карти стаціонарного хворого на дому зазначено перелік ліків, які призначені ОСОБА_8 лікарем. Але докази придбання ліків позивачкою суду не надано.
Суд також зазначає, що сторони по даній справі пов'язані господарськими договірними правовідносинами.
Для суб'єкта господарювання, ким є позивач, під немайновою шкодою слід розуміти втрати немайного характеру, що настали у зв'язку з: приниженням ділової репутації, у посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, або у вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності суб'єкта господарювання, тобто, немайнових втратах, пов'язаних із підприємницькою діяльністю.
Доказів в підтвердження таких фактів позивачкою суду не надано.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню 67 223,00 грн. - матеріальної шкоди (збитки), 3 712,00 грн. - витрат з проведення експертизи.
Вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн. безпідставна і задоволенню судом не підлягає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", вул. 1905-року, буд. 32, м. Кременчук, Полтавської області, 39605, код ЄДРПОУ 35868968 на користь Фізичної особи-підприємця Тищенко Валерії Валеріївни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 67 223,00 грн. - матеріальну шкоду (збитки), 3 712,00 грн - витрати з проведення експертизи, 1 921,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн. - відмовити.
Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 13 травня 2021 р.
Суддя Солодюк О.В.