ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2021Справа № 910/1221/21
За позовом військового прокурора Київського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України
до Приватного акціонерного товариства "РВС Банк"
про стягнення 182 986,50 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 182 986,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умов укладеного між Міністерством оборони України і Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/198 від 25.05.2018 останній не виконав роботи у визначений договором строк.
Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." зобов'язань за вказаним договором було забезпечене виданою Приватним акціонерним товариством "РВС Банк" (далі-відповідачем) банківською гарантією № 2998-18Г від 17.05.2018 на суму 182 986,50 грн.
Таким чином, у зв'язку з настанням гарантійного випадку відповідач відповідно до умов банківської гарантії зобов'язаний був після одержання вимоги здійснити на користь позивача гарантійний платіж в розмірі 182 986,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що вимога була підписана не уповноваженою особою, а також вказував на те, що третьою особою не було порушено взятих на себе зобов'язань.
11.02.2021 відповідач подав суду заяву про залишення позову без розгляду, оскільки відсутні підстави для представництва прокурором інтересів позивача.
Як слідує з наявних матеріалів звернення в суд прокурора з даним позовом зумовлене порушенням інтересів держави, які потребують судового захисту, тому посилання відповідача на відсутність у прокурора підстав для подачі позову в інтересах держави є необґрунтованими. А у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
11.02.2021 відповідач подав суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням ціни позову, а також відсутності обставин, що зумовлюють проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
26.02.2021 відповідач подав клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Форма Т." до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Враховуючи, що рішення суду у даній справі не впливатиме на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Форма Т.", то у задоволенні клопотання відповідно до вимог ст. 50 ГПК України судом відмовлено.
01.01.2021 від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор заперечував проти викладених відповідачем у відзиві обставинах, підтримав позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, заперечення на відзив та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд
25.05.2018 між Міністерством оборони України (замовником) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." (постачальником) укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/198.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується у 2018 році поставити замовнику сумки (1892) (сумка-підсумок бойова-Р, вид 2, сумка-підсумок бойова-П, вид 2, кобура пістолетна універсальна, вид 2, сумка-підсумок бойова-А-30, вид 2), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.
Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються наведеною у п. 1.2. договору, згідно з якою всю передбачену договором продукцію постачальник зобов'язався поставити до 30.09.2018 (включно).
Додатковою угодою № 2 від 05.11.2018 сторони за договором поставки внесли зміни до цього договору визначивши строк постачання продукції до 25.10.2018 (включно).
Наявними у матеріалах справи актами приймального контролю товару за якістю №№ 4 від 26.10.2018, 5 від 02.11.2018, оголошеннями №№ 4 від 26.10.2018, 5 від 02.11.2018 стверджується факт прострочення поставки товару за договором, а саме сумок (сумка-підсумок бойова-П) у кількості 6000 шт. з простроченням в один день та сумки (кобура пістолетна універсальна) у кількості 6000 шт. з простроченням сім днів.
А тому суд доходить висновку, що свої зобов'язання щодо поставки товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Форма Т." виконало з порушенням встановлених термінів постачання товару.
Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." зобов'язань за вказаним договором було забезпечене виданою Приватним акціонерним товариством "РВС Банк" банківською гарантією № 2998-18Г від 17.05.2018. на суму 182 986,50 грн. Строк дії гарантії встановлений до 31.01.2019.
Зі змісту гарантії слідує, що банк зобов'язався сплатити на користь позивача суму цієї гарантії у випадку невиконання (неналежного виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." своїх зобов'язань за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/18/198. Зобов'язався безвідклично та безумовно виплатити позивачу суму, що складає 182 986,50 грн., протягом 5-ти робочих днів після одержання письмової вимоги позивача, в якій стверджується про невиконання (неналежне виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." своїх зобов'язань за договором про закупівлю.
Доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." договору суду не надано.
У відповідності до вимог ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно вимог ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
10.01.2019 позивач пред'явив відповідачу вимоги про сплату суми гарантії.
22.01.2019 листом № 102/19-БТ відповідач повідомило про відмову у виплаті гарантійного платежу за банківською гарантією від 17.05.2018 № 2998-18Г, оскільки вимога підписана неуповноваженою особою Гулевичем В.В., який не має повноважень на підписання вимоги щодо стягнення забезпечення виконання договорів, укладених відповідно до бюджетних асигнувань на 2018 рік. Крім того, відповідно до змісту гарантії підставою для виплати гарантійного платежу є невиконання Принципалом сукупності вимог - порушення асортименту, кількості, якості та строків поставки товару.
Посилання відповідача на те, що вимога була підписана неуповноваженою особою безпідставні, оскільки суперечать змісту наявним у матеріалах справи копіям довіреностей №№ 220/336/д від 24.04.2018, 220/569/Д від 17.12.2018, якими Гулєвич В.В. уповноважений позивачем на вчинення від імені останнього таких дій.
Доводи відповідача щодо відсутності порушень Товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Т." забезпеченого гарантією зобов'язання суперечать встановленим обставинам та зібраним доказам, тому є необґрунтованими.
Посилання відповідача на висновок Київської Торгово-промислової палати № 1703-4/427 від 17.09.2018 як на об'єктивні обставини, які є підставою для продовження строку виконання зобов'язання з поставки товару безпідставні, оскільки доказів існування такого висновку суду не надано.
Доказів сплати відповідачем на користь позивача суми гарантії суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по сплаті суми гарантії, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 563 ЦК України підлягає стягненню 182 986,50 грн. боргу за банківською гарантією.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
Позовні вимоги військового прокурора Київського гарнізону задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 39849797) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) 182 986 (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. основного боргу.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, ідентифікаційний код 39849797) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (01014, м. Київ, вул. Болбочана, 8, ідентифікаційний код 38347014) 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко