ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2021Справа № 910/20421/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Київської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
про стягнення 11 389,55 грн. безпідставно набутих коштів
Київська міська рада (надалі за текстом також - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення 11 389,55 грн. безпідставно набутих коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про закупівлю товару за державні кошти № 31446-Т116 від 05.02.2016 в частині повернення суми переплати за електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2020 відкрито провадження у справі № 910/20421/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/20421/20 відповідач та позивач повідомлялися належним чином.
29.01.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та подав заяву про застосування строків позовної давності.
Будь-яких додаткових заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру на час розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
05.02.2016 відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 31446-Т116 (надалі за текстом також - Договір № 31446-Т116), згідно пункту 1.1. якого, ПАТ "Київенерго" зобов'язувалось у січні-грудні 2016 року, поставити Київській міській раді електричну енергію, зазначену у пункті 1.2. цього договору, а Київська міська рада зобов'язувалася прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі, у терміни, обумовлені в договорі.
Відповідно до пункту 3.1. Договору № 31446-Т116, ціна товару на дату укладання цього договору визначена згідно з тарифами, встановленими органом державного регулювання в електроенергетиці.
Пунктом 3.4. Договору № 31446-Т116, визначено, що ціна цього договору складається із суми очікуваної вартості обсягів місячних поставок електричної енергії протягом вказаного у пункті 12.1. строку дії договору та становить 3 179 028,00 грн.
Згідно пункту 4.1. Договору № 31446-Т116, облік електроенергії спожитої Київською міською радою, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), та Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 4.3. Договору № 31446-Т116, якщо середньомісячне споживання електроенергії Київською міською радою за будь-якою точкою обліку протягом 2 послідовних місяців є нижчим від визначеного пунктом 3.4. ПКЕЕ, ПАТ "Київенерго" протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до власника відповідних засобів обліку щодо проведення обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів.
Згідно пункту 4.5. Договору № 31446-Т116, на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передачу товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності.
28.12.2016 між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору № 31446-Т116, згідно якої ціна закупівлі електричної енергії протягом січня-грудня 2016 року становить 2 863 733,30 грн.
Відповідно до пункту 3.5. Договору № 31446-Т116 в редакції Додаткової угоди № 1, ціна цього договору визначається з урахуванням норм Податкового кодексу України та законодавства у сфері електроенергетики за тарифами на електричну енергію, які на час укладення Додаткової угоди "Щодо зміни умов закупівлі" до Договору становлять: 236,39 коп/кВт год з ПДВ.
Згідно пункту 12.1. Договору № 31446-Т116 в редакції Додаткової угоди № 1, цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє в частині постачання електричної енергії протягом строку, визначеного пунктами 1.1. та 5.1. договору (тобто, з січня по грудень 2016 року), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
Станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019 та 30.09.2019 за даними бухгалтерського обліку, фінансової та бюджетної звітності секретаріату Київської міської ради дебіторська та кредиторська заборгованість по розрахунках з надавачами послуг з постачання електроенергії не обліковувалася.
Відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього товариства та передачі йому частини майна, прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22.12.2017 було створено Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі".
Відповідно до статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (затверджений 22.12.217 загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі") товариство створене на підставі рішення позачергових Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього товариства та передачі йому частини майна, прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства про заснування товариства від 22.12.2017 (пункт 2.2 статуту).
Відповідно до пункту 2.3 статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені ч. 13 розділу XVIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями статуту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині прав та обов'язків, пов'язаних із запровадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із запровадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж.
За результатами проведеної ревізії з 21.10.2019 по 26.12.2019 щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Київської міської ради за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, був складений Акт від 08.01.2020 № 08-21/1 в якому викладено виявлені під час ревізії порушення.
Зокрема в Акті від 08.01.2020 № 08-21/1 вказано, що під час ревізії головним спеціалістом відділу матеріально-технічного забезпечення управління адміністративного та господарського забезпечення Секретаріату, в присутності головного державного аудитора Держаудитслужби здійснено зняття показників лічильника обліку спожитої електроенергії № 52666 (тип лічильника СТКЗ-10Q2Y4/К(6) - коефіцієнт трансформації 40), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6а, показники якого на 14000 кВт (з урахуванням коефіцієнту) менші (фактичні - 5771 кВт), ніж останні зафіксовані показники (6121 кВт) у акті про використану електричну енергію Київською міською радою, який складений за підписом секретаря Київської міської ради та представника постачальника ТОВ "Київські енергетичні послуги".
Листом від 13.01.2020 вих. №225-СК-146, позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити коригування облікових даних ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" показників лічильника електричної енергії СТКЗ-10Q2Y4/К (6) (№ 52666, назва об'єкта - 31446017.00015), а саме, врахувати фактичні показники лічильника 005771,00 кВт замість 006121,00 кВт і провести звіряння взаєморозрахунків з урахуванням фактичних показників (номер особового рахунка 31446017).
У відповідь на вказаний вище лист, відповідач надіслав лист від 14.02.2020 вих. №01/3/01/3/6329, в якому зазначив, що покази - 006121,00 кВт (по активній електричній енергії) за лічильником електричної енергії № 52666 подавалися самим позивачем, як розрахункові з 20.01.2016. За період з 20.02.2017 по 20.01.2020 за вищевказаним лічильником до сплати Київській міській раді не було виставлено жодного КВт год, з огляду на що, підстав для проведення перерахунку в сторону зменшення відповідач не вбачає.
Також, у листі відповідача від 14.02.2020 вих. №01/3/01/3/6329 повідомляється, що 12.02.2020 працівниками РЕМ "Центральний" проведено контрольний огляд за лічильником електричної енергії № 52666 та зафіксовано покази за активною електричною енергією - 5771,48 кВт, про що до матеріалів справи доданий відповідний акт контрольного огляду розрахункових точок обліку споживача №31446017 "Київська міська рада".
Враховуючи, що відповідач відмовився здійснити перерахунок спожитої позивачем електричної енергії в сторону зменшення (005771,00 кВт замість 006121,00 кВт) та здійснити повернення зайво сплачених грошових коштів, позивач 23.12.2020, звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 11 389,55 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами на підставі Договору №31446-Т116, їм притаманні ознаки, що характеризують відносини, які виникають з поставки електричної енергії роздрібним споживачам.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Спір між сторонами виник у зв'язку з невірним поданням позивачем у січні 2016 року показів приладу обліку, а саме, лічильника електричної енергії СТКЗ-10Q2Y4/К (6) (№ 52666, назва об'єкта - 31446017.00015), де було помилково вказано 006121,00 кВт спожитої позивачем електроенергії заміть 005771,48 кВт, у зв'язку з чим, позивач заявив вимогу про повернення відповідачем зайво сплачених грошових коштів у сумі 11 389,55 грн.
Згідно укладеного 05.02.2016 між сторонами Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 31446-Т116, позивач зобов'язаний здійснювати оплату відповідачу вартість спожитої електричної енергії та оплачувати перетікання реактивної електричної енергії між електромережею відповідача та електроустановками позивача згідно з Додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії".
Відповідно до пункту 4.1. Договору № 31446-Т116, облік електроенергії спожитої Київською міською радою, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), та Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 6.11. Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910), яка набула чинності на дату виникнення та існування правовідносин між сторонами за Договором №31446-Т116, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За ініціативою однієї із сторін договору у ньому може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку. Порядок зняття показів розрахункових засобів обліку зазначається у договорі про постачання електричної енергії.
Суд встановив, що позивачем у період з 20.01.2016 по 20.01.2020 подавалися відповідачу незмінні покази по активній електроенергії - 6121,0 кВт (006121,00 кВт) за засобом обліку електричної енергії № 52666 та були відображені відповідачем у обліку, що також підтверджується відповідачем у листі від 14.02.2020 вих. №01/3/01/3/6329, який був направлений позивачу у відповідь на лист від 13.01.2020 вих. № 225-СК-146, копії яких наявні в матеріалах справи.
За результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 було встановлено, що покази засобу обліку електричної енергії № 52666 становлять - 5771,48 кВт (005771,48 кВт), що є менше від показів наданих позивачем у січні 2016 року на 14 000 кВт (з урахуванням коефіцієнту).
Також 12.02.2020 працівниками РЕМ "Центральний" проведено контрольний огляд за лічильником електричної енергії № 52666 та зафіксовано покази за активною електричною енергією - 5771,48 кВт, про що складено акт контрольного огляду розрахункових точок обліку споживача №31446017 "Київська міська рада".
У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач не заявляє про наявність у позивача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію за період з січня по грудень 2016 року згідно Договору № 31446-Т116.
Таким чином, суд достовірно встановив безпідставність сплати позивачем грошових коштів за електроенергію, яка не була спожита позивачем в обсязі 14 000 кВт (з урахуванням коефіцієнту).
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок iншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.
Враховуючи викладене суд вказує на наявність порушеного права позивача та наявність підстав для стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за не спожиту електричну енергію.
Разом з тим, у поданому відзиві на позовну заяву, відповідач зробив заяву про застосування строків позовної давності.
За правилами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для правильного застосування частини першої статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов'язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач - що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначене є наслідком дії загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, котрі є підставами її вимог і заперечень.
Позивач, протягом всього часу, починаючи з січня 2016 року, мав безперешкодний доступ до лічильника електричної енергії СТКЗ-10Q2Y4/К(6) (№ 52666, назва об'єкта - 31446017.00015), стосовно показів якого, було недостовірно вказано 006121,00 кВт спожитої електроенергії заміть 005771,48 кВт, а тому, твердження позивача, що про порушення свого права він довідався лише після проведення ревізії своєї фінансово-господарської діяльності та складення Акта від 08.01.2020 № 08-21/1, в якому викладено виявлені під час ревізії порушення, є помилковим.
Суд дійшов висновку, що позивач, за умови належного здійснення власної господарської діяльності, міг довідатися про помилково подані покази приладу обліку спожитої електричної енергії, як протягом строку дії Договору № 31446-Т116 (січень-грудень 2016 року) так і в наступні періоди споживання електричної енергії, в межах трирічного строку позовної давності.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 ГПК України.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 389,55 грн. безпідставно набутих коштів не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском позивачем строків позовної давності, які слід обраховувати саме з часу коли позивач міг довідатися про порушення свого права, тобто з січня 2016 року.
У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У позові Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про стягнення 11 389,55 грн. безпідставно набутих коштів - відмовити повністю.
2.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 14.05.2021
Суддя С. В. Стасюк