П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7535/20
Головуючий в І інстанції: Завальнюк І.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 02.12.2020 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги Тищенка Олександра Вікторовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , в якому просили: визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо визначення можливості або неможливості перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону; зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради визначити можливість або неможливість перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо визначення можливості або неможливості перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП згідно з ч. 1 ст. 38, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зобов'язано Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради визначити можливість або неможливість перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП згідно з ч. 1 ст. 38, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
Також, третіми особами подані апеляційні скарги, в яких останні просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_3 подані відзиви на апеляційні скарги, в яких останній просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно матеріалів справи, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , форма власності - приватна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на вказане домоволодіння № НОМЕР_1 від 25.02.2002 року.
Крім того, у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.04.2017 року, земельна ділянка з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 1410 від 20.04.2017 року.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 15.06.2017 року замовнику - ОСОБА_4 . Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано будівельний паспорт, об'єкт будівництва - індивідуальний житловий будинок, місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 .
02.08.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № ОД 061172141266 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_4 .
В період з 18.08.2017 року по 22.08.2017 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: виконання будівельних робіт з нового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт № 000846, протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2017 року щодо ОСОБА_4 , припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.08.2017 року з вимогою до ОСОБА_4 усунути порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил у термін до 22.09.2017 року, постанову № 423/17 по справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 14.12.2017 року скасовано дію будівельного паспорту від 15.06.2017 року, замовник - ОСОБА_4 , об'єкт будівництва - індивідуальний житловий будинок, місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 .
27.02.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято наказ про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, № ОД 061172141266 від 02.08.2017 року «Будівництво індивідуального житлового будинку», поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_4 .
В період з 22.04.2018 року по 05.05.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради був здійснений захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: виконання будівельних робіт з нового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складений акт № 000444.
Зі змісту наказів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.05.2018 року вбачається, що 16.03.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № ОД 061180750058 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкті: «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_4 , а 23.04.2018 року за № ОД 141181131896 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації вказаного об'єкта.
10.05.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято наказ про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, № ОД 061180750058 від 16.03.2018 року «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_4 .
Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 10.05.2018 року скасовано реєстрацію декларації від 23.04.2018 року № ОД 141181131896 про готовність до експлуатації об'єкта: «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_4 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.10.2018 року, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 27.04.2018 року, власник - ОСОБА_4 .
З наведеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.10.2018 року також вбачається, що 27.04.2018 року проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 згідно договорів купівлі-продажу №№ 4-1075, 4-1079 від 27.04.2018 року, дата державної реєстрації - 27.04.2018 року.
22.02.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , в якому позивач просив зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , за власний рахунок.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року у справі № 420/1058/19 у задоволенні наведеного позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року у справі № 420/1058/19 апеляційні скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.
Звертаючись із заявленим позовом, позивачі посилаються на те, що виходячи з аналізу мотивувальної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 року № 420/1058/19, відповідачем не в повному обсязі вчинені дії, передбачені ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону.
Позивачі вказують, що 20.03.2020 року ними надіслано до ДАБК звернення з проханням усунути, встановлені судом у справі № 420/1058/19 порушення закону в роботі відносно будинку АДРЕСА_1 , який не відповідає ДБН, в тому числі, в частині пожежної безпеки, проте, 24.04.2020 року ДАБК надіслано відповідь, зі змісту якої вбачається, що відповідач відмовляється вчинити дії направленні на усунення допущених порушень, встановлених у справі № 420/1058/19.
З огляду на викладене, позивачі у даній справі просять визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо визначення можливості або неможливості перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону та зобов'язати відповідача визначити можливість або неможливість перебудови вказаного будинку згідно наведених вимог Закону № 3038-VI.
Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановивши в акті № 000846 недотримання забудовником ( ОСОБА_4 ) під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , обов'язкових протипожежних відстаней між будівлями, чим порушено п. 3.25 та додаток 3.1 (обов'язків) ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»), Управління ДАБК ОМР не визначило вказаного об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою, а відтак і не виконало подальшого алгоритму дій, допустивши неправомірну бездіяльність.
Суд першої інстанції зазначив, що саме з метою усунення відповідних прогалин в адміністративній процедурі й було здійснено звернення ОСОБА_3 від 20.03.2020 року, яким серед іншого, порушувалось питання визначення компетентним суб'єктом владних повноважень - органом державного архітектурно-будівельного контролю можливості/неможливості для перебудови з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , однак, уповноважений орган архітектурно-будівельного контролю обмежився лише наданням листа-відповіді, тобто допустив протиправну бездіяльність, оскільки належним чином не реалізував владні управлінські функції, попередньо встановивши в акті № 000846 недотримання забудовником ( ОСОБА_4 ) під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , обов'язкових протипожежних відстаней між будівлями, чим порушено п. 3.25 та додаток 3.1 (обов'язків) ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову з огляду на викладене.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (чинного та в редакції на момент звернення із заявленим позовом, далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України (абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI).
При цьому, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Також, згідно цієї ж ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Частиною 3 статті 41 Закону № 3038-VI встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
За правилами ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
У даній справі позивачі просять:
- визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо визначення можливості або неможливості перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону;
- зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради визначити можливість або неможливість перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону.
Задовольняючи заявлений позов та зобов'язуючи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради визначити можливість або неможливість перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП, суд першої інстанції також вказав на те, що такі дії відповідач має вчинити згідно з ч. 1 ст. 38, ст. 41 Закону № 3038-VІ.
Проте, наведеними вимогами ст.ст. 38, 41 Закону № 3038-VІ, на які посилаються позивачі та суд першої інстанції, не передбачено прийняття органом державного архітектурно-будівельного контролю акту індивідуальної дії або іншого розпорядчого документу щодо визначення можливості або неможливості перебудови об'єкту будівництва з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП.
Як в заявленому позові, так і у рішенні суду першої інстанції, відсутні посилання на вимоги Закону № 3038-VІ, якими передбачено можливість вчинення органом державного архітектурно-будівельного контролю окремої дії, прийняття окремого рішення щодо визначення можливості або неможливості перебудови об'єкту будівництва.
Колегія суддів наголошує, що вказаними вище вимогами ст.ст. 38, 41 Закону № 3038-VІ чітко передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок, за результатами проведення яких орган державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, наділений повноваженнями на видання особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується учасниками справи, станом на момент подання заявленого позову перевірка об'єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не здійснювалась.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачі не посилаються на наявність підстав для проведення такої перевірки станом на момент подання заявленого позову та відповідних вимог з цього питання не заявлено.
Колегією суддів встановлено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: виконання будівельних робіт з нового будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86, був проведений Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в період з 18.08.2017 року по 22.08.2017 року, за результатами якого складено акт № 000846, протокол про адміністративне правопорушення від 22.08.2017 року щодо ОСОБА_4 , припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.08.2017 року з вимогою до ОСОБА_4 усунути порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил у термін до 22.09.2017 року, постанову № 423/17 по справі про адміністративне правопорушення від 04.09.2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.
Також, в період з 22.04.2018 року по 05.05.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради був здійснений захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: виконання будівельних робіт з нового будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складений акт № 000444.
Крім того, рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 14.12.2017 року скасовано дію будівельного паспорту від 15.06.2017 року, замовник - ОСОБА_4 , об'єкт будівництва - індивідуальний житловий будинок, місцезнаходження земельної ділянки - АДРЕСА_1 , а наказами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 27.02.2018 року та від 10.05.2018 року скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлень про початок виконання будівельних робіт № ОД 061172141266 від 02.08.2017 року та № ОД 061180750058 від 16.03.2018 року, скасовано реєстрацію декларації від 23.04.2018 року № ОД 141181131896 про готовність до експлуатації об'єкта: «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_4 .
При цьому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 22.02.2019 року подано до Одеського окружного адміністративного суду позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , в якому останній просив зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , за власний рахунок.
Однак, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року у справі № 420/1058/19, яке набрало законної сили 28.01.2020 року в порядку апеляційного оскарження, у задоволенні наведеного позову відмовлено.
Водночас, колегією суддів встановлено, що станом на теперішній час в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває справа № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_3 та самостійним позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зобов'язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення.
Окрім цього, в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 520/8156/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про право власності та за самостійним позовом третьої особи ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про право власності.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що: вимогами ст.ст. 38, 41 Закону № 3038-VІ, на які посилаються позивачі та суд першої інстанції, не передбачено прийняття органом державного архітектурно-будівельного контролю акту індивідуальної дії або іншого розпорядчого документу щодо визначення можливості або неможливості перебудови об'єкту будівництва з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП; станом на момент подання заявленого позову перевірка об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не здійснювалась, а Законом № 3038-VІ не передбачено можливість вчинення органом державного архітектурно-будівельного контролю окремої дії, прийняття окремого рішення щодо визначення можливості або неможливості перебудови об'єкту будівництва без проведення відповідної перевірки; перевірки об'єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 86, які проводились органом державного архітектурно-будівельного контролю, станом на момент звернення із заявленим позовом завершені; відповідач у справі звертався до суду з позовом щодо знесення спірного об'єкта будівництва, проте, рішенням суду у справі № 420/1058/19, що набрало законної сили у задоволенні позову відмовлено; в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувають справи за цивільними позовами щодо зобов'язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про право власності, у яких і має бути вирішено питання щодо можливості або неможливості перебудови спірного об'єкта, наявності підстав для його знесення, законності набуття права власності; колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав за заявленим позовом для визнання протиправної бездіяльності Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо визначення можливості або неможливості перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у взаємозв'язку з нормами ч. 1 ст. 41 цього ж Закону, зобов'язання відповідача визначити можливість або неможливість перебудови вказаного будинку згідно наведених вимог Закону № 3038-VI та погоджується з доводами апелянтів про помилковість висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову.
Доходячи висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову, колегія суддів наголошує, що згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Разом з цим, за встановлених у даній справі обставин щодо завершення станом на момент подання заявленого позову проведення перевірок спірного об'єкту, а також враховуючи наявність судового рішення про відмову у задоволенні позову органу державного архітектурно-будівельного контрою про знесення спірного об'єкту, колегія суддів приходить до висновку, що задоволення судом вимог позивачів та прийняття судом рішення про зобов'язання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради визначити можливість або неможливість перебудови будинку АДРЕСА_1 з метою усунення істотних порушень вимог ДБН та СНіП згідно з ч. 1 ст. 38, ст. 41 Закону № 3038-VІ не буде наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивачі звернулись до суду, про що вірно зазначено апелянтами.
Зазначені висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються і тими обставинами, що позивачі звернулись до суду з позовами в порядку цивільного судочинства щодо зобов'язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про право власності, у яких і має бути вирішено питання щодо можливості та неможливості перебудови спірного об'єкта, наявності підстав для його знесення, законності набуття права власності.
В свою чергу, вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції наведеним у сукупності обставинам не надав оцінки, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, залишив поза увагою питання щодо ефективного способу захисту прав позивачів.
Крім того, в ході апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відповідача та третьої особи ОСОБА_1 щодо не направлення їм копії позовної заяви у справі, не повідомлення про відкриття провадження у справі та про розгляд даної справи.
Так, згідно наявного в матеріалах справи супровідного листа суду першої інстанції від 31.07.2020 року, відповідачу у справі було направлено лише копію ухвали про відкриття провадження у справі, а позовну заяву з додатками направлено третім особам.
Більш того, згідно матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась для відповідача за електронною поштою, однак, будь-яких доказів щодо доставлення судової кореспонденції на електронну адресу відповідача в матеріалах справи не міститься, а також довідок щодо направлення на електронну адресу відповідача судової кореспонденції та відповідно не отримання підтвердження такого направлення секретарем судового засідання не складено.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що дані супровідного листа суду першої інстанції щодо направлення третій особі ОСОБА_1 копії позовної заяви не підтверджуються матеріалами справи, оскільки засобами поштового зв'язку така судова кореспонденція не направлялась, а згідно електронного повідомлення, що наявне в матеріалах справи, третій особі на електронну пошту направлено лише копію ухвали про відкриття провадження у справі. Крім того, доказів щодо доставлення судової кореспонденції на електронну адресу третьої особи ОСОБА_1 в матеріалах справи не міститься, а також довідок щодо направлення на електронну адресу третьої особи судової кореспонденції та відповідно не отримання підтвердження такого направлення секретарем судового засідання не складено.
В свою чергу, апелянт ОСОБА_4 не обґрунтовує вимоги своєї апеляційної скарги не повідомленням про розгляд справи, а тому, це питання не досліджується судом апеляційної інстанції.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційних скаргах треті особи просять скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, при цьому, в тому числі, посилаючись на пропуск позивачами строку звернення до суду. За таких обставин, враховуючи вимоги апеляційних скарг щодо прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, яке не є наслідком пропуску строку звернення до суду, а також враховуючи, що заявлені вимоги пов'язуються позивачами саме із бездіяльністю відповідача та не виконанням вимог звернення від 20.03.2020 року, колегія суддів відхиляє доводи апелянтів, що звернувшись із цим позовом у серпні 2020 року позивачі пропустили строк звернення до суду.
Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, при цьому, в тому числі, посилаючись на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на правові позиції Верховного Суду, які викладені у справах №№ 821/828/16, 809/78/16, 804/3091/18. Проте, колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи апелянта, оскільки у наведених справах, на які посилається останній та які були предметом розгляду Верховного Суду, були заявлені вимоги щодо скасування реєстрацій декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єктів до експлуатації, скасування містобудівних умов та обмежень. Водночас, у даній справі таких вимог позивачами не заявлено та ними не оспорюється право власності у цій справі, а вимоги позивачів пов'язуються саме з виконанням/невиконанням відповідачем управлінсько-владних функцій, а тому, судом надано оцінку заявленому позову згідно вимог КАС України.
Колегія суддів приходить до висновку, що встановлені у сукупності наведені обставини свідчать про наявність підстав для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, оскільки у вимогах апеляційних скарг ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття рішення саме про відмову у задоволенні позову, а інших вимог не заявлено, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції згідно ст. 317 КАС України із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_4 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 13.05.2021 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька