12 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1791/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Куниці В.Ю.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича організація “Харків”,
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя- Жигалкін І.П.)
від 06.10.2020,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Дучал Н.М., судді - Гетьман Р.А., Склярук О.І.)
від 25.01.2021,
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича організація “Харків”
про стягнення 790 475,00 грн штрафу та зобов'язання замінити товар,
у червні 2020 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича організація “Харків” 790 475,00 грн штрафу за поставку неякісного товару. Просила зобов'язати ТОВ “Виробнича організація “Харків” замінити неякісний товар у кількості 2099 шт. на якісний, що відповідає вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016 (зі сповіщенням про зміни № 5) тк. за ТВ № 9 (зі сповіщенням про зміни № 1) тип 7 клас 2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було поставлено позивачу неякісний товар, про що свідчать відповідні протоколи випробувань, чим порушено умови договору, вимоги ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України та є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу у сумі 790 475,00 грн згідно з п. 7.4 договору, ст. 231 ГК України. З огляду на вказане, п. 7.4 договору також просив замінити неякісний товар у кількості 2099 шт. на якісний товар.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 790 475,00 грн штрафу за поставку неякісного товару та 13 959,13 грн судового збору.
Зобов'язано ТОВ "Виробнича організація "Харків" замінити неякісний товар у кількості 2099 шт. на якісний товар, який відповідатиме вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016 (зі сповіщенням про зміни № 5) тк. за ТВ № 9 (зі сповіщенням про зміни № 1) тип. 7, клас 2).
Також судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Виробнича організація "Харків" (№ 16569 від 20.07.2020) про призначення у справі судової товарознавчої експертизи.
01.03.2021 ТОВ "Виробнича організація "Харків" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати та у задоволенні позову відмовити.
Підставою для скасування судових рішень зазначає неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 915/1889/19, від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18, від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України). Також в обґрунтування підстави для касаційного оскарження згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник стверджує, що висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629 ЦК України у подібних правовідносинах відсутній. У касаційній скарзі ТОВ "Виробнича організація "Харків" зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення у справі, на підставі недопустимих доказів, що є підставою касаційного оскарження, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Вважає, що судами було проігноровано і не надано оцінки доводам і доказам, на які посилався відповідач, зокрема, у відзиві (про те, що акти відбору зразків (проб) для проведення дослідження були складені з порушенням п. 2.13 договору; зі змісту відповідних протоколів випробувань, які не є належними доказами у справі, вбачається, що вони не містять висновку про порушення вимог ТУ 14.1-134-00034022-2016 при поставці товару, а лише містять технічні характеристики процесу дослідження; лише з супровідних листів до вказаних протоколів вбачається, що товар не відповідає вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016). Посилається на безпідставну відмову судів у проведенні судової товарознавчої експертизи. Вказує на порушення судами ч. 3 ст. 86, ст. 99, ч. 5 ст. 236, п.п. 4, 5, 7, 8 ч. 4 ст. 238, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269, ст. 282 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що судові рішення у справі є законними, обґрунтованими та ґрунтуються на засадах верховенства права, з огляду на що, просить їх залишити без змін. Вважає, що доводи касаційної скарги зводяться виключно до формальних міркувань та переоцінки доказів, які всебічно, повно та об'єктивно було досліджено судами попередніх інстанцій.
12.05.2021 до Верховного Суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 922/1791/20, яке обґрунтоване тим, що представник відповідача адвокат Бодюк В.А. не може з'явитись у судове засідання 12.05.2021 у Верховний Суд, адже у цей час братиме участь у розгляді іншої справи № 363/1382/20 у Вишгородському районному суді Київської області.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої, зокрема, підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, якщо відповідач має намір взяти участь у судовому засіданні, але не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки. У випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи (аналогічний висновок викладений у п. 5.2.6 постанови об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).
Оскільки відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання в Касаційному господарському суді, у випадку участі свого представника Бодюка В.А. в іншому судовому засіданні у районному суді, не був позбавлений можливості забезпечити участь в цьому судовому засіданні іншого свого представника відповідно до вимог ст. 56 ГПК України, то відсутні підстави для визнання причин неявки адвоката Бодюка В.А. в судове засідання у Верховний Суд 12.05.2021 поважними та відкладення розгляду справи з цієї причини.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно закрити, а касаційну скаргу в частині підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вказує, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 629 ЦК України у подібних правовідносинах відсутній.
Щодо вказаної підстави касаційного оскарження необхідно зазначити таке.
Як встановлено судами, 13.05.2019 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та ТОВ "Виробнича організація "Харків" (учасник) було укладено договір № 62/ВЗЗ-2019, за умовами якого учасник зобов'язався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару - код ДК 021:2015-18110000-3-форменний одяг (куртка вітровологозахисна зимова, тк. тип 7, клас 2). Кількість товару за договором - 14 000 шт (п. 1.2 договору).
У п. п. 2.1, 2.2 договору сторони погодили, що учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає технічним вимогам (ТУ 14.1-134-00034022-2016 (зі сповіщенням про зміни № 5) тк. за ТВ № 9 (зі сповіщенням про зміни № 1) тип 7, клас 2) та узгодженому зразку. Товар, який учасник зобов'язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку придатності (гарантійного терміну). Разом з товаром учасник повинен передати замовнику документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України з урахуванням п. 5.4 договору.
Згідно з п. 2.8 договору замовник протягом гарантійного терміну зберігання товару як на складі замовника так і на складі будь-якого підрозділу Національної гвардії України, має право здійснити вибіркову перевірку за якістю і комплектністю шляхом комісійного відбору зразків (проб) та направлення їх до незалежної лабораторії, яку визначає замовник за рахунок учасника для проведення лабораторних досліджень, результати лабораторних досліджень поширюються на всю партію товару. При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, учасник протягом 10 календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості в лабораторії, яку визначає замовник, за рахунок учасника. Результати повторних досліджень є остаточними.
Замовник в термін не пізніше двох днів до дати проведення відбору зразків (проб) повинен повідомити учасника листом, телеграмою (факсимільним зв'язком) про необхідність прибуття представника учасника до місця зберігання товару, у вказаний в повідомленні термін. Представник учасника повинен прибути завчасно до місця зберігання партії товару, мати при собі посвідчення (доручення) на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару (п. п. 2.9, 2.11 договору).
Відповідно до п. 2.13 договору про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що приймають участь у відборі. В акті повинно бути заначено: час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб); найменування виробника (учасника), від якого надійшла продукція; номер і дата рахунка - фактури і накладної, за якими надійшла продукція і дата надходження її на склад одержувача; дата виробництва товару, номер партії та вага, з якої відбирались зразки (проби) продукції; опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах), їхні номери; чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; до якої незалежної лабораторії направлені відібрані зразки (проби); інші дані, які особи, що беруть участь у відборі проб, вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).
Відібрані зразки (проби) запаковуються у пакети (коробки) і опломбовуються особами, які приймають участь у відборі зразків (проб). З відібраних зразків (проб) один пакет (коробка) залишається у замовника, другий пакет надається представнику учасника. Третій пакет надається до незалежної лабораторії (п. п. 2.14, 2.15 договору).
За п.п. 2.16 - 2.18 договору відібрані зразки (проби) продукції в разі отримання незадовільних результатів, досліджень, повинні зберігатись замовником, учасником до вирішення спору про якість продукції, а у разі якщо якість продукції відповідає всім вимогам, усі наявні відібрані зразки (проби) зберігаються протягом 15 календарних днів з моменту отримання результатів досліджень та повертаються замовнику. У випадку, якщо відібрані зразки (проби) товару замовником, які направлені до незалежної лабораторії, за показниками якості не співпадають з лабораторними випробуваннями учасника наданими під час поставки товару, вважається відповідно до умов договору, що остаточно правильними результатами є результати, які отримав замовник при перевірці зразків товару, який був поставлений на його адресу. Всі витрати на оплату послуг з перевірки якості товару покладаються на учасника.
У п. 3.1 договору сторонами погоджено ціну договору - 26 361 720,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 4 393 620,00 грн.
Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за товар, що поставляється замовником, проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника.
На кожну партію товару, що постачається, учасник обов'язково надає замовнику документи, а саме: рахунок-фактуру, видаткову накладну (у трьох примірниках), товарно-транспорту накладну; оригінал декларації (сертифікат) виробника про якість товару; копії документів, які засвідчують якість товару та комплектуючих (п. 5.4 договору).
Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та договором.
Пунктами 7.4, 7.9 договору встановлено, що у разі поставки неякісного (некомплектного) товару та/або поставки товару з порушенням вимог роз. 2 договору, учасник зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Факт поставки неякісного товару підтверджується відповідним актом та/або протоколами досліджень. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін договору або неприбуття сторони на підписання, запис про таку відмову чи неприбуття сторони для підписання зазначається в акті і підписується відповідно другою стороною цього договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за цим договором. Сплата штрафних санкцій не звільняє учасника від виконання зобов'язань в натурі.
У п. 10.1 договору сторони дійшли згоди, що він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
13.05.2019 між сторонами підписано специфікацію до договору № 62/В33-2019 від 13.05.2019 (додаток № 1 до договору).
На виконання умов договору № 62/В33-2019 від 13.05.2019, відповідачем було поставлено на склад замовника куртки вітровологозахисні зимові (ТУ 14.1-134-00034022-2016 (зі сповіщенням про зміни № 5) тк за ТВ№ 9 (зі сповіщенням про зміни № 1) тип 7, клас 2), у загальній кількості 2099 шт., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № 3606 від 02.09.2019 на суму 903 830,40 грн, № 3673 від 02.09.2019 на суму 894 415,50 грн, № 3670 від 02.09.2019 на суму 1 316 203,02 грн, № 3689 від 03.09.2019 на суму 837 926,10 грн .
24.09.2019 комісією замовника, у присутності представника учасника Барсукової О.В., яка діяла на підставі довіреності № 1978 від 30.07.2019, проведено відбори зразків (проб) для проведення досліджень, за результатами чого складено відповідні акти:
- № 17, в якому зазначено видаткова накладна № 3670 від 02.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3670 від 02.09.2019; декларація виробника, сертифікат якості, протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "Текстиль контакт", кількість шт. 699, дата виготовлення 2019, відібрано для випробувань 3 куртки (а.с. 26, т. 1);
- № 10 - видаткова накладна № 3606 від 02.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3606 від 02.09.2019; сертифікат якості; протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "АнВа", кількість шт. 480, дата виготовлення 2019, відібрано для випробувань 3 куртки (а.с. 27, т. 1);
- № 14 - видаткова накладна № 3689 від 03.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3689 від 03.09.2019; декларація виробника, сертифікат якості, протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "ТД Авітекс", кількість шт. 445, дата виготовлення 2019, відібрано для випробувань 3 куртки (а.с. 34, т. 1);
- № 15 - видаткова накладна № 3673 від 03.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3673 від 03.09.2019; декларація виробника, сертифікат якості, протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "ІСО Груп", кількість шт. 475, дата виготовлення 2019, відібрано для випробувань 3 куртки (а.с. 46, т. 1).
Дослідивши вказані акти відбору зразків (проб) для проведення досліджень, суди встановили, що в них зазначено: кількість відібраних зразків на дослідження - 3 (три); відібрані зразки (проби) опечатані (опломбовані) комісією військової частини НОМЕР_1 НГУ за участі представника постачальника; відібрані зразки (проби) забезпечені етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; відібрані зразки (проби) направлені на дослідження до ДП "Укрметртестстандарт" за адресою м. Київ, вул. Метрологічна,4; акти містять підписи всіх учасників відбору зразків; на актах наявний напис та підпис відповідальної особи "отримано без порушень пломбування" з зазначенням дати отримання, скріплений печаткою ДП "Укрметртестстандарт".
10.12.2019 позивач отримав від ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (ДП "Укрметртестстандарт") протоколи випробувань № 1950/00882-ЛШ/19 від 29.11.2019 (акт № 17), № 2031/00917-ЛШ/19 від 29.11.2019 (акт № 10), № 1949/00918-ЛШ/19 від 29.11.2019 (акт № 14), № 1951/00883-ЛШ/19 від 29.11.2019 (акт № 15), з яких вбачається невідповідність відібраного для проведення досліджень товару вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016 (повідомлення про зміни № 5 (а.с. 21-24, 28-32, 35-39, 41-45, т. 1)
16.12.2019 представником відповідача Барсуковою О.В. наручно отримано лист № 78/5/8-3028 від 11.12.2019, яким відповідач повідомлявся про те, що куртка вітровологозахисна зимова (КВВЗ) з утеплювачем (УКВВЗ) не відповідає вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016 (зі сповіщенням про зміни № 5) та ТВ № 9, що вбачається із результатів протоколів випробувань ДП "Укрметртестстандарт". До вказаного листа було також додано відповідні протоколи випробувань (а.с. 50, т. 1).
Листом № 2729 від 12.12.2019 відповідач, користуючись правом, визначеним п. 2.8. договору № 62/В33-2019 від 13.05.2019, звернувся до позивача з вимогою про проведення повторного відбору зразків (проб) товару (курток вітровологозахисних зимових, тк.тип. 7, клас 2) в необхідній кількості з відповідних партій та про направлення їх до незалежної акредитованої лабораторії з метою проведення лабораторних досліджень (а.с. 51, т. 1).
Судами встановлено, що лист позивача № 78/5/8-3069 від 17.12.2019 з запрошенням уповноваженого представника відповідача прибути 20.12.2019 об 11:30 для повторного проведення відбору зразків товару за адресою: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України м. Київ, вул. Лютнева 58/1, отримано представником відповідача 17.12.2019 наручно (а.с. 53, т. 1).
З листів № 2771 від 19.12.2019, № 78/5/8-3079 від 19.12.2019 вбачається, що сторони досягли згоди щодо проведення повторного відбору зразків (проб) вказаних курток.
23.12.2019 під час проведення повторного відбору зразків (проб) для проведення лабораторних досліджень комісією позивача в присутності представника відповідача Поплавського Л.Г., який діяв за довіреністю № 1979 від 23.12.2019, складені:
- акт № 33 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 23.12.2019, в якому зазначено видаткова накладна № 3673 від 02.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3673 від 03.09.2019; декларація виробника, сертифікат якості, протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "ІСО Груп", кількість шт. 475; дата виготовлення 2019; відібрано для випробувань 6 курток (а.с. 57, т. 1);
- акт № 34 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 23.12.2019 - видаткова накладна № 3606 від 02.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3606 від 02.09.2019; сертифікат якості; протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "АнВа", кількість шт. 480; дата виготовлення 2019; відібрано для випробувань 6 курток (а.с. 63, т. 1);
- акт № 43 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 23.12.2019 - видаткова накладна № 3670 від 02.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3670 від 02.09.2019; декларація виробника, сертифікат якості, протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "Текстиль контакт"; кількість шт. 699; дата виготовлення 2019; відібрано для випробувань 6 курток (а.с. 69, т. 1);
- акт № 44 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 23.12.2019 - видаткова накладна № 3689 від 03.09.2019 (інші товаросупровідні документи ТТН № 3689 від 03.09.2019; декларація виробника, сертифікат якості, протокол випробувань № 2019.00.03.21.02 від 21.03.2019, № 0538/00253-ЛП/19 від 26.03.2019), виробник ТОВ "ТД Авітекс", кількість шт. 445; дата виготовлення 2019; відібрано для випробувань 6 курток (а.с. 75, т. 1).
Судами встановлено, що у вказаних актах зазначено: кількість відібраних зразків на дослідження - 6 (шість); відібрані зразки(проби) опечатані (опломбовані) комісією військової частини НОМЕР_1 НГУ за участі представника постачальника; відібрані зразки (проби) забезпечені етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; вони містять підписи всіх учасників відбору зразків; на актах наявний напис та підпис відповідальної особи "отримано без порушень пломбування", скріплений печаткою ДП "Укрметртестстандарт"; на обороті актів наявний напис представника відповідача про відсутність скарг та зауважень щодо відбору проб, а також про відмову від контрольних зразків.
12.02.2020 на адресу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від ДП "Укрметртестстандарт" надійшли протоколи випробувань № 0011/01113-ЛШ/20 від 27.01.2020 (акт № 33), № 0013/01115-ЛШ/20 від 24.01.2020 (акт № 34), № 0012/01114-ЛШ/20 від 27.01.2020 (акт № 43), № 0010/01112-ЛШ/20 від 27.01.2020 (акт № 44) на відповідність товару вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016. З вказаних протоколів вбачається, що відібрані зразки, передані для проведення досліджень, не відповідають вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016 (повідомлення про зміни № 5 (а.с. 58-62, 64-68, 70-74, 76-80, т. 1).
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 78/6-386 від 21.02.2020 про сплату штрафу у загальній сумі 790 475,00 грн за поставку неякісного товару, визначеного договором, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 81-82, т. 1).
Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов'язань містяться в ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Пунктом 7.4. договору встановлено, що у разі поставки неякісного (некомлектного) товару та/або поставки товару з порушенням вимог роз. 2 договору, учасник зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за цим договором.
Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, суди встановили, що факт поставки відповідачем позивачу неякісного товару за договором № 62/В33-2019 від 13.05.2019 підтверджується відповідними протоколами випробувань (первісними та повторними - а.с. 21-24, 28-32, 35-39, 41-45, 58-62, 64-68, 70-74, 76-80, т. 1), а згідно з п. 2.8 договору результати повторних досліджень є остаточними і поширюються на всю партію товару.
При цьому, надаючи оцінку вказаним протоколам випробувань, суди встановили, що згоду сторін, в тому числі відповідача, на проведення ДП "Укрметртестстандарт" робіт з технічного випробування й аналізування (з випробувань продукції (куртки вітровологозахисна зимова, тип 7, клас 2) на відповідність ТУ 14.1-134-00034022-2016 «куртка вітровологозахисна зимова - КВВЗ». Технічні умови», ТВ ГУ НГУ від 31.01.2018 № 9 (зі сповіщенням про зміну № 1) підтверджено договорами № 38-00882/19 від 28.08.2019, № 38-00883/19 від 03.10.2019, № 38-00917/19 від 21.10.2019, № 38-00918 від 21.10.2019, № 38-01112/19 від 27.12.2019, № 38-01113/19 від 27.12.2019, № 38-01114/19 від 27.12.2019, № 38-01115/19 від 27.12.2019, укладеними між позивачем, відповідачем та ДП "Укрметртестстандарт" (а.с. 146-148, 151-153, 156-158, 161- 163, 166-168, 171-173, 176-178, 181-183, т. 1).
Оскільки відповідач поставив позивачу неякісний товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (зокрема, первісні і повторні протоколи випробувань), чим порушив умов договору № 62/В33-2019 від 13.05.2019, ст. 526 ЦК України, суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 790 475,00 грн штрафу (20 % від 3 952 375,02 грн - загальної вартості поставленого неякісного товару) згідно з п. 7.4 договору № 62/В33-2019 від 13.05.2019.
Також, з огляду на поставку відповідачем позивачу неякісного товару, правомірним є висновок судів і про зобов'язання ТОВ "Виробнича організація "Харків" замінити неякісний товар у кількості 2099 шт. на якісний, який відповідатиме вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016 (зі сповіщенням про зміни № 5) тк. за ТВ № 9 (зі сповіщенням про зміни № 1) тип. 7, клас 2).
Отже, поставка відповідачем позивачу неякісного товару за договором № 62/В33-2019 від 13.05.2019, який в силу ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання, що підтверджується зокрема протоколами випробувань, які є остаточними (п. 2.8 договору), свідчить про порушення умов цього договору, ст. 526 ЦК України і є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу згідно з п. 7.4 договору. Постанова суду апеляційної інстанції не суперечить такому висновку, а тому Верховний Суд залишає касаційну скаргу в частині підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо посилань скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 915/1889/19, від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18, від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18 (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України), то необхідно зазначити таке.
За п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема, у такому: у різному тлумаченні судами змісту відповідних норм, що зумовлює відмінність у висновках про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників певних правовідносин; у різному застосуванні правил вирішення колізій між нормами права з урахуванням їх юридичної сили, а також дії у часі, просторі та за колом осіб; у застосуванні різних норм права для регулювання аналогічних правовідносин або у поширенні дії норми на певні відносини в одних випадках і незастосуванні цієї норми до аналогічних відносин в інших випадках; у різному застосуванні аналогії права чи закону у подібних правовідносинах (такий висновок викладений у п. 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 367/2022/15-ц).
Щодо подібності правовідносин, то необхідно зазначити, що зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (такий висновок викладено в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 925/3/17, п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16).
У справі № 915/1889/19, на відміну від справи, яка переглядається, надавалась оцінка рішенню адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2019 № 7-ріш у справі № 1-26.115/61-2017 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" та не досліджувалось питання застосування до відповідача штрафу за поставку неякісного товару. Тобто, предмет спору у справі, яка переглядається, суттєво відрізняється від предмету спору у справі № 915/1889/19. Також фактичні обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права у цих справах не є подібними. Разом з тим, необхідно зазначити, що Верховним Судом було скасовано рішення судів попередніх інстанцій у справі № 915/1889/19 та направлено її на новий розгляд, а скасування рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у такій справі, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у справі (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 922/3693/18).
У постанові від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про присудження до виконання обов'язку в натурі, а саме - передання позивачу оригіналів кредитного договору №Т14209И від 17.02.2014 та усіх інших документів, що підтверджують перехід права вимоги до третьої особи за зазначеним кредитним договором, платіжні доручення, квитанції тощо та всі інші документи, які свідчать про їх виконання, на підставі договору поруки № 4Т14209И/П від 25.10.2016.
У справі, яка переглядається, предметом спору було стягнення з відповідача 790 475,00 грн штрафу та зобов'язання замінити товар і судами не досліджувалось питання передачі позивачу оригіналів відповідних документів, як у справі № 910/7054/18, на яку посилається скаржник, як на підставу касаційного оскарження, встановлену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Фактичні обставини, предмет спору і матеріально-правове регулювання у цих справах не є подібними.
Верховним Судом у справі № 911/1694/18, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каліакра" до ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" про стягнення 9 992 050,00 грн попередньої оплати за невиконані відповідачем зобов'язання з поставки оксигенату органічних речовин "ОКСКОР" за договором від 07.04.2015, не розглядався спір по суті, а надавалась оцінка постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Київської області про залишення позову ТОВ "Каліакра" без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Отже, безпідставними є доводи скаржника про помилкове неврахування судами попередніх інстанції вказаних постанов Верховного Суду при розгляді справи № 922/1791/20, адже вони не є судовими рішеннями прийнятими у подібних правовідносинах.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 922/1791/20 за касаційною скаргою ТОВ “Виробнича організація “Харків” в частині підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Щодо доводів касаційної скарги про те, судами було проігноровано і не надано оцінки доводам і доказам, на які посилався відповідач, зокрема, і у відзиві, то вони є безпідставними, адже, судами відповідно до вимог ст. 86 ГПК України було ретельно досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, а також були почуті сторони, враховано їх аргументи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України»).
При цьому, судами встановлено, що акти відбору зразків (проб) для проведення досліджень містять кількість відібраних зразків на дослідження; відібрані зразки (проби) опечатані (опломбовані) комісією Військової частини НОМЕР_1 НГУ за участі представника постачальника; відібрані зразки (проби) забезпечені етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами; відібрані зразки (проби) направлені на дослідження до ДП "Укрметртестстандарт"; акти містять підписи всіх учасників відбору зразків; на актах наявний напис та підпис відповідальної особи "отримано без порушень пломбування" з зазначенням дати отримання, скріплений печаткою ДП "Укрметртестстандарт". Тобто, вказані акти були складені з урахуванням п. 2.13 договору і відповідачем не спростовано, що вони є належними доказами у справі. Також з протоколів випробувань (первісних та повторних), які є належними доказами у справі (відповідачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не доведено зворотнє), вбачається невідповідність відібраних зразків вимогам ТУ 14.1-134-00034022-2016.
Доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться до надання іншої оцінки наявним в матеріалах справи актам відбору зразків (проб) для проведення досліджень, протоколам випробувань (первісним та повторним), ніж була зроблено судами попередніх інстанцій, до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
Щодо посилань відповідача в касаційній скарзі на безпідставну відмову судами у проведенні судової товарознавчої експертизи, то необхідно зазначити таке.
Судова експертиза, в розумінні ст.1 Закону України "Про судову експертизу", це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).
Здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносин, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими, достатніми та не є суперечливими та за відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у справі, суди правомірно відмовили відповідачу у призначенні експертизи у справі, а не безпідставно, на що помилково посилається відповідач у касаційній скарзі.
Отже, відсутні підстави для скасування судових рішень з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).
Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Щодо доводів касаційної скарги про порушення судами норми процесуального права - ч. 3 ст. 86, ст. 99, ч. 5 ст. 236, п.п. 4, 5, 7, 8 ч. 4 ст. 238, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269 ст. 282 ГПК України, то вони є безпідставними, адже судові рішення були прийняті відповідно до норм матеріального права з правильним застосуванням норм процесуального права, що відповідає ст. 236 ГПК України.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті з додержанням вимог ст. 236 ГПК України, з дотриманням принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для їх скасування немає.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
закрити касаційне провадження у справі № 922/1791/20, порушене за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича організація “Харків” в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича організація “Харків” в частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 січня 2021 року у справі № 922/1791/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова