Справа № 727/10740/20
Провадження № 2/727/125/21
12.05.2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Одовічен Я.В.
за участю секретаря Семенишина І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом до відповідачаОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Позовні вимоги, обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач по справі проживає поруч, а саме в квартирі АДРЕСА_2 вищевказаного будинку.
12 лютого 2020 року його квартиру було затоплено. Згідно акту комісії ПП «Порядок в домі» від 12.02.2020 року, причиною залиття зазначено халатне користування водою мешканцями квартири АДРЕСА_2 , розташованої на другому поверсі (одноразовий розлив води), також зазначено, що сантехнічне обладнання в квартирі АДРЕСА_2 в справному стані.
В акті про залиття аварії, що трапилась на інженерних мережах: централізованого опалення, холодного водопостачання, каналізації від 22.06.2020 року, складеному комісією ПП «Порядок в домі» на предмет засвідчення факту пошкодження конструктивних елементів суміщеного санвузла та комори, причиною залиття зазначено несправність бачка унітазу в суміщеному санвузлі квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище. Також зазначено, що під час користування бачком вода виливалась на підлогу та затоплювала кв. АДРЕСА_3 .
Позивач вказує, що відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №537 від 07.12.2020 року, в квартирі виявлені пошкодження конструктивних елементів походження, які можна охарактеризувати, як наслідок довготривалої дії вологи, або короткострокового впливу потоком води, зокрема пошкодження відбулось в приміщеннях коридору поз. 44-1 об'єднаного з коморою поз. 44-2; санвузла (суміщеного санвузла) поз. 44-3; кухні поз. 44-4; житлової кімнати поз. 44-5; у вигляді плям сіро-жовтого та жовто-коричневого кольору на поверхні оздоблення стелі та стін, місцями відшарування фарбового шару, розбухання штукатурного та висоли; пошкодження в вигляді слабо виражених плям сіро-жовтого кольору на поверхні оздоблення стелі з відшаруванням та розтріскуванням фарбово- шпаклювального шару; а також відшарування крайок шпалер. Для усунення пошкоджень конструктивних елементів житлового будинку АДРЕСА_4 в межах приміщень квартири АДРЕСА_3 , що виникли внаслідок залиття, необхідно провести ряд ремонтно-відновлювальних робіт.
Зазначає, що розрахунок об'ємів ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, було здійснено на підставі натурних вимірів і вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно виконати в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , для усунення наслідків її залиття, визначена станом на час проведення дослідження, з урахуванням опосередкованих цін на будівельні матеріали, із застосуванням комп'ютерного програмного забезпечення - програмного комплексу ІВК (1.914.0414), що відповідає ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, та становить - 27318,79 грн., в тому числі ПДВ-4553,13 грн.
Відповідні приміщення квартири АДРЕСА_1 після проведення капітального ремонту можуть в подальшому використовуватися за призначенням.
Вказує, що внаслідок залиття, його квартира потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо.
Просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 27318,79 грн., пов'язану із затопленням квартири, витрати на експертне визначення ремонтно-відновлювальних робіт в сумі 2 520 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840, 80 грн.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Літвінової О.Г. від 28 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у даній справі і відповідачу наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву (а.с.44-45).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В. від 18 лютого 2020 року дану цивільну праву прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали (а.с.60-61).
Позивач у судове засідання не з'явився, спрямував на адресу суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася повторно, про день та час розгляду справи повідомлялася завчасно, належним чином судовою повісткою за зареєстрованою адресою проживання, а також розміщено оголошення про її виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://court.gov/ua/sud2414, однак відповідач в судове засідання не з'явилась, про поважність причин неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч.ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.3 п.п.1, 2 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Таким чином, суд вважає що відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому суд вважає за необхідним розглядати справу у відсутність відповідача, яка неодноразово належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, що відповідає положенням ч.1 ст.223 ЦПК України за правилами, встановленими ч.2 ст.210 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з даних вимог закону, зокрема, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечував щодо винесення заочного рішення, суд дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення, і по справі слід постановити заочне рішення.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.05.2008 року (а.с.30).
Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою КЖРЕП-17 від 14.12.2020 року (а.с.13).
12 лютого 2020 року відбулося затоплення квартири позивача.
Факт затоплення квартири позивача підтверджується наступними актами.
Так, відповідно до Акту про залиття, аварії що трапились на
інженерних мережах: централізованого опалення, холодного водопостачання, каналізації, від 18.02.2020р., складеному комісією ПП «Порядок в домі» щодо пошкодження конструктивних елементів квартири АДРЕСА_1 , встановлено пошкодження стін та стелі в приміщенні суміщеного санвузла та комори, а також стіни житлової кімнати (в районі проходження стояка центрального опалення). Причиною залиття стало: халатне користування водою мешканцями квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 2-му поверсі (одноразовий розлив води). Сантехнічне обладнання квартири АДРЕСА_2 в справному стані (а.с.12).
В Акті про залиття, аварії що трапились на інженерних мережах: централізованого
опалення, холодного водопостачання каналізації, від 22.06.2020р. складеному комісією ПП «Порядок в домі» на предмет засвідчення факту пошкодження конструктивних елементів квартири АДРЕСА_1 , встановлено пошкодження стін та стелі в приміщенні суміщеного санвузла та коридору, причиною залиття зазначено несправність бачка унітазу в суміщеному санвузлі квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище, також зазначено, що під час користування бачком вода виливалась на підлогу та затоплювала квартиру АДРЕСА_3 (а.с.11).
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилами ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, прошу суд і позивачів мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов'язані забезпечувати її схоронність, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Відповідно до ч.1 ст. 190 ЖК України, підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, об'єктам благоустрою і зеленим насадженням на прилеглих до будинків ділянках, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду.
Згідно з абз. 5 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року (з наступними змінами) власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Тобто відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання в квартирі несе безпосередньо сам власник квартири.
Відповідач, як власник квартири, зобов'язана була контролювати стан санітарно-технічного обладнання в квартирі, яка є її власністю, та докладати зусиль для того, щоб не порушити права інших осіб, не завдати їм шкоди, що витікає з вимог статті 13 ЦК України.
Крім цього, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Враховуючи, що халатне користування водою відповідачем ОСОБА_2 призвело до залиття квартири позивача, суд вважає, що є правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, завданої внаслідок вказаного залиття.
19 листопада 2020 року між замовником ОСОБА_1 та виконавцем СП «Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру» в особі в.о. ОСОБА_3 , укладено Договір на проведення робіт, підписано Протокол про погодження договірної ціни та Акт здачі-приймання виконаних робіт до Договору від 19.11.2020 року (а.с.15).
Як вбачається з висновку №537 будівельно-технічної експертизи судового експерта СП «Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру» Ощипко О.О., складеного 07.12.2020 року за заявою ОСОБА_1 від 18.11.2020 року - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно виконати в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , для усунення наслідків її залиття, визначена станом на час проведення дослідження, з урахуванням опосередкованих цін на будівельні матеріали, із застосуванням комп'ютерного програмного забезпечення - програмного комплексу ІВК (1.914.0414), що відповідає ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, становить - 27318,79 грн., в тому числі ПДВ - 4553,13 грн. (а.с.18-41).
Даним висновком також зафіксовані й наявні у квартирі внаслідок залиття пошкодження.
Відповідно до рахунку №128 від 19.11.2020 року виконавця СП «Західно-Українського Експертно-Консультативного Центру» вартість будівельно-технічної експертизи становить 2520,00 грн. та згідно квитанції №76 від 02.12.2020 року замовником ОСОБА_1 понесені витрати за проведення експертизи в сумі 2520,00 грн. (а.с.17).
А тому, виходячи з вищевикладеного, з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди підлягає стягненню сума в розмірі 27318,79 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зокрема, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України N 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
При цьому, суд не порушив принципу процесуальної рівності сторін, оскільки повідомляв відповідача неодноразово про судовий розгляд справи належним чином, пропонував подати відзив на позовну заяву, проте, відповідач вказаною пропозицію суду не скористався, заперечень щодо позову та доказів на їх підтвердження не надано.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі, в повернення оплаченого позивачем судового збору, належним чином підтвердженого квитанцією від 16.12.2020 року (а.с.1), в розмірі 840,80 грн.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Враховуючи вищевикладені норми, а також те, що позивачем були понесені також витрати за надання висновку будівельно-технічної експертизи з метою визначення заподіяної суми матеріального збитку, які згідно квитанції від 02.12.2020 року склали 2520 грн., дані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 322, 1166, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК УРСР, ст.ст.3, 4, 11, 12, 13, 19, 27, 33, 34, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_7 - матеріальну шкоду в розмірі 27 318 (двадцять сім тисяч триста вісімнадцять) гривень 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. та витрати на проведення експертизи в розмірі 2520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 - ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Я.В.Одовічен