Справа № 953/20595/20
н/п 1-кп/953/376/21
"13" травня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об*єднаних кримінальних проваджень відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Рогань, Харківського району, Харківської області, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України
В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 .
Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 до 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України і підстав для їх скасування у суду немає.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо клопотання прокурора, вказуючи, що треба ризики не доведені.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків:
При вирішенні клопотання щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує, що згідно наданих до суду обвинувальних актів ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні злочину проти власності та судом враховані обставини скоєння злочину, які викладені у обвинувальному акті, враховані дані по особистості обвинуваченого, який ніде не працює, раніше неодноразово судимий, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв*язків.
Суд під час розгляду даного питання вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробі обвинуваченого переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків. Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України суду не доведений.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачуються, враховуючи дані по особистості, а тому суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим і продовжує ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд зазначає, що при вирішенні питання міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейського суду з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.
Суд зазначає, що тримання особи під вартою є виправданим, якщо конкретні обставини дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими обставинами є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інший злочин. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про особу обвинуваченого.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та досліджені клопотання сторін, наданий до суду обвинувальних акт, суд приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись обвинуваченого від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються; дані по особистості обвинуваченого, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 суд залишає без зміни та продовжує строк тримання під вартою на наступні 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 168160 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі вищезазначеного суд відхиляє доводи захисту та задовольняє клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 369 КПК України, суд
Постановив:
Клопотання прокурора щодо міри запобіжного заходу - задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 10.07.2021 року.
Визначити ОСОБА_7 суму застави у розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят ) грн., які необхідно внести за реквізитами:
Отримувач коштівТУ ДСА України у Харківській області
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26281249
Банк отримувачаДКСУ м. Київ
Код банку отримувача820172
Рахунок отримувачаua208201720355299002000006674
Призначення платежу - Застава, справа № _обвинувачений _(прізв., ініціали) платник _(прізв., ініціали) - до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: 1)прибувати до суду за першою вимогою; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя
Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1