номер провадження справи 18/28/21
11.05.2021 справа № 908/344/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Формстиль” (03151, м. Київ, вулиця Донецька, буд. 8/10)
до відповідача приватного акціонерного товариства “ІСКОЖ-2000” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1)
про стягнення 256368,77грн.
Без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області 11.02.2021 надійшла позовна заява про стягнення 256368,77 грн. коштів за непоставлений товар, що були проведені відповідачем в якості передплати за договором поставки № 42 від 19.06.2020. У прохальній частині позову позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Позов обґрунтовано умовами договору та приписами ст.ст. 536, 625 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору поставки № 42 від 19.06.2020 позивач здійснив передоплату у розмірі 70% від суми, вказаної у рахунку (рахунок № 229 від 19.06.2020 на суму 748872,00 грн.), що складає 525000,00 грн. згідно платіжних доручень № 210 від 24.06.2020, № 213 від 26.06.2020 та № 216 від 01.07.2020, за поставку товару - тканини поліамідної з поліуретановим покриттям спецпризначення кольору ММ-14, в кількості 3600,00 п/метрів. Решта оплати за поставлений товар в розмірі 30%, відповідно до умов договору, здійснюється протягом трьох банківських днів після відвантаження товару. В рахунок оплаченої суми позивачем отримано тканину в кількості 1841,80 п/метра, згідно видаткових накладних. Таким чином, відповідачем поставлено тканини на суму 383131,23 грн. На виконання п. 2.4 договору позивач здійснив доплату за поставлений товар в розмірі обумовлених 30% від суми фактично отриманого товару у сумі 114500,00 грн. Отже, позивач фактично сплатив на користь відповідача 639500,00 грн. Однак, решта товару, за який здійснена передоплата у розмірі 256368,77 грн., поставлена не була, жодних повідомлень чи узгоджень іншої дати поставки від відповідача не надходило. Позивач 26.12.2020 направив на адресу відповідача лист, яким просив повернути кошти, однак до сьогодні вказаний лист продовжує залишатися в поштовому відділенні, а з телефонної розмови з представником відповідача стало зрозуміло, що неотримання вимоги є умисним, що свідчить про ухилення від відповідальності по поверненню коштів з боку відповідача. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 256368,77 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021 справу № 908/344/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 16.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/344/21, присвоєно справі номер провадження 18/28/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 12.03.2021. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Сторони повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду від 16.02.2021) повноважному представнику позивача 23.02.2021 та відповідача 25.02.2021.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 16.02.2021 у справі № 908/344/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Провадження у даній справі відкрито 16.02.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 18.03.2021 та закінчити 19.04.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на знаходження судді Левкут В.В. на лікарняному з 16.03.2021 по 02.04.20021 та у відпустці з 19.04.2021 по 07.05.2021, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 11.05.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд
Приватним акціонерним товариством “ІСКОЖ-2000” (постачальником, відповідачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Формстиль” (покупцем, позивачем у справі) 19.06.2020 укладено договір поставки № 42 (надалі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця тканину поліамідну з поліуретановим покриттям спецпризначення кольору ММ-14 власного виробництва (далі - товар) згідно графіку поставки, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1 Договору за угодою сторін кількість, а також ціна товару визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.
У пункті 2.4 Договору вказано, що оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури в розмірі 70% передоплати вартості партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3-ох банківських днів з моменту надання рахунку фактури постачальником. Решта сплачується на протязі 3-ох банківських днів після відвантаження товару.
Згідно п. 3.1 Договору постачальник зобов'язується здійснити поставку партії товару покупцю через 30 календарних днів з дати передоплати у розмірі 70% вартості партії товару.
Пунктом 3.2 договору обумовлено, що у разі, якщо постачальник не може поставити товар в термін, зазначений у графіку відвантаження. Він зобов'язаний за два дні до дати такої поставки повідомити про це покупця та повернути отриману передоплату на першу його вимогу.
Згідно п. 4.5 договору постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якість товару, що поставляється, повинна відповідати чинним технічним умовам заводу-виробника або державним стандартам на аналогічний товар і при необхідності підтверджуватися паспортом якості або іншими документами.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно п. 8.2 договору у разі, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих самих умовах.
На виконання умов Договору поставки позивачем згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату № 229 від 19.06.2020 на суму 748872,00 грн. на поставку товару (матеріал з полімерним покриттям спецпризначення ММ-14 1 гат в кількості 3600 пог.м. на суму 748872,00 грн. з ПДВ) сплачено суму передоплати (70%) у розмірі 525000,00 грн. згідно платіжних доручень:
№ 210 від 24.06.2020 на суму 200000,00 грн.,
№ 213 від 26.06.2020 на суму 100000,00 грн.
№ 216 від 01.07.2020 на суму 225000,00 грн.
Відповідачем на адресу позивача поставлено товар в кількості 1841,80 п/метра на суму 383131,23 грн., що підтверджується видатковими накладними:
№ 120 від 07.07.2020 - 585,20 п/метра на суму 121733,30 грн.,
№ 134 від 20.07.2020 - 626,60 п/метра на суму 130345,33 грн.,
№ 141 від 23.07.2020 - 630,00 п/метра на суму 131052,60 грн.
На виконання п. 2.4 договору позивач здійснив доплату за поставлений товар в розмірі обумовлених 30% від суми фактично отриманого товару у сумі 114500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:
№ 238 від 09.07.2020 на суму 36500,00 грн.,
№ 270 від 22.07.2020 на суму 39000,00 грн.,
№ 290 від 28.07.2020 на суму 39000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично сплатив на користь відповідача 639500,00 грн., однак, решта товару, за який здійснена передоплата у розмірі 256368,77 грн., поставлена не була.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки, позивач 26.12.2020 направив на адресу відповідача лист вих. № 1585/1 від 21.12.2020 щодо повернення грошових коштів, в якому позивач зазначив, що поставлений ПрАТ «Іскож-2000» товар виявився неякісним, з технологічними дефектами, тому в подальшому ТОВ «Формстиль» відмовилося від отримання недопоставленого товару, посилаючись на п. 4.5 договору, у зв'язку з чим позивач просив вжити відповідних заходів щодо перерахування грошових коштів в сумі 256368,77 грн., що включатиме різницю між загальною сумою перерахованих коштів та вартістю отриманого матеріалу (тканини). Зазначений лист позивачем направлений на адресу відповідача 26.12.2020, проте відповідачем не отриманий та повернутий 11.02.2021 за зворотною адресою, про що свідчить інформація ПАТ «Укрпошта».
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та неповернення коштів за вимогою позивача стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 256368,77 грн. такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Сторонами у п. 3.1 договору визначено строки поставки товару: через 30 календарних днів з дати передоплати у розмірі 70% вартості партії товару. Узгодження сторін про продовження строку поставки відповідно до п. 3.2 договору відсутнє.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передоплату у розмірі 70% вартості партії товару здійснено трьома платежами 24.06.2020, 26.06.2020, 01.07.2020, отже кінцевою датою поставки є 31.07.2020.
Обставини справи свідчать, що обумовлений договором поставки товар, за який позивачем здійснено передоплату у розмірі 70% його вартості, відповідачем поставлений частково: лише в кількості 1841,80 п/метра на суму 383131,23 грн., замість 3600 п/метрів на суму 748872,00 грн. Також позивачем здійснено доплату за поставлений товар в розмірі обумовлених 30% від суми фактично отриманого товару у сумі 114500,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару у визначені договором строк та у відповідній кількості, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до виникнення у останнього зобов'язання по поверненню передоплати у розмірі 256368,77 грн. за непоставлений товар.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1585/1 від 21.12.2020 щодо повернення грошових коштів в сумі 256368,77 грн., які є різницею між загальною сумою перерахованих коштів та вартістю отриманого матеріалу (тканини) згідно договору поставки № 42 від 19.06.2020. Зазначений лист позивачем направлений на адресу відповідача 26.12.2020, проте відповідачем не отриманий та повернутий 11.02.2021 за зворотною адресою, про що свідчить інформація ПАТ «Укрпошта».
З часу здійснення передплати та направлення листа-претензії жодних дій на виконання своїх зобов'язань за договором у повному обсязі відповідачем не здійснено (крім часткової поставки товару), після пред'явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов'язань, а тому суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми передплати в розмірі 256368,77 грн. обґрунтованими.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт неповернення відповідачем у визначений термін (згідно вимог позивача та діючого законодавства) суми передоплати є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Отже, позивачем підтверджено наявність боргу у відповідача у сумі 256368,77 грн., однак всупереч вимогам позивача та приписам чинного законодавства, сума передоплати позивачу не повернута, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 256368,77 грн. задовольняється судом.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б спростувати обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір у сумі 3845,53 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “ІСКОЖ-2000” (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, ідентифікаційний код 30599760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Формстиль” (03151, м. Київ, вулиця Донецька, буд. 8/10, ідентифікаційний код 31369534) 256368,77 грн. (двісті п'ятдесят шість тисяч триста шістдесят вісім грн. 77 коп.) передоплати та 3845,53 грн. (три тисячі вісімсот сорок п'ять грн. 53 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 12.05.2021.
Суддя В.В. Левкут