79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" квітня 2021 р. Справа №909/816/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Мирутенко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Фінансового управління Івано-Франківської міської ради б/н та дати (вх.ЗАГС. №01-05/813/21 від 03.03.2021)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2021 (суддя Рочняк О.В., повний текст складено 12.02.2021)
у справі №909/816/20
за позовом Фінансового управління Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерагон», м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 389 603грн. 71 коп.
за участю представників:
від позивача: Чекайло В.М. - адвокат,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: Мигович І.В. - представник
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2021 у справі №909/816/20 в задоволенні позову Фінансового управління Івано-Франківської міської ради відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2021 у даній справі скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТзОВ «Ерагон» на користь Фінансового управління Івано-Франківської міської ради 362 250,78 грн. боргу, 16 734,80 грн. пені, 4 781,71 грн. інфляційних втрат та 5836,42 грн. 3 % річних (разом 389 603,71 грн.).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2021 справу №909/816/20 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії Галушко Н.А., Мирутенко О.Л..
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 31.03.2021.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 відкладено розгляд справи на 28.04.2021.
В судове засідання 28.04.2021 відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №7901011373286.
Врахувавши те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, клопотань про відкладення справи на адресу суду не надходило, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Представники апелянта та третьої особи надали пояснення щодо обставин спору та доводів апеляційної скарги, просили оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.
Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерагон» про стягнення 389 603 грн 71 коп. з яких: 362 250 грн 78 коп. заборгованості, 16 734 грн 80 коп. пені, 4781 грн 71 коп. інфляційних втрат та 5836 грн 42 коп. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2019 у справі №909/1105/19, яке набрало законної сили, визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ТзОВ «Ерагон», в редакції фінансового управління. Відповідач умови договору не виконав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення попереднього розміру пайового внеску, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.10.2020 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.
13.01.2021 позивач повідомив суд про зміну назви - з Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на Фінансове управління Івано-Франківської міської ради, та надав копію рішення Івано-Франківської міської ради №311-2 від 11.12.2020, виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань щодо Фінансового управління Івано-Франківської міської ради.
Відповідач участі в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції не брав, відзив на позовну заяву не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Ухвалюючи оскаржене рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати договори про сплату пайової участі договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерагон» є укладеним з дати набрання рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1105/19 законної сили - 21.01.2020, отже, після набрання чинності відповідних змін до Закону - 01.01.2020, та не підлягає виконанню.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржене рішення є необґрунтованим, таким, що прийнято при неповному дослідженні зібраних доказів, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, скаржник вказує, що у п.3.3. договору про сплату пайової участі договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, укладеного між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерагон», визначено, що замовник сплачує 20% попереднього розміру пайового внеску в сумі 362 250,78 грн. протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору. На переконання апелянта, вказаний договір є укладеним та підлягає виконанню сторонами. Також скаржник вказує, що умови договору не містять умов, які б пов'язували обов'язок відповідача сплатити попередній пайовий внесок та підтвердження здійснення будівництва замовником.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1105/19 від 24.12.2019 задоволено позов Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерагон» про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, в редакції, запропонованій Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Визнано укладеним договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерагон» в редакції фінансового управління (а.с.4-7).
Так, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради в особі першого заступника міського голови М. Вітенка, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» (сторона 1), фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі заступника міського голови - начальника фінансового управління В.Сусаніної, що діє на підставі Положення «Про фінансове управління виконавчого комітету міської ради» (сторона 2) з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю «Ерагон» (далі - Замовник) в особі директора Фарила Сергія Володимировича, що діє на підставі Статуту (сторона 3), з іншої сторони, а разом надалі - Сторони, у відповідності до Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» а також беручи до уваги те, що Замовник у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська, констатуючи, що правовідносини, які виникають за цим Договором, є майново-господарськими зобов'язаннями і обов'язковими до виконання, уклали договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Відповідно до умов цього договору замовник, що здійснює реконструкцію адміністративно-виробничої будівлі з добудовою на вул. Максимовича, 15, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (п.1.1); замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором (п.п. 2.1.); Виконком зобов'язується використати кошти отримані від Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (п.п. 2.2.).
У розділі 3 договору визначено, що розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору, попередній розмір пайового внеску складає 1 811 253,9грн. (п.п.3.1.); величина пайового внеску визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (функціональної одиниці виміру) затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сумі 8 879,17 грн. (без ПДВ) (п.п. 3.2.); замовник сплачує 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 362 250,78 грн., протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору (п.3.3.); розрахунок остаточного розміру пайового внеску здійснюється відповідно до остаточного договору, який оформлюється після затвердженого в установленому порядку архітектурно-технічного/технічного паспорту та загальної вартості будівництва (п.3.4.); суму остаточного розміру пайового внеску замовник сплачує до прийняття об'єкта в експлуатацію (п.3.5.).
Відповідно до п.п.4.1. договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання умов договору.
Відповідно до п.п.5.1. при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.
Згідно з попереднім розрахунком розміру пайової участі, який є додатком до договору, визначено, що показник опосередкованої вартості спорудження 1 м.кв. об'єкту будівництва в Івано-Франківській обл. становить 8 879,17 грн (без ПДВ); площа об'єкта будівництва - 2 914,13 м. кв.; відсоток, передбачений п.6.2.1 Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста» від 18.10.2013 (нежитло) - 7; розмір пайової участі - 1 811 253 грн 90 коп.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1105/19 від 24.12.2019 набрало законної сили 21.01.2021.
Договір зареєстровано 21.01.2020, про що свідчить витяг з журналу реєстрації договорів/розрахунків та довідок звільнення по фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста (а.с.8-9).
Відтак, відповідно до п.4.1. договору, договір набув чинності - 21.01.2020.
Листом №103/16.5-15/18 від 24.02.2020 позивач повідомив відповідача про те, що 21.01.2020 за №13 у фінансовому управлінні зареєстровано договір з ТзОВ «Ерагон», а відповідно ТзОВ «Ерагон» зобов'язаний виконати умови договору в частині сплати 362 250 грн 78 коп. у визначений договором строк (а.с.10).
Позивач звертався до відповідача з претензією №149/16.5-15/18 а від 16.03.2020 з вимогою в 10-ти денний термін з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість у сумі 362 250 грн 78 коп., яка виникла по виконанню договору № 13 від 21.01.2020 шляхом перерахування грошових коштів в місцевий бюджет м. Івано-Франківська.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, згідно з частинами 2, 3 статті 40 цього Закону (в редакції чинній, на момент ухвалення рішення про врегулювання переддоговірного спору у справі №909/1105/19) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина 1 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Суд першої інстанції вірно вказав, що з 01.01.2020 у замовників відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, однак, помилковим є висновок суду про те, що договір, укладений за рішенням суду від 24.12.2019 у справі №909/1105/19, не підлягає виконанню.
17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019, згідно з п. 13 якого ч. 5 ст. 30 та ст. 40 у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено. Вказані зміни набрали чинності инності з 1 січня 2020 року.
Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №132-IX встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
У відповідності із вимогами ч.2 ст.187 ГК України договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерагон» є укладеним з дати набрання рішенням Господарського суду Івано-Франківської області законної сили - 21.01.2020.
Разом з тим, рішення було ухвалене 24.12.2019, тобто до набрання чинності відповідними змінами до Закону - 01.01.2020, і набуло законної сили, відтак договір про пайову участь є укладеним з 21.01.2020 та підлягає виконанню сторонами.
При цьому не йдеться про зворотну дію закону у часі, оскільки станом на момент ухвалення рішення про врегулювання переддоговірного спору, ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» була чинною.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У п.3.3. договору визначено, що замовник сплачує 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 362 250,78 грн., протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору, а листом №103/16.5-15/18 від 24.02.2020 позивач повідомив відповідача про те, що 21.01.2020 за №13 у фінансовому управлінні зареєстровано договір з ТзОВ «Ерагон», а відповідно ТзОВ «Ерагон» зобов'язаний виконати умови договору в частині сплати 362 250 грн 78 коп. у визначений договором строк.
Матеріали справи не містять доказів сплати замовником 20 % попереднього розміру пайового внеску у сумі 362 250,78 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Колегія суддів також вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що додатковими підставами для відмови у задоволенні позовних вимог є відсутність доказів того, що відповідач станом на момент винесення рішення у справі, розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта, та зменшення розміру пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста з 01.01.2020, оскільки 20% попереднього розміру пайового внеску у сумі 362 250,78 грн. визначено у договорі, який є укладеним за рішенням суду та обов'язковим до виконання сторонами.
Окрім того, позивач заявив до стягнення 16 734,80 грн. пені, 4 781,71 грн. інфляційних втрат та 5 836,42 грн. 3% річних.
Так, у пункті 5.1. договору передбачено, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Провівши власний перерахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів встановила, що позивач вірно здійснив відповідні розрахунки, відтак, заявлені в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до п.3, п.4, ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2021 та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, сплачений відповідно до платіжних доручень №12 від 17.09.2020 на суму 5844,06 грн. та №3 від 12.02.2021 на суму 8 766,09 грн., слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради б/н та дати (вх.ЗАГС. №01-05/813/21 від 03.03.2021) - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2021 у справі №909/816/20 - скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги - задоволити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерагон» (м.Івано-Франківськ, вул. Макогона, 31А, 76019, ідентифікаційний код 37951942) на користь Фінансового управління Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ, вул.Дністровська, 28, ідентифікаційний код 023140062) 362 250,78 грн. (триста шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят гривень сімдесят вісім копійок) боргу, 16 734,80 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні вісімдесят копійок) пені, 4 781,71 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят одна гривня сімдесят одна копійка) інфляційних втрат, 5836,42 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять шість гривень сорок дві копійки) 3 % річних, 14 610,15 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот десять гривень п'ятнадцять копійок) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
5. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 11.05.2021.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Мирутенко О.Л.
суддя Галушко Н.А.