Справа № 459/1437/21
Провадження № 1-кс/459/531/2021
13 травня 2021 року слідчий суддя Червоноградського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді клопотання слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12021141150000248, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань "13" травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Себечів Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
Слідчий СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 звернулася до суду в рамках кримінального провадження за №12021141150000248 від 13.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування клопотання послалася на те, що ОСОБА_4 , 12.05.2021 близько 19 години 00 хвилини, знаходячись поблизу будинку на АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , відштовхнувши рукою останнього в сторону, вирвав з його рук велосипед марки «Мінськ». На вимогу потерпілого щодо припинення протиправних дій та повернення велосипеда, не реагував, в подальшому, усвідомлюючи, що його злочинні дії носять відкритий характер, з метою досягнення свого корисливого умислу, з місця вчинення злочину із викраденим майном втік, розпорядившись ним на власний розсуд. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень. 12 травня 2021 року о 23 годині 40 хвилин по АДРЕСА_4 ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Вказує, що 13 травня 2021 року о 12 годині 05 хвилин ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Зазначає, що обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення щодо ОСОБА_4 повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, ризики полягають тому, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки відносно останнього на розгляді у Червоноградському міському суді Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141150000179 від 13 квітня 2021 року про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України. Крім цього, вважає, що при виконанні судом ч.3 ст.183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи, що злочин в якому підозрюється ОСОБА_4 є тяжким, вчиненим із застосуванням насильства відносно потерпілого, відтак є всі підстави не визначати розмір застави. лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м'який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні підтримав дане клопотання, просить його задовольнити, оскільки підозрюваний обгрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами, не має міцних соціальних зв'язків, може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Крім цього вказує, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту слід обрати без визначення застави.
Підозрюваний в судовому засіданні відносно обґрунтованості підозри пояснив, що визнає факт перебування на місці події, не заперечує щодо правової кваліфікації та обставин правопорушення. Щодо клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, заперечив проти задоволення такого, просить застосувати до нього більш м'який запобіжний захід - домашній арешт в нічний час.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просить обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, так як у денний час підозрюваний працевлаштований. Крім того, в останнього існують міцні соціальні зв'язки, оскільки підозрюваний є батьком одної дитини, одружений, має постійне місце проживання. Вказує, що ризики не доведені, підозрюваний раніше не судимий, від слідства не ухилявся, а тому підстав для застосування до нього найсуворішого виду запобіжного заходу неприпустиме.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, який підтримав таке, підозрюваного, його захисника, які заперечили проти заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що доведено прокурором матеріалами клопотання, зокрема заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події під час затримання ОСОБА_4 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно вимог ст.12 КК України злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан;наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років .
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При оцінці наведених прокурором ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, однак не дає підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України та підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки останній вину визнає, обставини події підтверджує.
Однак, з врахування того, що на розгляді у Червоноградського міського суду Львівської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141150000179 від 13 квітня 2021 року про обвинувачення останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Крім цього, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих існує.
При цьому, слідчий суддя враховує дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 який є людиною молодого віку, одружений, постійного офіційного джерела прибутку не має, має постійне місце проживання, має дитину, раніше не судимий, а тому приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час, вирішуючи питання щодо доцільності застосування найбільш суворого запобіжного заходу, слідчий суддя, виходить як з мети запобіжних заходів так і з їх відповідності конкретному правопорушенню.
Прокурором не доведено неможливість застосування альтернативних запобіжних заходів, зокрема що жоден з таких заходів не здатний запобігти раніше перерахованим ризикам, при цьому, слідчий суддя виходить з того, що підозрюваний раніше не судимий, факт вчинення та обставини події 12.05.2021 року визнає, одружений, має дитину, перебуває на диспансерному обліку з приводу алкогольної залежності, підозрюється у вчиненні одного епізоду злочину, має постійне місце проживання.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та усуне можливість спроби вчинити інше кримінальне правопорушення.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Щодо можливості залишати житло у певний час доби слідчий суддя зазначає про те, що захисником не надано жодних доказів того, що підозрюваний десь працює, при тому, як зазначено в клопотанні та не заперечується самим підозрюваним, останній офіційно не працевлаштований і злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 вчинено саме в денну пору доби.
Строк дії ухвали визначити два місяці.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотанняслідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Домашній арешт підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати за адресою його постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків проведення слідчих дій, прибуття до слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Червоноградський РВП ГУНП у Львівській області.
Строк дії ухвали - до 12.07.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1