Справа № 459/33/21
Провадження № 4-с/459/5/2021
12 травня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Дем'яновської Ю.Д.,
при секретарі Ганас К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії начальника Червоноградського МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів),-
06.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, якою просить визнати протиправними дії начальника Червоноградського МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів) щодо відмови у знятті арешту з майна; зобов'язати останнього зняти арешт із всього належного йому майна, що був накладений в межах виконавчих проваджень №52548419 та № 49622075. Вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Червоноградського МУЮ перебували виконавчі провадження №49622075 та №52548419 із примусового виконання виконавчого листа №459/164, виданого 28.10.2015 року Червоноградським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 55 081,87 грн. В межах цих виконавчих проваджень на підставі постанови Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 25.11.2016 року накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. 26.12.2017 року виконавчий лист, на виконання якого був накладений арешт, повернуто стягувачу. Станом на 05.01.2021 року виконавчі провадження про стягнення з нього коштів на підставі виконавчого листа №459/164 від 28.10.2015 року у Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області не перебувають. Звертає увагу, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання станом на день розгляду скарги сплив. Також вказує, що скаржник є солідарним боржником за договором поруки, та, наскільки йому відомо, основний боржник, який отримав кредит, уже погасив заборгованість. Між цим зазначає, що 30.12.2020 р. він звернувся до Червоноградського МВ ДВС із заявою про зняття арешту з майна, проте у задоволенні такої йому було відмовлено. Зазначає, що передбачені законом підстави забезпечення виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно відсутні у зв'язку із відсутністю заборгованості. Подальше існування вказаного вище обтяження за наведених обставин є необґрунтованим втручанням в його право власності.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у відсутності сторони скаржника та повне підтримання вимог.
15.01.2021 року начальник Червоноградського МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів) Павліха В. подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Стягувач не забезпечив явки свого представника у судове засідання, хоча на належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Оглянувши матеріали скарги, матеріали цивільної справи № 459/164/15-ц, встановивши дійсні обставини справи та відповідні їм норми матеріального права, перевіривши докази в їх сукупності та оцінивши такі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги виходячи з наступного
Судом встановлено, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 29.09.2015 року в справі № 459/164/15-ц, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 11-2/26 36-07 К від 21.08.2007 рокув сумі - 55 081 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят один),87 грн., що складається з: 10695 (десять тисяч шістсот дев'яносто п'ять),49 грн. - прострочена заборгованість по сумі кредиту; 18 697 (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім),64 грн. - відсотки; 25688 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім), 74 грн. - пеня; стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» по 275 (двісті сімдесят п'ять),41 грн. сплаченого судового збору.
На примусове виконання вказаного рішення було видано виконавчі листи, на підставі яких Червоноградським МВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) 14.12.2015 року було відкрито виконавче провадження ВП №49622075 із примусового виконання виконавчого листа, виданого 28.10.2015 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 55 081,87 грн. та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення 55081,87 грн. (а.с.5).
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції від 10.03.2016 року в межах ВП №49622075 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у ПАТ КБ «Приватбанк» та належать боржнику ОСОБА_1 , в межах суми 60786,46 грн., що сумарно охоплює 55 081,87 грн. заборгованості за кредитним договором, 5508,19 грн. виконавчого збору та 196,40 грн. витрат на проведення та організацію виконавчих дій (а.с.6).
На виконання ухвали суду від 11.01.2021 року Червоноградський МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів) повідомив про неможливість надати витребувані матеріали виконавчого провадження ВП №49622075 з причин їх знищення за закінченням терміну зберігання в спосіб і порядок, визначений Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби (а.с.21).
Відповідно до витягу із спецрозділу автоматизованої системи виконавчого провадження від 13.01.2021 року по ВП №49622075 вбачається, що 18.03.2016 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Лазар Н.М. прийнято рішення про приєднання виконавчого провадження до зведеного у зв'язку із перебуванням у ВДВС декількох виконавчих проваджень щодо даного боржника, а 26.04.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підстав п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» із відсутністю у боржника майна, яке можна було б реалізувати для погашення даної заборгованості (а.с.22-23).
В подальшому, на підставі заяви представника стягувача ПАТ «Універсал Банк» від 30.06.2016 року за вих.№1563 про повторне пред'явлення виконавчого документу № 459/164/15-ц до виконання, отриманої Червоноградським міським відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області 05.10.2016 року (а.с25), головним державним виконавцем Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Лазар Н.М. 04.10.2016 року повторно відкрито виконавче провадження за №52548419 із примусового виконання того ж виконавчого листа, виданого 28.10.2015 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 55 081,87 грн. (а.с.7,28). В межах даного виконавчого провадження, постановою від 25.11.2016 року головного державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Лазар Н.М. накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення 55081,87 грн. (а.с.32).
Постановою державного виконавця від 26.12.2017 року у ВП № №52548419 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.65).
Позивач, дізнавшись про наявний арешт усього його майна, звернувся із заявою до Червоноградського МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів), якою просив державного виконавця зняти вказаний арешт.
На заяву ОСОБА_1 про зняття арешту Червоноградський МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів) надіслав лист-відповідь від 04.01.2021 року №4115/15.11-25/123, у якій навів виключні підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, визначені ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» та роз'яснив, що в інших випадках арешт може бути знятий лише за рішенням суду (а.с.10).
Вирішуючи вимогу про зняття арешту, накладеного 14.12.2015 року та 10.03.2016 року в межах ВП № №49622075, суд виходить з того, що спеціальним законом, що визначав на той час умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, який втратив чинність 05.01.2017 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України Про державну виконавчу службу .
Ч.1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до ч. 3,4,5 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV арешт з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV).
Ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Відповідно до п. 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5 ) (в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови від 26.04.2016 року у ВП №49622075, тобто в редакції від 18.01.2016 року) у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
Виходячи з системного аналізу ст.ст.30,47,50 ЗУ ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV, п. 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, при поверненні виконавчого документа стягувачу 26.04.2016 року у ВП №49622075 (в рамках якого було накладено арешт на майно та кошти скаржника), накладений 14.12.2015 року та 10.03.2016 року арешт з майна боржника підлягав зняттю, однак державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції допущено протиправну бездіяльністю, яка полягала у невирішенні цього питання, а відтак в цій частині скарга підлягає задоволенню шляхом, визнання відмови начальника Червоноградського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) протиправною та зобов'язання зняти арешт з коштів скаржника.
Щодо вимоги про зняття арешту із майна, накладеного постановою державного виконавця 25.11.2016 року в межах виконавчого провадження №52548419, то при вирішенні скарги в цій частині суд виходить з того, що вказані правовідносини регулюються ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, який набув чинності 05.10.2016 року.
За ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
За змістом ч.3 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII визначено, що арешт з майна знімається лише у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті, тобто у випадку подачі стягувачем письмової заяви про повернення виконавчого документа; відмови стягувача залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запровадження тимчасової адміністрації банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Також пунктом 20 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5 ) (в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови від 26.12.2017 року у ВП №52548419, тобто від 01.08.2017 року)визначено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
Ч.1,2 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 4 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, оскільки повернення виконавчого документу стягувачу є однією з форм закінчення виконавчого провадження, однак здійснюється з особливостями, визначеними п.1,3,7 ч.1 та ч.3 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», а постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.12.2017 року у ВП № 52548419 винесена на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, документів, визначених ч.4 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» суду не подано, відтак дії Червоноградського МВ ДВС Західного МУ МЮ (м.Львів) щодо незняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві №52548419 є правомірними.
Керуючись ст.260,261,353,354, 447-452 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження» №606-ХІV, ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIIIЗУ, суд,-
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії начальника Червоноградського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) щодо відмови в знятті арешту у ВП № 49622075.
Зобов'язати начальника Червоноградського МВ ДВС Західного міжрегіонального управління МЮ (м.Львів) зняти арешт у ВП № №49622075.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 12.05.2021 року
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська