справа № 357/9349/20 головуючий у суді І інстанції Ларіна О.В.
провадження № 33/824/2362/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
12 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Березовенко Р.В. за участю захисника Володька А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнановинним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10200 грн. (десять тисяч двісті) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити, посилаючись на порушенням норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова є передчасною та необґрунтованою. Справа була розглянута без участі апелянта, який не викликався належним чином у судове засідання та був позбавлений можливості надати пояснення, скористатися юридичною допомогою. Вказує, що про прийняте судом рішення дізнався лише 18.03.2021 року, тому вважає, що строк на оскарження пропущено з поважних причин, який просив поновити. При розгляді справи порушено вимоги ст. 268 КУпАП, що на думку апелянта є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, зазначає, що йому, в порушення вимог закону, не було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Натомість, запропоновано було пройти огляд у смт. Ставище, що знаходиться на відстані за 54 км. від місця зупинки та відповідно до Інструкції не є найближчим медичним закладом, оскільки у м.Біла Церква, де сталася зупинка є відповідні медичні заклади.
В судовому засіданні захисник просив апеляційну скаргу задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13.09.2020 о 15 год. 00 хв. рухаючись в м. Біла Церква Київської області, по вул. Л. Толстого, 86, керував транспортним засобом марки ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога в Комунальному закладі "Ставищенська центральна районна лікарня" Ставищенської районної Ради Київської області водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи відсутні відомості про участь ОСОБА_1 у судовому засіданні та про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи. Копію оскаржуваної постанови апелянт отримав 18.03.2021 року (а.с.18). Апеляційну скаргу подано 25.03.2021 року до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки апеляційну скаргу подано у десятиденний строк з моменту отримання постанови суду.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 щодо місце і час розгляду справи у суді першої інстанції. Клопотання про відкладення розгляду справи також відсутні.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції вважав, що норми ст. 268 КУпАП, не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, тому розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за наявними в ній доказами.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком, оскільки він суперечить вимогам ст. 268 КУпАП, яка вказує, що справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Що стосується розгляду справи по суті, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкції) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 313292 від 13.09.2020 року, ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , 13.09.2020 року о 15 год. 00 хв. було зупинено в м. Біла Церква по вул. Л.Толстого, 86.
Відповідно до Переліку закладів охорони здоров'я Київської області, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість найближчими закладами охорони здоров'я є Білоцерківська центральна районна лікарня та Комунальне некомерційне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня №4».
Згідно наявного в матеріалах справи направлення від 13.09.2020 року, ОСОБА_1 було направлено на огляд до Ставищенської ЦРЛ (а.с.3).
А відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи апелянта щодо порушення вимог Інструкції, оскільки Ставищенська ЦРЛ не є найближчим закладом охорони здоров'я, тому відмова апелянта від огляду саме у даному закладі є обґрунтованою.
Враховуючи вказані факти в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.
Натомість, згідно з ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Отже, на момент розгляду справи по суті апеляційним судом, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчились.
Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З огляду на викладене приходжу до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10200 грн. (десять тисяч двісті) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто із нього на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. - скасувати.
Винести нову постанову, якою провадження у справі - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України в зв'язку із закінченням строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Березовенко Р.В.