справа № 379/240/21 головуючий у суді І інстанції Музиченко О.О.
провадження № 33/824/2406/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
12 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Березовенко Р.В., за участю захисника, Поліщука Романа Анатолійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Таращанського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого, інваліда 3 групи,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнановинним у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10200 грн. (десять тисяч двісті) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі закрити, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що надані письмові пояснення свідків є неправдивими, не відповідають дійсності та вимогам допустимості доказів. Свідки не допитувались в судовому засіданні та не попереджалися про кримінальну відповідальність. Посилаючись на судову практику вказує, що письмові пояснення свідків адмінправопорушення без їх допиту в судовому засіданні не є належними доказами. В матеріалах справи відсутні дані із нагрудної камери поліцейського, відомості про причини зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відсторонення водія від керування транспортним засобом, вилучення посвідчення водія. На думку апелянта, відсутні належні докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом, відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10.03.2021 о 13 год. 05 хв. по вул. Київська в с. Лука Таращанського району Київської області керував автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Викладені в протоколі обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджуються письмовими поясненнями свідків, які є належними і допустимими доказами у справі (т.1, а.с.2-3).
Посилання апелянта на судову практику щодо неналежності письмових пояснень свідків, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вона стосується інших правовідносин та не може бути застосована у даному випадку. Крім того, апеляційний суд зауважує, що у постанові Верховного Суду, на яку посилається апелянт, визначено, що пояснення свідків без допиту їх судом не є беззаперечним доказом, однак, такі докази не визнано неналежними, як трактує апелянт.
Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, які б викликали сумніви у належності письмових пояснень. Клопотань про допит вказаних свідків чи перегляду відеозапису з боді-камери до суду першої інстанції не надходило.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах визнав його винуватим у порушенні п.2.5 ПДР України, та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи даних із нагрудної камери поліцейського, відомостей про причини зупинки транспортного засобу, відсторонення водія від керування транспортним засобом, вилучення посвідчення водія, оскільки вказані факти не є обов'язковими підставами для скасування судового рішення. Клопотання про їх витребування та дослідження у суді першої інстанції не заявлялися.
Крім того, посилання ОСОБА_1 не спростовують факту відмови водія від проходження огляду та наявності у нього ознак сп'яніння. Натомість, як вбачається з оскаржуваної постанови, апелянт особисто, в судовому засіданні визнав факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та пояснив, що 10.03.2021 перед обідом їхав на автомобілі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 за дружиною, яка погано почувалася.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 07 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Березовенко Р.В.