13.05.21
33/812/183/21
Справа № 470/133/21
Провадження № 33/812/183/21
Іменем України
13 травня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Богуславською Р.М.,
за участю: особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Терлецької Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кастамарове Березнегуватського району, Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 10200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Постановою судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння) з накладенням штрафу у розмірі 10 200 грн. та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт посилався на те, що під час зупинки його транспортного засобу 11 березня 2021 року він не мав ознак ні алкогольного, ні наркотичного сп'яніння, працівники поліції безпідставно почали пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням алкотестеру «Драгер». Оскільки така вимога поліцейських здалась йому підозрілою, то він сказав, що згоден пройти огляд, але тільки в медичному закладі, на що отримав відмову. Протокол про адміністративне правопорушення ним не підписаний, оскільки при ньому не складався. Копію протоколу, яку неможливо прочитати він отримав поштою. Суд першої інстанції не допитав ні працівників поліції, які складали протокол, ні свідків, які його підписали, ні осіб, які знаходились в автомобілі під час його зупинки. Крім цього, відсутній відеозапис його спілкування з працівниками поліції. За такого вважав рішення суду постановленим без достатніх, належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Також зазначав, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на своєму утриманні непрацюючу дружину та трьох дітей, працює трактористом-машиністом у ФГ «Агро-Експорт», а тому позбавлення його права керувати транспортними засобами призведе до втрати роботи та поставить його родину у скрутне матеріальне становище.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що о 01 год. 40 хв. 11 березня 2021 року поліцейським РПП СПД № 1 Баштанського РВ ГУНП в Миколаївській області Тетерюком В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 030208/358 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння).
Згідно протоколу водій ОСОБА_1 на автошляху смт. Березнегувате - селище Березнегувате Миколаївської області, керував транспортним засобом марки "Opel Vectra", реєстраційний знак (іноземна реєстрація) НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Також відмовився від дачі особистих пояснень та підпису протоколу.
Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виклик суду першої інстанції не з'явились, пояснень стосовно викладених у протоколі подій не надали. На виклик суду апеляційної інстанції також не з'явились.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск має два файли, відеозапис на одному з них - 0000120210311014911 триває 2 секунди, на другому - 0000120210311014911015746 - 3 секунди. За такого, вказаний диск не містить інформації, яка відтворювала б описані у протоколі події та могла б підтвердити винуваті дії особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що не вживав алкогольних напоїв, протокол про адміністративне правлпорушення приньому не складався, а лише згодом він отримав копію, яку неможливо прочитати. Свідків, вказаних в протоколі, також не було.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які знаходились в автомобілі, дали аналогічні пояснення.
На спростування пояснень ОСОБА_1 та свідків будь-яких доводів не здобуто.
Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП одним із складів правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами особами, у тому числі, у стані алкогольного сп'яніння, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно частин 1-3 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги містить Інструкція Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція)
Згідно пункту 7 розділу 1 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не вбачається факту направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім цього, відсутні докази (відео) роз'яснення ОСОБА_1 його прав та пропозиції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Також відсутня інформація щодо подальших дій працівників поліції, зокрема, стосовно відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Апеляційний суд вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на рапорт старшого інспектора Хоменка В.В., як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, оскільки вказаний документ містить лише інформацію про надходження на службу 102 телефонного повідомлення про те, що водій автомобіля "Opel Vectra", реєстраційний знак НОМЕР_3 39 темно-синього або темно-зеленого кольору може перебувати у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином обставини, встановлені на підставі зібраних посадовими особами доказів, не забезпечують належного рівня доказування винуватих дій ОСОБА_1 та не доводять факту його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, судом першої інстанції при розгляді справи було застосовано спрощений підхід та порушено принцип всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, оскільки вирішуючи справу у межах наданих матеріалів, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності підстав вважати доведеним порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).
Враховуючи перебування на утриманні ОСОБА_1 непрацюючої дружини та трьох малолітніх дітей, його роботу трактористом-машиністом у ФГ «Гончаренко Агро Експорт», а також встановлені під час розгляду справи обставини та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, з огляду на положення статті 62 Конституції України, за змістом яких - усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2021 року підлягає скасуванню з прийняттям рішення про закриття провадження в справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Тищук