Дата документу 12.05.2021 Справа № 336/581/20
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №336/581/20 Головуючий у 1-й інстанції:Дмитрюк О.В.
Провадження №22-ц/807/1777/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
12 травня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника, адвоката Дерманської Катерини Олександрівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу, -
В січні 2020 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» вартість донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу в сумі 506 360 грн 21 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судовий збір в сумі 7595,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в листопаді 2020 року, звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення (а.с. 54-67), однак ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, залишено без задоволення. (а.с. 72-74).
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 , адвокат Дерманська К.О., подала апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 356 ЦПК України, а саме: не надано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Дерманської Катерини Олександрівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу, залишено без руху, надано термін протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для сплати судового збору в розмірі 11 393,10 грн та надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону.
На виконання вказаної вище ухвали, представник ОСОБА_1 , адвокат Дерманська К.О. звернулася до апеляційного суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що в ОСОБА_1 відсутній відповідний дохід для сплати судового збору, оскільки він на сьогоднішній день не отримує фактичних доходів. Діяльністю від якої відповідач отримує дохід є вирощування сільськогосподарських культур на присадибній ділянці, що виключає отримання доходу в несезонний період.
Однак, дослідивши матеріали апеляційної скарги та клопотання про звільнення від сплати судового збору,апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відноситься.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Частиною 4 ст.10 ЦПК України і ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов'язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В силу п.29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За таких обставин, апеляційний суд позбавлений можливості зробити правильний висновок з приводу доцільності задоволення вказаного вище клопотання.
Згідно ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як передбачено п.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлено в розмірі 150 відсотків, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовом до суду першої інстанції, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 7595, 40 грн (1,5 % ціни позову, відповідно до Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується Платіжним дорученням №895 від 21 січня 2020 року. (а.с. 9).
При подачі апеляційної скарги розмір судового збору повинен становити - 11393,10 грн (7595,40 х150%).
Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг з 01 січня 2021 року є: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України) Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101; Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Відомча ознака: «80» Апеляційні суди.
Зазначені недоліки підлягають усуненню, шляхом сплати на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 11393,10 грн та надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону.
Враховуючи те, що апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження необхідно продовжити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: для сплати на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 11393,10 грн та надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону.
Водночас, слід звернути увагу скаржника, що відповідно до вказаних норм закону, він може звернутись до суду з клопотанням про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору в порядку статті 136 ЦПК України.
На підставі ст. 127 ЦПК України скаржнику продовжити строк для усунення недоліків скарги.
Продовжити ОСОБА_1 , представнику, адвокату Дерманській Катерині Олександрівні строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для сплати на належний розрахунковий рахунок судового збору в розмірі 11393,10 грн та надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Г.С. Подліянова