Справа № 298/1460/19
Іменем України
28 квітня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
судді-доповідачки Готри Т.Ю.,
суддів Кондора Р.Ю., Куштана Б.П.,
за участі секретарки судового засідання Купар Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересованими особами є приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», на постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2019 року, постановлену суддею Лютянською М.С.,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанови, винесені приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.М., про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №60141085 від 25.09.2019, а також про звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, а саме земельну ділянку 0,08 га, що розташована в с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області та стягнення з нього судового збору за виконавчим лисом №2-126/11 виданим 16.09.2011.
Також у скарзі просив зупинити стягнення за виконавчим провадженням ВП №60141085 від 25.09.2019 про звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку 0,08 га, що розташована в с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області та стягнення з нього судового збору за виконавчим лисом №2-126/11 виданого 16.09.2011.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12.12.2019 клопотання представника скаржника - адвоката Коцура Ю.І. задоволено.
Зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №60141085 від 25.09.2019 до вирішення скарги по суті.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» просило скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказувало, що суд всупереч вимог ч.1, 2 ст. 450 ЦПК України безпідставно не розглянув подану ОСОБА_1 скаргу на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що свідчить про порушення судом норм процесуального права щодо строків розгляду скарги, а задоволення клопотання про зупинення стягнення за виконавчим документом є зловживанням процесуальними правами сторони по справі.
Крім того, оскаржувана ухвала постановлена з грубим порушенням процесуальних вимог щодо змісту документу і не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, так як не містить у своїй описовій частині суті та підстав клопотання особи, яка його заявила, а в мотивувальній частині відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи таку ухвалу.
Зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Згідно з п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Із зазначеного слідує, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа допускається виключно у разі пред'явлення позову про оскарження виконавчого документа чи про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В усіх інших випадках, вжиття відповідних заходів забезпечення позову є недопустимим, позаяк такі будуть спрямовані на зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Однак таких позовних вимог ОСОБА_1 до суду не пред'являв.
У п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року №6 роз'яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).
За наведених обставин апелянт уважає, що суд першої інстанції безпідставно зупинив стягнення за виконавчим документом.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Коцур Ю.І. апеляційну скаргу не визнав, просив таку залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У заяві від 13.04.2021 представник апелянта ОСОБА_2 просила розглянути справу без її участі та за наявними у справі матеріалами. Вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримала та просила такі задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Коцура Ю.І., перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив скасувати постанови, винесені приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.М., про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №60141085 від 25.09.2019, а також про звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, а саме земельну ділянку 0,08 га, що розташована в с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області та стягнення з нього судового збору за виконавчим лисом №2-126/11 виданим 16.09.2011.
Також у скарзі просив зупинити стягнення за виконавчим провадженням ВП №60141085 від 25.09.2019 про звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку 0,08 га, що розташована в с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області та стягнення з нього судового збору за виконавчим лисом №2-126/11 виданого 16.09.2011.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12.12.2019 зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП № 60141085 від 25.09.2019 до вирішення скарги по суті.
Проте колегія суддів не може погодитись з ухвалою суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
а) дати і місця її постановлення;
б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
в) імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
а) висновків суду;
б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Однак оскаржувана ухвала цим вимогам закону не відповідає, оскільки не містить у своїй описовій частині суті та підстав клопотання особи, яка його заявила, а в мотивувальній частині відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновку про зупинення стягнення за виконавчим провадженням до вирішення скарги по суті.
Окрім цього, судом першої інстанції не враховано положень п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7 лютого 2014 року №6 (з наступними змінами і доповненнями), в якому роз'яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).
Отже, з наведеного слідує, що Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим провадженням, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, як і те, що під час розгляду скарги на рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. в порядку статей 447-451 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації майна, а саме земельної ділянки 0,08 га, що розташована в с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області, адже за приписами вищевказаних норм матеріального і процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції приватного виконавця.
Враховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження вживати заходи забезпечення скарги на рішення приватного виконавця шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням, фактично зупинення реалізації майна, а саме вище вказаної земельної ділянки, тому колегія суддів уважає, що суд першої інстанції порушив норми ЦПК України та вийшов за межі своїх процесуальних повноважень.
З огляду на наведене, апеляційний суд уважає, що ухвалу суду першої інстанції, відповідно до ст.374 ЦПК України, слід скасувати і постановити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим провадженням слід відмовити, а апеляційну скаргу банку задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України із заявника підлягає стягненню на користь апелянта понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 102 гривень.
Керуючись ст.ст. 374, 382, 384, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2019 року скасувати.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим провадженням ВП №60141085 від 25.09.2019 про звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки, а саме земельну ділянку 0,08 га, що розташована у с. Новоселиця, урочище «Вурбанове» Перечинського району Закарпатської області та стягнення з нього судового збору за виконавчим лисом №2-126/1,1 виданим 16.09.2011, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 102 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року.
Суддя-доповідачка
Судді