Єдиний унікальний номер 234/13438/20
Номер провадження 22-ц/804/883/21
Єдиний унікальний номер 234/13438/20 Головуючий у 1 інстанції Нейло І.М.
Номер провадження 22-ц/804/883/21 Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
11 травня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М.
за участю секретаря Гуляєва М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №234/13438/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про зобов'язання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2021 року,
встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що у відповідь на його заяву про укладення договору про постачання електричної енергії АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надало відповідь, якою відмовило в укладенні договору на приєднання до мереж електропостачання.
Вважає таку відмову незаконною, оскільки, згідно ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 28 січня 2020 року про затвердження мирової угоди, якою визнано за ним право приватної особистої власності на квартиру АДРЕСА_1 , він є власником зазначеної квартири, яку було обстежено представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та був наданий рахунок за підключення також ним був придбаний засіб обліку електричної енергії.
Вважає, що ним виконано усі дії, які обов'язково передують підключенню до електричної мережі та укладенню договору з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».
Просив зобов'язати АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у 10 денний термін, після набуття чинності судового рішення, укласти договір на розподіл та постачання електроенергії до квартири АДРЕСА_1 , встановити трифазний прилад обліку ППКО, згідно оплаченого рахунку №95321127 від 25 серпня 2020 року та підключити вказану квартиру до електроенергії.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального закону, які підлягали застосуванню.
Відповідно до Закону України «Про природні монополії» обов'язок суб'єктів природних монополій укласти договір енергопостачання встановлений Законом.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» він має право вимагати від відповідача виконання послуг, за які він сплатив.
Також, зазначає, що ухвала Першотравневого районного суду Донецької області від 28 січня 2020 року, є належним доказом на підтвердження його права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду представник відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено, що 11 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в якій ставив питання про підключення квартири АДРЕСА_1 до електромережі та укладання договору на електропостачання.
Листом від 15 червня 2020 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило позивача, що для підключення квартири АДРЕСА_1 необхідно укласти договір, отримати технічні умови та надати необхідний пакет документів. Крім того відповідачем зауважено про відсутність у позивача правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на зазначену квартиру.
Листом від 31 серпня 2020 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило позивача ОСОБА_1 про неможливість відновлення особового рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки в базі даних зазначена адреса відсутня.
Також судом встановлено, що ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 28 січня 2020 року по справі № 2/241/14/2020 затверджено мирову угоду між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якої за позивачем визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про право власності на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_2 на ім'я позивача ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти договір порушують принципи цивільного законодавства щодо договорів. Відмовляючи у задоволенні вимог про зобов'язання АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» встановити трифазний прилад обліку та підключити вказану квартиру до електроенергії, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні відомості про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Такі висновки суду першої інстанції відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам та встановленим обставинам.
Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Спірні правовідносини регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕП № 312 від 14 березня 2018 року, згідно з якими оператором системи розподілу електроенергії в даному випадку є АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.
Замовнику послуги не може бути відмовлено у приєднанні, за умови дотримання ним вимог Розділу IV Кодексу систем розподілу, яким, власне, і встановлюється порядок приєднання.
Згідно Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕП 14 березня 2018 року №310, Замовник звертається до ОСР щодо наміру приєднатися до системи розподілу із заявою за типовою формою, наведеною в додатку 4 до цього Кодексу. ОСР оприлюднює на власному веб-сайті порядок подання заяви на приєднання. У заяві Замовник має вказати про свій намір або його відсутність щодо самостійного проектування лінійної частини приєднання.
Заява про приєднання разом із копіями доданих до неї документів подається Замовником особисто або надсилається поштовим рекомендованим відправленням, або може бути подана в електронному вигляді через офіційний веб-сайт ОСР у мережі Інтернет із застосуванням електронного цифрового підпису в установленому законодавством порядку або за допомогою інших електронних сервісів, запропонованих ОСР.
До заяви про приєднання додаються:
1) копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об'єктом, або копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або, за відсутності об'єкта, копія документа, який підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою або копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У разі відсутності кадастрового номера у свідоцтві про право власності на земельну ділянку - викопіювання з топографо-геодезичного плану або плану забудови території із зазначенням місця розташування земельної ділянки;
2) ситуаційний план та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування об'єкта (об'єктів) Замовника, земельної ділянки Замовника або прогнозної точки приєднання (для об'єктів, які приєднуються до електричних мереж уперше);
3) копія паспорта або належним чином оформлена довіреність чи інший документ на право укладати та підписувати договір про приєднання;
4) ТЕО (за наявності).
Замовник - фізична особа додатково надає реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті - серія та номер паспорта).
У разі відсутності повного комплекту документів або неналежного оформлення документів, що додаються до заяви, поданих особисто Замовником, ОСР приймає належним чином оформлені документи, надає Замовнику зауваження щодо повноти та належного оформлення документів та вносить відповідну інформацію до реєстру заяв.
Процедура надання послуги з приєднання розпочинається після отримання ОСР всіх документів, вичерпний перелік яких передбачений пунктом 4.4.2 цієї глави.
Відповідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до статті 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в якій ставив питання про підключення квартири АДРЕСА_1 до електромережі та укладання договору на електропостачання.
Згідно листа від 15 червня 2020 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило позивача, що для підключення квартири АДРЕСА_1 необхідно укласти договір, отримати технічні умови та надати необхідний пакет документів, а також звернуто увагу ОСОБА_1 на відсутність правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на вищенаведену квартиру.
Листом від 31 серпня 2020 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило позивача ОСОБА_1 про неможливість відновлення особового рахунку за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки в базі даних зазначена адреса відсутня.
Згідно ухвали Першотравневого районного суду Донецької області від 28 січня 2020 року по справі № 2/241/14/2020 затверджено мирову угоду між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно якої за позивачем, в тому числі, визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.11-15)
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 не зареєстровано. (а.с.61)
Оскільки, можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року по справі № 552/2660/16-ц (провадження № 61-2827св19).
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача із пропозицією укласти договори, наведених вище вимог закону не виконав, належність йому на праві власності зазначеної квартири у встановленому законом порядку не підтвердив.
Аналізуючи наведене та наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. 7, 19, 369, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.І. Корчиста
Судді: Т.В. Космачевська
Ю.М. Мальований
Повний текст постанови складено 13 травня 2021 року.
Головуючий О.І. Корчиста