Справа № 755/6933/21
"13" травня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 220 від 22.03.2021 року ОСОБА_1 22 березня 2021 року о 12 годині 29 хвилин, перебуваючи на робочому місці, не забезпечила дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме не дотримується заборони щодо приймання відвідувачів суб'єктом господарювання, який проводить діяльність у сфері торгівлі непродовольчою групою товарів (текстиль), чим порушила постанову КМУ №1236 від 09.12.2020 року, п. 1,5; 1,11 протоколу Постійної комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18.03.2021 року №20.
ОСОБА_1 інкримінується порушення ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, проте надала клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що в Протоколі постійної комісії № 20 відсутні пункти 1.5, 1.11. Вказала, що не є суб'єктом господарювання та не є керівником або посадовою особою суб'єкта господарювання, яка наділена адміністративно-розпорядчими функціями і до її повноважень не входить питання припинення роботи суб'єкта господарювання (магазину), а отже відсутні правові підстави притягнення її до адміністративної відповідальності. Звернула увагу, що підпунктом 1.5 пункту 1 Протоколу постійної комісії № 20 реалізацію непродовольчої групи товарів дозволено здійснювати шляхом адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення №220 від 22.03.2021 року, лист-опитувальник, наказ №15-АГ від 19.03.2021 року, протокол №1 засідання штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 05.03.2021 року.
Проте матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП. В матеріалах справи відсутні посадові обов'язки ОСОБА_1 та пояснення свідків.
Також, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 1,5 та 1,11, які у протоколі Постійної комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 18.03.2021 року №20 відсутні.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, так як її вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 44-3, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: