Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1629/21
Номер провадження2-а/711/41/21
13 травня 2021 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Казидуб О.Г.
секретаря судового засідання Зайцевої О.І.
за участі позивача Попельнюха Р.О.
представника відповідача Скляренко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом адвоката Тищенко Юрія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області, в особі інспектора 1 батальйону 4 роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 Тетяни Володимирівни, про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Адвокат Тищенко Ю.П., як представник позивача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області, в особі інспектора 1 батальйону 4 роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 Т.В., про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи його тим, що
02 березня 2021 року о 09 годині 40 хвилин ОСОБА_1 був зупинений інспектором 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 Т.В. біля будинку №15 по вул. Благовісній в м. Черкаси, яка повідомила йому про керування автомобілем Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_1 з перевищенням швидкості в зоні дії дорожнього знаку 5.45., 5.46 більше ніж на 20 кілометрів. Швидкість вимірювалась приладом ТгuСаm.
Оскільки перевищення швидкості було незначним, вимірювальний прилад не був закріплений стаціонарно, а знаходився в руках працівника поліції, у нього викликало сумнів правомірність дій останнього та, крім цього, законність використання вимірювального приладу ТгuСаm і його робочий стан.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 , після оголошення його прав передбачених ст.268 КУпАП, враховуючи відсутність спеціальних знань щодо законності використання вимірювального приладу ТгuСаm, на який повинен бути відповідний сертифікат та документ, підтверджуючий проведення повірки, заявив усне клопотання про своє бажання скористатись послугами адвоката, а почувши відповідь, що вони (працівники поліції) чекати приїзду адвоката не будуть, заявив друге клопотання про перенесення розгляду справи на інший день та просив повідомити про місце, день та час слухання справи за участю адвоката.
Почувши друге клопотання інспектор 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Черкаській області ОСОБА_2 розгубилась та побігла за допомогою до інших працівників поліції, які проявляючи свій непрофесіоналізм, будучи явно не задоволеними такою поведінкою мого довірителя, звинувачуючи його, що він надивився відеороликів у ютюбі, почали пояснювати йому, що згідно чинного законодавства участь адвоката в такій справі не потрібна, вони справу вже розглянули, а йому ( ОСОБА_1 ) необхідно отримати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення і сплатити штраф, або оскаржити її.
Таким чином, вважає, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності без надання можливості ознайомлення з матеріалами, без надання можливості надати докази по справі, заявляти клопотання та пояснення, а також надання можливості скористатись правовою допомогою, у зв'язку з чим вважаю дії ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними та такими, що грубо порушують його права гарантовані Європейською Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, інспектором 1 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 Т.В. порушені вимоги ст..279 КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до якої розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть у розгляді справи, їх права і обов'язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Саме вимоги зазначеної статті та статті 283 КУпАП були порушені поліцейським, яка не задовільнила заявлені клопотання, не дала можливості скористатись послугою адвоката, не заслухала його, не дослідила і не дала можливості дослідити позивачу та його адвокату докази, які були у неї в наявності.
Позивач наголошував, що невжиття поліцейським дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги тягне за собою закриття справи про адміністративне правопорушення. До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №524/9827/16-а.
Частиною 2 ст.19 Конституції передбачено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, позивач вважає, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги статей 268, 276, 278-280, 283 КУпАП.
На підставі викладеного, просить суд скасувати постанову серії ЕАН №3855113 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 02.03.2021 та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
31.03.2021 позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив скасувати постанову серії ЕАН №3855113 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 02.03.2021 та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн. та сплати судового збору в сумі 454 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Пояснив ,що 02.03.2021 був зупинений інспектором ОСОБА_2 за перевищення швидкості, оскільки не був трукам стаціонарно зафіксований. І після того як ОСОБА_2 оголосила права він заявив клопотання про розгляд справи з адвокатом, інспектор повідомила що не можуть чекати. Наступне клопотання про відкладення розгляду справи. Після чого почали глузувати що він надивився роликів з ютубу. Коли він відповідав на питання щодо захисника постанова вже була готова, яку йому вручили. На час розгляду постанови в нього був заключний договір з адвокатом Тищенко Юрієм Петровичем. Поспілкувавшись з ним вони визначили обсяг роботи, розмір гонорару. Після чого він взявся за роботу. Ним було сплачено судовий збір Додатково пояснив, що інспектором було порушено його права на отримання кваліфікованої правничої допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, оскільки його клопотання про виклик адвоката було проігноровано інспектором. Також зазначив,що відповідачами не було надано доказів ,що саме його автомобіль перевищив швидкість та не співпадає час на фото матеріалах ,які були надані до відзиву. Представник відповідача не надала допустимих доказів про те що його права не були порушені. Просить постанову про притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу скасувати та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу та судовий збір.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Скляренко М.О., заперечувала проти доводів викладених в позові та просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову повністю з підстав викладених у відзиві на позов. Додатково вказала, що оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню. Також зазначила, що позивачем було перевищено швидкість на 25 км/год. Інспектором було правомірно винесено постанову про адміністративного правопорушення. Щодо стягання судових витрат за позов адвоката то дана сума є неспівмірною відносно даного штрафу, постанова складена на 250 грн. Окрім того що на відеозаписі зафіксовано що інспектор не відмовляла в правовій допомозі. І не було порушено право позивача про надання правової допомоги. Вимога щодо стягнення правової допомоги є неспівм ірною. Твердження позивача спростовуються відеозаписом.
У відзиві на позов Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області заперечував проти доводів позивача виходячи з наступного.
02.03.2021 р. близько 09 год. 40 хв. інспектор роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області ОСОБА_2 (надалі - інспектор) несла службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконувала службові обов'язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію».
В цей час інспектором в м. Черкаси по вул. Благовісна, 15, за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000340), було зафіксовано, що водій транспортного засобу RENAULT MEGANE (д.н.з. НОМЕР_1 ), в межах населеного пункту рухався зі швидкістю 75 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 25 км/год, чим порушив п. 12.9 б ПДР України.
Після чого, на підставі ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», автомобіль RENAULT MEGANE (д.н.з. НОМЕР_1 ) було зупинено.
Інспектор згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представилася (назвала своє прізвище, посаду, спеціальне звання), згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформувала про вищезазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Надалі, інспектор згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосила законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія.
Після перевірки документів інспектор згідно вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням ст. 280 КУпАП, здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснила позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Під час розгляду справи позивач факт вчинення ним правопорушення не заперечував.
Розглянувши справу, інспектор відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП винесла постанову серії ЕАН№3855113 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача та наклала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Надалі інспектор згідно ст. 285 КУпАП ознайомила позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручила копію постанови.
Також, позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.
Ознайомившись з позовом, відповідач позовні вимоги не визнає та заперечує проти позову з наступних підстав.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Даною статтею встановлюється можливість використання такої техніки, а не безпосередньо обов'язок.
Слід акцентувати увагу на тому, що в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» під словом «автоматична» розуміється характеристика самого приладу як техніки, а не його режим роботи. Про «автоматичний режим» в ст.40 зазначеного Закону мова не йдеться.
Автоматичний режим роботи відповідної техніки визначається постановою від 10.11.2017 р. № 833 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», де вказується, що такі технічні засоби (прилади контролю) - це пристрої, що дають змогу в автоматичному режимі здійснювати виявлення та фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та інформація в яких захищена згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Такі технічні засоби входять до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - система), визначення терміну якої встановлює, що це - взаємопов'язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС.
До того ж, лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом саме вимірювальної техніки, а не засобом фото-відеофіксації і відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», відповідно до якого засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності (стаття 1). Це підтверджується Свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки, Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Фото- та відеофіксація є допоміжними функціями приладу «TruCam». До того ж, функція фото- та відеофіксації описана як в методичних рекомендаціях щодо використання, так і в інструкції з використання.
Вказане вище не суперечить та узгоджується зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», в якій вказано, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості в автоматичному режимі. Це підтверджується зокрема офіційним листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», копія якого додається до даного відзиву (лист від 01.10.2019 р. №22-38/49).
Також, можливість застосування приладу в ручному режимі описана в його методичних рекомендаціях щодо використання.
До даного відзиву на адміністративний позов додано фотокопію та відеозапис, зроблені лазерним вимірювачем швидкості «TruCam LTI 20/20», серійний № ТС000340 з чітким зображенням автомобіля і його державного номерного знаку, яким в момент правопорушення керував позивач.
Застосування приладу TruCam та порядок його використання неодноразово оспорювався в судах різних інстанцій, де було судовими рішеннями підтверджено правомірність застосування/використання лазерного вимірювача швидкості TruCam поліцейськими. Дані докази пропонувались для ознайомлення позивачеві під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та додані до матеріалів справи.
Принцип роботи лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20:
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у близько 150-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.
Дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, 78/60, вул. Благовісна, 54 та вул. Благовісна, 34, який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів.
Правові підстави застосування вимірювача швидкості TruCam LТІ 20/20.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LТІ 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LТІ 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.
Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, прошили повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437 і становить 1 рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20902, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 28.12.2020 р. та чинного до 28.12.2021 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LТІ 20/20 № ТС000340, є придатним до застосування.
Можливість використання виробу «TruCam LТІ 20/20», виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ІSO/ІЕS 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20902 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LТІ 20/20 № ТС000340 до застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019року № 234/17178/18.
Під час розгляду справи Позивачу не забороняли користуватись засобами телефонного зв'язку і телефонувати адвокату чи іншим фахівцям в галузі права.
Крім того положеннями КУпАП, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
При цьому законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор не перешкоджала реалізації права на отримання правової допомоги в телефонному режимі. Позивачу було роз'яснено його право щодо можливості скористатися правовою допомогою під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді.
Твердження позивача, що він був позбавлений можливості ознайомлення з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання та надавати пояснення, не відповідає дійсності, та спростовується доданим до відзиву відеозаписом на якому зафіксовано процедуру розгляду справи, під час якої позивач користувався правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП. Позивач заявляв клопотання, надавав усні пояснення, крім цього позивачу було запропоновано ознайомитися з доказами, проте він відмовився.
При винесенні рішення по справі про адміністративне правопорушення, інспектор оцінив докази, дослідив всі обставини справи та встановив наявність адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.
На фото- та відеозаписі з технічного приладу TruCam видно, що транспортний засіб, яким, як було встановлено, керував позивач порушив вимоги швидкісного режиму в населеному пункті. З вищенаведеного можна зробити висновок, що позивач під час руху або умисно не виконав вимог ПДР, або був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою та не вибрав безпечної допустимої швидкості щоб не наражати на небезпеку учасників дорожнього руху. За що був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності інспектором згідно чинного законодавства.
Крім того відповідач заперечував щодо стягнення судових витрат з відповідача посилаючись на норми чинного законодавства України та рішення Європейського суду із прав людини.
На думку відповідача, заявлена представником позивача сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію співмірності з огляду на наступне: позовна заява про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є типовою, не потребує спеціальних знань, а тому, відповідно, не потребує значних витрат у часі чи матеріальних затрат; сума витрат, нібито понесених за отримання професійної правничою допомоги, яка складає 6000 грн., на думку відповідача є неспівмірною із сумою штрафу, що складає 255 грн.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши диск з відеозаписом наданий відповідачем, приходить до наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені частинами перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР, дорожній знак 5.70 «Фото-, відео фіксування порушень Правил дорожнього руху» є інформаційно-вказівним знаком - інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Відповідно до цього ж розділу ПДР, дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту» - інформує про найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Згідно п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.3.6) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 12.9. б) водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Постановою від 10.11.2017 р. № 833 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», визначено, що технічні засоби (прилади контролю) - це пристрої, що дають змогу в автоматичному режимі здійснювати виявлення та фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та інформація в яких захищена згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.
Такі технічні засоби входять до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - система), визначення терміну якої встановлює, що це - взаємопов'язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом саме вимірювальної техніки, а не засобом фото-відеофіксації і відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», відповідно до якого засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності (стаття 1). Це підтверджується Свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки, Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Фото- та відеофіксація є допоміжними функціями приладу «TruCam». До того ж, функція фото- та відеофіксації описана як в методичних рекомендаціях щодо використання, так і в інструкції з використання.
Вказане вище не суперечить та узгоджується зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», в якій вказано, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості в автоматичному режимі. Це підтверджується зокрема офіційним листом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів».
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП зазначено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням з додержання законів.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, вважає, що забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, права на її участь у процесі прийняття рішення є одним із складових елементів забезпечення права на захист та права на справедливий суд, що передбачені ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Суд вважає ,що відповідач під час розгляду справи не допустив порушення вимог ст. 245 КУпАП про необхідність всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, що потягло постановлення рішення, яке можна визнати законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно ч. 2 ст.9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядуванню, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися принципів адміністративних правовідносин, які, зокрема, закріплені у ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3855113 від 02.03.2021, - ОСОБА_1 керуючи автомобілем RENAULT MEGANE (д.н.з. НОМЕР_1 ), 02.03.2021 р. близько 09 год. 40 хв. в м. Черкаси, по вул. Благовісна, 15 з позначеним дорожнім знаком 5.45, 5.46, рухався зі швидкістю 75 км/год. та перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год., чим порушив п. 12.9 б ПДР України (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху передбачену знаками 3.29, 3.31, 30.3) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Оскаржувану постанову ОСОБА_1 було отримано відразу на місці розгляду справи, що підтверджується відеозаписом з боді-камер поліцейських та не заперечується сторонами.
Фото-та відео фіксація даного адміністративного правопорушення були зафіксовані лазерним вимірювачем швидкості «TruCam LTI 20/20», серійний № ТС000340 з чітким зображенням автомобіля і його державного номерного знаку, яким в момент правопорушення керував ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20902, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 28.12.2020 р. та чинного до 28.12.2021 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LТІ 20/20 № ТС000340, є придатним до застосування.
Суду відповідачем надано диск із відеозаписом обставин подій 02.03.2021 року здійсненого працівниками поліції, з якого вбачається, що інспектором 1 батальйону 4 роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 Т.В. підчас патрулювання та з метою перевірки водіями швидкісного режиму в місті Черкаси по вулиці Благовісна в межах дії дорожнього знаку 5.70, за допомогою вимірювального приладу TruCam LТІ 20/20 № ТС000340, було зафіксовано перевищення швидкості на 25 км/год. автомобілем RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Після зупинки вказаного автомобіля, працівник поліції представився, повідомив водія про причини та підстави зупинки транспортного засобу та попросив його пред'явити для перевірки необхідні документи. Поліцейським було роз'яснено ОСОБА_1 процесуальні права та суть порушення: а саме, що ним було перевищено дозволену швидкість руху в населеному пункті на 25 км/год, тобто що швидкість автомобіля становила 75 км/год., при дозволеній - 50 км/год. Позивачу було роз'яснено, що за вказане порушення передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яке розглядається на місці вчинення правопорушення інспектором. Позивачу було надано можливість дати свої пояснення та скористатись правовою допомогою. Поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 , що його буде притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного порушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, повідомлено розмір накладеного штрафу та роз'яснено порядок оскарження винесеної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 вказує, що відповідачем було порушено його право на отримання правничої допомоги при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки поліцейським було проігноровано його клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, в зв'язку з неможливістю прибуття на місце розгляду справи його адвоката.
Суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки на час виникнення спірних відносин законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Водночас, в судовому засіданні встановлено, що позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник оспорюваної постанови, позивачем в свою чергу було надано пояснення та заперечення, що підтверджено відеозаписом на наданому відповідачем диском та не заперечується сторонами в судовому засіданні.
Крім того, реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб'єкта владних повноважень у суді.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №487/2179/17.
Таким чином доводи ОСОБА_1 , про те, що постанова від 02.03.2021 року серії ЕАМ №3855113 складена інспектором 1 батальйону 4 роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 Т.В. є необґрунтованою та незаконною спростовані під час судового розгляду і не спростовує самого факту порушення ПДР позивачем.
Крім того судом встановлено, що під час винесення постанови серії ЕАМ №3855113 від 02.03.2021 відповідачем були дотримані вимоги КУпАП.
За таких обставин судом не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню, то не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
Керуючись п.12.4 ПДР України, ч.1 ст. 122, 222, 245, 258, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 271, 286, 287 КАС України, суд -,
В задоволенні адміністративного позову адвоката Тищенко Юрія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області, в особі інспектора 1 батальйону 4 роти батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 Тетяни Володимирівни, про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст рішення виготовлено 13.05.2021 року.
Головуючий: О. Г. Казидуб