Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1032/21
Провадження 2-з/711/46/21
11 травня 2021року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Казидуб О.Г.
при секретарі: Зайцевій О.І.
за участю:
позивачки : ОСОБА_1
представника позивача адвоката Шипілова О.В.
представника відповідача-адвоката: Драченко В. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального повного провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» про стягнення пені та завданої моральної шкоди,-
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» про стягнення пені та завданої моральної шкоди.
14 квітня 2021 року через канцелярію суду позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що позовні вимоги полягають у стягненні пені у розмірі 3% вартості роботи, що складає 7815263,40 грн. та завданої моральної шкоди в сумі 350000грн. і обґрунтовується саме тим, що відповідач продовжив порушення умов договору(зокрема п. 2.4) та до цього часу не добудував та не здав в експлуатацію будинок АДРЕСА_1 з посиланням на дію ч. 5 ст. 10 та 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Предметом договору № 27/18 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 30.10.2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем є майнові права на квартиру АДРЕСА_2 .
Проте, згідно п. 1.3 договору вищевказані майнові права на квартиру передаються від відповідача до позивача шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири. Даний акт підписується після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту та за умов повної оплати ціни майнових прав позивачем. Вартість майнових прав на квартиру за цим договором становить 523110,00грн., що визначено п. 3.1 цього договору.
Згідно п.3.2.1 договору оплата вартості майнових прав на квартиру повинні бути здійснені позивачем до 31.10.2018 року.
Зазначає, що вона особисто перераховує кошти на поточний рахунок відповідача вказаний в реквізитах договору (п.3.5. договору). Вона виконала свої зобов'язання та одним платежом 30.10.2018 року сплатила 523110 грн. на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.10.2018 з відміткою банку про сплату котів на рахунок відповідача № НОМЕР_1 в ПАТ «Укрсиббанк».
Відповідно до п. 2.4 договору орієнтовний строк 100% готовності об'єкта будівництва - 1-й квартал 2019 року. Відповідач має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва та змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до 6 місяців і це не буде вважатися порушенням умов договору.
Тобто, з 1 квітня 2019 року по 31 вересня 2019 року відповідач мав право в односторонньому порядку змінити строк будівництва та змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до 6 місяців і це не є порушенням умов договору.
Разом з тим, відповідач продовжив порушення умов договору (зокрема п. 2.4) та до цього часу не добудував та не здав в експлуатацію вищевказаний будинок АДРЕСА_1 .
Крім того, зазначає, що дії відповідача в межах договору свідчать про те, що договір не буде виконаний, майнові права до неї не перейдуть і взагалі договір може бути розірваний відповідачем в односторонньому порядку з порушенням вимог закону.
Підтвердженням невиконання умов Договору (п. 4.2) є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2021 року, де 16.05.2017 року за відповідачем зареєстровано право власності як незавершене будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Листами від 31.10.2019 та 09.03.2021 вона звернулася до відповідача щодо надання інформації стосовно строків завершення будівництва. Як вбачається з листів відповідача, строки завершення будівництва постійно самостійно змінював, вказував весь час різні підстави.
Так, згідно листа № 49 відповідача вбачається, що строк завершення будівництва - грудень 2019 - березень 2020 року. Підставою затягування строку вказано швидкість проходження будівельної експертизи.
Вже в листі від 26.02.2021 відповідач спонукає її до вчинення незаконних дій та погрози розірвання договору у разі їх невиконання. Зокрема, у цьому листі зазначено, що відповідач начебто запланував закінчення будівництва на 2 квартал 2021 року та вимагає доплати коштів, а у разі незгоди, відповідач погрожує в односторонньому порядку розірвати договір з поверненням сплачених грошових коштів. При цьому, підставою затягування строку завершення будівництва вже є подорожання будматеріалів, енергоносіїв, складні умови для проведення робіт під час пандемії корона вірусу.
Крім того, відповідач вже безпідставно вимагає від неї доплати коштів та зазначає про подорожчання вартості майнових прав на 1980 грн. за 1 кв.м. Тобто, на думку відповідача, вона повинна при 100% оплаті ще у 2018 році здійснити йому ж доплату на загальну суму 98643,60 грн.
На її вимогу від 09.03.2021 року надати звіт про використані кошти, копії дозвільних документів, повідомити про наявність обтяжень, відповідач до цього часу відповіді не надав, до цього часу статус незавершеного будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не змінено.
Зазначає, що такі дії відповідача направлені на уникнення відповідальності за порушення умов п. 2.4 договору та ЗУ «Про захист прав споживачів». На її думку, такі дії відповідача, в т.ч. його лист від 26.02.2021 року, містять протиправну погрозу розірвати договір в односторонньому порядку, що унеможливить виконання рішення суду за договором, який буде розірвано відповідачем до винесення рішення судом у даній справі.
Накладення арешту на майно (майнові права на квартиру АДРЕСА_2 ), що належать відповідачу за договором і заборона відповідачу розірвання договору в односторонньому порядку забезпечить виконання судового рішення у даній справі.
Просить накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , що належать ТОВ «ПБК-стройтрейд» за договором № 27/18 купівлі продажу майнових прав на квартиру від 30.10.2018 року, укладеного між ТОВ «ПБК-Стройтрейд» та ОСОБА_1 ; заборонити ТОВ «ПБК-Стройтрйед» розривати договір № 27/8 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 30.10.2018 року, укладеного між ТОВ «ПБК-Стройтрейд» та ОСОБА_1 в односторонньому порядку.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача-адвокат Шипілов О.В. в судовому засіданні заяву підтримали та просила її задоволити.
Представник відповідача-адвокат Драченко В. В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, заявленим позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову (п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається із матеріалів справи, майнові права на квартиру АДРЕСА_3 , що належить ТОВ «ПБК- Стройтрейд» за Договором № 27/8 купівлі продажу майнових прав на квартиру від 30.10.2018 року, укладеного між ТОВ «ПБК-Стройтрейд» та ОСОБА_1 не є предметом даного спору.
А тому, доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є необґрунтованими.
Відповідно до п. 7 ч. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
А тому, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись 149,151 -153 ЦПК України, суд, -
На підставі викладеного та керуючись cm. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд ,-
В заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБК-СТРОЙТРЕЙД» про стягнення пені та завданої моральної шкоди- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст ухвали виготовлено 13 травня 2021 року
Головуючий: О. Г. Казидуб