Справа №569/5978/21
13 травня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), в якому просила визнати недійсним договір дарування 11/100 житлового будинку з надвірними будівлями, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Василютою JI.A., реєстраційний номер 1975 та визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Василютою Л.А., реєстраційний номер 1977.
Позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років померла її матір ОСОБА_3 . Вона є спадкоємцем її майна першої черги, яка в установленому порядку та у встановлений строк звернулася із заявою до нотаріуса. Вона фактично з 1962 року проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її матері, тому після її смерті фактично володіє спадковим будинком. Однак, як з'ясувалося під час оформлення документів на спадкове майно, її матір у 2008 році уклала договори дарування із відповідачем, яка є її дочкою. Вважає, що оспорювані договори дарування є вчиненим внаслідок помилки, оскільки у її матері не було волевиявлення на дарування відповідачу частини житлового будинку з надвірними будівлями, який був для неї єдиним житлом, тому фактичне підписання нею договору дарування не вказує безумовно на її волевиявлення на дарування, Також і подальша поведінка відповідача, яка після підписання договору ніяких вимог про передачу їй частини спірного будинку не ставила, договори на надання житлово-комунальних послуг на своє ім'я не переоформлювала, оплату за комунальні послуги не проводила, хоча умовами спірного договору не передбачено, що її матір сплачуватиме за житлово-комунальні послуги, що вказує на те, що відповідачу відомо про дійсне волевиявлення її матері і її сприйняття укладеного договору. На даний час відповідач не заперечує проти розірвання цих договорів, оскільки вони не відповідали волевиявленню баби, однак через смерть баби це можливо лише в судовому порядку шляхом визнання договорів недійсними. Вважає, що вона як спадкоємець майна матері, має право на оскарження вказаних договорів дарування, які порушують її право на оформлення документів на право власності на це майно.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. 13 травня 2021 року позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задовольнити.
В судове засідання відповідач також не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. 13 травня 2021 року відповідач подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти задоволення, так як це не порушує її права. Також вказує, що її баба ОСОБА_3 мала намір скласти заповіт, однак за порадою нотаріуса були підписані договори дарування, які нею не реалізовані. Подароване майно нею фактично не було прийняте, так як в будинку вона не проживає, земельної ділянкою не користується, виділ земельної ділянки нею не проводився.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною третьою ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати у розмірі 1 816 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір дарування від 06 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про дарування 11/100 частин домоволодіння за АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Василютою JI.A., реєстраційний номер 1975.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 06 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про дарування частини земельної ділянки площею 204 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Василютою Л.А., реєстраційний номер 1977.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 13 травня 2021 року.
Суддя О.О. Першко