Справа № 580/3023/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
12 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.,
судді: Ключкович В.Ю.,
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Національної поліції України в Черкаській області та третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
05.08.2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.2020):
1) визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказу начальника відповідача генерала поліції В. Лютого №174 від 25.07.2019 "Про особовому складу" в частині звільнення позивача, з посади начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та призначення його в порядку переведення на іншу посаду - заступника начальника Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальником сектору кримінальної поліції;
2) поновити позивача на посаді начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 26.07.2019.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції і Черкаській області №174 о/с від 25.07.2019 «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_2 (0057818), з посади начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та призначення його в порядку переведення на іншу посаду - заступника начальника Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальником сектору кримінальної поліції.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 26.07.2019.
З таким рішенням суду першої інстанції не погодилися відповідач та третя особа, якими подано апеляційні скарги на ухвалене рішення. В апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Наразі, в апеляційній скарзі третя особа, вказуючи на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку факту пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки про порушене право останній дізнався 26.10.2019 з часу виходу після лікарняного на службу за новою посадою. Просить ухвалене рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Також , апелянти вказували на порушення судом першої інстанції порядку розгляду даного спору , а саме у порядку спрощеного провадження, що позбавило їх можливості ефективного захисту та надання доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного наказу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 та 18.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції України в Черкаській області та третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_1 та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивачем відзиви на апеляційні скарги не подавалися.
В судове засідання, повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи, учасники процесу не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили та не подали заяви про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст.311 КАС України колегія суддів ухвалила перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, звертає увагу на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем строк звернення до суду не пропущено, оскільки перебіг строку рахується з дня вручення копії наказу на звільнення з попередньої посади та призначення на іншу.
Справа розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, при цьому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Колегія суддів вважає такі висновок суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до п.1 ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ , в яких позивачем є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Як убачається з позовних вимог та матеріалів справи, спір між сторонами виник з правовідносин проходження позивачем публічної служби, зокрема щодо звільнення його з посади начальника Золотоніського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області .
Отже, даний спір мав бути розглянутий, з урахуванням вимог ст.12 КАС України, за правилами загального позовного провадження.
Однак, судом першої інстанції ухвалою від 10 серпня 2020 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, чим порушено вимоги ст.12 КАС України.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для його скасування.
Розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.08.2020):
1) визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказу начальника відповідача генерала поліції В. Лютого №174 від 25.07.2019 "Про особовому складу" в частині звільнення позивача, з посади начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та призначення його в порядку переведення на іншу посаду - заступника начальника Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальником сектору кримінальної поліції;
2) поновити позивача на посаді начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 26.07.2019.
Позовні вимоги мотивовано тим, що його переміщення на іншу посаду відбулося без наявності підстав, визначених Законом України «Про Національну поліцію», переміщення відбулося на нерівнозначну посаду з іншим колом функціональних обов'язків, нижчим посадовим окладом та без його згоди.
Також зазначав, що його не було ознайомлено а ні з поданням на переміщення , а ні з самим наказом №174 о/с від 25.07.2019. Копії вказаних документів він отримав лише на неодноразові письмові звернення 13.06.2020 року, після зміни керівництва ГУНП в Черкаській області.
В зв'язку з чим просив поновити йому строк на звернення з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, в ухвалі про відкриття провадження в справі питання поновлення строків не вирішував та не обговорював це питання у зв'язку із відповідними заявами відповідачів.
Натомість, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що ним строк звернення позивача з даним позовом поновлено, враховуючи, що копію наказу №174 о/с від 25.07.2019, останній отримав лише 13.06.2020року.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці , неодноразово наголошував, зокрема в п. 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», що право на доступ до суду , закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 цієї статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Здійснюючи аналіз доводів позивача, викладених у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у ній підстави поновлення строку не є поважними або ж такими, що дійсно перешкоджали зверненню до суду з відповідними позовними вимогами в межах строку, закріпленого у частині 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, оспорюваний наказ №174 о/с «По особовому складу» щодо звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та призначення його в порядку переведення на іншу посаду - заступника начальника Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - начальником сектору кримінальної поліції відповідачем видано 25.07.2019.
Згідно з довідкою №38 позивач перебував на лікуванні в стаціонарі з 26.07.2019 по 06.08.2019 та продовжував лікуватися амбулаторно з 07.08.2019 по 26.08.2019. Згідно з довідкою №85 позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 27.08.2019 по 05.09.2019. Згідно з довідкою №350 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 06.09.2019 по 13.09.2019. Згідно з довідкою №149, позивач продовжував перебувати в стаціонарі з 13.09.2019 по 04.10.2019. Згідно виписки з історії хвороби ЗИЗС, позивач перебував на лікуванні в стаціонарі з 04.10.2019 по 11.10.2019. Відповідно до довідки №91 позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 16.10.2019 по 20.10.2019.
Вперше з аналогічним позовом позивач звернувся в суд 10.07.2020 року (справа №580/2537/20). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року позовну заяву зв лишено без руху у зв'язку із пропуском строку звернення до суду. 17.07.2020 позивач подав заяву про відкликання позовної заяви, і ухвалою суду від 17.07.2020 позовну заяву повернуто позивачеві.
Повторно позивач звернувся з даним позовом в суд 05.08.2020 року.
В обґрунтування пропуску строку вказував, що з оскаржуваним наказом ознайомився лише 13.06.2020 року, коли отримав його копію, після зміни керівництва ГУ НП в Черкаській області.
Наразі , з матеріалів справи вбачається, що після виходу з лікарняного позивач приступив до своїх службових обов'язків за новим місцем призначення - на посаду заступника Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.
Крім того, в матеріалах справи містяться накази:
- № 258 о/с від 28.10.2019 року по Управлінню протидії наркозалежності, згідно якого, відповідно до вимог ст. 69 Закону України «Про Національну поліцію» покладено тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою заступника начальник управління протидії наркозалежності ГУ НП в Черкаській області - начальника відділу організаційно-аналітичної роботи на полковника поліції ОСОБА_2 -заступника Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області-начальника сектору кримінальної поліції, з 29.10.2019 року згідно його рапорту від 28.10.2019(а.с.58);
-№302 о/с від 10.12.2019 по Відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми про покладення тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою начальника відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ НП в Черкаській області на полковника поліції ОСОБА_2 -заступника Смілянського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області-начальника сектору кримінальної поліції, з 11.12 по 15.12.2019 згідно його рапорту від 10.12.2019.
Таким чином, 28.10.2019 року, подаючи відповідний рапорт на згоду на тимчасове виконання обов'язків за іншою вакантною посадою, позивач вже був обізнаний щодо свого посадового становища, функціональних обов'язків тощо, та знав про підстави таких змін.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.122 КАС перебіг строку звернення до суду на захист прав та інтересів особи визначається або моментом, коли особа дізналася (в умовах неочевидності факту порушення) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів або коли повинна була дізнатися ( тобто за існуючих обставин та взаємовідносин такі порушення мали очевидний характер).
За викладених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що початок перебігу строку звернення до суду на захист своїх прав та інтересів у позивача виник після виходу з лікарняного та виконанням функціональних обов'язків за новою посадою, тобто з 21.10.2019року.
Інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними позивачем не зазначено, а колегія суддів не вбачає.
Відтак, суд першої інстанції помилково відкрив провадження у даній справі та розглянув її по суті.
Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, в тому числі з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до вимог частин 3 і 4 ст.123КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до вимог ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених ст.240 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню через порушення при його ухваленні норм процесуального права, і залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду,
Керуючись статтями 33, 34, 122, 123, 240, 311,315, 317, 319,321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції України в Черкаській області та третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021року - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 12.05.2021р.)