Провадження № 22-ц/803/3912/21 Справа № 214/5605/20 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
12 травня 2021 року м.Кривий Ріг
справа № 214/5605/20
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання: Голуб О.О.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст судового рішення складено 19 січня 2021 року, -
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» про виплату заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позову зазначено, що з 20 жовтня 2014 року позивач перебуває в трудових відносинах з відповідачем по справі. З 15 квітня 2015 року позивач працював на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків, а з 11 вересня 2018 року - на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки. Так, з моменту переміщення позивача на посаду інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, тобто з 11 вересня 2018 року по теперішній час, він не отримує заробітну плату.
Позивач вважає, що відповідач з 11 вересня 2018 року здійснив переміщення його з однієї посади на іншу без зміни істотних умов, в тому числі і заробітної плати. На час роботи позивача на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків він отримував заробітну плату в розрахунку 973 грн. 98 коп. за один робочий день, яку він вирахував, виходячи з табуляграми про отриману заробітну плату за квітень 2018 року. Згідно табуляграми, у квітні 2018 року було 19 робочих днів, за які позивачу було нараховано, з урахуванням індексації заробітної плати, 18505 грн. 69 коп., в цей місяць позивач працював повний робочий місяць без відряджень і лікарняних, таким чином, шляхом поділу 18505 грн. 69 коп. на 19 днів, позивач вирахував денну заробітну плату в розмірі 973 грн. 98 коп.
Отже, сума невиплаченої позивачу заробітної плати з 11 вересня 2018 року по день звернення з позовом до суду 07 серпня 2020 року, за підрахунком позивача, складає 465423 грн. 82 коп. за 478 робочих днів. З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до безпосереднього керівництва та до державних органів контролю, а також на «гарячу лінію» Кабінету Міністрів України, однак досягти результату йому не вдалось.
На підставі наведеного вище, позивач просив суд зобов'язати АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» виплатити йому заборгованість із заробітної плати за період роботи на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з контрагентами департаменту безпеки, починаючи з 11 вересня 2018 року по теперішній час в сумі, що на момент подання позовної заяви, тобто станом на 07 серпня 2020 року, становить 465423 грн. 82 коп. із розрахунку 973 грн. 98 коп. за один робочий день.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції в повній мірі не було проведено аналізу заявлених ним позовних вимог. Судом першої інстанції не враховано, що з моменту видачі Наказу № 15-К від 09.01.2020 року, яким позивача було поновлено на роботі на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, позивачу не виплачується заробітна плата. При цьому позивач зауважує на тому, що Наказ № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення його на роботі був виданий з порушенням вимог ЦПК України, оскільки постанова про поновлення позивача на роботі набрала чинності 03.12.2019 року.
Позивач зауважує на тому, що відповідач по справі не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він в період з 09.01.2020 року не працював на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки.
Зауважує на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність визначення позивачу нового робочого місця в м. Херсон, оскільки відповідач не надавав належним чином завіреної заяви позивача про бажання переведення в іншу місцевість, в той час як переведення на роботу в іншу місцевість без згоди працівника заборонено.
Крім того, при видачі Наказу № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення позивача на роботі відповідачем не було надано позивачу посадової інструкції інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, що є грубим порушенням законодавства про працю. Позивач зауважує на тому, що при первинному прийнятті його на роботу його місце роботи було визначено в м. Кривий Ріг, а в Наказі № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення позивача на роботі відсутні відомості стосовно робочого місця позивача в м. Херсон.
Позивач зауважує на тому, що з моменту вступу в силу рішення суду про поновлення його на роботі, а саме з 03.12.2019 року, він приступив до роботи, про що відразу проінформував відповідача електронним повідомленням, та вважає себе працівником АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, оскільки не отримував наказу про звільнення саме з цієї посади, як і не отримував трудової книжки, яка до теперішнього часу знаходиться у відповідача. При цьому позивач вважає, що акти та службові записки, відповідно до яких він, нібито, не був присутній на робочому місці, складені працівниками, які не мали права контролювати його роботу.
Крім того, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема на те, що суд, з порушенням норм чинного законодавства, прийняв до уваги відзив на позовну заяву відповідача, який подано з порушенням строків його подання та допустив до участі в судовому засіданні представника відповідача, який, на думку позивача, не має відповідних документів на представництво відповідача. При цьому судом допущено порушення строків розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа мала бути розглянута протягом шестидесяти днів з моменту подання позову, тобто до 12 жовтня 2020 року.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» - Єзерова Т.М., в режимі відеоконференції, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що починаючи з 11 вересня 2018 року, тобто з моменту переміщення позивача на посаду інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, по момент звернення до суду з даним позовом, тобто по 07 серпня 2020 року, він не отримує заробітну плату.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення, оскільки позивач по справі не з'являвся на роботу в Акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» в період часу з 09 січня 2020 року і та не виконував роботу у Товаристві.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач з 15 квітня 2015 року позивач працював на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України». З 11 вересня 2018 року позивач працював на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України».
Наказом ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» №128 від 19.03.2018 року «Щодо організації роботи працівників управління регіонального контролю та безпеки» (п.2.5) ОСОБА_1 визначено регіон обслуговування - Херсонська область із встановленням віддаленого місця роботи - Херсонський регіональний відділ регіонального управління №3 Департаменту закупівель (а.с.70-72).
Згідно наказу Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» від 11.09.2018 року за № 814-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача, інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», звільнено у зв'язку з прогулом без поважних причин 11 вересня 2018 року (а.с.58).
Згідно наказу Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» від 09.01.2020 року за № 15-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №60941120 від 27.12.2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2019 року, було скасовано наказ від 11.09.2018 року за № 814-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено позивача на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з контрагентами департаменту безпеки Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» з 11 вересня 2018 року (а.с.65).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення по справі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 814-к від 11.09.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень управління регіонального контролю та безпеки департаменту економічної безпеки та фінансових ризиків.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2018 року по 03 грудня 2019 року у розмірі 241 609 грн. грн. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій в розмірі 1762 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Згідно наказу Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» від 09.01.2020 року за № 15-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №60941120 від 27.12.2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2019 року, було скасовано наказ від 11.09.2018 року за № 814-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено позивача на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з контрагентами департаменту безпеки Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» з 11 вересня 2018 року (а.с.65).
Підтвердженням фактичного виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, є постанова державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 28.01.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 60941120 у зв'язку з фактичним виконанням згідно виконавчого документа, стягненням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (а.с.66).
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивачу за період з 11 вересня 2018 року по 08 січня 2020 року, було виплачено відповідачем середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 273777 грн. 10 коп., що підтверджується платіжною вимогою від 15.09.2020 року та меморіальним ордером від 15.09.2020 року (а.с.68, 69).
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 11 вересня 2018 року по 08 січня 2020 року, оскільки за вказаний період позивачу був виплачений середній заробіток, що підтверджується платіжною вимогою від 15.09.2020 року та меморіальним ордером від 15.09.2020 року, та задоволення вказаних позовних вимог позивача призведе до подвійного стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за один і той же період.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 11 січня 2020 року на адресу позивача відповідачем рекомендованим листом був направлений лист-повідомлення від 10.01.2020 року про необхідність явки позивача до відділу кадрів за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 1 каб. 318 для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі, копія якого додавалась до вказаного листа (а.с.77,78).
Окрім того, листом від 16.01.2020 року за вих. № 130-12-19/182 та листом від 14.02.2020 року за вих. № 130-12-11/734, які також були направлені рекомендованими листами на адресу позивача та отримані позивачем відповідно 23 січня 2020 року та 19 лютого 2020 року, відповідач повідомляв позивача про поновлення його на роботі на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з контрагентами департаменту безпеки Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», що відповідно до наказу відповідача від 19.03.2018 року за № 128, з яким позивач був ознайомлений, його робоче місце було встановлено у Херсонському регіональному відділі регіонального управління № 1 департаменту закупівель, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 18, а також позивачу повідомлено, згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, тривалість його робочого часу, час початку і закінчення роботи, перерви на відпочинок, тощо (а.с.70-75, 79-81).
Однак, у зв'язку з тим, що позивач так і не приступив до роботи після його поновлення 09 січня 2020 року, відповідач неодноразово, а саме листами від 14.02.2020 року, 22.06.2020 року, 08.07.2020 року та 12.08.2020 року, які направлялись позивачу рекомендованою поштою та останнім отримувались, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та переписка останнього з відповідачем електронною поштою, звертався до позивача з проханням повідомити про причини не виходу на роботу за встановленим місцем роботи (а.с.82-92, 94-96, 139-141).
Факт відсутності позивача на роботі в період з 09 січня 2020 року до 07 серпня 2020 року, за визначеним позивачу Наказом ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» №128 від 19.03.2018 року «Щодо організації роботи працівників управління регіонального контролю та безпеки» регіоном обслуговування - Херсонська область із встановленням віддаленого місця роботи - Херсонський регіональний відділ регіонального управління №3 Департаменту закупівель, також підтверджується службовими записками посадових осіб філій відповідача, які наказом № 128 від 19.03.2018 року, з яким був ознайомлений позивач (а.с.70-75), були закріплені за обслуговуванням за позивачем, а саме філій «Великолепетинський елеватор», «Братолюбівський елеватор», «Партизанський елеватор», «Білокриницький КХП», «Брилівський елеватор», «Голопристанський елеватор», щодо того, що позивач на території зазначених філій не з'являвся, записи у журналах відвідувань філій позивачем відсутні (а.с.97-104). При цьому, актами від 30.06.2020 року, 03.07.2020 року, 20.07.2020 року встановлені факти відсутності позивача на роботі за встановленим місцем роботи у Херсонському регіональному відділі регіонального управління № 1 департаменту закупівель, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 18 (а.с.105-107).
Окрім того, згідно витягів з табелів обліку робочого часу Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» за період січень-серпень 2020 року позивач на роботу не з'являвся, про що свідчать відмітки «нз» (неявка з нез'ясованих причин) в табелях обліку використаного часу (а.с.108-115).
Крім того, актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 10.07.2020 року, складеного інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області, також встановлена відсутність підстав для виплати позивачу заробітної плати, оскільки останній, з нез'ясованих причин, не з'являвся на роботу в Акціонерне товариство «Державна продовольчо - зернова корпорація України» в період часу з 09 січня 2020 року і станом на 07 липня 2020 року та не виконував роботу у Товаристві. Так, за результатами інспекційного відвідування порушень законодавства про працю у відповідача не встановлено (а.с.59-64).
Згідно наказу № 598-к від 19.08.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача, інспектора з контролю за виконанням доручень відділу забезпечення регіонального контролю управління регіональної безпеки департаменту безпеки, у зв'язку з прогулом без поважних причин 19 серпня 2020 року було звільнено (а.с.123).
Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Так, із наведеного слідує, що беззаперечною умовою для виплати працівникові заробітної плати є виконання ним певної роботи, а не лише факт перебування у трудових відносинах.
Аналогічні висновки викладені в Постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі № 802/2212/17-а, Постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі №408/3267/17 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі №559/321/16-ц.
На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з 09 січня 2020 року і станом на 07 липня 2020 року, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач по справі з'являвся на роботу в Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в період часу з 09 січня 2020 року і та виконував роботу у Товаристві. Натомість матеріалами справи встановлено, що позивач не з'являвся на роботу з часу прийняття наказу за № 15-к від 09.01.2020 року про поновлення його на роботі, у зв'язку з чим 19 серпня 2020 року його було звільнено.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 11 вересня 2018 року по 07 серпня 2020 року, оскільки відповідачем по справі за період з 11 вересня 2018 року по 08 січня 2020 року позивачу був виплачений середній заробіток, що підтверджується платіжною вимогою від 15.09.2020 року та меморіальним ордером від 15.09.2020 року, та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач по справі з'являвся на роботу в Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» в період часу з 09 січня 2020 року по 07 серпня 2020 року і та виконував роботу у Товаристві.
Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що з моменту видачі Наказу № 15-К від 09.01.2020 року, яким позивача було поновлено на роботі на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, позивачу не виплачується заробітна плата, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що починаючи з 09.01.2020 року позивач виконував певну роботу в Акціонерному товаристві «Державна продовольчо-зернова корпорація України», в той час як факт перебування у позивача з відповідачем в трудових відносинах не є беззаперечною умовою для виплати працівникові заробітної плати.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що Наказ № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення його на роботі був виданий з порушенням вимог ЦПК України, оскільки постанова про поновлення позивача на роботі набрала чинності 03.12.2019 року, так як законність та своєчасність видачі відповідачем Наказу № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення позивача на роботі не є предметом даного спору.
Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач по справі не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він в період з 09.01.2020 року не працював на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, оскільки факт відсутності позивача на роботі також підтверджується службовими записками посадових осіб філій відповідача, які наказом № 128 від 19.03.2018 року, з яким був ознайомлений позивач (а.с.70-75), були закріплені за обслуговуванням за позивачем, а саме філій «Великолепетинський елеватор», «Братолюбівський елеватор», «Партизанський елеватор», «Білокриницький КХП», «Брилівський елеватор», «Голопристанський елеватор», щодо того, що позивач на території зазначених філій не з'являвся, записи у журналах відвідувань філій позивачем відсутні (а.с.97-104). При цьому, актами від 30.06.2020 року, 03.07.2020 року, 20.07.2020 року встановлені факти відсутності позивача на роботі за встановленим місцем роботи у Херсонському регіональному відділі регіонального управління № 1 департаменту закупівель, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 18 (а.с.105-107). Крім того, згідно витягів з табелів обліку робочого часу Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» за період січень-серпень 2020 року позивач на роботу не з'являвся, про що свідчать відмітки «нз» (неявка з нез'ясованих причин) в табелях обліку використаного часу (а.с.108-115).
Також, відповідно до Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 10.07.2020 року, складеного інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області, встановлена відсутність підстав для виплати позивачу заробітної плати, оскільки останній, з нез'ясованих причин, не з'являвся на роботу в Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» в період часу з 09 січня 2020 року і станом на 07 липня 2020 року та не виконував роботу у Товаристві. За результатами інспекційного відвідування порушень законодавства про працю у відповідача не встановлено (а.с.59-64).
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність визначення позивачу нового робочого місця в м. Херсон, оскільки відповідач не надавав належним чином завіреної заяви позивача про бажання переведення в іншу місцевість, в той час як переведення на роботу в іншу місцевість без згоди працівника заборонено, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, Наказом ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» №128 від 19.03.2018 року «Щодо організації роботи працівників управління регіонального контролю та безпеки» (п.2.5) ОСОБА_1 визначено регіон обслуговування - Херсонська область із встановленням віддаленого місця роботи - Херсонський регіональний відділ регіонального управління № 3 Департаменту закупівель, копію якого позивач отримав власноруч (а.с.70-75). При цьому матеріали справи не містять відомостей про скасування вказаного наказу.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що при видачі Наказу № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення позивача на роботі відповідачем не було надано позивачу посадової інструкції інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, що є грубим порушенням законодавства про працю не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог позивача, оскільки вказана позивачем обставина не є підставами для невиходу на роботу та не виконання своїх трудових обов'язків.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог позивача доводи апеляційної скарги про те, що при первинному прийнятті позивача на роботу його місце роботи було визначено в м. Кривий Ріг, а в Наказі № 15-К від 09.01.2020 року про поновлення позивача на роботі відсутні відомості стосовно робочого місця позивача в м. Херсон, оскільки, Наказом ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» №128 від 19.03.2018 року «Щодо організації роботи працівників управління регіонального контролю та безпеки» (п.2.5) ОСОБА_1 визначено регіон обслуговування - Херсонська область із встановленням віддаленого місця роботи - Херсонський регіональний відділ регіонального управління № 3 Департаменту закупівель. Крім того, листом від 16.01.2020 року за вих. № 130-12-19/182 та листом від 14.02.2020 року за вих. № 130-12-11/734, які були направлені рекомендованими листами на адресу позивача та отримані позивачем відповідно 23 січня 2020 року та 19 лютого 2020 року, відповідач повідомляв позивача про поновлення його на роботі на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з контрагентами департаменту безпеки Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України», що відповідно до наказу відповідача від 19.03.2018 року за № 128, з яким позивач був ознайомлений, його робоче місце було встановлено у Херсонському регіональному відділі регіонального управління № 1 департаменту закупівель, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 18, а також позивачу повідомлено, згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, тривалість його робочого часу, час початку і закінчення роботи, перерви на відпочинок (а.с.70-75, 79-81).
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що о з моменту вступу в силу рішення суду про поновлення його на роботі, а саме з 03.12.2019 року, він приступив до роботи, про що відразу проінформував відповідача електронним повідомленням, та вважає себе працівником АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на посаді інспектора з контролю за виконанням доручень відділу по роботі з боржниками та взаємодії з правоохоронними органами управління по роботі з конрагентами департаменту безпеки, оскільки не отримував наказу про звільнення саме з цієї посади, як і не отримував трудової книжки, яка до теперішнього часу знаходиться у відповідача колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно витягів з табелів обліку робочого часу Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» за період січень-серпень 2020 року позивач на роботу не з'являвся, про що свідчать відмітки «нз» (неявка з нез'ясованих причин) в табелях обліку використаного часу (а.с.108-115).
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що акти та службові записки, відповідно до яких він, нібито, не був присутній на робочому місці, складені працівниками, які не мали права контролювати його роботу, оскільки в даному випадку вказаними актами та службовими записками встановлено відсутність позивача на робочому місці, а не ведення контролю роботи позивача.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, а саме на те, що суд, з порушенням норм чинного законодавства, прийняв до уваги відзив на позовну заяву відповідача, який подано з порушенням строків його подання та допустив до участі в судовому засіданні представника відповідача, який, на думку позивача, не має відповідних документів на представництво відповідача. При цьому судом допущено порушення строків розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа мала бути розглянута протягом шестидесяти днів з моменту подання позову, тобто до 12 жовтня 2020 року, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки факт подання відповідачем відзиву на позовну заяву з порушенням строків його подання не є підставою для скасування рішення суду. При цьому посилання позивача на те, що суд допустив до участі в судовому засіданні представника відповідача, який, на думку позивача, не має відповідних документів на представництво відповідача є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна довіреність відповідача, відповідно до якої відповідачем уповноважено адвоката Леськова В.П. (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 306, видане Хмельницькою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 29.04.2003 року), представляти інтереси Товариства в судах усіх інстанцій та юрисдикцій. При цьому, посилання позивача на порушення судом першої інстанції строків розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа мала бути розглянута протягом шестидесяти днів з моменту подання позову, тобто до 12 жовтня 2020 року, не є підставою для скасування рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального права.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 13 травня 2021 року.
Головуючий:
Судді: