П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3304/19
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, 3-х осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та бездіяльності,
31.05.2019р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління ДАБК ОМР, 3-х осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточнень, просили суд:
- визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у зволіканні, щодо своєчасного скасування права ОСОБА_3 на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт поданого 15.03.2018р. і зареєстрованого в єдиному реєстрі 16.03.2018р. №ОД 061180750058 протиправною, та скасувати реєстрацію цього повідомлення, окрім внесення в повідомлення недостовірних відомостей ще з підстав допущення під час будівництва об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 протипожежної відстані до сусідніх будинків, з підстав скасування будівельного паспорту від 15.06.2017р. №01-07/150 та з підстав будівництва зазначеного об'єкту будівництва за межами земельної ділянки відведеної для будівництва;
- визнати дії Управління ДАБК ОМР щодо реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту «Індивідуальний житловий будинок; АДРЕСА_1 » від 23.04.2017р., яка була зареєстрована в реєстрі 23.04.2018р. під №ОД 141181131896 - протиправними та скасувати реєстрацію Декларації з наступних підстав: у зв'язку з тим, що є підстави для повернення зазначеної декларації замовнику будівництва ОСОБА_3 та відсутності у відповідача правових підстав для її реєстрації Декларації в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
- визнати бездіяльність відповідача щодо винесення обов'язкового для виконання Припису щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт відносно незаконного будівництва об'єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - протиправною.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021р. позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, позивачі 26.04.2021р. подали апеляційну скаргу та заявили клопотання про звільнення їх від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (п.1 ч.5 ст.296 КАС України).
За приписами ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, та ч.1 цієї статті визначені особи, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
Отже, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування та, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, доказами.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 19.09.2018р. по справі №9901/655/18, від 23.04.2020р. по справі №800/283/17 та від 27.04.2020р. по справі №9901/73/20.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку, суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Так, клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору мотивовано скрутним матеріальним становищем. Зокрема, зазначено про те, що обидва позивачі досягли пенсійного віку та мають тільки єдиний прибуток - пенсію та інших доходів не мають. Більше того, ОСОБА_1 має ряд тяжких захворювань та значна частина пенсії витрачається на лікування.
Як доказ зазначених вище обставин, скаржники подали до суду апеляційної інстанції копії довідок з Пенсійного фонду України про доходи від 22.10.2019р. №4919429647901918 та від 25.10.2019р. №2919929908931550, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України від 02.07.2020р. №1583 та №1584 за період з 01.10.2019р. по 31.03.2020р.
Проте, зазначені вище документи не містять достатньої і повної інформації про майновий стан позивачів за період з 01.01.2020р. по 31.12.2020р. (за попередній календарний рік) та, як наслідок, не можуть бути безумовними самостійними доказами підтвердження незадовільного майнового стану позивачів.
До того ж, слід звернути увагу на те, що за подання даного адміністративного позову до суду 1-ї інстанції, а також апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2019р. про залишення адміністративного позову в частині без розгляду позивачами сплачено судовий збір та, як зазначається ними у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, останні приймають участь в інших справах стосовно поновлення їх порушених прав та змушені нести витрати по сплаті судового збору.
Інших обставин, які у силу зазначених вимог закону дають суду можливість вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору, позивачами не зазначено та відповідних доказів не надано.
Таким чином, оскільки Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підстави для звільнення від сплати судового збору, серед яких доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, для звільнення від такої сплати заявник має довести існування фінансових труднощів, зокрема, шляхом подання до суду відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за відповідний період.
Поряд із цим, до апеляційної скарги надано копію виписки з амбулаторної карти ОСОБА_1 від 06.07.2020р., відповідно до якої остання самостійно не пересувається та потребує постійної сторонньої допомоги.
Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Водночас, до апеляційної скарги не додано доказів того, що позивач - ОСОБА_1 має пільги щодо сплати судового збору.
У силу вимог ст. 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Тобто, документом, на підставі якого можуть бути надані пільги, є відповідне посвідчення.
Відтак, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Варто зауважити про те, що відповідно до ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. й органів державної влади.
При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Щодо суми судового збору, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімумі для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання апеляційної скарги - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).
За правилами ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом із тим, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Станом на 01.01.2019р., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1921 грн.
Отже, враховуючи немайновий характер 3 позовних вимог, за подання цього позову до суду першої інстанції кожен позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 2305,20 грн. (768,40 грн. х 3). Відповідно, ставка судового збору за подання апеляційної скарги, у даному випадку, становить для кожного позивача - 3457,80 грн. (2305,20 грн. х 150%).
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 6915,60 грн. (окремими платіжними документами на суму 3457,80 грн. за кожного позивача) за належними реквізитами щодо його сплати:
отримувач коштів: ГУК в Одеській області/Приморський р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.133,169,296,298 КАС України,
У задоволені клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Осіпов Ю.В.