26 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 215/6273/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року про повернення позовної заяви у справі № 215/6273/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездійства протиправним і права на соціальний захист на підставі ст.6,7 КАС України, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездійства протиправним і права на соціальний захист на підставі ст.6,7 КАС України повернуто позивачу.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як свідчать матеріали справи, оскаржувана ухвала прийнята в порядку письмового провадження 28.01.2021. Повне судове рішення складено 28.01.2021. Разом з тим, апеляційну скаргу позивачем подано за допомогою засобів поштового зв'язку 27.03.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою позивачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року, в обґрунтування якої зазначає про своєчасне не ознайомлення позивача з ухвалою суду. Також вказує на те, що копію оскаржуваної ухвали суду ним було отримано лише 26.03.2021.
В обґрунтування поданої заяви жодних доказів не надає, що унеможливлює вирішення питання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
З огляду на зазначене, скаржнику слід надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, в якій вказати підстави для його поновлення із надання належних доказів, які підтверджують дату отримання копії ухвали суду першої інстанції.
Крім того, апеляційна скарга скаржника не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду - сплачується судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн. Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду складає 2270 грн.
Разом з апеляційною скаргою скаржником подана заява про звільнення від сплати судового збору, посилаючись, що його сукупний дохід є нижчим від 5% розміру річного доходу. На обґрунтування своєї позиції надає довідку Тернівського УПСЗН м. Кривого Рогу від 25.03.2021 року за №2667, відповідно до якої ОСОБА_1 призначено компенсаційну виплату непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю першої групи - ОСОБА_2 та довідку про те, що розмір компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 групи за період з січня 2020 року по грудень 2020 року становить 23913,12 грн.
Стосовно клопотання позивача суддя вважає, що воно задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до положень ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, скаржник як доказ підтвердження скрутного майнового стану, який перешкоджає йому сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом, вказує на довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради №2667 від 25.03.2021 року відповідно до якої позивач отримує щомісячну компенсаційну виплату непрацюючій непрацездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І гр. ОСОБА_2 , яка станом на грудень 2020 року становить 34,75 грн. і компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І гр., яка станом на грудень 2020 року становить 1992,76 грн.
Скаржник зазначає, що іншого доходу не отримує про що, на його думку, беззаперечно свідчить довідка №2667 від 25.03.2021 року.
Разом із цим, вказані довідки не дають підстав вважати, що зазначені суми є єдиним джерелом доходу скаржника, оскільки не містять відомостей про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання апеляційної скарги.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, зокрема інформаційної довідки з податкового органу про відсутність доходів, останній не надав.
Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.03.2019 року по справі № 215/4774/18.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.
Отже заявнику слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2270 грн., відповідно до наступних реквізитів для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ____ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _______ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 169, 296, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику апеляційної скарги необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, в якій вказати підстави для його поновлення із наданням належних доказів, які підтверджують дату отримання копії ухвали суду першої інстанції.;
- документу про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №215/6273/20 відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року про повернення позовної заяви у справі №215/6273/20 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, в якій вказати підстави для його поновлення із наданням належних доказів, які підтверджують дату отримання копії ухвали суду першої інстанції.;
- документу про сплату судового збору у розмірі 2270 грн.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя С.В. Сафронова